Ухвала
від 10.08.2022 по справі 462/4081/22
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4081/22

УХВАЛА

11 серпня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову,

встановив:

Уповноважений представник позивача ПП «Торгівельно-логістичний центр», в особі директора Цукорник С. звернулась до суду, до пред`явлення позову, із заявою про забезпечення позову, у якому просить накласти арешт на нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під. літерою «Г-l» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101), також просить заборонити ТОВ «ГРІНЕРА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35429502, місцезнаходження: вул. Староєврейська, буд. 22, м. Львів, 79008) та фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) та/або особам, які діють від їх імені, вчиняти дії щодо здійснення реконструкції, добудови, конструктивних змін нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлової будівлі (навіс з воротами), позначеної в плані під. літерою «Г-1» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101).

В обґрунтування звернення до суду з даною заявою заявник вказує, що ПП «Торгівельно-логістичний центр» є власником 49/100 будівлі автостоянки КАМАЗ загальною площею 445, 0 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 до складу якого входять, в тому числі, навіс з воротами літ. «Г-1» площею 170,2 кв.м. та нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт) підліт. «Г-1, площею 151, 8 кв.м. Проте, зазначає, що стало відомо, що частина вказаного об`єкта, нерухомості, яка складає 51/100 будівлі автостоянки КАМАЗ загальною площею 445, 0 кв.м., зокрема, навіс з воротами літ. «Г-1» площею 170,2 кв.м. та нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт) під літ. «Г-1» площею 151, 8 кв.м., незаконно зареєстровані на праві власності за ПП «Едель», як індивідуальні (окремі) об`єкти нерухомого майна, що порушило та надалі порушує право (часткової) власності позивача на розпорядження, володіння та користування спільною власністю. Зазначає, що у 2002 році, за договорами купівлі-продажу, який 1) посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С. О., та зареєстровано в реєстрі за № 104 від 17.01.2002 року та 2) посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н. І., який зареєстровано в реєстрі за № 2016 від 06.08.2002 року, ВАТ «Львівське АТП 24654» відчужило відповідні частки у будівлі автостоянки КАМАЗ (43/100 і 8/100 ідеальної частки), що підтверджується, окрім іншого, реєстраційними написами на звороті реєстраційного посвідчення ВАТ «Львівське АТП 24654» Серії КММ № 013430 від 02.11.2001 року. Таким чином ПП «Бдель» за вказаними договорами купівлі-продажу набуло права часткової власності 51/100 на будівлі автостоянки КАМАЗ, а не індивідуальні об`єкти нерухомості («Г-1» та «Г-1»), відповідно, ВАТ «Львівське АТП 24654» (а в подальшому позивач - ПП «Торгівельно логістичний центр» за договором купівлі-продажу від 26.04.2012 року) та ПП «Едель» стали співвласниками будівель автостоянки КАМАЗ у відповідних частках 51/100 та 49/100. Підтвердженням набуття ПП «Едель» часткової власності на будівлі автостоянки КАМАЗ є й те, що якщо б здійснювалася відчуження індивідуальних об`єктів нерухомості («Г-І» та «Г-1»), то такому продажу мало б передувати виділ окремих об`єктів індивідуального майна з «Будівель автостоянки КАМАЗ», і реєстрація такого речового права на виділені об`єкти мала б здійснюватися органами місцевого самоврядування з присвоєнням окремої поштової адреси. Однак, ПП «Едель», без виділення окремого об`єкта нерухомого майна автостоянки КАМАЗ, без видачі свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, без присвоєння відповідної адреси, без прийняття відповідних рішень державного реєстратора, шляхом безпідставної реєстрації права власності, провело державну реєстрацію речових прав як на об`єкти індивідуального майна, яке не відповідає поданим правовстановлюючим документам та суперечить зареєстрованим правам. В контексті викладеного, вбачається, що індивідуальними об`єктами нерухомого майна, спірні приміщення стали внаслідок внесення недостовірних записів про право власності у Державному реєстрі. 16.11.2012 року ОКПЛОР «БТІ та ЕО» надано витяг № 36282259 з якого вбачається загальна площа та складові об`єкту нерухомості - будівля автостоянки КАМАЗ. Згідно вказаного витягу, площа будівлі автостоянки КАМАЗ становить 445,0 кв.м., тобто ця площа, враховує будівлі «Г-1» та «Г'-1». Крім того, з опису об`єкта нерухомості вбачається, що будівля «Г'-1» - навіс з воротами площею 170, 2 кв.м. (частка 8/100) та будівля «Г-1» контрольно-пропускний пункт площею 151, 8 кв.м. (частка 43/100) є складовими будівля автостоянки КАМАЗ. Враховуючи викладене, станом на листопад 2012 року, згідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі приміщення «Г-1» та «Г'-1» були складовою будівлі - автостоянки КАМАЗ, загальною площею 445, 0 кв.м., а співвласником цих будівель є ПП «Торгівельно - логістичний центр». Поряд з цим, 31.05.2013 року ПП «ЕДЕЛЬ» для забезпечення виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту за кредитним договором № 00006.13-СВD.108 від 31.05.2013 року передало спірне майно в іпотеку ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» за Іпотечним Договором № 0006.13-СВD/PL.108 .

З врахуванням положеньст. 153 ЦПК України, сторони у судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась.

Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім цього, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Також, згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, заявник просить застосувати захід забезпечення позову передбачений законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.10ЦПК України визначено, щосуд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заява про забезпечення позову у достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, наведено прийнятні доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття заявлених заходів забезпечення, предмет позову у даній справі та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаними, а зазначені підстави та вид забезпеченняпозову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрановідповідно дост.150ЦПК України та він не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та у забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під. літерою «Г-l» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101), також заборонити ТОВ «ГРІНЕРА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35429502, місцезнаходження: вул. Староєврейська, буд. 22, м. Львів, 79008) та фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) та/або особам, які діють від їх імені, вчиняти дії щодо здійснення реконструкції, добудови, конструктивних змін нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлової будівлі (навіс з воротами), позначеної в плані під. літерою «Г-1» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101), оскільки такий буде належним, співмірним та відповідатиме описаним обставинам справи, а невжиття такого заходу може дійсно істотно ускладнити чи взагалі унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Як передбачено положеннями ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 149, 150, 153, 157, 258-261,353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» про забезпеченняпозову,подану допред`явлення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під. літерою «Г-l» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101).

Заборонити ТОВ «ГРІНЕРА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35429502, місцезнаходження: вул. Староєврейська, буд. 22, м. Львів, 79008) та фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) та/або особам, які діють від їх імені, вчиняти дії щодо здійснення реконструкції, добудови, конструктивних змін нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літ. «Г-1» загальною площею 151, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72143046101) та нежитлової будівлі (навіс з воротами), позначеної в плані під. літерою «Г-1» загальною площею 170, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 72329746101).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи для відома, а Залізничному відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - для негайного виконання.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Стягувач: Приватне підприємство «Торгівельно-логістичний центр» (код ЄДРПОУ:33981816, адреса: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 16);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (код ЄДРПОУ: 35429502, адреса: 79008, м. Львів, вул. Староєврейська, 22);

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Текст ухвали складено 11.08.2022 року.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Н. М. Галайко

СудЗалізничний районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення10.08.2022
Оприлюднено15.08.2022
Номер документу105697800
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —462/4081/22

Ухвала від 14.05.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 03.05.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 30.09.2022

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

Ухвала від 10.08.2022

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Галайко Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні