Ухвала

від 03.08.2022 по справі 761/6745/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 39763909) відкритих у АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350), а саме: №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , зупинено видаткові операції по згаданих рахунках за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2022 року та відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Зокрема, зазначає, що в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідають критеріям, передбачених ст. 98 КПК України.

Також, звертає увагу на те, що накладення арешту хоча і обмежено сумою, яке не перевищує 27 421200 грн., зупинення видаткових операцій по рахунках ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» без зазначення відповідних сум нівелює це обмеження, що є необґрунтованим втручанням у мирне володіння товариства своїм майном.

Представник вважає недопустимими та неналежними доказами висновки почеркознавчої експертизи від 07 червня 2021 року № СЕ-19/111-21/31536-ПЧ та експерта від 15 вересня 2021 року № 15/09-21.

Звертає увагу, що розслідування даного кримінального провадження триває понад півроку, і протягом цього часу жодній особі не повідомлено про підозру.

Представник зауважує, що позбавлення Товариства права розпоряджатися власними грошовими коштами за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, та їх невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у право ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» мирно володіти своїм майном.

Також, звертається в апеляційній скарзі увага на те, що кримінальне провадження № 32021000000000389 від 10 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України є дублікатом кримінального провадження № 42019100000000472 від 01 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке розслідувалось два роки тому та закрите на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор та представник власника майна у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані. Від представника надійшло клопотання про розгляд даного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак встановити відеозв`язок з представником не виявилося можливим, з незалежних від суду обставин і представник просив проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, першим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 10 серпня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32021000000000389, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 39763909) та ТОВ «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 30587514) діючи навмисно, з метою завищення валових витрат та подальшого ухилення від сплати податку на прибуток, здійснювали фінансово-господарські операції з контрагентом ПП «Тейкіт» (код ЄДРПОУ 39259689), щодо надання останніми телекомунікаційних послуг. Також встановлено, що ПП «Тейкіт» зареєстроване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 18, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Одеській області та протягом 2017-2021 років службові особи ПП «Тейкіт» не надавали податкову звітність та не відображали будь-які фінансові результати, щодо фінансових операцій з отримання прибутку, крім того на підприємстві ПП «Тейкіт» (код ЄДРПОУ 39259689) відсутні будь-які трудові ресурси, офісні, торгівельні та складські приміщення, виробниче обладнання, сировина, матеріали інше, що надає можливість підприємству отримувати законний прибуток. Крім того, на підставі висновку почеркознавчої експертизи від 07 червня 2021 року за № СЕ-19/111-21/31536-ПЧ вбачається, що всі документи фінансово-господарської діяльності підписані не уповноваженою особою (директором) ПП «Тейкіт», а іншими невстановленими особами, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності останнім з метою отримання законного прибутку. Проведеними судово-економічним дослідженнями №№ 1-10/08/2021-дос, 2-10/08/2021-дос від 10 серпня 2021 року встановлено, що службові особи ТОВ «ФК ГЕРЦ» та ТОВ «ГЕРЦ» при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Тейкіт» в порушення п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 та п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, підприємство не задекларувало та не сплатило до державного бюджету України за період 2018 - 2020 років податку на прибуток у розмірі, відповідно, 27 421 200 грн. та 9055528 грн., внаслідок, чого ухилились від сплати податків, які входять у систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

15 квітня 2022 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 39763909) відкритих у АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350), а саме: №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 квітня 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту ч. 3ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання у розумінні вимогст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, у матеріалах, які додані до клопотання прокурора відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ», відкритих у АТ АКБ «Конкорд» були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогамст. 98 КПК України, оскільки в самому клопотанні прокурора та у постанові детектива від06 квітня 2022 рокупро визнаннямайна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України грошові кошти, які перебувають на банківському рахунку згаданого Товариства визнано речовими доказами, що свідчить про формальність згаданої постанови.

Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім того, колегія суддів вважає, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для його власника та третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на грошові коштиТОВ «ФК «ГЕРЦ», за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ», задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 39763909) відкритих у АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350), а саме: №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код ЄДРПОУ 39763909) відкритих у АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350), а саме: №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/6745/22 Справа №11-сс/824/1936/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1