Постанова

від 09.08.2022 по справі 910/2434/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. Справа№ 910/2434/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.

представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 10.08.2022 у судове засідання не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021

у справі №910/2434/21(Суддя Чеберяк П.П.)

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі № 910/2434/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №11 від 31.01.2013), встановлено керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Микитьону Віктору Васильовичу основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень, вказано офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку, встановлено строк до 06.10.2021 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язано керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з апеляційною скаргою, за якою просить суд постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів - скасувати, направити справу №910/2434/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.11.2021.

17.11.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховця А.А. та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О., у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 призначено на 01.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21, відкладено на 08.12.2021.

06.12.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги.

08.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги, аналогічне за змістом вищевказаному.

Ухвалою Північного апеляційногого господарського суду від 08.12.2021 клопотання про відмову від апеляційної скарги призначено до розгляду у судовому засіданні, зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" довести суду відсутність підстав для неприйняття відмови від апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 відкладено на 22.12.2021, запропоновано учасникам провадження у даній справі надати свої доводи (пояснення) з приводу клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відмову від апеляційної скарги.

14.12.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли пояснення щодо відмови від апеляційної скарги.

22.12.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, відмовлено у прийнятті відмови Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.202 у справі №910/2434/21, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 відкладено на 02.02.2022.

02.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному з 31.01.2022 по 14.02.2022 включно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 призначено на 16.03.2022.

Судове засідання 16.03.2022 не відбулось задля запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 призначено на 29.06.2022.

29.06.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Микитьона В.В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 відкладено на 10.08.2022 о 11 год 00 хв.

09.08.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У судове засідання 10.08.2022 представники учасників справи не з`явивились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Cудом ставилось на обговорення клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" та арбітражного керуючого Микитьона В.В. про здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності їх представників, а також питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи, які не з`явились в судове засідання, щодо чого колегія суддів вирішила клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" та арбітражного керуючого Микитьона В.В. про здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності їх представників задовольнити, а також вирішила за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності інших учасників справи, що не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі сторін, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції незаконно, передчасно прийняв рішення про перехід до наступної процедури у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та формально поставився до вирішення питання про перехід до цієї процедури шляхом виключно врахування спливу 120 днів. Як зазначає апелянт, суд першої інстанції не врахував, що арбітражним керуючим Микитьон В.В. не було надано кредиторам звіт про перевірку декларацій боржника на предмет їх повноти і достовірності, що є обов`язком керуючого реструктуризації у цій процедурі; кредитори самостійно, перевіривши декларації боржника, знайшли суттєві недостовірні відомості в них, про що зазначено в протоколі від 19.08.2021, у зв`язку з чим зобов`язано арбітражного керуючого виконати свої обов`язки у процедурі, однак, жодних дій не вчинено. На думку скаржника, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується, що виключає можливість переходу до іншої процедури. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи є відомості про наявність у боржника двох дітей, проте в декларації боржник відповідну інформацію не зазначив. В апеляційній скарзі також зазначено, що боржник ОСОБА_1 є засновником двох юридичних осіб: ТОВ «Славнафта» та ТОВ «Спільне українсько-білоруське підприємство з іноземними інвестиціями». Скаржник також вказує, що ОСОБА_1 є власником знаку для товарів та послуг (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 160490). Як зазначає апелянт, відсутність вищевказаних відомостей в деклараціях свідчить про їх неповноту та /або недостовірність.

Отже, предметом апеляційного перегляду у даній справі є питання обгрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість в розмірі 242 138 526,32 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2021 № 910/2434/21 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 10.03.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича. Попереднє судове засідання призначено на 26.04.2021.

28.04.2021 до господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 151727,51 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2021 прийнято заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 151 727, 51 грн до розгляду.

27.05.2021 до господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 19 919,12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 19 919,12 грн. до розгляду.

30.06.2021 до господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника на суму 17 648, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2021 прийнято заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника на суму 17 648, 98 грн до розгляду.

Ухвалою попереднього засідання від 19.07.2021 визнано кредиторами у справі №910/2434/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 151727,51 грн та Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" на суму 37596953,05грн. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 19919,12 грн. залишити без розгляду. В задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 17 648, 98 грн. відмовити. Підсумкове засідання призначено на 30.08.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2021 розгляд справи відкладено на 06.09.2021.

Постановою господарського суду міста Києва від 06.09.21 у справі № 910/2434/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №11 від 31.01.2013), встановлено керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Микитьону Віктору Васильовичу основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень, вказано офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку, встановлено строк до 06.10.2021 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язано керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції мотивована тим, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 10.03.2021, та зборами кредиторів зі спливом 120 днів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, у зв`язку з чим суд визнав ОСОБА_1 банкрутом та ввів процедуру погашення боргів боржника.

Судова колегія з відповідним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

Частиною четвертою статті 116 КУзПБ визначено, шо разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Судова колегія зауважує, що виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, колегія суддів вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановленні свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відтак, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

З огляду на вищенаведене, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується.

Колегія суддів зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Колегія суддів зауважує, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Таким чином, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20.

Суд апеляційної інстанції вбачає порушення судом першої інстанції вимог процесуального права через не дослідження усіх обставин справи та поданих доказів, що призвело до неправильного застосування положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема, таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому, демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

У судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже за частиною першою статті 126 КУзПБ саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, відтак, керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2021 відбулось засідання кредиторів боржника. Відповідно до Протоколу зборів кредиторів боржника від 19.08.2021 зобов`язано керуючого реструктуризацією провести перевірку декларацій боржника з врахуванням зауважень кредиторів та розробити та направити сторонам та до суду звіт про результати перевірки декларацій боржника з врахуванням недоліків, зазначених у цьому протоколі; зобов`язано ОСОБА_1 розробити план реструктуризації з врахуванням зауважень кредиторів, викладених у протоколі у відповідності до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та надати його на розгляд зборам кредиторів.

Інших протоколів зборів кредиторів боржника суду не надано.

Пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судова палата зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що боржник ОСОБА_1 є співзасновником двох юридичних осіб: ТОВ «Славнафта» (код ЄДРПОУ 33808142) та ТОВ «Спільне українсько-білоруське підприємство з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 36820560).

Суд погоджується з доводами апелянта, що відсутність вищевказаних відомостей в деклараціях свідчить про їх неповноту та /або недостовірність.

Щодо доводів апелянта, що боржник не зазначив в деклараціях про наявність двох дітей, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, відповідно до якої зазначено, що тлумачення частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Матеріали справи не містять доказів того, що доходи дітей боржника не перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції враховує також те, що на час подачі декларацій ОСОБА_1 був власником знаку для товарів та послуг (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 160490), строк дії реєстрації знака якого закінчився лише 01.12.2021 (вже після винесення оскаржуваної постанови), що також свідчить про неповноту відомостей в деклараціях.

Крім того, враховуючи дату затвердження остаточного складу визнаних судом кредиторів (19.07.2021) та дату ухвалення судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом (06.09.2021), для прийняття рішення щодо плану реструктуризації боргів боржника учасники справи замість відведених КУзПБ 120 днів фактично мали менше часу, що є недостатнім з огляду на необхідність здійснення підготовчих дій для організації і проведення зборів кредиторів, а також схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

Колегія суддів враховує, що збори кредиторів боржника були єдиними - 19.08.2021. На відповідному засіданні, як вбачається з Протоколу засідання кредиторів, зобов`язано керуючого реструктуризацією провести перевірку декларацій боржника з врахуванням зауважень, розробити та направити сторонам та до суду звіт про результати перевірки декларацій боржника з врахуванням недоліків, зазначених у цьому протоколі; зобов`язано ОСОБА_1 розробити план реструктуризації з врахуванням зауважень кредиторів, викладених у протоколі у відповідності до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та надати його на розгляд зборам кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, вищезазначених вимог кредиторів керуючим реструктуризацією та боржником не виконано.

Судова колегія вважає процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості.

Колегією суддів враховану правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, відповідно до якої приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Верховний Суд зазначив, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Отже, на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів, зокрема, у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

За умовами статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції проявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, в результаті чого можливість реструктуризації боргів боржника залишилась невикористаною.

Враховуючи викладене, постанова господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 підлягає скасуванню, а справа направленню до місцевого господарського суду для подальшого розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" підлягає задоволенню, постанова господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 скасуванню, а справа направляється до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 6810, 00 грн згідно з платіжним дорученням від 24.09.2021 №PROM4BGOZJ.

Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі покладаються на боржника.

Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 275 , 277 , 280, 282 , 283 , 284 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Постанову господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/2434/21 скасувати.

Справу № 910/2434/21 направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 6810,00 грн (шість тисяч вісмсот десять гривень 00 коп) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України .

Повний текст складено 11.08.2022.

.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков