Рішення

від 01.08.2022 по справі 904/5669/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022м. ДніпроСправа № 904/5669/21 (904/231/22)Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники:

Від позивача: Васильцова О.М., ордер серія № АЕ №1132518 від 20.04.2022, адвокат;

Від відповідача: не з`явився.

Від третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Кам`янське

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ", смт. Курилівка

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору розпорядник майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М., м. Дніпро

про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності

в межах справи №904/5669/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Охорона», м. Дніпро

до боржника Публічного акціонерного товариства «Дніпровець», смт. Курилівка

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

Татаренкова Олена Володимирівна звернулась до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання на 16.02.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору розпорядника майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражного керуючого Шистопала П.М.

15.02.2022 до господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору розпорядника майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2022 підготовче засідання відкладено на 22.03.2022.

Судові засідання, призначені в період з 28.02.2022 до 22.03.2022, не відбулися.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2022 підготовче засідання призначено на 11.05.2022.

10.05.2022 до господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову з урахуванням якої позивач просить:

- скасувати державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» на земельну ділянку загальною площею 109,2480 га кадастровий номер 1223757100:01:002:1552 (Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ №870632 від 2912.2012 року

- визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,9657 га, серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року кадастровий номер 1223757100:01:001:0331

- скасувати державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Днїпровець» на земельну ділянку загальною площею 2,9657 га, серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року, кадастровий номер 1223757100:01:001:0331.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2022 відкладено підготовче засідання на 07.06.2022.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху. Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази доплати судового збору на суму 2481,00 грн.

До суду від позивача надійшла заява, якою було усунуто недоліки позовної заяви визначені ухвалою суду від 11.05.2022.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2022 продовжено розгляд справи №904/5669/21 (904/231/22) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору розпорядник майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М. про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності в межах справи №904/5669/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Охорона» до боржника Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» про визнання банкрутом зі стадії підготовчого провадження у підготовчому судовому засіданні 07.06.2022.

31.05.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2022 відкладено підготовче засідання на 05.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2022.

27.07.2022 до суду від Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов лист на виконання вимог ухвали господарського суду від 05.07.2022.

01.08.2022 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи по суті у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З огляду на те, що завдання розгляду справи по суті виконані, беручи до уваги, що відповідач мав можливість здійснювати участь у справі через представника та/або за допомогою засобів відеоконференцзв`язку, явка відповідача не визнавалась судом обов`язковою, у господарського суду відсутні підстави для відкладення судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

На підставі рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів від 25.03.1999 №5-5/ХХІІІ ОСОБА_2 для товарного сільськогосподарського виробництва була передана у власність земельна ділянка загальною площею 4,3924 га, що складається з ріллі - 2,9824 га та кормових угідь 1,410 га.

Державний актом на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованим в книзі записів державних актів за №132 від 19.05.1999, посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 4,3924 га на території Миколаївської селищної ради Петриківського району за громадянином ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, та відповідно до довідки приватного нотаріуса Кам`янського нотаріального округу Геращенко Г.В. від 24.05.2021 №62/002-14 підтверджено, що спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що земельна ділянка, що належить позивачеві на праві приватної власності, внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як власність ОСОБА_3 закритого акціонерного товариства "Дніпровець" (яке в подальшому переіменовано в Публічне акціонерне товариство "Дніпровець") та на земельну ділянку виготовлено та зареєстровано Державний акт на право приватної власності серія ЯМ №870632 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:1552) та Державний акт на право приватної власності серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:0331).

Відповідно до листа Відділу №1 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.222-7/2-22 від 04.01.2022 отриманого позивачем, земельні ділянки одночасно обліковуються за гр. ОСОБА_2 та ПАТ "Дніпровець" на праві власності.

Як зазначено у вказаному листі, відповідно до даних Державного земельного кадастру та відповідно до "Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки СР ЗАТ "Дніпровець", яка виготовлена на підставі розпорядження Петриківської РДА від 20.09.2011 №535-р-11 "про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок СР ЗАТ "Дніпровець", розпорядження Петриківської РДА від 19.09.2012 №833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки", рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 та 04.10.2012 земельна ділянка також обліковується на праві власності за ПАТ "Дніпровець". Право власності останнього посвідчено Державним актом на право власності серія ЯМ №870632 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:1552) та Державним актом на право приватної власності серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:0331).

Позивач зазначає, що вищезазначені документи скасовані, а отже є підстави для скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що наявність двох державних актів на право власності на одну і ту ж земельну ділянку за ним та ПАТ "Дніпровець", порушує його конституційне права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому спадковим майном, оскільки відповідач чинить перепони в користуванні земельною ділянкою.

Позиція відповідача

31.05.2022 до господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, з посиланням на те, що було підписано установчий договір про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (в подальшому - ПАТ "ДНІПРОВЕЦЬ"), відповідно до якого вирішено створити Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "ДНІПРОВЕЦЬ". Засновниками акціонерного товариства виступили громадяни України за списком згідно з Додатком 1 (в тому числі, ОСОБА_2 ); ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО"; ТОВ "ПРОМТОВАРИ"; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ". Укладеним установчим договором визначено основні питання діяльності СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" - предмет та цілі діяльності, правова характеристика товариства, статутний фонд, органи управління та контролю тощо. Засновники в порядку викупу акцій зобов`язувались внести до статутного фонду: ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520,00 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ" - майно в сумі 389 765, 00 грн.; ТОВ "ПРОМТОВАРИ" - майно та кошти в сумі 100 000, 00 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2 465 243, 00 грн.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 (спадкодавець) згідно з укладеним установчим договором виступила засновником СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" і в якості внеску до статутного фонду передала, а акціонерне товариство набуло право власності на земельну ділянку на території Миколаївської селищної ради Петриківського району. Дніпропетровської області загальною площею - 4,3924 га. Відповідно, право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку припинилося, а СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" набуло право власності на вказану земельну ділянку. В свою чергу, ОСОБА_2 набула право власності на випущені товариством акції. За таких обставин, ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" на законних підставах набуло право власності на земельну ділянку на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею - 4,3924 га, яка передана ОСОБА_2 у власність товариства в якості внеску до статутного фонду в порядку викупу акцій.

Також, у поданому відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористались своїм процесуальним правом на подання пояснень по справі.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування по даній справі є законність Державних актів, наявність порушеного права позивача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

На підставі рішення Миколаївської селищної ради народних депутатів від 25.03.1999 №5-5/ХХІІІ ОСОБА_2 для товарного сільськогосподарського виробництва була передана у власність земельна ділянка загальною площею 4,3924 га, що складається з ріллі - 2,9824 га та кормових угідь 1,410 га.

Державний актом на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованим в книзі записів державних актів за №132 від 19.05.1999, посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 4,3924 га на території Миколаївської селищної ради Петриківського району за громадянином ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, та відповідно до довідки приватного нотаріуса Кам`янського нотаріального округу Геращенко Г.В. від 24.05.2021 №62/002-14 підтверджено, що спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Відділу №1 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.222-7/2-22 від 04.01.2022 отриманого позивачем, земельні ділянки одночасно обліковуються за гр. ОСОБА_2 та ПАТ "Дніпровець" на праві власності.

Також у вказаному листі зазначено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру та відповідно до "Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки СР ЗАТ "Дніпровець", земельна ділянка також обліковується на праві власності за ПАТ "Дніпровець". Право власності останнього посвідчено Державним актом на право власності серія ЯМ №870632 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:1552) та Державним актом на право приватної власності серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року (кадастровий номер 1223757100:01:001:0331).

Підставою для виготовлення зазначених вище Державних актів на право власності СР ЗАТ "Дніпровець" (ПАТ "Дніпровець") слугували наступні документи: розпорядження голови Петриківської РДА від 20.09.2011 року № 535-р-11; розпорядження голови Петриківської РДА від 19.09.2012 року № 833-р-12; постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0470/4316/12 та від 04.10.2012 року по справі №2а/0470/11198/12.

На момент звернення позивачем із позовом, документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ "Дніпровець" вищевказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, а саме: розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012 р. № 833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству "Дніпровець" скасовано, що підтверджується 1) постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 2) Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 2а/0470/4323/12; 3) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 2а/0470/14427/12; 4) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі №804/17320/14; 5) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі №804/12930/14; 6) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 р. справа № К/800/68371/14; 7) Постановою Дніпропетровського апеляційним адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 2а/0470/4316/12; 8) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року у справі № К/800/36817/14; 9) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2015 р. у справі № 8014/17313/14; 10) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року у справі № 23н-14/2а/0470/11198/12; 11) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі № 804/12684/14.

Крім того, Петриківським районний судом відповідно до рішення від 18.06.2015 по справі №187/446/15-ц визнано недійсним та скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №870632 від 29.12.2012 (кадастровий номер - 1223757100:01:002:1552), на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав відповідача на земельні ділянки.

Проте, відповідно до рішення суду від 18.06.2015 по справі №187/446/15-ц реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 109,2480 га, серія ЯМ№870632 від 29.12.2012 (кадастровий номер 1223757100:01:002:1552) не скасовано.

Відповідно до установчого договору про створення і діяльність Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "ДНІПРОВЕЦЬ" (в подальшому - ПАТ "ДНІПРОВЕЦЬ") вирішено створити Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство "ДНІПРОВЕЦЬ". Засновниками акціонерного товариства виступили громадяни України за списком згідно з Додатком 1 (в тому числі, ОСОБА_2 (спадкодавець)); ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО"; ТОВ "ПРОМТОВАРИ"; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ". Укладеним установчим договором визначено основні питання діяльності СР ЗАТ "ДНІПРОВЕЦЬ" - предмет та цілі діяльності, правова характеристика товариства, статутний фонд, органи управління та контролю тощо.

Засновники в порядку викупу акцій зобов`язувались внести до статутного фонду: ВАТ "ДНІПРОЕНЕРГО" - майно та нематеріальні активи в сумі 6891520,00 грн. у вигляді прямої інвестиції в обмін на корпоративні права; КСРП "ПРИДНІПРОВЕЦЬ" - майно в сумі 389765,00 грн.; ТОВ "ПРОМТОВАРИ" - майно та кошти в сумі 100000,00 грн.; фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2465243,00 грн.

Також, відповідно до абз. 6 статті 6 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", майно, яке вносять Засновники, передається по акту прийому-передачі. Право власності на майно, яке передається і ризик на випадок загибелі чи пошкодження щодо майна, переходить до ЗАТ "Дніпровець" з моменту підписання акту прийому-передачі.

Рішенням господарського суду від 04.10.2010 по справі №К39/140-10 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідача-1: Сільськогосподарського риболовецького Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", відповідача-2: Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", відповідача-4:Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтовари" про визнання недійсним установчого договору від 23.12.1999 року про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець", статуту зазначеного товариства з урахуванням наступних змін та доповнень, та ліквідацію сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець".

13.02.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8877/13, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" від 23.12.1999, в частині внесення фізичними особами, у кількості 477 осіб, в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" права приватної власності позивачів на земельні ділянки, визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець", в частині передання фізичними особами, у кількості 477 осіб, права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Установчий договір Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець" був предметом оскарження по вищезазначеним справах, в результаті судового розгляду, його недійсним визнано не було.

В матеріалах справи відсутні докази приймання - передачі земельної ділянки позивачем, в якості оплати акцій відповідача, відповідно до абз. 6 статті 6 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець".

В той же час, наявність державних актів на право власності на одну і ту ж земельну ділянку за позивачем та ПАТ "Дніпровець", порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним йому спадковим майном.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності, відповідач наголошує, що оскільки Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є публічно доступним, тому позивач міг довідатись про реєстрацію за ПАТ «Дніпровець» права власності на оскаржувану земельну ділянку ще у 2014 році. Крім того, позивач був учасником судових справ господарського суду у сфері корпоративних відносин, а саме № К39/140-10 та № 904/8877/13, а тому мав бути вчасно обізнаний про ймовірне порушення своїх прав.

Рішенням господарського суду від 04.10.2010 по справі №К39/140-10 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідача-1: Сільськогосподарського риболовецького Закритого акціонерного товариства "Дніпровець", відповідача-2: Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", відповідача-3: Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", відповідача-4:Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтовари" про визнання недійсним установчого договору від 23.12.1999 року про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець", статуту зазначеного товариства з урахуванням наступних змін та доповнень, та ліквідацію сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства „Дніпровець".

13.02.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8877/13, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до публічного акціонерного товариства «Дніпровець» про визнання частково недійсним Установчого договору Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства «Дніпровець» від 23.12.1999, в частині внесення фізичними особами, у кількості 477 осіб, в статутний фонд Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства «Дніпровець» права приватної власності позивачів на земельні ділянки, визнання частково недійсним Статуту Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства «Дніпровець», в частині передання фізичними особами, у кількості 477 осіб, права приватної власності позивачів на земельні ділянки.

Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ "Дніпровець", станом на 29.03.2022 ОСОБА_2 зареєстрований як власник 5 233 іменних простих бездокументарних акцій.

В той же час, учасниками справи не надано доказів (відповідного акту приймання -передачі) передачі земельної ділянки позивачем, в якості оплати акцій відповідача, відповідно до абз. 6 статті 6 Установчого договору про створення і діяльність сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства "Дніпровець". Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності від позивача до відповідача на земельну ділянку загальною площею 4,3924 га., тому суд доходить до висновку, що умови установчого договору в частині передачі земельної ділянки позивачем відповідачу в якості формування статутного фонду, виконані не були. Таким чином, позивач не позбувся, а відповідач не набув право власності на земельну ділянку площею 4,3924 га., оформлену державним актом ДП №132.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18) зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18).

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Але для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) зазначила, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.

За змістом норм в частинах третій, четвертій та п`ятій статті 267 Цивільного кодексу України, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності таких умов: особа (позивач) навела поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надала суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України); суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановив їх існування та дійшов висновку про їх об`єктивний характер і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

За відсутності будь-якої з наведених умов суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі у справі про банкрутство, стороною якого є боржник, суди мають виходити з їх об`єктивного, а не суб`єктивного характеру, тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об`єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права.

Тому, вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, суд з огляду на положення статті 13 Цивільного кодексу України ("Межі здійснення цивільних прав") має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом усього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Господарський суд констатує, що за наявності судових процесів, в яких позивач був учасником, він міг довідатися про можливе порушення його прав. Проте, позивач не обмежений проміжком часу, протягом якого він має звернутись до відповідних органів з метою реєстрації прав на земельну ділянку, також позивач не має обов`язку щодо перевірки наявності реєстрації прав власності відповідача на спірні земельні ділянки. Крім того, суд бере до уваги, що позивач є фізичною особою, яка не має відповідного штату працівників та спеціалістів у галузі права, які б могли здійснювати відповідний моніторинг. Таким чином, суд вважає зазначені обставини такими, що робили своєчасне пред`явлення позову утрудненим та свідчать про об`єктивність перешкоди для звернення за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і є поважними причинами пропуску цього строку.

Отже, лише з листа Відділу №1 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №29-4-0.222-7/2-22 від 04.01.2022, позивач достеменно довідався про наявність порушення свого права власності через Державний акт серії ЯМ №870632 та ЯМ №841450 від 29.12.2012.

Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо визнання недійсними та скасування державного акту серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 про право власності на земельні ділянки за СР ЗАТ "Дніпровець", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а порушені права позивача підлягають захисту.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Позовна вимога в частині скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Дніпровець" на земельну ділянку загальною площею 2,9657га (кадастровий номер 1223757100:01:001:0331) відповідно до Державного акту серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 є похідною від вимоги щодо визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

З наведеного вбачається, що законом передбачено три випадки в яких державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, а саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За правилами ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Разом з тим, статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України регламентовано принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки судом визнається документ, на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав, а саме Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №841450 від 29.12.2012 (кадастровий номер - 1223757100:01:001:0331), скасування державної реєстрації права власності є належним способом захисту прав та законних інтересів позивача. А тому вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що згідно абз. 3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Верховний Суд в своїй постанові від 23.06.2020 в справі № 922/2589/19 зазначив, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки Петриківським районний судом відповідно до рішення від 18.06.2015 по справі №187/446/15-ц визнано недійсним та скасовано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №870632 від 29.12.2012 (кадастровий номер - 1223757100:01:002:1552), на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав відповідача на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності є належним способом захисту прав та законних інтересів позивача. А тому вимоги позивача в частині скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Дніпровець" на земельну ділянку відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №870632 від 29.12.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Витрати на правничу допомогу

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

02.11.2021 Позивачем (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "Лекс Експерт". (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №230 (далі Договір) предметом якого є надання Виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, Виконавець представляє права та законні інтересі Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях незалежно від форм власності, перед третіми особами, правоохоронних органах, а також у всіх судах України загальної юрисдикції, господарському та адміністративному судах та здійснювати професійну діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника та ін.

Згідно п. 4.1. Договору, вартість правової допомоги, що надається Виконавцем, обчислюється згідно з вартістю адвокатської діяльності з надання правової допомоги по факту виконаних робіт та в строк погоджений між ними. Оплата може здійснюватися частинами згідно Актів виконаних робіт.

На виконання п. 4.1. Договору №230 про надання правової допомоги складено Акт №1 від 02.11.2021 приймання-передачі виконаних робіт до Договору.

Відповідно до Акту виконаних робіт, загальний розмір наданих Виконавцем послуг складає 8 132, 00 грн.

На підтвердження надання адвокатом правової допомоги Позивачеві до матеріалів справи надано опис робіт, виконаних адвокатом.

Правову допомогу за вказаним договором надавала клієнту адвокат Васильцова О.М.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 с. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч. 7 ГПК України передбачено, якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Частиною 8 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування заявлених витрат на правову допомогу позивачем надані належні докази (договір, акт), які вказують на доцільність, розумність та співмірність витрат з об`ємом наданої правової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу відповідають складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, є безпосередньо пов`язаними з розглядом справи, а їх розмір є розумним та пропорційним до предмету спору, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягають задоволенню, до стягнення належать 8 132, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, вказані витрати є справедливими та співмірними.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпровець», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: розпорядник майна боржника ПАТ "Дніпровець" арбітражний керуючий Шистопал П.М. про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (ідентифікаційний код юридичної особи 30593910) на земельну ділянку загальною площею 109,2480 га, кадастровий номер 1223757100:01:002:1552 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №870632 від 29.12.2012 року, виданий Сільськогосподарському риболовецькому, закритому акціонерному товариству "Дніпровець" на підставі Розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012 р. № 833-р-12, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. № 2а/0470/11198/12 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 122370002000097.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,9657 га, серії ЯМ №841450 від 29.12.2012, кадастровий номер - 1223757100:01:001:0331, виданий Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» (переіменований на ПАТ "Дніпровець") на підставі Розпорядження Петриківської РДА від 19.09.2012 №833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки", постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 по справі №2а/0470/11198/12.

Скасувати державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (ідентифікаційний код юридичної особи 36593916) на земельну ділянку загальною площею 2,9657 га, кадастровий номер 1223757100:01:001:0331 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №841450 від 29.12.2012 року, виданий Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству "Дніпровець" на підставі Розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012р. №833-р-12, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. № 2а/0470/11198/12 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 122370002000032).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Гагаріна, б. 6; ідентифікаційний номер юридичної особи 30593910) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 443, 00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 132, 00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України

Повний текст рішення складено 12.08.2022.

Суддя С.В. Мартинюк