Рішення

від 11.08.2022 по справі 916/1493/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1493/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/1493/22

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКЕ ШЛЯХО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (код 36191005, Україна, 74112, Херсонська обл., Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Привокзальна, буд. 1; для листування: 65082, м. Одеса, а/с 32)

Відповідач: Приватне підприємство "САГІТАРІО" (54020, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9; код - 42407875)

про стягнення 830224,50 грн.

з підстав порушення умов договору

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПОРУ: 08.07.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКЕ ШЛЯХО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (далі Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "САГІТАРІО" (далі Відповідач) про стягнення 830 224,50 грн., з яких: залишок авансу за договором на перевезення вантажу від 22.07.2020р. №22/07/20 у сумі 590 000,00 грн., пеню 35 949,59 грн., інфляційні втрати 173106,00 грн.

11.07.2022 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія Ухвали по справі вчасно направлялась Відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи та повернулась не врученою до суду з відміткою поштового відділення: „адресат відсутній за вказаною адресою. Суд вжив додаткових заходів для повідомлення Відповідача про розгляд справи Господарським судом Одеської області через наявну електронну адресу. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

22.07.2020 року між Позивачем (замовник) та Відповідачем (перевізник) укладено Договір перевезення вантажу № 22/07/20, згідно з п.1.1. якого Перевізник бере на себе зобов`язання отримувати ввірений йому для перевезення вантаж (будівельні матеріали), доставляти його до пункту призначення на власних транспортних засобах і видавати уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Перевізника.

Відповідно до п.4.2. Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладання цього договору Замовник зобов`язується надати Перевізнику аванс в сумі 700 000 грн.

У разі, якщо від Замовника протягом дії договору не надійшла Заявка на перевезення товару, Перевізник повертає 31.08.2020р. Замовнику отриманий аванс у повному розмірі (п.3.5. Договору).

Платіжним дорученням від 22.07.2020р. №1379 Замовник перерахував Перевізнику аванс в сумі 700 000 грн. (а.с. 19).

Додатковою угодою від 31.08.2020р. №1 строк дії договору та строк повернення авансу продовжено до 30.09.2020р. (а.с. 20).

Позов ґрунтується на тому, що у зв`язку з тим, що протягом дії договору Замовник не надсилав на адресу Перевізника заявки на перевезення будь-якого вантажу, та, відповідно, Перевізником ніяких послуг з перевезення не надавалося, у останнього виник обов`язок повернути аванс у сумі 700 000 грн. у встановлений строк.

14.01.2022р. на адресу Відповідача Позивачем надіслано претензію про необхідність термінового перерахування суми основного боргу за вищевказаним договором у сумі 700 000,00 грн. за реквізитами ТОВ «ШБУ». Зазначена претензія була вручена Відповідачу 18.01.2021р. (а.с. 21-22). Відповідач повернув частину авансу на суму 110 тис. грн. за платіжними дорученнями від 25.01.2022р. №6, 27.01.2022р. №8, 14.02.2022р., №12, 15.02.2022р. №13, 16.02.2022р. № 14, 17.02.2022р. №15 (а.с. 24-29). Тому, посилаючись на ч.1 ст. 193, 174 ГК України, ч.1 ст.509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, п. 3.5., 6.3 Договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь: залишок авансу за договором на перевезення вантажу від 22.07.2020р. №22/07/20 у сумі 590 000,00 грн., пеню 35 949,59 грн., інфляційні втрати 173 106,00 грн. та судовий збір у сумі 12 453,38 грн.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це положення кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, згідно якої об`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежним виконанням).

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Крім того, пунктом п. 3.5. Договору Перевізник зобов`язався повернути аванс Замовнику до 30.09.2020р., якщо від Замовника до цього моменту не надійде Заявка на перевезення товару, а згідно з п.6.3. Договору у випадку не повернення Перевізником авансу у строк зазначений у п.3.5 Договору Перевізник оплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення строку повернення авансу.

Перевіривши надані до позову розрахунки, суд вважає, що Позивач правомірно заявив про стягнення з Відповідача, крім суми боргу з повернення авансу ще і 35 949,59 грн. пені та 173106 грн. інфляційних

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів погашення заявлених сум, або будь-яких заперечень щодо підстав їх нарахування, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "САГІТАРІО" (54020, м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9; код - 42407875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКЕ ШЛЯХО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (код 36191005, Україна, 74112, Херсонська обл., Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Привокзальна, буд. 1; для листування: 65082, м. Одеса, а/с 32): 590 000 гривень боргу, 35 949 гривень 59 коп. пені, 173106 гривень інфляційних та 12453 гривень 38 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин

Повний текст рішення складено 12 серпня 2022 р.