Рішення

від 11.08.2022 по справі 910/4078/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2022Справа № 910/4078/22за позовом Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дельта"

про стягнення 238 065,34 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дельта" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги від 06.05.2015 у розмірі 238 065,34 грн, яка складається з 200 000,00 грн - суми основного боргу, 17 637,94 грн - інфляційних втрат, 5 523,29 грн - 3% річних, 14 904,11 грн - пені.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 06.06.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дельта" (позичальник) та Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" (позикодавець) укладено договір поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець передає в користування поворотну фінансову допомогу позичальнику, а позичальник зобов`язується повернути надану йому суму фінансової допомоги в повному обсязі в строк, що передбачений п. 2.2 договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, позика надається позичальнику на безпроцентній основі, тобто сплата відсотків або надання інших видів компенсацій як плати за користування тиками коштами позикодавцю не здійснюється.

Пунктами 2.1-2.2 договору передбачено, що позикодавець зобов`язується передати позичальнику в користування грошові кошти у розмірі, який вказаний у п. 1.1 договору. Передача грошових коштів відбувається безготівковим шляхом, а саме внесенням позикодавцем суми фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника напротязі 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору. Позичальник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу наступним чином: 50% в розмірі 200 000,00 грн - до 31.12.2016; 50% в розмірі 200 000,00 грн - до 31.01.2021. Повернення фінансової допомоги позикодавцю відбувається готівковим або безготівковим шляхом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним була надана поворотна фінансова допомога. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення фінансової допомоги, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем, яку останній просить стягнути.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №801 від 07.05.2015.

Із виписки по рахунку позивача від 15.01.2016 вбачається, що відповідач частково повернув позику на суму 200 000,00 грн згідно платіжного доручення №5 від 14.01.2016.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями про повернення грошових коштів. Зі слів позивача, відповідачем не надані відповіді на претензії.

Матеріали справи не містять належним доказів направлення претензій на адресу відповідача. Надані копії конвертів не є належними доказами направлення претензії на адресу відповідача, оскільки із долучених доказів не можливо встановити адресата та дійсним вміст поштового відправлення.

Разом з тим, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення наданих позивачем коштів за договором поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 200 000 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу коштів (поворотної фінансової допомоги) на суму 200 000 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований, строк повернення грошових коштів є таким, що настав, а відтак вимоги щодо стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано до стягнення пеню за період з 01.03.2021 до 01.09.2021 у загальному розмірі 14 904,11 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, у випадку прострочки виконання позичальником умов п. 2.2 договору, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,2% неповернутої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.3 договору, пеня за порушення вимог цього договору підлягає сплаті за першою письмовою вимогою сторони цього договору.

Як зазначалося судом, строк виконання зобов`язань щодо повернення грошових коштів у сумі 200 000,00 грн встановлений до 31.01.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, прострочення зобов`язання щодо повернення грошових коштів починається з 01.02.2021.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично неправильним, оскільки період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГПК України.

Так, правильним періодом нарахування пені є період з 01.02.2021 (день, наступний за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане) по 01.08.2021. Разом з тим, суд не може виходити за межі визначеного позивачем періоду нарахування пені.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 01.03.2021 (у межах заявленого позивачем період) по 01.08.2021, суд дійшов висновку, що розмір пені становить 12 186,30 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом.

Також, позивачем нараховано 3% річних за період з 25.03.2021 по 23.02.2022 у розмірі 5 523,29 грн та інфляційні втрати за аналогічний період у розмірі 17 637,94 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що у межах заявленого позивачем період розрахунки є арифметично правильними та підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дельта" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, офіс 137, код ЄДРПОУ - 33935251) на користь Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (21022, м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 9, код ЄДРПОУ - 31128012) 200 000 (двісті тисяч) грн - суми основного боргу, 12 186 (дванадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн 30 коп. - пені, 17 637 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн 94 коп. - інфляційних втрат, 5 523 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять три) грн 29 коп. - 3% річних та 3 530 (три тисячі п`ятсот тридцять) грн 21 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна