Рішення

від 09.08.2022 по справі 915/1867/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року Справа № 915/1867/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

без виклику сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "АНКОМТЕХ" (08131, пров. Чорновола, 1, с. Софіївська Борщагівка, Київська область; код ЄДРПОУ 34702857; електронна пошта: l.petruk@ankomtech.com)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Попова Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про: стягнення 25436,61 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "АНКОМТЕХ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №183 від 15.12.2021 до Фізичної особи-підприємця Попова Дмитра Сергійовича, в якій просить стягнути з відповідача:

- 23415,02 грн. - основний борг;

- 1306,26 грн. - пеню;

- 474,71 грн. - інфляційні втрати;

- 240,62 грн. - 3 % річних;

- 2270,00 грн. - судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на сервісне обслуговування та продаж запасних частин №ТО-ПР-267/170818 від 17.08.2018 в частині своєчасної оплати.

В позовній заяві позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідач про розгляд справи повідомлений ухвалою суду від 10.01.2022, яка отримана останнім 14.01.22, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 45183819.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «АНКОМТЕХ» про стягнення з Фізичної особи - підприємця Попова Дмитра Сергійовича заборгованості 4 000,00 грн. за Договором №ТО-ПР-267/170818 від 17.08.2018- у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19 415,02 грн., пені в розмірі 1 306,26 грн., інфляційних втрат в розмірі 474,71 грн., 3% річних в розмірі 240,62 грн. та судового збору в розмірі 2270,00 грн. за Договором №ТО-ПР-267/170818 від 17.08.2018.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "АНКОМТЕХ" (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Поповим Дмитром Сергійовичем (далі - замовник) було укладено Договір №ТО-ПР-267/170818 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин (далі - Договір), у відповідності до умов якого, виконавець надає замовнику на платній основі послуги по мийці, технічному обслуговуванню, поточному та капітальному ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів європейського виробництва, далі по тексту транспортні засоби, здійснює ремонт та обслуговування холодильних установок та кондиціонерів THERMO KING, автономних обігрівачів, регенерацію автомобільних шин, шино монтажу, здійснює продаж запасних частин, автомобільних шин (нових та відновлених), автомобільних шин після регенерації, авто хімії, мастил (олив), супутних товарів для вантажного автотранспорту, за цінами, в асортименті (за номенклатурою)і кількості, що погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору, а замовник зобов`язаний приймати послуги та/або товар і оплачувати їх на встановлених Договором умовах (п.1.1Договору).

У відповідності до п.2.1 Договору, продаж товару здійснюється виконавцем згідно заявки від замовника, здійсненної в усній або письмовій формі, в якій вказується найменування та кількість товару. На підставі заявки від замовника, виконавцем оформлюється рахунок-фактура на замовлений товар, в якому вказується ціна, кількість, асортимент, строк сплати суми ціни товару та надається замовнику для погодження. У разі погодження замовником рахунку-фактури, виконавцем здійснюється відвантаження товару.

Згідно п.2.4 Договору, датою поставки вважається дата вказана в видатковій накладній яка має юридичну силу Специфікації в розумінні ст..266 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.5.1 Договору, замовник зобов`язаний провести повний розрахунок за придбану по видатковій накладній партію товару та/або за отримання по акту виконаних робіт послуг, у встановлений сторонами строк.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що при проведенні поставки та/або виконання сервісного обслуговування з відстроченням платежу замовник сплачує суму ціни товару та/або суму виконаних робіт, протягом строку, зазначеного у видатковій товарній накладній та/або акті виконаних робіт.

Відповідно до п.8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє 3 роки. В разі не закритої заборгованості замовника перед виконавцем договір діє до повного завершення взаєморозрахунків. Строк дії Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, у разі відсутності за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору офіційного письмового повідомлення від однієї сторони до іншої про небажання продовжувати договірні відносини (п.8.2 Договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного Кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, на виконання умов Договору позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 23 415,84 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №15381 від 19 квітня 2021 року на суму 9 995,28

грн., з зазначенням терміну сплати до 03.05.2021;

- видатковою накладною №38787 від 16 вересня 2021 року на суму 5 590,26

грн., з зазначенням терміну сплати до 30.09.2021 ;

- видатковою накладною №38789 від 16 вересня 2021 на суму 7 830,30 грн., з

зазначенням терміну сплати до 30.09.2021

Вказаний товар був отриманий без зауважень відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаній видатковій накладній.

Позивачем для оплати поставленого товару був виставлений:

- рахунок - фактури №13529 від 19.04.2021;

- рахунок-фактури №22948 від 16.09.2021;

- рахунок-фактури №22949 від 16.09.2021.

Відповідач всупереч умовам договору розрахувався за поставлений товар частково, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 19 415,02 грн.

З метою отримання оплати заборгованості позивач направив на адресу відповідача вимогу (претензію) №150 від 23.10.2021 в якій вимагав протягом 7 днів з дня відправлення вимоги сплатити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного Кдексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.1 ст.193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором на сервісне обслуговування та продаж запасних частин №ТО-ПР-267/170818 від 17.08.2018 в розмірі 19 415,02 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.6.1 Договору, в разі не дотримання замовником умов п.5.1-5.4 даного Договору, виконавець має право стягнути з замовника борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Позивач згідно надано до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 1 306,26 грн. нараховану по видатковим накладним:

- №15381 від 19.04.2021 на суму заборгованості 9 994,46 грн. за період з 04.05.2021 по 30.11.2021 в розмірі 924,97 грн.;

- №38787 від 16.09.2021 на суму заборгованості 5 590,26 грн. за період з

01.10.2021 по 30.11.2021 в розмірі 158,82 грн.;

- №38789 від 16.09.2021 на суму заборгованості 7 830,30 за період з 01.10.2021

по 30.11.2021 в розмірі 222,47 грн.;

Судом за допомогою програми "ipLex" перевірений розрахунок пені з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України, вірного визначення днів прострочення, періоду нарахування пені, та визначено, що розмір пені який підлягає стягненню з відповідача становить 1 180,57 грн., нарахована по видатковим накладним:

- №15381 від 19.04.2021 на суму заборгованості 9 994,46 грн. за період з 04.05.2021 по 04.11.2021 в розмірі 799,28 грн.;

- №38787 від 16.09.2021 на суму заборгованості 5 590,26 грн. за період з

01.10.2021 по 30.11.2021 в розмірі 158,82 грн.;

- №38789 від 16.09.2021 на суму заборгованості 7 830,30 грн за період з

01.10.2021 по 30.11.2021 в розмірі 222,47 грн.;

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 125,69 грн. (1 306,26 грн. - 1 180,57 грн.) задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі ст.625 Цивільного Кодексу України, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 240,62 грн. нараховані по видатковим накладним:

- №15381 від 19.04.2021 на суму заборгованості 9 994,46 грн. за період з 04.05.2021 по 30.11.2021 в розмірі 173,33 грн.;

- №38787 від 16.09.2021 на суму заборгованості 5 590,26 грн. за період з

01.10.2021 по 30.11.2021 в розмірі 28,03 грн.;

- №38789 від 16.09.2021 на суму заборгованості 7 830,30 за період з 01.10.2021

по 30.11.2021 в розмірі 39,26 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у загальному розмірі 474,71 грн. нараховані по видатковим накладним:

- №15381 від 19.04.2021 на суму заборгованості 9 994,46 грн. за період з травня 2021 року по жовтень 2021 в розмірі 353,93 грн.;

- №38787 від 16.09.2021 на суму заборгованості 5 590,26 грн. за жовтень 2021

року в розмірі 50,31 грн.;

- №38789 від 16.09.2021 на суму заборгованості 7 830,30 за жовтень 2021 року

в розмірі 70,47 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126,129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Попова Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "АНКОМТЕХ" (08131, пров. Чорновола, 1, с. Софіївська Борщагівка, Київська область; код ЄДРПОУ 34702857; електронна пошта: l.petruk@ankomtech.com):

- 19415,02 грн. - основний борг;

- 1 180,57 грн. - пеню;

- 474,71 грн. - інфляційні втрати;

- 240,62 грн. - 3 % річних;

- 1 884,10 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.08.2022 (після відновлення розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області) .

Суддя Н.О. Семенчук