Ухвала

від 04.08.2022 по справі 757/13116/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року,

за участі: прокурора представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення готелю та ресторану (реєстраційний номер нерухомого майна 1662142251101), загальною площею 3989,2 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 13/1, яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 20944105).

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та неповнотою судового розгляду.

Зокрема, зазначає, що прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України доказів на підтвердження того, що право власності на готель було отримано в незаконний спосіб, а доходи від діяльності готелю, незаконно використовуються чи є знаряддям злочину, що свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.

Зауважує, що право власності на об`єкти нерухомого майна були набуті власником майна в законний спосіб. Maйно перебуває у законному володінні Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ», ніким не оспорюється, використовується у своїй законній господарській діяльності, яка здійснюється лише на території України. Господарських справ, жодних судових рішень, які набули законної сили або вироків суду щодо незаконності набуття підприємством нерухомого майна ухвалено не було.

Щодо доводів прокурора про наявність іпотечних договорів, представник зазначає, що вказані іпотечні договори були укладені на виконання договорів займу, незаконність яких також не була встановлена. Більш того, наявність діючого, не визнаного в судовому порядку недійсним та ніким не оскаржуваного договору іпотеки свідчить про наявність зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно обтяження, а саме заборони розпоряджатися відповідним, що виникла на підстав договору указаного іпотеки. Указані обставини свідчать про неможливість розпорядження ВКФ «ВІКТОРІЯ», в будь-який спосіб належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями готелю та ресторану. В свою чергу це означає, що незастосування накладення арешту не може призвести до настання будь-яких негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню або призвести до відчуження та/або знищення указаного нерухомого майна.

Також, представник вважає хибними доводи прокурора щодо можливості здійснення постійних платежів на користь підприємств рф, а також перерахування коштів, отриманих від господарської діяльності ВКФ «ВІКТОРІЯ» на підконтрольні офшорні підприємства та рахунки підконтрольних підприємств у російській федерації.

Так, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації» від 03 березня 2022 року за № 187 , виключена можливість, як на здійснення постійних платежів на користь підприємств російської федерації, так і на перерахування коштів отриманих від господарської діяльності на рахунки підприємств, які зареєстровані на території держави агресора.

Зауважує, що і до впровадження в Україні воєнного стану, ВКФ «Вікторія», ніколи не здійснювало ніяких платежів на користь офшорних підприємств та взагалі не мало будь-яких фінансово-господарських стосунків з такими підприємствами. Що стосується переказів на користь резидентів рф, то такі перекази здійснювались під контролем банку, який здійснював функції агенту валютного контролю, на виконання договору позики з метою повернення отриманої від резидента рф суми позики за договором, зареєстрованим у встановленому порядку в НБУ.

Крім того, представник вважає, що слідчим суддею не було враховано, що арешт на вищевказане майно, спричинить надмірне обмеження правомірної діяльності і призведе до порушення законної господарської діяльності, неможливості здійснювати виплату заробітної плати, податків та порушення прав третіх осіб в частині заборони користування майном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 квітня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000281 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

У ході досудового розслідування виявлено можливий факт фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, вчинених групою осіб, в особливо великому розмірі та які призвели до інших тяжких наслідків. Також, виявлено можливий факт набуття, володіння, використання, розпоряджання майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчиненому групою осіб в особливо великому розмірі.

06 червня 2022 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення готелю та ресторану (реєстраційний номер нерухомого майна 1662142251101), загальною площею 3989,2 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 13/1, яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 20944105), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12022000000000281 про накладення арешту на нежитлове приміщення готелю та ресторану (реєстраційний номер нерухомого майна 1662142251101), загальною площею 3989,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 », слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 03 червня 2022 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на нежитлове приміщення готелю та ресторану (реєстраційний номер нерухомого майна 1662142251101), загальною площею 3989,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 », врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги представника. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з цим, обґрунтовано наклавши арешт на згадане майно, слідчий суддя не врахував, що на даному етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як встановлення обмежень у вигляді заборони розпоряджання та користування майном, тобто слідчим суддею не застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не відповідає вимогам ст. 2 КПК України.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування заборона розпоряджатися та користуватися згаданим майном не є виправданою та буде надмірним втручанням в права та інтереси Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» і третіх осіб. При цьому враховується і те, що заборона або обмеження користування, розпоряджання майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Вказані обставини на переконання колегії суддів органом досудового розслідування не доведені.

Також колегія суддів приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

На підставі викладених обставин, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга представника власника майна підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню в частині заборони розпоряджання та користування вищевказаним майном, з постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора щодо заборони розпоряджання та користування майном, яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у зв`язку з недоведеністю необхідності встановлення згаданих обмежень.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ», задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення готелю та ресторану (реєстраційний номер нерухомого майна 1662142251101), загальною площею 3989,2 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 13/1, яке на праві приватної власності зареєстровано за Виробничо-комерційна фірма «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 20944105), скасувати в частині заборони розпорядження та користування об`єктом нерухомого майна.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 щодо заборони розпорядження та користування вищевказаним майном, - відмовити.

У решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/13116/22-к Справа №11-сс/824/2622/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1