Рішення

від 11.07.2022 по справі 295/560/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/560/22

Категорія 17

2-о/295/36/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, Романівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року заявник звернулася до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно. Мати до 2004 року проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2005 року по день смерті проживала без реєстрації разом із заявником за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначено на обгрунтувань вимог заяви, після смерті матері відкрилась спадщина на все належне їй майно, але враховуючи, що мати не була зареєстрована за адресою заяника, з якою проживала з 2005 року, ця обставина позбавляє її права реалізувати свої спадкові права.

Тому завник просить встановити факт, що її мати ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживала в будинку АДРЕСА_2 , а заявник проживала разом з нею на час її смерті за вказаною адресою.

Заявник у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у поданій заяві вказала про розгляд справи за її відсутності та підтримання вимог заяви.

Представник заінтересованої особи Романівської селищноїради ЖитомирськогорайонуЖитомирської області в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направив до суду письмову заяви, у якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, у вирішенні заяви покладається на розсуд суду та проти задоволення вимог заяви не заперечує.

Представник заінтересованоїособи Романівськоїдержавної нотаріальноїконторив судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.03.2016 року, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 заявнику після одруження з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 присвоєно прізвище «ОСОБА_5 ».

Згідно довідки ПП «ВЖРЕП № 4» № 2779 від 23.10.2021 року ОСОБА_2 , 1931 року народження до дня смерті проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з дочкою ОСОБА_1 , 1959 року народження.

Зі змісту довідки, виданої Старочуднівськогутянським старостинським округом Житомирського району Житомирської області № 336 від 10.12.2021 року, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до 2004 року проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2005 року проживала з дочкою ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , на час смерті інших близьких родичів не мала.

У паспорті заявника серії НОМЕР_4 , зареєстрованим її місцем проживання з 30.09.1980 року зазначено АДРЕСА_2 .

На звернення заявника щодо прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 державним нотаріусом Романівської державної нотаріальної контори Назарець Д.В. листом від 19.10.2021 року повідомлено, що у встановлений законом строк ОСОБА_1 не була подана заява про прийняття спадщини та із спадкодавцем разом постійно вона не проживала, через що немає можливості їй видати свідоцтво про право на спадщину. У спадковій справі № 212/2021 після померлої ОСОБА_2 відомості про інших спадкоємців відсутні.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положеннями ст. ст.1216-1218ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення вказаного факту заявнику потрібно для оформлення спадкових своїх прав після смерті її матері ОСОБА_2 . За таких обставин оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини і цей факт підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 258-265, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ).

Заінтересована особа: Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса: 13001, смт Романів Житомирської області, вул. С. Лялевича, 2, код ЄДРПОУ 04345185).

Заінтересована особа: Романівська державна нотаріальна контора (адреса: 13001, смт Романів Житомирська область, вул. Кооперативна, 17, код ЄДРПОУ 02888662).

Суддя Л.М. Семенцова