Рішення

від 01.08.2022 по справі 388/375/22

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/375/22

провадження № 2/388/264/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарях судового засідання Кіцану Г.Я., Макусинської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, у якому (позові) просила:

- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- викликати у судове засідання та допитати в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , фахівця-консультанта, практичного психолога КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Долинської міської ради»;

- заслухати у судовому засіданні сина - неповнолітнього ОСОБА_7 ;

- стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.12.2006. Мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19.08.2010 шлюб було розірвано на підставі рішення суду. Їх син проживав та залишається проживати разом з нею. Рішенням суду від 27.10.2010 з ОСОБА_2 на її користь стягнено аліменти на утримання сина, зі сплати яких відповідач допускає заборгованість. Окрім сплати аліментів, відповідач участі у вихованні сина не приймає. Раніше рішенням суду від 22.12.2017, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, їй було відмовлено у задоволені позову про позбавлення відповідача батьківських прав. Після цього, відповідач жодним чином не приймав участі у вихованні сина. Відповідач не цікавиться особистим життям сина, участі у дошкільному та шкільному вихованні не брав, не цікавився здоров`ям сина та жодного разу не привітав сина з днем народження. Крім того відповідач не брав жодної добровільної участі у несені додаткових витрат на сина, хоча мав і має таку можливість. Починаючи з 2016 року відповідач виїжджає за кордон на заробітки. Останній раз покинув територію України 14.05.2020 та більше не повертався. Відповідач перешкоджає отримання дитиною освіти закордоном не надаючи дозвіл на його виїзд закордон на навчання.

Ухвалою від 21.04.2022 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Копія зазначеної ухвали була надіслана відповідачу за встановленою судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України адресою його зареєстрованого місце проживання (перебування) та яка відповідно до умов ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається врученою останньому 09.06.2022.

Поряд з цим, із даних, що містяться у матеріалах справи встановлено, що відповідач фактично не проживає за місцем свого проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи викладене, відповідач викликалася у судове засідання, окрім засобів поштового зв`язку, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України з доведенням до відома останнього можливості ознайомлення зі змістом ухвали про відкриття провадження у справі шляхом її пошуку за номером справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/) або отримати її копію з копіями доданих до неї документів безпосередньо у суді.

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Ухвалою від 15.06.2022 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні та задоволено клопотання позивача у частині виклику та допиту свідків.

Відповідач, який про дату, час і місце проведення судового засідання, повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, та який відповідно до положень ст. 128 ЦПК України є таким, якому судова повістка вручена 05.07.2022, - у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило

Третя особа, яка про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом представника останньої від 23.06.2022 у розписці, яка міститься у матеріалах справи, - участь у судовому засіданні свого представника не забезпечила, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, просила його задовольнити, обґрунтовувала свої вимоги аналогічно викладеному у позові. Окремо наголосила на тому, що відповідач ще з народження сина неналежно ставився до нього, час від часу морально гнобив сина та інколи застосовував фізичне покарання. Жодним чином не намагався налагодити спілкування із сином, а у 2020 році виїхав закордон і до цього часу не повертався. Наразі, в умовах військового стану, вона не в змозі виїхати з дитиною у деякі країни навіть як біженці.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позицію позивача, аргументовану аналогічно зазначеному у позовній заяві. До закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробила заяву про надання суду протягом п`яти днів доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Сторона позивача не висловила заперечень проти заочного розгляду справи.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , повідомила, що вона знайома з позивачем вже близько 7 років і у них дружні відносини, а з відповідачем вона особисто незнайома. Надала показання про те, що перебуваючи у дружніх відносинах з ОСОБА_1 та знаючи її сина ОСОБА_8 вона ніколи не бачила, щоб ОСОБА_2 спілкувався з сином. З 2018 по 2020 роки вони з ОСОБА_1 були сусідами, однак вона не бачила, щоб до дому до останньої приходив ОСОБА_2 . Їй нічого невідомо про те, чи намагався ОСОБА_2 налагодити спілкування з сином. Повідомила, що одного разу вона була присутньою при укладенні договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса, де були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 просила його дати дозвіл на виїзд дитини закордон на що ОСОБА_2 відповів, що він зараз немає часу на це.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка неповнолітній ОСОБА_4 , повідомив, що позивач є його матір`ю, а відповідач батьком. Надав показання про те, що він проживає разом з матір`ю, а батько ОСОБА_2 з ними не живе з часу коли йому виповнилося 3 роки. Повідомив, що має негативне ставлення до батька та не хоче з ним спілкуватись, оскільки той користується та маніпулює людьми, ображав його і принижував ще з малечку. Пригадав, що раніше коли він звернувся до батька з проханням побути з ним, той повідомляв, що про такі речі його треба повідомляти завчасно. Останній раз він бачив і спілкувався з батьком приблизно 6-7 років тому, а коли два роки тому він побачив батька на вулиці, то привітався з ним, однак останній проігнорував його. Він звертався до батька через застосунок «Viber» з проханням надати дозвіл на виїзд за межі України, оскільки бажає навчатися закордоном, на що той відповів, щоб він виїжджав як біженець і дозвіл не надав. На уточнююче запитання головуючого, про те як мати відноситься до його спілкування з батьком пояснив, що мати не перешкоджала його спілкуванню з батьком, вона надала йому телефонний номер батька, однак у нього не має бажання спілкуватися з ним оскільки він не відчуває зворотнього бажання від останнього.

Заслухавши позивача, її представника та свідків, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулась позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи та заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.12.2006 по 29.08.2010, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 та рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 19.08.2010.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_9 ». Після укладення шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_10 ». Згодом позивачем змінено прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серія НОМЕР_3 .

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , з 09.09.2010, що підтверджено витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

Місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , з 09.09.2010, що підтверджено довідкою про реєстрацію місця проживання особи.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2010 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 стягнено аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи сплату аліментів з 18.08.2010.

За даними довідки Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області від 22.03.2022 у ході примусового виконання зазначеного вище рішення суду про стягнення аліментів з червні 2016 року час від часу утворювалась заборгованість по щомісячним платежам у зв`язку із несвоєчасною їх сплатою/утриманням. Станом на лютий 2022 року заборгованість становить 3621,72 грн.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2017 у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 було відмовлено. Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій.

Окремо слід відзначити, що зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції було звернено увагу відповідача на необхідність змінити ставлення до виховання дитини, зокрема, що стосується піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, її навчання, спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення тощо.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2018 прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_12 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини, зобов`язання надавати можливість спілкуватися з дитиною. У зв`язку з чим провадження у справі було закрито.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.05.2021 № 01-08/138/1 з огляду на обставини даного питання та дотримуючись забезпечення важливості інтересів дитини та їх переваги над інтересами батьків, із врахуванням свідомої та умисної поведінки ОСОБА_2 впродовж декількох років щодо ігнорування та невиконання попередження суду про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, зокрема, що стосується піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, її навчання, спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення тощо, враховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування міської ради вважає, що є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту зазначеного висновку вбачається таке.

За 8 років навчання ОСОБА_4 у школі його батько жодного разу не приходив до навчального закладу, не цікавився навчанням та вихованням сина, подарунків чи привітань не передавав.

Відповідно до актів про відвідини ОСОБА_2 малолітнього сина за місцем його проживання у дні та години спілкування, встановлені органом опіки та піклування, за період із 24.12.2017 до 28.10.2018 батько жодного разу не відвідав сина за місцем його проживання, перебуваючи у цей час на території України.

За інформацією Державної прикордонної служби ОСОБА_2 перетинався кордон: 24.10.2016 - виїзд, 25.03.2017 - в`їзд, 13.11.2018 - виїзд, 02.02.2019 - в`їзд, 12.03.2019 - виїзд, 28.02.2020 - в`їзд, 14.05.2020 - виїзд (станом на 22.04.2021 за інформацією Долинського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.04.2021 № 3829 «Про перетин кордону»).

Окремо слід відзначити, що ОСОБА_2 виїхавши за межі державного кордону України 14.05.2020 за даними Державної прикордонної служби (відповідь на запит № 139451028 від 26.05.2022) на територію України станом на 26.05.2022 не повертався.

Згідно з висновком психолого-педагогічного вивчення емоційного стану неповнолітнього ОСОБА_4 від 18.11.2019, хлопчик із задоволенням пішов на контакт із практичним психологом КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Долинської районної ради», був відвертим та щирим у спілкуванні, відповідав змістовно і лаконічно. Антон повністю адекватна, сумлінна та відповідальна дитина. Із мамою та вітчимом має добрі відносини. Інтерпретація виконаних підлітком психологічних завдань показала, що ОСОБА_8 реально оцінює життєві обставини та ситуацію, що склалася у нього з його біологічним батьком. Він більш спокійно говорить про нього, в порівнянні з минулим психолого-педагогічним обстеженням в 2017 році, оскільки вже підріс і довго не спілкувався з ним. Психоемоційний стан хлопчика можна описати, як задовільний та слід зауважити, що психотравмуючий фактор, стосовно спогадів та безпосередньо зустрічей з біологічним батьком, залишився і навряд чи зітреться протягом життя. Страхи щодо нього трохи втихли, але негативні емоції і образи залишились. Емоційний зв`язок та родинний зв`язок, як такий, з біологічним батьком ОСОБА_2 втрачено в наслідок відсутності будь-якого багаторічного бажання у спілкуванні зі сторони батька та довготривалої його відсутності у житті сина. Антон, не зважаючи на свій юний вік, усвідомлює і глибоко жалкує про наявність спільного генофонду з батьком ОСОБА_13 , бажає в майбутньому змінити прізвище, по-батькові та навіть ім`я. Прагне його забути, навіть стверджує, що вже забув. Зустрічей з ним не бажає.

Із висновку органу опіки та піклування Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 12.05.2021 № 01-08/138/1 також вбачається, що ОСОБА_2 не йде на контакт з органом опіки та піклування, із службою у справах дітей.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.02.2022задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частини додаткових витрат на утримання дитини. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок часткової компенсації понесених долаткових витрат на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 46368,20 грн.

Зазначеним рішенням встановлено наявність особливих обставин зумовлених хворобливим станом дитини - ОСОБА_4 , що свідчить про дійсну необхідність у додаткових витратах на лікування та оздоровлення останнього. При цьому, також становлено, що у добровільному порядку брати участь у таких витратах ОСОБА_2 не бажав.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 141, ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, при цьому батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Положеннями ст. 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, що була підписана Україною 21.02.1990, ратифікована постановою Верховної Ради України 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з п. 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 , зокрема, посилалася на ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, самоухилилася від виконання батьківських обов`язків, не приймає жодної участі у її вихованні, її розвитком та здоров`ям не цікавиться, точне місце його перебування наразі не відоме, у свою чергу, судом не встановлено об`єктивних підстав, які б перешкоджали відповідачу у його спілкуванні з дитиною, з урахуванням його безперешкодної можливості дізнатися про місце їх проживання, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання батька виконувати свої батьківські обов`язки, визначені законом, по відношенню до дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 15, п. 16 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).

Відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою свого місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, виїхавши закордон 14.05.2020 на територію України не повертався, у судове засідання не з`явився та із запереченням проти задоволення позовних вимог до суду не звертався. У суду відсутні дані про те, що не виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків пов`язане з його душевною хворобою, недоумством чи іншим тяжким захворювання або з іншими не залежними від нього причинами.

З огляду на зазначене, судом відзначається, що ОСОБА_2 свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього ОСОБА_4 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, її підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до його гідності, не забезпечує необхідного додаткового медичного догляду, лікування дитини, що може негативно впливати на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, хоча, за недоведеністю протилежного, мав можливість для цього, а отже не приймає участь у вихованні дитини та не виконує свої батьківських обов`язків, визначених законом, по відношенню до дитини, що є самостійною підставою, визначеною п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для позбавлення батьківських прав.

Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов`язки не полягають лише у наданні матеріальної допомоги (утриманні), зокрема, шляхом сплати аліментів, як у даному випадку не завжди своєчасної, - вони включають у себе також і батьківську турботу та ласку, піклування про здоров`я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та інших учасників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи та інших процесуальних заявах, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на зазначене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси неповнолітнього ОСОБА_4 , які є пріоритетними при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов`язує позбавлення батьківських прав, при цьому судом не було встановлено реальної юридичної чи/та фактичної неможливості ОСОБА_2 , який є батьком дитини, вчиняти відповідні дії, які становлять зміст батьківського обов`язку, відсутність перешкод з боку інших осіб для належного виконання ним батьківського обов`язку, що свідчить про наявність його вини у невиконанні такого обов`язку, - на підставі чого суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, що заявлена позивачем у інтересах дитини, вона не суперечать положенням законодавства, що регулює сімейні правовідносини, а тому така вимога підлягає задоволенню і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів дитини.

Поряд з цим, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи зроблену, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі представником позивача заяву про надання суду протягом п`яти днів доказів понесення позивачем таких витрат, - слід вирішити у судовому засіданні, яке слід призначити у порядку та строки передбачені ст. 246, ст. 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 992,40 грн.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази на підтвердження розміру витрат, які позивач понесла у зв`язку з розглядом справи із направленням їх копій іншим учасникам справи та надати суду документи на підтвердження такого направлення.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11 год. 30 хв. 22.08.2022 у приміщенні Долинського районного суду Кіровоградської області, про що повідомити учасників справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено у силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- третя особа - Долинська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Центральна буд. 139, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500, ЄДРПОУ 44403158.

Повне рішення суду складено 12.08.2022.

Суддя О.А. Кнуров