Рішення

від 10.08.2022 по справі 910/4294/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2022Справа № 910/4294/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет»

до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»

про стягнення 189 810,65 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», в якому просить суд стягнути з відповідача 189 810,65 грн. заборгованості за договором поставки №15/003/2020 від 27.01.2020, яка складається з 177 204,89грн. суми основного боргу, 7 930,49грн. пені, 4 675,27грн. -3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що згідно укладеного договору поставки №15/003/2020 від 27.01.2020 позивач поставив на адресу відповідача, визначений таким договором та специфікаціями до нього товар, проте, відповідач зустрічного зобов`язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3 корп. 8б, поверх 5.

Проте, поштовий конверт № 0105492457856 було повернуто суду 27.06.2022 з відміткою пошти з вказівкою «за закінченням терміну зберігання».

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет» (Позивач/Постачальник) і Публічним акціонерним товариством «Київметробуд», в особі в.о. начальника Тунельного загону №4 Лозенка О.Г. (Відповідач/ Покупець) було укладено Договір поставки №15/003/2020.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, Постачальник поставляє у погоджені Сторонами строки Покупцеві спецодяг, взуття, ЗІЗ, господарські товари, інструменти відповідно до Специфікації (далі - Товар), а Покупець зобов`язується приймати Товар і здійснити оплату на умовах цього Договору.

Ціна Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником відповідно до Специфікацій до цього Договору, протягом строку дії цього Договору та вказаних у Специфікаціях та Заявках, на дату укладення Договору.

Відповідно до п. 8. 1. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом здійснення оплати протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару - є дата підписання Сторонами (уповноваженими представниками) видаткової накладної на поставку товару.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що датою оплати є дата зарахування грошових коштів Покупця на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 9.2.2. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний оплатити Товар згідно з умовами, визначеними у цьому Договорі або в Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 16.7. передбачено, повноважним представником Покупця по виконанню його обов`язків та реалізації його прав за цим Договором, в тому числі отримувачем Товару та платником за нього може бути будь-який із підрозділів ПАТ «Київметробуд».

Суду доведено належним чином, що між Позивачем та Відповідачем відповідно до умов вказаного Договору було укладено наступні Специфікації: №1 від 19.02.2020 на суму 133 309,11 грн.; №2 від 10.03.2020 на суму 303 801,22 грн; №3 від 17.03.2020 на суму 66 001,27 грн.; №4 від 23.03.2020р. на суму 196 023,67 грн.; №5 від 25.03.2020 на суму 98 814,40 грн; №6 від 31.03.2020 на суму 444 264,97 грн; №7 від 14.04.2020 на суму 738 604,29 грн.; №8 від 12.05.2020 на суму 321 264,44 грн.; №9 від 25.05.2020р. на суму 581 379,89 грн.; №10 від 04.06.2020 на суму 486 727,52грн.; №11 від 26.06.2020 на суму 48 806,90; №12 від 27.07.2020 на суму 82 338,46; №13 від 05.08.2020 на суму 702 785,39; №14 від 13.08.2020 на суму 52 502,13; №15 від 18.08.2020 на суму 97 058,35 грн; №16 від 21.08.2020 на суму 139 661,63 грн.; №17 від 28.08.2020 на суму 86 283,51 грн.; №18 від 07.09.2020 на суму 473 689,09 грн.; №19 від 17.09.2020 на суму 8 962,29 грн.; №20 від 18.09.2020р. на суму 105 661,62грн.; №21 від 28.09.2020 на суму 77 343,35 грн; №22 від 12.10.2020 на суму 434 918,18 грн.; №23 від 13.10.2020 на суму 261 346,69грн; №24 від 20.10.2020 на суму 1 756 528,17 грн.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що в період з 20.02.2020 по 26.11.2020 Позивачем було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 7 708 780,51 грн. (сім мільйонів сімсот вісім тисяч сімсот вісімдесят гривень 51 коп.). Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підписаними повноваженими представниками позивача та відповідача, без зауважень.

Як вказує, позивач, та що підтверджується видатковими та товарно - транспортними накладними, частину обумовленого в специфікаціях Товару було відвантажено на користь відокремленого підрозділу AT «Київметробуд», а саме Тунельний загін №4, згідно умов Договору поставки №15/003/2020 на загальну суму на суму 6 967 680,34 грн. (шість мільйонів дев`ятсот шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 34 коп. Суд зауважує, що посилання на вказаний договір поставки зазначено у відповідних видаткових та/або товарно-транспортних накладних. Крім того, відвантажений Товар зазначено у відповідному реєстрі видаткових накладних

Як вказує позивач, частину товару було відвантажено на підставі договору, укладеного в спрощеній формі на підставі ч. 1 ст. 181 ГК України згідно наданих позивачем до справи видаткових накладних, які підписані зі сторони відповідача на загальну суму 741 100,17 грн. Також, відвантажений Товар зазначено у відповідному реєстрі видаткових накладних.

В свою чергу, як вказує позивач, а іншого матеріали справи не містять та відповідачем не надано, ПAT «Київметробуд» поставлений Товар оплатило частково на суму 7 531 575, 62 грн. Доказів оплати решти вартості товару у розмірі 177 204, 89 грн. (7 708 780,51 грн. - 7 531 575, 62 грн.) матеріали справи не містять. Вказані обставини підтверджуються банківською випискою з рахунку позивача.

Отже, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 177 204, 89 грн. підтверджена належним чином.

Доказів оплати вказаної суми боргу у розмірі 177 204, 89 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з Претензією про сплату заборгованості вих. №09082021/1 від 09.08.2021 та з актом звірки взаєморозрахунків за видатковими накладними та товарно-транспортних накладних, які підтверджують отримання Відповідачем Товару, а також платіжними дорученнями про часткову оплату вартості товару, станом на 04.05.2022.

Разом з тим, вказана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення Договору поставки №15/003/2020 від 27.01.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд критично оцінює посилання позивача щодо поставки ним на адресу відповідача товару, шляхом укладення договору поставки у спрощеній формі, з огляду на те, що у наданих видаткових накладних на поставку відповідачу товару (в тому числі на суму 741 100,17 грн) містяться посилання на Договір поставки № 15/003/2020 від 27.01.2020. За таких обставин, суд доходить висновку що спірні господарські відносини виникли саме з Договору поставки № 15/003/2020 від 27.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 15/003/2020 від 27.01.2020 та Специфікацій №1 від 19.02.2020 на суму 133 309,11 грн.; №2 від 10.03.2020 на суму 303 801,22 грн; №3 від 17.03.2020 на суму 66 001,27 грн.; №4 від 23.03.2020р. на суму 196 023,67 грн.; №5 від 25.03.2020 на суму 98 814,40 грн; №6 від 31.03.2020 на суму 444 264,97 грн; №7 від 14.04.2020 на суму 738 604,29 грн.; №8 від 12.05.2020 на суму 321 264,44 грн.; №9 від 25.05.2020р. на суму 581 379,89 грн.; №10 від 04.06.2020 на суму 486 727,52грн.; №11 від 26.06.2020 на суму 48 806,90; №12 від 27.07.2020 на суму 82 338,46; №13 від 05.08.2020 на суму 702 785,39; №14 від 13.08.2020 на суму 52 502,13; №15 від 18.08.2020 на суму 97 058,35 грн; №16 від 21.08.2020 на суму 139 661,63 грн.; №17 від 28.08.2020 на суму 86 283,51 грн.;№18 від 07.09.2020 на суму 473 689,09 грн.; №19 від 17.09.2020 на суму 8 962,29 грн.; №20 від 18.09.2020р. на суму 105 661,62грн.; №21 від 28.09.2020 на суму 77 343,35 грн; №22 від 12.10.2020 на суму 434 918,18 грн.; №23 від 13.10.2020 на суму 261 346,69грн; №24 від 20.10.2020 на суму 1 756 528,17 грн., позивач передав відповідачу товар на загальну суму 7 708 780,51 грн., що підтверджується наявними у справі товарно - транспортними накладними та видатковими накладними за період з 20.02.2020 по 26.11.2020.

Проте, в порушення умов Договору відповідачем не виконано в повному обсязі обов`язок щодо оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі, а саме не здійснено оплати поставленого товару на суму 177 204,89 грн. При цьому, суд зауважує, що строк оплати товару є таким, що настав. Зворотнього матеріали справи не містять, а відповідачем за час розгляду справи не надано.

Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «Київметробуд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет» за Договором поставки № 15/003/2020 від 27.01.2020 становить 177 204,89 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, Суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 177 204,89 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за період з 08.04.2021 по 22.02.2022 в розмірі 4 675,27 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних за період прострочки відповідачем сплати за отриманий товар за Договором з 08.04.2021 по 22.02.2022 в розмірі 4 675,27 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягають з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як пені та штраф, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з тексту Договору поставки від 27.01.2020 №15/003/2020, письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ст.232 ГК України сторони не досягли, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача пені в сумі 7 930,49 грн.. за порушення грошового зобов`язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, посилання позивача на норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням якої він вимагає стягнути з відповідача зазначену неустойку, суд визнає помилковими з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони такої згоди не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення неустойки за порушення зобов`язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 930,49 грн. пені задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів на спростування обставин доведених позивачем, суд вказує на те, що на відповідачеві за Договором поставки від 27.01.2020 №15/003/2020 лежить обов`язок оплати за отриманий товар, в зв`язку з чим, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 177 204 (сто сімдесят сім тисяч двісті чотири) грн. 89 коп. та 4 675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 27 коп. 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що правомірно заявлені, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення з Відповідача пені у розмірі 7 930,49 грн., суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 191, 233, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет» (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 26 - Б, кв. 203, код ЄДРПОУ: 41317084) задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3 корп. 8б, поверх 5, код ЄДРПОУ: 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метиз - Маркет» (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 26 - Б, кв. 203, код ЄДРПОУ: 41317084) 177 204 (сто сімдесят сім тисяч двісті чотири) грн. 89 коп. основного боргу, 4 675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 27 коп. 3 % річних та 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ, в порядку визначеному ст. 327 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко