Рішення
від 27.07.2022 по справі 917/1649/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2022 р. Справа № 917/1649/21

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022

до Комунального підприємства "Міськсвітло" Кременчуцької міської ради, проспект Свободи, 150, м. Кременчук, Полтавської області, 39623

про стягнення 827 598,85 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н. І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 827 598,85 грн., в т.ч. 407 500,29 грн. - пені за несвоєчасну оплату обумовлену договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500199 від 01.01.2019 року платежів за спожиту (активну) електричну енергію, 93 005,20 грн. - 3% річних, 327 093,36 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 01.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 30.11.2021р. на 09-30 год.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем порушено умови оплати та терміни розрахунків за використану електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №21500199 від 01.01.2019 року, у зв`язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу 407 500,29 грн. - пені за несвоєчасну оплату за спожиту (активну) електричну енергію, 93 005,20 гр. - 3% річних, 327 093,36 грн. - інфляційних нарахувань, всього 827 598,85 грн.

Від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву (вх.№ 12859 від 22.11.21р.); заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вх.№ 12969 від 23.11.21р.).

Ухвалою суду від 30.11.2021р. задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дня отримання від позивача позовної заяви з усіма додатками, для надання обгрунтованого відзиву з належними доказами, призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 18.01.2022 р. на 09:30 год.

Ухвалою суду від 18.01.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 03.03.2022р. на 09-50 год.

Ухвалою суду від 29.03.2022р. призначено розгляд справи на 31.05.2022р. на 10-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 03.03.2022р. на 09-50 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою суду від 31.05.2022р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2022р. на 10-00 год.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (вх. № 5055 від 28.07.2022р.).

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.

Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 28.07.2022р. судом ухвалено рішення без його проголошення, відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

З 01 січня 2019 року ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», згідно виданої на підставі постанови НКРЕКП №575 від 26.06.2018 року ліцензії, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до додатку №3 до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 року, ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Полтавської області.

Пунктом 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції 2018р.) - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до п.1.2.8. Правил ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ), постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної анергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 3.2.5 ПРРЕЕ визначено, що укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Абзацом 2 п. 2.1.7. ПРРЕЕ визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

21.12.2018р. КП «МІСЬКСВІТЛО» КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ підписано та подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01 січня 2019 року із зазначеними підприємством персоніфікованими даними.

З 01.01.2019р. КП «МІСЬКСВІТЛО» КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ споживало електричну енергію, яка постачалася ТОВ «ПОЛТАВЕНЕРГОЗБУТ» до об`єктів відповідача, зазначених в заяві-приєднання та здійснювало оплату рахунків, отриманих від постачальника універсальної послуги.

Таким чином, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКСВІТЛО" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № 21500199 (далі по тексту - Договір), шляхом подання заяви-приєднання до умов Договору, споживання електричної енергії та оплати рахунка постачальника універсальної послуги, тим самим засвідчили вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору.

З 19.02.2019р. постачання електричної енергії до об`єктів відповідача, на підставі даної КП "МІСЬКСВІТЛО" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ заяви - приєднання, здійснюється на умовах обраної останнім комерційної пропозиції №9-УП, яка розроблена для споживачів бюджетної сфери .

За умовами п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначається відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією №9-УП, постачання електричної енергії на об`єкти відповідача здійснюється позивачем за цінами на універсальні послуги ТОВ «Полтаваенергозбут» для установ бюджетної сфери, які розраховані відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018р. №1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги».

Згідно комерційної пропозиції №9-УП - оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електричну енергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погодженим сторонами. Разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії Постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 5.9. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок). При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший незаборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 6.2 Договору передбачено зобов`язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього Договору.

Як зазначає позивач, відповідач оплату рахунків здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови оплати і терміни розрахунку за використану електричну енергію, які передбачені комерційною пропозицією №9-УП. Заборгованість за спожиту (активну) електричну енергію Відповідача по Договору за період квітень 2020р. - квітень 2021р. підтверджується рішеннями Господарського суду Полтавської області від 23.02.2021 р. по справі № 917/1460/20, від 14.07.2021 по справі № 917/1928/20, гарантійними листами КП «МІСЬКСВІТЛО» про сплату платежів та платіжними дорученнями про часткову оплату КП «МІСЬКСВІТЛО» платежів за спожиту (активну) електричну енергію по Договору за період квітень 2020р. - квітень 2021р.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 407 500,29 грн. - пені за період з 01.01.2021р. по 31.05.2021р., 93 005,20 грн. - 3% річних за період з 01.01.2021р. по 31.05.2021р., 327 093,36 грн. - інфляційних нарахувань за період з 16.11.2020р. по 15.04.2021р.

При прийнятті рішення суд врахував наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача: 407 500,29 грн. - пені за період з 01.01.2021р. по 31.05.2021р., 93 005,20 грн. - 3% річних за період з 01.01.2021р. по 31.05.2021р., 327 093,36грн. - інфляційних нарахувань за період з 16.11.2020р. по 15.04.2021р.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання та обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.11. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Комерційною пропозицією № 9-УП, яка є додатком № 3 до Договору, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення з відповідача 93 005,20 грн. 3% річних за період з 01.01.2021 р. по 31.05.2021 р. та 327 093,36 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.11.2020 р. по 15.04.2021 р. (включно), суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 407 500,29 грн. за період з 01.01.2021 р. по 31.05.2021 р.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, судом встановлено його правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного проведення оплати послуг з постачання електричної енергії, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені є правомірними.

Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 16.10.2019 р. у справі № 910/1828/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Виходячи із матеріальних інтересів обох сторін, враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є, зокрема, надання послуг з постачання електричної енергії споживачам; беручи до уваги те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, на 30%, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін. Відмова у стягненні пені неможлива, оскільки призведе до нівелювання значення пені як засобу забезпечення виконання зобов`язання.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на встановлення факту неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного проведення оплати за поставлену активну електричну енергію, здійснені позивачем нарахування пені у розмірі 285 250,20 грн. відповідають нормам матеріального права та умовам договору, тому вимоги щодо її стягнення є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а отже, підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Міськсвітло" Кременчуцької міської ради, проспект Свободи, 150, м. Кременчук, Полтавської області, 39623, код ЄДРПОУ 03338136 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 42223804 - заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500199 від 01.01.2019р. на загальну суму 705 348, 76 грн., з них 285 250,20 грн. пеня, 93 005,20 грн. - 3% річних, 327 093,36 грн. - інфляційні нарахування у зв`язку з несвоєчасною оплатою обумовлених договором платежів за спожиту (активну) електричну енергію (поточний рахунок ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" № НОМЕР_1 а АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "штрафні санкції за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію"); 12 413,98 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог - відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.

Дата ухвалення рішення27.07.2022
Оприлюднено16.08.2022

Судовий реєстр по справі —917/1649/21

Рішення від 27.07.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

Ухвала від 30.05.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

Ухвала від 28.03.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

Ухвала від 18.01.2022

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

Ухвала від 30.11.2021

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

Ухвала від 01.11.2021

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні