Ухвала

від 09.08.2022 по справі 363/5067/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" серпня 2022 р. Справа № 363/5067/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Андрєєвої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву представника позивача адвоката Клименка П.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович про розірвання договору, визнання права власності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович про розірвання договору, визнання права власності та стягнення коштів.

08 серпня 2022 року до Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Клименка П.М. надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:28:176:0058, площа 0,1519 га, розташована на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18794664320002; заборонити Обслуговуючому кооперативу«Озерний край»вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221882800:28:176:0058, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також відчуження її у будь-який спосіб; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, проводити державну реєстрацію прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:28:176:0058 у зв`язку зі зміною її цільового призначення, її поділом чи об`єднанням з іншими земельними ділянками, а також відчуженням її у будь-який спосіб.

Свої вимогиобґрунтовує тим,що наразіпозивачу сталовідомо,що кооперативмає реальнінаміри відчужити(продати)належні йомуземельні ділянки(утому числі,імовірно,і спірнуземельну ділянку)іншим особам,оскільки кооперативвже почаввчиняти конкретнідії зпошуку покупцівналежного йомунерухомого майна,про щосвідчить об`ява«Новій дім,перша лініяв лісій біляозера,в закритомуКМ,Жукин 129000$»,опублікована 07серпня 2022року членомКооперативу громадянкою ОСОБА_2 навеб-сайгісервісу OLX.ua,та об`ява«Новий дімв стиліМінімалізм,5сп,в лісі,біля озера,в закритомуКМ 169000$»,опублікована 07серпня 2022року членомКооперативу громадянкою ОСОБА_2 навеб-сайті сервісуOLX. Зазначив, що у разі задоволення судом позову позивача і, серед іншого, визнання за ним права власності на земельну ділянку, невжиття належних заходів забезпечення позову у справі може істотно ускладнити виконання такого рішення суду та поновлення порушених прав позивача, оскільки існує реальна загроза того, що до набрання цим судовим рішенням законної сили кооператив може відчужити спірну земельну ділянку іншим особам, внаслідок чого позивач буде вимушений докладати додаткових зусиль з тим, щоб витребувати присуджену йому земельну ділянку у такої іншої особи (покупця) у судовому порядку.

Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред`явленням позову; після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов окрім іншого забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Твердження представникапозивача,що існуєреальна загрозатого,що донабрання цимсудовим рішеннямзаконної силикооператив можевідчужити спірнуземельну ділянкуіншим особам,що значноускладнить вподальшому виконаннясудового рішення,у разізадоволення позову,оскільки кооперативвже почаввчиняти конкретнідії зпошуку покупцівналежного йомунерухомого майна,є лишейого припущеннямта непідтверджено належними,допустимими тадостатніми усвоїй сукупностідоказами.

Здолучених дозаяви прозабезпечення позову роздруківок опублікованих на веб-сайті оголошень, не вбачається, хто саме розмістив ці оголошення, яких саме земельних ділянок стосуються ці оголошення. Окрім того, суд звертає увагу, що із зазначених роздруківок вбачається, що оголошення стосуються продажу будинків, що розташовані на земельних ділянках, площа яких становить 11 соток та 14 соток, натомість площа спірної земельної ділянки 0, 1519 га. Окрім того в долученихдо матеріалівсправи копіїдоговору купівлі-продажувід 06.08.2019року таінформації Державногоземельного кадаструпро правовласності таречові правана земельнуділянку цільове призначенняспірної земельноїділянки для веденняособистого підсобногогосподарства,садівництва,городництва,сінокосіння івипасання худоби,категорія земель:землі сільськогосподарськогопризначення.Як вбачаєтьсяз п.1.4.вказаного договоруна відчужуванійземельній ділянцінемає ніякихбудівель,споруд малихархітектурних формта будь-якихінших об`єктівнерухомого майна.За такихобставин судприходить довисновку,що долученідо заявипро забезпеченняпозову роздруківки опублікованих на веб-сайті оголошень не містять інформацію, щодо продажу відповідачем спірного майна. А сама по собі обставина, що відповідач має намір відчужити якісь об`єкти належного йому нерухомого майна, не може свідчити про його намір відчужити, поділити, об`єднати, або здійснити інші дії на правлені на ускладнення виконання судового рішення у справи щодо спірної земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, враховуючи предмет та підстави позову, співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу, а також оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає не обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Клименка Петра Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович про розірвання договору, визнання права власності та стягнення коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.А. Свєтушкіна