Рішення

від 09.08.2022 по справі 918/399/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/399/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Гусевик І.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради

до Гаврилюка Віктора Миколайовича

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Гаврилюка Віктора Миколайовича (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 21 315,00 грн основного боргу, 4 818,23 грн втрат від інфляції, 210,06 грн пені та 873,14 грн 3 % річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.09.2017 р. між ФОП Гаврилюком В.М. та управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради було укладено договір № 92 на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, згідно умов якого, позивач на правах власника надає відповідачу в тимчасове користування місця розташування спеціальних конструкцій, а останній сплачує до місцевого бюджету плату за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій в розмірі 609 гривень на місяць.

Позивач вказує, що починаючи з 01.07.2019 року по 31.05.2022 року відповідач перестав вносити оплату за договором внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21 315,00 грн.

Позивачем, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, відповідно до п. 2.2. та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 210,06 грн пені, 873,14 грн 3 % річних та 4 818,23 грн інфляційних.

15.07.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання/заява в якому зазначає, що позов підтримує у повному обсязі та просить суд розгляд справи № 918/399/22 проводити без участі представника позивача.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 27.06.2022 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "20" липня 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.07.2022 року розгляд справи відкладено на "10" серпня 2022 р.

Представник позивача в судове засідання 10.08.2022 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що господарським судом було направлено ухвалу суду від 20.07.2022 року на електронну адресу позивача - Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради, яка зазначена в позовній заяві - arxit@dubno-adm.rv.ua.

Представник відповідача в судове засідання 10.08.2022 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1213428 5, яке наявне в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради та Гаврилюка Віктора Миколайовича, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області № 375 від 21.09.2017 року "Про надання дозволу ФОП Гаврилюку В.М. на розміщення зовнішньої реклами на території м. Дубно" вирішено надати дозвіл фізичній особі - підприємцю Гаврилюку Віктору Миколайовичу, котрий проживає на вул. Цегельна, 6б в м. Дубно, на розміщення восьми двосторонніх рекламних конструкцій на опорах розмірами 1,5 х 0,7 метра в м. Дубно на вул. Забрама (одна шт.), вул. Данила Галицького (чотири шт.), вул. Сурмичі (одна шт.), вул. Семидубська (одна шт.), вул. Михайла Грушевського (одна шт.) (згідно викопіювань) терміном на 5 (п`ять) років.

22.09.2017 року між Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (Управління) та фізичною особою - підприємцем Гаврилюком Віктором Миколайовичем (Розповсюджувач) укладено Договір № 92 на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, управління на правах власника надає розповсюджувачу в тимчасове користування місця розташування спеціальних конструкцій згідно з поданою розповсюджувачем заявою, яка є невід`ємною частиною договору. Розповсюджувач сплачує до місцевого бюджету плату за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій в сумі зазначеній в пункті 2.1 даного договору. Податок за рекламу розповсюджувач сплачує в місцевий бюджет.

Згідно п. 1.2. та п. 1.3. Договору, дія даного договору поширюється на місця розташування спеціальних конструкцій, зазначених в поданій розповсюджувачем заяві (вісім двосторонніх рекламних конструкцій на опорах розмірами 1,5 х 0,7 метра в м. Дубно на вул. Забрама (одна шт.), вул. Данила Галицького (чотири шт.), вул. Сурмичі (одна шт.), вул. Семидубська (одна шт.), вул. Михайла Грушевського (одна шт.) (згідно викопіювань). Договір набуває чинності з дня підписання. Термін дії договору становить 5 (п`ять) років. Якщо за місяць до закінчення дії договору жодна сторона не висловить у письмовій формі побажання його розірвати, термін дії вважається продовженим ще на один рік.

Розповсюджувач зобов`язується: Своєчасно і в повному обсязі перераховувати на бюджетний рахунок міста: р/р 31417544700003 в ГУДКСУ у Рівненській області; МФО 833017; ЄДРПОУ 38043480; зазначену в даному договорі суму, яка складає в місяць 609 грн. Оплату договору проводити щомісячно в розмірі, передбаченому в пункті 2.1. цього договору, з обов`язковим поданням управлінню копії відповідних квитанцій не пізніше 30 числа звітного місяця. При простроченні нараховується пеня в розмірі 0,5 % від зазначеної суми. Сума оплати, яка зазначена в пункті 2.1. цього договору, щорічно в січні уточнюється управлінням шляхом коригування базового тарифу з врахуванням індексів інфляції та укладанням додаткової угоди до цього договору (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитком печатки постачальника.

Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дубенської ради від 21.09.2017 року № 375 ФОП Гаврилюку В.М. 27.09.2017 року видано дозвіл № 92 на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, строк дії дозволу з 27.09.2017 року до 27.09.2022 року.

Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради зверталося до Гаврилюка Віктора з листом № 1/12-20-/20-/20 від 22.01.2020 р. в якому просило при здійсненні розрахунків за користування місцями розташування спеціальних конструкцій взяти до уваги нову щомісячну плату в сумі 697,00 грн за один місяць та повідомило, що станом на 01.01.2020 року за останнім рахується заборгованість по оплаті з користування місцями розташування спеціальних конструкцій у розмірі 9 824,00 грн, яку просило терміново погасити.

Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради подано суду лист адресований Гаврилюку Віктору лист № 1/12-32/4 від 29.01.2021 р. в якому зазначено, що при здійсненні розрахунків за користування місцями розташування спеціальних конструкцій взяти до уваги нову щомісячну плату в сумі 732,00 грн та повідомило, що станом на 01.01.2021 року за останнім рахується заборгованість по сплаті за користування місцями розташування спеціальних конструкцій у сумі 18 188,00 грн, яку просило терміново погасити.

Управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради до Гаврилюка Віктора направляло лист № 01-25-22/22 від 12.01.2022 р. в якому зазначено, що з 01.01.2022 року щомісячна плата за користування місцями розташування спеціальних конструкцій, нарахована з врахуванням індексу інфляції щза 2021 рік становитиме: 732,00 грн х 110,0 % (індекс інфляції за 2021 рік) = 805,20 грн та з 01.01.2022 року при здійсненні розрахунків за користування місцями розташування спеціальних конструкцій взяти до уваги нову щомісячну плату у сумі 805,20 грн за один місяць. Крім того у вкаханому листі управління повідомило, що станом на 01.01.2022 року за Гаврилюком В. рахується заборгованість по сплаті за користування місцями розташування спеціальних конструкцій у сумі 26 972,00 грн, яку просило терміново погасити.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за договором № 92 на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій від 22.09.2017 року, позивачем відповідно до п. 2.2. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: за період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року 210,06 грн пені, за період з 01.08.2019 року по 31.05.2022 року 873,14 грн 3 % річних та за період з серпня 2019 року по травень 2022 року 4 818,23 грн інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій в силу статті 11 Цивільного кодексу України, який за своєю правовою природою є договором оренди, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Частиною 1 статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України ).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.п. 1 та 2 п. а) ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За положеннями статті 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до частини 1 статті 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, 04.01.2021 р. відповідач припинив здійснення підприємницької діяльності.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Тому позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін, зобов`язання відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи - підприємця не припинились.

За таких обставин, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 13.02.2018 р. у справі № 910/8729/18 та від 25.06.2019 р. у справі № 904/1083/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 ГК України).

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про рекламу" та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067.

Закон України "Про рекламу" визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про рекламу", зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 24, 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу. Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, орушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з положеннями частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору сторони передбачили, що при простроченні нараховується пеня в розмірі 0,5 % від зазначеної суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що відповідач відповідно до умов договору № 92 на тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій від 22.09.2017 року неналежно виконав обов`язку щодо оплати за право тимчасового користування місцем розташування спеціальних конструкцій, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Гаврилюка В.М. 21 315,00 грн заборгованості.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, суд, перевіривши подані розрахунки пені та 3 % річних, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 210,06 грн пені та 873,14 грн 3 % річних.

Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку та періодів нарахування. Відтак, судом було здійснено розрахунок за періоди зазначені позивачем, відповідно, інфляційні за період з серпня 2019 року по травень 2022 року (включно) складають 4 809,39 грн (при заявленому - 4 818,23 грн), а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом, у зв`язку з тим, що спір у цій справі виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача - Гаврилюка Віктора Миколайовича , який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не сплатив за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій), а тому, витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гаврилюка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 25675957) 21 315,00 грн (двадцять одну тисячу триста п`ятнадцять гривень 00 коп) заборгованості, 210,06 грн (двісті десять гривень 06 копійок) пені, 873,14 грн (вісімсот сімдесят три гривні 14 копійок) 3 % річних, 4 809,39 грн (чотири тисячі вісімсот дев`ять гривень 39 копійок) інфляційних та 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 25675957).

Відповідач (боржник): Гаврилюк Віктор Миколайович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 серпня 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк