Рішення

від 01.08.2022 по справі 904/490/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 Справа № 904/490/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Фермерського господарства "ЯВІР", с.Інгулець Криворізький район Дніпропетровська область

до Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, с.Новолатівка Кривоірзький район Дніпропетровська область

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники:

Від Позивача: Рисін О.О., адвокат

Від Відповідача: представник не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "ЯВІР" (далі-Позивач) 09.02.2022 звернулося з позовом до Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (далі-Відповідач), в якому просить суд визнати за Фермерським господарством "ЯВІР" право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та була надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею П-ДП № 032571, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ШР № 207 від 19.05.1999 р. та яка складається з: земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0048, загальною площею 2,4485 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0049, загальною площею 4,0625 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0050, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0052, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до Позивача, не припинилось. Проте, Відповідач не визнає за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою за Державним актом, виданим гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

11.02.2022 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху для усунення Позивачем недоліків позовної заяви.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 18.03.2022 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Про час та дату підготовчого засідання буде повідомлено додатково.

03.05.2022 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 31.05.2022 об 11:30 год.

17.05.2022 на електронну адресу суду від представника Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду призначеному на 31.05.2022 о 11:30 год.

25.05.2022 ухвалою суду у задоволенні клопотання представнику Фермерського господарства "ЯВІР", про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено у зв`язку з зайнятістю залів для проведення відеоконференції.

31.05.2022 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 05.07.2022 об 10:00 год.

05.07.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.08.2022 о 12:00год.

25.07.2022 на електронну пошту від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (арк.с. 119-123), а саме:

копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 28.06.2022;

копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 14.07.2022;

копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25.12.2004.

Відповідач в судові засідання призначені на 31.05.2022, 05.07.2022 та 02.08.2022 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк.с. 94). 27.07.2022 канцелярією суду зареєстровано клопотання Відповідача (арк.с. 126), в якому останній просить суд розглянути справу за відсутності представника Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Клопотань, відводів не має, рішення просить прийняти у відповідності до законодавства України.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 02.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

На підставі Рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області від 18.03.1999 №75-5/ХХІІІ ОСОБА_1 за рахунок земель державного запасу в постійне користування під розвиток селянського (фермерського) господарства було надано земельну ділянку, що розташована на території Новолатівської сільської ради площею 20 гектарів, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 032571, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ШР № 207 від 19.05.1999 (арк.с. 9-12).

09.02.2000 ОСОБА_1 було створене Фермерське господарство "ЯВІР", підставою для створення якого відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (в редакції, що діяла станом на 09.02.2000) стало надання ОСОБА_1 в постійне користування вищезазначеної земельної ділянки.

Згідно з рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 по справі № 2-0-47/10 було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт, що в Державному акті на право постійного користування землею ІІ-ДП № 032571, виданого на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого в Книзі запасів державних актів на право постійного користування землею за Шр №207 19.05.1999 року, в графі «План зовнішніх меж земельної ділянки» замість «Фермерське господарство «Явір» помилково зазначено Фермерське господарство «Овен» (арк.с. 21-23).

Також даним рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 по справі № 2-0-47/10 було встановлено, що вищезазначена земельна ділянка з моменту створення ФГ «ЯВІР» постійно перебуває у користуванні ФГ «ЯВІР».

19.07.2013 відділом Широківського району Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в межах земельної ділянки, переданої в постійне користування ОСОБА_1 були сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі наступні земельні ділянки:

земельна ділянка кадастровий номер 1225885500:05:005:0048, загальною площею 2,4485 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради;

земельна ділянка кадастровий номер 1225885500:05:005:0049, загальною площею 4,0625 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради;

земельна ділянка кадастровий номер 1225885500:05:005:0050, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради;

земельна ділянка кадастровий номер 1225885500:05:005:0052, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради.

Дані обставини підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-1216501252021 від 16.08.2021, №НВ-1216501202021 від 16.08.2021, № НВ-1216498542021 від 13.08.2021, №НВ-1216501202021 від 16.08.2021 земельні ділянки з кадастровими номерами 1225885500:05:005:0048, 1225885500:05:005:0049, 1225885500:05:005:0050, 1225885500:05:005:0052 перебувають у комунальній власності (арк.с. 36-54).

17.09.2015 ОСОБА_1 подарував ФГ «ЯВІР» своїй онучці ОСОБА_3 , яка на сьогодні є єдиним засновником та Головою господарства ФГ «ЯВІР», що підтверджується рішенням засновника ФГ «ЯВІР» №16 від 17.09.2015 та статутом ФГ «ЯВІР» в редакції затвердженій рішенням засновника ФГ «ЯВІР» № 19 від 30.06.2021, яка є діючою редакцією Статуту ФГ «ЯВІР» на сьогоднішній день (арк.с. 24-35).

Проте, як зазначає Позивач у позові, згідно з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 274586907, 274586658, 274587131, 274586363 від 13.09.2021 право постійного користування за даними земельними ділянками на сьогодні зареєстровано ні за ФГ «ЯВІР», а за ОСОБА_1 (арк.с. 55-65).

Також відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками даних земельних ділянок з 02.04.2019 є Новолатівська об`єднана територіальна громада в особі Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338233 (далі - Новолатіська сільська рада), а правокористувачем даних земельних ділянок є ОСОБА_1

17.09.2021 ФГ «ЯВІР» звернулося до Новолатівської сільської ради з заявою про визнання за ФГ «ЯВІР» право постійного користування на вищезазначені земельні ділянки (арк.с. 66-68).

20.09.2021 ФГ «ЯВІР» отримало відповідь за вих. №800/2-14 від 20.09.2021 (арк.с. 69-70) де було зазначено, що на сьогоднішній день Земельним кодексом України не передбачений механізм визнання права постійного користування за фермерськими господарствами органами місцевого самоврядування, а тому ФГ «ЯВІР» було запропоновано для врегулювати питання визнання за ФГ «ЯВІР» права на постійне користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1225885500:05:005:0048, 1225885500:05:005:0049, 1225885500:05:005:0050, 1225885500:05:005:0052 в судовому порядку.

Отже, як зазначає Позивач, станом на час розгляду справи, право постійного користування вищезазначеними земельними ділянками не визнається та оспорюється Відповідачем, оскільки останній визнає користувачем даної земельної ділянки ОСОБА_1 , який на сьогоднішній день не має жодного відношення до Позивача і отримував дану земельну ділянку в постійне користування для ведення саме фермерського господарства, а не іншої мети, що підтверджується, як самим Рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області від 18.03.1999 № 75-5/ХХШ, так і Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 032571 (арк.с. 9-12).

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції, викладеній у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, зазначила, що згідно із частиною 1 статті 51 ЗК України (у редакції 1990 року) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України 1990 (у редакції, що діяла станом на момент створення ФГ «ЯВІР») було передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України 1990 (у редакції, що діяла станом на момент створення ФГ «ЯВІР») право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки, така земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалася ОСОБА_1 , не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (який діяв станом на момент створення ФГ «ЯВІР» та втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України «Про фермерське господарство») після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Законодавством, чинним до 2003 року, було передбачено одержання земельної ділянки, як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського (фермерського) господарства, як юридичної особи.

Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Згідно із Законом України «Про фермерське господарство», який прийнято 19.06.2003, Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» визнано таким, що втратив чинність.

За змістом ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 зазначеного Закону право на створення фермерського господарства має колений дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

У пунктах 48-51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18 зроблено висновок, що і на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки від використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства, земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання заст. 55 ГК України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

З аналізу положень ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства (пункт 53 постанови від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.

За змістом частин 1, 5 ст. 7 Земельного кодексу України 1990 (у редакції, чинній на час видачі ОСОБА_1 державного акта на право постійного користування землею) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

У статті 92 Земельного кодексу України наведено перелік суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками земель державної та комунальної власності, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельного кодексу України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Водночас Конституційний Суд України Рішенням від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Велика Палата Верховного Суду (пункт 61 постанови від 23.06.2020 у справі №922/989/18) дійшла висновку, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням положень статті 141 Земельного кодексу України у редакції 2001 року та статті 27 Земельного кодексу України в редакції 1990 року зазначила, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника, як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня. Адже правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства (пункти 66, 67 постанови від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Таким чином, є доведеним факт того, що земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_1 на підставі Рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області від 18.03.1999 №75-5/ХХШ для ведення фермерського господарства з моменту державної реєстрації ФГ «ЯВІР», а саме 09.02.2000, перейшла у постійне користування ФГ «ЯВІР» і не могла використовуватися ОСОБА_1 як фізичною особою, і залишається у постійному користуванні ФГ «ЯВІР» навіть після того, як ОСОБА_1 в 2015 перестав бути засновником та Головою ФГ «ЯВІР» та передав господарство своїй родичці. Проте Відповідач не визнає права користування вищезазначеними земельними ділянками за позивачем, що змусило ФГ «ЯВІР» звернутися за захистом своїх порушених інтересів до господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Так, надані Позивачем матеріали містять докази того, що наразі головою фермерського господарства є родичка засновника господарства, а саме його онучка ОСОБА_3 , якій 17.09.2015 ОСОБА_1 передав ФГ «ЯВІР», і яка на сьогодні є єдиним засновником та Головою господарства ФГ «ЯВІР». Зокрема, про це свідчать рішення засновника ФГ «ЯВІР» №16 від 17.09.2015 та статутом ФГ «ЯВІР» в редакції затвердженій рішенням засновника ФГ «ЯВІР» № 19 від 30.06.2021, яка є діючою редакцією Статуту ФГ «ЯВІР» на сьогоднішній день (арк.с. 24-35)., а також копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 28.06.2022, копіЯ свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 14.07.2022 та копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25.12.2004.(арк.с. 119-123).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так й за законом.

У пункті 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 зазначено, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи доводиться створення фермерського господарства особою, якій для ціх цілей були надані спірні земельні ділянки і в подальшому це господарство було передано родичці, а також те, що речові права на земельні ділянки за цим господарством в силу закону не припинилися, позов суд визнає обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи те, що матеріалами справи доводиться створення фермерського господарства особою, якій для ціх цілей були надані спірні земельні ділянки і в подальшому це господарство було передано родичці, а також те, що речові права на земельні ділянки за цим господарством в сиул закону не припинилися, позовні вимоги про визнання за Фермерським господарством "ЯВІР" право постійного користування цими земельними ділянками які розташована на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області підлягають задоволенню.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "ЯВІР" до Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області задовольнити.

Визнати за Фермерським господарством "ЯВІР" право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та була надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею П-ДП № 032571, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ШР № 207 від 19.05.1999 р. та яка складається з: земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0048, загальною площею 2,4485 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0049, загальною площею 4,0625 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0050, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради; земельної ділянки кадастровий номер 1225885500:05:005:0052, загальною площею 6,511 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташоване на території Дніпропетровської області, Криворізького району (колишній Широківський район), Новолатівської сільської ради.

Стягнути з Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської (53771, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Інгулець, вул.Молодіжна, буд. 6, код ЄДРПОУ 30701100) на користь Фермерського господарства "ЯВІР" (53711, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Новолатівка, вул.Шкільна, буд. 18, код ЄДРПОУ 04338233) 2481,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.08.2022

Суддя Н.Б. Кеся