Рішення

від 10.08.2022 по справі 917/538/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022 р. Справа № 917/538/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., секретар судового засідання Костандян О.В., розглянувши справу № 917/538/22

за позовною заявою Приватного підприємства "Редут-44", вул. Половка, 64д, м. Полтава, Полтавська область, 36010

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-супер", вул. Станіславського, 2/14, кв. 43, м. Полтава, Полтавська область, 36023

про стягнення грошових коштів у сумі 137 488,57 грн.

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Редут-44" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-супер" про стягнення 137 488,57 грн. заборгованості за отримані послуги охорони, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.08.2021 р. між сторонами Договору про надання охоронних послуг № б/н, з яких : 115 280,00 грн. основного боргу, 8 928,27 грн. пені за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р., 11 912,85 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 р. по квітень 2022 р. та 1 367,45 грн. 3% річних від суми боргу за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р.. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 881,00 грн. судових витрат, з яких : 2 481,00 грн. витрати по сплаті судового збору та 16 400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, в прохальній частині позовної заяви позивач заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату отриманих послуг охорони у визначений Договором про надання охоронних послуг № б/н від 01.08.2021 р. строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2022 р. справу № 917/538/22 розподілено судді Ківшик О.В..

Ухвалою суду від 14.06.2022 р. було відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також пунктом 4 даної ухвали встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи, а.с. 49-50). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду від 14.06.2022 р. відповідач отримав 20.06.2022 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тому останнім днем строку для подання відзиву є 05.07.2022 р..

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01.08.2021 р. між ПП "Редут-44" (далі - Виконавець) та ТОВ "Бетон-супер" (далі - Замовник) було укладено Договір про надання охоронних послуг (далі Договір, а.с. 10-17).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- за цим Договором Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги охорони об`єктів, визначених в п. 1.2. цього Договору, а Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані Виконавцем послуги. Об`єктом, що підлягає охороні, є територія з виробничими приміщеннями, що знаходиться за адресою: м, Полтава, вул. Ливарна, 15, загальною площею - 1,898 га (п. 1.1 та п. 1.2. Договору);

- послуги за цим Договором починають надаватися з моменту підписання Сторонами Договору, який укладається уповноваженими представниками Сторін після прибуття охоронців Виконавця на об`єкт для надання послуг (п. 3.1 Договору);

- щомісячний розмір плати за послуги надані Виконавцем згідно цього Договору становить без ПДВ 22 000 грн. за місяць (п. 4.1 Договору);

- оплата Замовником вартості послуг наданих за відповідний календарний місяць здійснюється до 05 числа наступного за ним календарного місяця в розмірі, визначеному згідно п. 4.1. цього Договору. Оплата послуг Виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку відповідної суми коштів з банківського рахунку Замовника на банківський рахунок Виконавця після попереднього надання Виконавцем рахунку для здійснення оплати або без такого (п. 4.3 та п. 4.4 Договору);

- датою оплати наданих послуг вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 4.6 Договору);

- Замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату послуг наданих Виконавцем в порядку та строки встановлені цим Договором (п. 6.1.11 Договору);

- факт надання послуг, що становлять предмет цього Договору, підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, який складається Виконавцем в двох примірниках за результатами кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору. Такий Акт приймання-передачі наданих послуг складається на весь період календарного місяця протягом якого відбувалося надання послуг. У випадку відсутності претензій Замовник протягом одного банківського дня з моменту отримання від виконавця Акту приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний його підписати та повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник (п. 7.1, п. 7.3 Договору);

- за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання такого грошового зобов`язання (п. 8.7 Договору);

- у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) процентів річних від простроченої суми (п. 8.8 Договору);

- цей Договір вступає в силу 01.08.2021 року та діє до 31.12.2021 року, а у частині невиконаних Сторонами зобов`язань - до моменту їх повного виконання. Увипадку, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір його змінити або припинити, договір підлягає пролонгації на один календарний рік. Пролонгація здійснюється на кожен наступний рік, якщо сторони недомовляться про інше (п. 9.1, п. 9.2 Договору).

01.01.2022 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору про надання охоронних послуг від 01.08.2021 р. (а.с. 18). У даній додатковій угоді сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 4.1 та п. 4.3 Договору та виклали їх у наступній редакції :

- п. 4.1 Договору : "Щомісячний розмір плати за послуги надані Виконавцем згідно цього Договору становить без ПДВ 24 640,00 грн. за місяць";

- п. 4.3 Договору : "Оплата Замовником вартості послуг наданих за відповідний календарний місяць здійснюється до 25 числа поточного місяця в розмірі, визначеному в п. 4.1 цього Договору".

В дотримання умов Договору за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. (включно) позивачем було надано відповідачу послуги охорони загальною вартістю 115 280,00 грн..

Факт надання послуг відповідачу підтверджується наявними у справі копіями Актів здачі - приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами без зауважень, а саме :

-актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 156 від 31.10.2021 р. (вартість послуг склала 22 000,00 грн.);

-актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 176 від 30.11.2021 р. (вартість послуг склала 22 000,00 грн.);

-актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 199 від 31.12.2021 р. (вартість послуг склала 22 000,00 грн.);

-актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17 від 31.01.2022 р. (вартість послуг склала 24 640,00 грн.);

-актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 37 від 28.02.2022 р. (вартість послуг склала 24 640,00 грн.).

За даними позивача, будь-яких претензій щодо отриманих послуг відповідачем позивачу не заявлялося, послуги надано в повному об`ємі та в строк, проте відповідач прийняті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Заборгованість відповідача за спожиті послуги складає 115 280,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору позивач звертався до відповідача з претензію № 2/02 від 23.02.2022 р. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 24) про сплату заборгованості, яка за даними позивача була залишена відповідачем без реагування.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 137 488,57 грн. заборгованості за отримані послуги охорони, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.08.2021 р. між сторонами Договору про надання охоронних послуг № б/н, з яких : 115 280,00 грн. основний борг за отримані послуги за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р., 8 928,27 грн. пеня за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р., 11 912,85 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2021 р. по квітень 2022 р. та 1 367,45 грн. 3% річних від суми боргу за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р..

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Договору про надання охоронних послуг № б/н від 01.08.2021 р.; розрахунок пені; розрахунок інфляційних втрат; розрахунок 3% річних; копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 156 від 31.10.2021 р., № 176 від 30.11.2021 р, № 199 від 31.12.2021 р., № 17 від 31.01.2022 р, № 37 від 28.02.2022 р.; копія претензії № 2/02 від 23.02.2022 р.; копію Договору про надання правової допомоги від 16.05.2022 р., копію звіту про надання правової допомоги від 31.05.2022 р., копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2022 р..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором, а саме : послуги надав, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) надавались відповідачу та підписані останнім без претензій або зауважень. Доказів у спростування зазначеного суду не надано.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 ЦК України не сплатив вартість отриманих послуг. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 115 280,00 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р. (включно) в розмірі 115 280,00 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.8 Договору визначено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) процентів річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 912,85 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 р. по квітень 2022 р. та 1 367,45 грн. 3% річних від суми боргу за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманих послуг по кожному окремому акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У пункті 8.7 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання такого грошового зобов`язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 8 928,27 грн. за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманих послуг по кожному окремому акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)), суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру пені позивачем не враховано приписи п. 6 ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги є правомірними частково та підлягають задоволенню у розмірі 8 626,90 грн., з яких :

- 2 081,86 грн. пені за період з 06.11.2021 р. по 06.05.2022 р., нарахованої на заборгованість по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 156 від 31.10.2021 р.;

- 2 075,84 грн. пені за період з 06.12.2021 р. по 31.05.2022 р., нарахованої на заборгованість по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 176 від 30.11.2021 р.;

- 1 741,92 грн. пені за період з 06.01.2022 р. по 31.05.2022 р., нарахованої на заборгованість по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 199 від 31.12.2021 р.;

- 1 550,66 грн. пені за період з 06.02.2022 р. по 31.05.2022 р., нарахованої на заборгованість по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17 від 31.01.2022 р.;

- 1 174,62 грн. пені за період з 06.03.2022 р. по 31.05.2022 р., нарахованої на заборгованість по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 37 від 28.02.2022 р..

В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 301,37 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 115 280,00 грн. основного боргу за отримані послуги за період з жовтня 2021 р. по лютий 2022 р., 8 626,90 грн. пені за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р., 11 912,85 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 р. по квітень 2022 р. та 1 367,45 грн. 3% річних від суми боргу за період з 06.11.2021 р. по 31.05.2022 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 475,56 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення 16 400,00 грн. витрат на правову допомогу.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав копії : укладеного між адвокатом Шейко Р.В. (виконавець) і ПП "Редут-44 " (замовник) договору про надання правової допомоги від 16.05.2022 року, копію звіту про надання правової допомоги від 31.05.2022 р., копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2022 р. (а.с. 38-42).

У вищезазначеному акті приймання-передачі наданих послуг сторони зазначили, що загальна вартість наданої правової допомоги, яка узгоджена останніми у повному обсязі, складає 16 400,00 грн..

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 400,00 грн..

З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 16 400,00 грн. є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, тому витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів п. 9 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-супер" (вул. Станіславського, 2/14, кв.43, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 40940584) на користь Приватного підприємства "Редут-44" (вул. Половка, 64д, м. Полтава, Полтавська область, 36010, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 42876349) 115 280,00 грн. основного боргу за отримані послуги, 8 626,90 грн. пені, 11 912,85 грн. інфляційних втрат, 1 367,45 грн. 3% річних від суми боргу, 16 400 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 475,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 301,37 грн. пені відмовити.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Рішення підписано 11.08.2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик