Рішення

від 10.08.2022 по справі 910/19854/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року Справа № 910/19854/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 39422783)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд. 132, кв. 27; ідентифікаційний код 40304451)

про: стягнення 34 628,65 грн,

Суть спору:

02.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 02.12.2021 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд. 132, кв. 27, і.к.: 40304451) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська. буд. 53-А, і.к.: 39422783) заборгованість в сумі 34 628,65 грн, з яких основний борг у розмірі 17 763,20 грн, пеню у розмірі 1 767,02 грн, штраф у розмірі 10 657,92 грн, відсотки річних в розмірі 4 440,51 грн.

3. Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд. 132, кв. 27, і.к.: 40304451) на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А, і.к.: 39422783) судові витрати в сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» про стягнення 34 628,65 грн з доданими до неї матеріалами було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

24.01.2022 матеріали господарської справи № 910/19854/21 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, визначено головуючим у справі суддю Смородінову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19854/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.

Так, позивач отримав копію ухвали 03.02.2022 що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145341465.

Відповідач отримав копію ухвали 02.02.2022 що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145341473.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 28.01.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. З вищевикладеного судом встановлено, що датою отримання відповідачем копії відповідної ухвали є 02.02.2022. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву, для відповідача тривав до 17.02.2022 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Крім того, розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.03.2022 № 12/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

У зв`язку з вищенаведеним, повне рішення складено та підписано судом 11.08.2022 після відновлення розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроорганік», як дилером, був укладений Договір № 11/21-Д (далі - Договір), відповідно до предмету якого продавець (виробник) зобов`язується передати товар у власність дилера, а дилер зобов`язується прийнято товар і своєчасно оплатити за нього визначену грошову суму (ціну товару) на умовах цього Договору та розповсюджувати його в межах території (п. 2.1).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як продавця, до відповідача, як дилера, щодо стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар, а також штрафних санкцій та відсотків річних внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- копія Договору № 11/21-Д від 26.03.2021;

- копії Специфікацій № 1 від 26.03.2021 та № 2 від 18.05.2021 до Договору № 11/21-Д від 26.03.2021;

- копії рахунків на оплату № 26 від 26.03.2021 та № 361 від 18.05.2021;

- копії видаткових накладних № 250 від 31.03.2021 та № 448 від 18.05.2021;

- копії платіжних доручень № @2PL639710 від 30.03.2021 та № 1 від 20.05.2021;

- копія листа-претензії № 1 за вих. № 33 від 27.09.2021.

Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про купівлю-продаж.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать про таке:

На виконання умов вищенаведеного Договору між сторонами було погоджено та підписано Специфікації на загальну суму 24 403,20 грн, у тому числі:

- № 1 від 26.03.2021 на суму 13603,20 грн. Специфікацією передбачено такі умови оплати та поставки товару: 30 % оплати товару дилер зобов`язаний оплатити не пізніше 26.03.2021; 70 % оплати товару дилер зобов`язаний оплатити не пізніше 24.06.2021;

- № 2 від 18.05.2021 на суму 10800,00 грн. Специфікацією передбачено такі умови оплати та поставки товару: 30 % оплати товару дилер зобов`язаний оплатити не пізніше 18.05.2021; 70 % оплати товару дилер зобов`язаний оплатити не пізніше 02.07.2021.

Позивачем також були виставлені відповідачу рахунки на оплату:

- № 26 від 26.03.2021 на суму 13603,20 грн;

- № 361 від 18.05.2021 на суму 10800,00 грн.

У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» товар на загальну суму 24 403,20 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № 250 від 31.03.2021 на суму 13603,20 грн;

- № 448 від 18.05.2021 на суму 10800,00 грн.

За змістом п. 6.5 Договору сторони погодили такий порядок оплати товару: ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю (виробнику) дилером на таких умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то дилер сплачує продавцю (виробнику) вартість товару відповідно до вказаного графіка. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі (додатку до Договору), який буде також невід`ємною частиною даного Договору; б) якщо сторони або їх представники не підписали специфікацію, проте продавцем (виробником) було видано дилеру рахунок-фактуру, то дилер повинен сплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару за таким рахунком-фактурою була проведена дилером по закінченню одного календарного дня, то продавець (виробник) зобов`язується, на свій розсуд, або повернути сплачену дилеру суду, або передати товар, передбачений в рахунку-фактурі; в) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію і не погодили терміни оплати товару, то дилер повинен сплатити за товар продавцю (виробнику) до його постачання/передачі, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; г) якщо постачання конкретної партії товару не узгоджено сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то дилер сплачує продавцю (виробнику) товар за видатковою накладною протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару. Якщо продавцем (виробником) був виданий рахунок-фактура або сторонами було підписано специфікацію (видаткову накладну), у якій міститься термін оплати, та разом з тим сторонами було узгоджено певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена дилером у той чи інший термін, дилер у будь-якому разі зобов`язується повністю оплатити вартість товару до моменту закінчення більш пізнього терміну, узгодженого сторонами у відповідному документі (додатку).

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній здійснив лише часткову оплату товару на загальну суму 6640,00 грн, що вбачається з платіжних доручень:

- № @2PL639710 від 30.03.2021 на суму 3400,00 грн;

- № 1 від 20.05.2021 на суму 3240,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом-претензією № 1 за вих. № 33 від 27.09.2021 щодо сплати заборгованості, на який відповідач не надав відповіді.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за поставлений товар не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» суму заборгованості Товариства «Агроорганік» в розмірі 17 763,20 грн (24 403,20 - 6640,00) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

1. Пеню на загальну суму 1 767,02 грн, у тому числі:

а) по Специфікації № 1 від 26.03.2021 на суму 1105,58 грн, зокрема:

- на суму боргу 13603,20 за період з 27.03.2021 по 29.03.2021 на суму 14,53 грн;

- на суму боргу 10203,20 за період з 30.03.2021 по 02.12.2021 на суму 1091,05 грн.

б) по Специфікації № 2 від 18.05.2021 на суму 661,44 грн, зокрема:

- на суму боргу 10800,00 грн за період з 19.05.2021 по 19.05.2021 на суму 4,44 грн;

- на суму боргу 7560,00 грн за період з 20.05.2021 по 02.12.2021 на суму 657,00 грн.

2. Штраф на загальну суму 10 657,92 грн, у тому числі:

а) по Специфікації № 1 від 26.03.2021 на суму 5101,60 грн (за п. 9.4 Договору);

б) по Специфікації № 2 від 18.05.2021 на суму 3780,00 грн (за п. 9.4 Договору);

в) по загальній заборгованості відповідача на суму 1776,32 грн (за п. 9.13 Договору).

3. Відсотки річні на загальну суму 4 440,51 грн, у тому числі:

а) по Специфікації № 1 від 26.03.2021 на суму 2800,98 грн, зокрема:

- на суму боргу 13603,20 за період з 27.03.2021 по 29.03.2021 на суму 27,95 грн;

- на суму боргу 10203,20 за період з 30.03.2021 по 02.12.2021 на суму 2773,03 грн.

б) по Специфікації № 2 від 18.05.2021 на суму 1639,53 грн, зокрема:

- на суму боргу 10800,00 грн за період з 19.05.2021 по 19.05.2021 на суму 7,40 грн;

- на суму боргу 7560,00 грн за період з 20.05.2021 по 02.12.2021 на суму 1632,13 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до умов п. 9.4 Договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором дилер сплачує продавцю (виробнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку невиконання грошового зобов`язання протягом 20 календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 21 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру додатково нараховується штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості. З 41 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, дилеру нараховується штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості. У випадку нарахування дилеру штрафу і пені одночасно, стягненню підлягають і штраф, і пеня.

Згідно з п. 9.6 Договору строки позовної давності щодо сплати неустойки (штрафу, пені) за порушення грошового зобов`язання за цим Договором становлять 3 роки. Сторони домовилися, що до відносин за цим Договором не застосовується ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

За умовами п. 9.13 Договору у випадку звернення продавця (виробника) до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з дилера, дилер додатково сплачує продавцю (виробнику) 10 % від суми заборгованості (основного боргу за цим Договором/Специфікацією, який зазначено в позовній заяві).

Отже, на підставі ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України та відповідних умов Договорів позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Судом перевірено розрахунок штрафу, заявленого позивачем до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що при здійсненні відповідних нарахувань позивач не взяв до уваги передбачені сторонами у специфікаціях строки розрахунків, у зв`язку із чим неправильно визначив динаміку формування боргу та помилково застосував базу нарахування пені.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми ipLex та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені за Договором є:

а) по Специфікації № 1 від 26.03.2021 на суму 763,82 грн, зокрема:

- на суму боргу 4080,96 грн (30 % оплати товару) за період з 27.03.2021 по 29.03.2021 на суму 4,36 грн;

- на суму боргу 680,96 грн (30 % оплати товару, з урахуванням часткової оплати) за період з 30.03.2021 по 24.06.2021 на суму 23,71 грн;

- на суму боргу 10203,20 грн (загальний залишок заборгованості, у т.ч. 70 % оплати товару) за період з 25.06.2021 по 02.12.2021 на суму 735,75 грн.

б) по Специфікації № 2 від 18.05.2021 на суму 521,62 грн, зокрема:

- на суму боргу 3240 грн (30 % оплати товару) за період з 19.05.2021 по 19.05.2021 на суму 1,33 грн;

- на суму боргу 7560,00 грн (70 % оплати товару) за період з 03.07.2021 по 02.12.2021 на суму 520,29 грн.

Отже, загальною сумою нарахування пені по Договору є 1285,44 грн (763,82 + 521,62). З огляду на вказане, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 481,58 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум відсотків річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Крім того, умовами п. 9.8 Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 25 % річних від суми заборгованості протягом 90 календарних днів з дати виникнення заборгованості, та 40 % річних від суми заборгованості з 91 календарного дня від моменту виникнення заборгованості до дня повної її сплати.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України та відповідних умов Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача відсотки річні.

Судом перевірено розрахунок процентів річних, заявлених до стягнення та встановлено, що при здійсненні відповідних нарахувань позивач не взяв до уваги передбачені сторонами у специфікаціях строки розрахунків, у зв`язку із чим неправильно визначив динаміку формування боргу та помилково застосував базу нарахування відсотків річних.

Судом здійснено перерахунок розміру процентів річних за допомогою програми ipLex та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування є:

а) по Специфікації № 1 від 26.03.2021 на суму 1849,21 грн, зокрема:

- на суму боргу 4080,96 грн (30 % оплати товару) за період з 27.03.2021 по 29.03.2021, виходячи зі ставки 25 % річних на суму 8,39 грн;

- на суму боргу 680,96 грн (30 % оплати товару, з урахуванням часткової оплати) за період з 30.03.2021 по 24.06.2021 , виходячи зі ставки 25 % річних на суму 40,58 грн;

- на суму боргу 10203,20 грн (загальний залишок заборгованості, у т.ч. 70 % оплати товару) за період з 25.06.2021 по 02.12.2021, виходячи зі ставки 40 % річних на суму 180024 грн.

б) по Специфікації № 2 від 18.05.2021 на суму 1126,90 грн, зокрема:

- на суму боргу 3240 грн (30 % оплати товару) за період з 19.05.2021 по 19.05.2021, виходячи зі ставки 25 % річних на суму 2,22 грн;

- на суму боргу 7560,00 грн (70 % оплати товару) за період з 03.07.2021 по 17.08.2021, виходячи зі ставки 25 % річних на суму 238,19 грн.

- на суму боргу 7560,00 грн (70 % оплати товару) за період з 18.08.2021 по 02.12.2021, виходячи зі ставки 40 % річних на суму 886,49 грн.

Отже, загальною сумою нарахування процентів річних по Договору є 2976,11 грн (1849,21 + 1126,90), у зв`язку із чим суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача процентів річних в сумі 1464,40 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 2 142,44 грн ((32 682,67 / 34 628,65) * 2270,00 = 2 142,44) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд. 132, кв. 27; ідентифікаційний код 40304451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 39422783) за Договором № 11/21-Д від 26.03.2021 основний борг в розмірі 17 763,20 грн, пеню в розмірі 1 285,44 грн, штраф в розмірі 10 657,92 грн, проценти річні в розмірі 2 976,11 грн, а також 2142,44 грн судового збору.

В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 481,58 грн та процентів річних в сумі 1464,40 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53-А; ідентифікаційний код 39422783);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроорганік» (54028, м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд. 132, кв. 27; ідентифікаційний код 40304451).

Повне рішення складено та підписано судом 11.08.2022.

Суддя О.Г. Смородінова