Рішення

від 31.07.2022 по справі 921/570/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/570/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Фермерського господарства "Гаврилишин", вул. Дружби, 60, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

до відповідача Великогаївської сільської ради, вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46001

про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування; записів Державного кадастрового реєстратора з Державного земельного кадастру

За участі представників:

позивача: Хацкевича Р.М.

відповідача: Чаповського В.В.

третьої особи: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Фермерське господарство "Гаврилишин", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Великогаївської сільської ради, надалі - відповідач, про:

- визнання протиправним та скасування п. 7 рішення №1025 від 24.12.2019 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349;

- визнання протиправним та скасування п. 1 рішення №1086 від 14.04.2020 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області "Внести зміни до пункту 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради № 1025 від 24.12.2019 року .... і читати його в наступній редакції:

" 7. Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення (виду функціонального використання) сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349";

- визнання протиправними та скасування записів Державного кадастрового реєстратора Державного земельного кадастру: 1) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 14 Поземельної книги; 2) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 15 Поземельної книги; 3) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 16 Поземельної книги; 4) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 17 Поземельної книги; 4) ЗАПИС від 27.02.2021 року № 18 Поземельної книги.

Протиправність оспорюваних рішень та, відповідно, внесених на їх підставі записів до Державного земельного кадастру, позивач обґрунтовує порушенням права Фермерського господарства "Гаврилишин" на володіння належною йому на праві постійного користування, згідно з Державним актом серії ТР №00145 від 21.12.2001, земельною ділянкою за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.08.2021 головуючим суддею для розгляду справи №921/570/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2021 вказану вище позовну заяву Фермерського господарства "Гаврилишин" залишено без руху та встановлено останньому строк для усунення визначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

15.09.2021 ФГ "Гаврилишин", згідно з заявою б/н від 14.09.2021 (вх. №7576 від 15.09.2021), усунуто визначені в ухвалі від 06.09.2021 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2021 позовну заяву Фермерського господарства "Гаврилишин" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/570/21; постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09:30 год. 18.10.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2021 задоволено заяву Фермерського господарства "Гаврилишин" б/н від 22.09.2021 (вх. №7775 від 22.09.2021), з врахуванням доповнення (уточнення) б/н від 23.09.2021 (вх. №7833 від 23.09.2021), про забезпечення позову; накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; заборонено Великогаївській сільській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну стану земельної ділянки, поділ, об`єднання, відчуження, продаж, зміну цільового призначення, зміну площі, укладення договорів оренди та передання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області, його відділам і структурним підрозділам вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:0349, у зв`язку з її поділом та проведенням державної реєстрації новостворених земельних ділянок внаслідок такого поділу.

08.10.2021 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) відповідач надіслав на адресу суду відзив на позов за вих. № 1205 від 04.10.2021 (вх. № 8298 від 11.10.2021), згідно з яким просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема, сільська рада стверджувала, що оспорювані позивачем рішення носять одноразовий (локальний) характер та вичерпали свою дію прийняттям Великогаївською сільською радою 19.02.2021 рішення за №87 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Також зазначала, що рішенням 8-ї сесії ХХІ скликання Великогаївської сільської ради №2 від 05.05.1991 земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства передано ОСОБА_1 , а не фермерському господарству. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування від 21.12.2001 серії ТР 00145. У 2015 році площа земельної ділянки зменшилась внаслідок її розпаювання та поділу загальної площі на три окремі земельні ділянки: площею 1,8601 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_1 (фермерська садиба), кадастровий номер 6125281700:01:001:1930; площею 1,7853 га - для ведення фермерського господарства (приватна власність), зареєстровано за ОСОБА_2 , кадастровий номер 6125281700:01:001:2775 та площею 46,2898 га - для ведення фермерського господарства (комунальна власність), кадастровий номер 6125281700:012:001:0349, яка обліковувалась за Великогаївською сільською радою, як земля комунальної власності. На переконання відповідача, внаслідок вказаного вище розпаювання та поділу належної ОСОБА_1 земельної ділянки Державний акт на право постійного користування землею серії ТР00145 від 21.12.2001 втратив чинність. При цьому, згідно з генеральним планом села В. Гаї, розробленим на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради №274 від 25.03.2013, затвердженого за результатами громадського слухання, яке відбулось 21.10.2014 та затверджене рішенням сесії Великогаївської сільської ради №378 від 30.10.2014 та рішенням сесії Тернопільської районної ради №461 від 27.03.2015, спірна земельна ділянка належала до земель комунальної власності. Відповідач стверджував, що оскільки згідно з виданим Великогаївською сільською радою Державним актом на право постійного користування землею серії ТР №00145 від 21.12.2001 ОСОБА_1 було надано в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50 га, а факт надання земельної ділянки площею 46,2895 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в постійне користування ФГ "Гаврилишин" не знайшов документального підтвердження, державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області було незаконно проведено держану реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 46,2898 га, кадастровий номер 6125281700:012:001:0349 за позивачем. Натомість, записи державного реєстратора про внесення змін до запису про право власності за номером 31815278 та записи про помилково зареєстроване інше речове право за номером 31815279 до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1842832561252, є правомірними. Також відповідач зазначив, що з метою створення конкуренції у набутті прав власності на землю, на підставі положень ст. 12, 127, 134-137 Земельного кодексу України, рішення сесії Великогаївської сільської ради №76 від 08.04.2016 "Про затвердження положення про Комісію з підготовки, організації та конкурсного відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель і виконавця земельних торгів на конкурентних засадах", вказана земельна ділянка буде виставлена на Аукціон з передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення сільськогосподарського виробництва), площею 45,5974 га, що знаходиться на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області із стартовою ціною.

Окрім того, сільська рада зазначала, що приймаючи рішення №87 від 19.02.2021 щодо продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 612528700:01:001:0349) площею 45,5974 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована в АДРЕСА_1 Великогаївської сільської ради Тернопільського району, вона керувалась п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі", Законом України "Про внесення змін до земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону", ст. 12, 116, 127, 134-139 ЗК України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

18.10.2021 через канцелярію суду відповідач долучив до матеріалів справи уточнення до відзиву на позов за № 1243 від 13.10.2021 (вх. № 8428). У вказаному уточненні відповідач звертає увагу суду на допущені, на його думку, позивачем процесуальні порушення при зверненні до суду з даним позовом. Окрім того, у вказаних вище відзиві на позов та уточненнях до відзиву відповідач зазначає, що вимога позивача про скасування пункту 7 рішення Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2019 не може бути виконана, оскільки вказаний пункт змінений рішенням Великогаївської сільської ради №1096 від 24.12.2020 "Про внесення змін до рішення сесії Великогаївської сільської ради". Однак, вказаного рішення до матеріалів справи не долучив.

Також 18.10.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням за № 1242 від 13.10.2021 (вх. №8427 від 18.10.2021) про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2021 клопотання Великогаївської сільської ради за № 1242 від 13.10.2021 (вх. №8427 від 18.10.2021) про скасування заходів забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

В підготовчому засіданні 18.10.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд долучив до матеріалів справи уточнення до відзиву на позов; продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 25.10.2021; відповідачу надав можливість подати заперечення на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та оголосив перерву до 10:30 год. 03.11.2021, про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

23.10.2021 позивач долучив до матеріалів справи відповідь на відзив б/н від 23.10.2021 (вх. № 8632), згідно з якою виклав свою позицію по суті позовних вимог з врахуванням наданого відповідачем відзиву на позов. Зокрема, щодо наведених відповідачем у відзиві на позов доводів про те, що рішенням 8-ї сесії ХХІ скликання Великогаївської сільської ради №2 від 05.05.1991 земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства передано ОСОБА_1 , а не фермерському господарству, звернув увагу на позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 23.06.2020 у справі №922/989/18, від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц та від 16.10.2019 у справі №663/1738/16-ц. Зауважив, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України. Норма, яка б підтверджувала доводи відповідача про те, що припинення права постійного користування відбувається внаслідок розпаювання, в тому числі при поділі земельної ділянки, в ЗК України відсутня.

Зазначив, що 31.05.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47152752 від 31.05.2019, державним реєстратором було зареєстровано за ФГ "Гаврилишин" право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Державного акту на право постійного користування серії ТР 00145, виданого Великогаївською сільською радою 21.12.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019. На підставі звернення Великогаївської сільської ради державним реєстратором внесено зміни до запису про право постійного користування позивача. Однак, 06.04.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021 надало оцінку вказаним діям реєстратора. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №300/1691/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021: визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором; зобов`язано Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ "Гаврилишин"; визнано протиправною дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; визнано протиправним та скасовано п. 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349. 04.10.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №300/1691/21 і повернуло запис про право постійного користування ФГ "Гаврилишин" земельною ділянкою кадастровий номер: 6125281700:01:001:0349.

Поряд із цим, позивач звернув увагу на те, що наведена відповідачем у відзиві на позов та уточненому відзиві інформація про те, що п. 7 рішення Великогаївської сільської ради №1025 від 25.12.2019 змінений рішенням Великогаївської сільської ради №1096 від 24.12.2020 не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на сайті сільської ради розміщено рішення №1096 від 14.04.2020, яке змінює п. 7 рішення №1025 від 24.12.2018. Також зауважив, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах, яке виготовило ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", на сторінці 12 міститься копія витягу з рішення Великогаївської сільської ради №1086 від 14.04.2020 про внесення змін до пункту 7 рішення Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2018. В підтвердження своїх доводів надав копії вказаних рішень та проекту.

20.10.2021 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) відповідач повторно звернувся до суду з клопотанням за № 1255 від 19.10.2021 (вх. №8634 від 25.10.2021) про скасування заходів забезпечення позову.

25.10.2021 від позивача надійшла заява б/н від 20.10.2021 (вх. № 8633), відповідно до якої він просив залучити Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, вул. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46001 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 клопотання Великогаївської сільської ради за № 1255 від 19.10.2021 (вх. №8634 від 25.10.2021) про скасування заходів забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі № 921/570/21 на 09:00 год. 17.11.2021; залучено до участі у справі № 921/570/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області; запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

16.11.2021 від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, надійшли письмові пояснення щодо позову за №9-19-0.92-3998/2-21 від 16.11.2021. Зокрема, Управління зазначило, що Державним кадастровим реєстратором зміни до відомостей до Державного земельного кадастру (надалі - ДЗК) про земельну ділянку за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в частині площі земельної ділянки та виду угідь внесено відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, на підставі заяви Великогаївської сільської ради від 12.02.2021 та доданого до неї Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах, площею 45,5974 га для ведення фермерського господарства із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Зауважує, що на момент внесення вказаних змін до ДЗК інформація щодо інших речових прав на спірну ділянку, а саме: право постійного користування ФГ "Гаврилишин" у ДЗК була відсутня. В підтвердження наведеного посилається на записи у розділі 3 Поземельної книги від 04.12.2019 №012 (отримання інформації в порядку взаємодії), у розділі 1 Поземельної книги від 12.02.2021 №014 та у розділі 3 Поземельної книги від 27.02.2021 №018.

Також Управління стверджує, що на підставі здійсненої Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 04.10.2021 реєстрації речового права позивача на спірну земельну ділянку в Поземельній книзі зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Гаврилишин" (запис за №019 від 05.10.2021). При цьому зауважує, що відповідно до п. 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Однак, скасування запису у Поземельній книзі не передбачає автоматичного відновлення попередніх відомостей про земельну ділянку. Відомості (зміни до них) про земельну ділянку вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі відповідної документації.

Враховуючи наведене вище, Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області зазначає, що після скасування оспорюваних позивачем записів у Поземельній книзі, для внесення відомостей про земельну ділянку необхідно виготовити відповідну документацію із землеустрою та звернутися із заявою до державного кадастрового реєстратора у визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр" порядку.

В підготовчому засіданні 17.11.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, було оголошено перерву до 09:30 год. 24.11.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Окрім того, зобов`язано відповідача надати суду додаткові документи та пояснення. Присутніх повноважних представників сторін про підготовче засідання 24.11.2021 повідомлено під розписку; третю особу - відповідною ухвалою.

23.11.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням за №1398 від 22.11.2021 (вх. №9519), згідно з яким, відповідно до вимог гл. 1 ГПК України, просив витребувати у позивача Статут фермерського господарства "Гаврилишин" та виписку з ЄДРЮОФОП та ГФ.

Також 23.11.2021 відповідач, згідно з клопотанням за №1395 від 19.11.2021 (вх. №9520), долучив до матеріалів справи копію рішення Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2019, п. 7 якого оскаржується позивачем, та копію рішення Великогаївської сільської ради №1096 від 14.04.2020, яким внесено зміни до п. 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2019, зміст якого свідчив про те, що зазначеним рішенням надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 площею 45,5974 га.

23.11.2021 позивач, враховуючи надані відповідачем документи, долучив до матеріалів справи уточнену позовну заяву, згідно з якою просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 7 рішення №1025 від 24.12.2019 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349;

- визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення №1096 від 14.04.2020 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області: "Внести зміни до пункту 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради № 1025 від 24.12.2019 .... і читати його в наступній редакції:

"7. Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення (виду функціонального використання) сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349";

- визнати протиправними та скасувати записи Державного кадастрового реєстратора Державного земельного кадастру: 1) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 14 Поземельної книги; 2) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 15 Поземельної книги; 3) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 16 Поземельної книги; 4) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 17 Поземельної книги; 4) ЗАПИС від 27.02.2021 року № 18 Поземельної книги.

24.11.2021, перед початком підготовчого засідання, судом отримано з ЄДРЮО ФОП та ГФ витяг щодо ФГ "Гаврилишин" та з офіційного сайту Великогаївської сільської ради рішення №1096 від 14.04.2020, зі змісту якого (рішення) вбачається, що зазначеним рішенням внесено зміни до пункту 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2018. Окрім того, зазначеним рішенням надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 площею 46,2895 га.

В підготовчому засіданні 24.11.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, оголошено перерву до 10:00 год. 01.12.2021, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Окрім того, зобов`язано відповідача надати суду додаткові пояснення з приводу наявності в матеріалах справи копій різних рішень, зміст яких оскаржує позивач. Повноважних представників сторін про підготовче засідання 01.12.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

30.11.2021 відповідач надав суду доповнення до відзиву на позов за №1427 від 26.11.2021 (вх. №9768), згідно з якими просив, зокрема, закрити провадження у даній справі, оскільки, на його думку, вирішення останньої належить до юрисдикції адміністративних судів.

В підготовчому засіданні 01.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд з`ясував, що іншого рішення, аніж те, яке долучено сільською радою до матеріалів справи 23.11.2021 (№1096 від 14.04.2020), яким, зокрема, внесено зміни до п. 7 рішення №1025 від 24.12.2019, у відповідача немає.

Ухвалою суду від 01.12.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, суд прийняв заяву позивача від 23.11.2021 про уточнення позовної заяви та, з метою надання можливості позивачу ознайомитись із вказаним вище клопотанням відповідача, оголосив перерву до 09:00 год. 09.12.2021. Представників сторін про підготовче засідання 09.12.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

07.12.2021 позивач подав письмові пояснення б/н від 07.12.2021 (вх. №9976), в яких висловив свою позицію з приводу заявленого відповідачем у доповненні до відзиву на позов за №1427 від 26.11.2021 (вх. №9768) клопотання про закриття провадження у даній справі.

В підготовчому засіданні 09.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд, за клопотанням представника відповідача, з метою надання йому можливості ознайомитись із наданими позивачем 07.12.2021 письмовими поясненнями, оголосив перерву до 09:30 год. 13.12.2021, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представників сторін про підготовче засідання 13.12.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

10.12.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшли доповнення до відзиву за №1487 від 10.12.2021 (вх. №1020е), згідно з якими Великогаївська сільська рада просила суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку із безпідставністю позовних вимог та закрити провадження у справі. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №817/1911/17. Окрім того, повідомив, що 14.12.2021 в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги Великогаївської сільської ради від 25.10.2021 щодо реєстрації державним реєстратором Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В підготовчому засіданні 13.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд, за клопотанням представника позивача, з метою надання останньому можливості ознайомитись із наданими відповідачем 10.12.2021 доповненнями до відзиву, оголосив перерву до 14:00 год. 16.12.2021, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представників сторін про підготовче засідання 16.12.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

15.12.2021 позивач долучив до матеріалів справи письмові пояснення б/н від 15.12.2021 (вх. №10244), в яких висловив свою позицію з приводу наданих відповідачем доповнень до відзиву за №1487 від 10.12.2021. Зокрема, зазначив, що розпаювання частини земельної ділянки між членами фермерського господарства не припиняє права постійного користування рештою земельної ділянки, а право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло раніше, не може бути втрачене такою особою. Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №817/1911/17 вказав, що причиною вказаного спору стало віднесення/не віднесення земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні голови фермерського господарства до земель фермерського господарства, що підлягають передачі у приватну власність членам такого господарства на підставі ст. 31 ЗК України. Враховуючи зазначене, вважає, що наведені у вказаній постанові висновки стосуються інших правовідносин і не можуть бути застосовані при розгляду даного спору.

В підготовчому засіданні 16.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд, за клопотанням представника відповідача, з метою надання йому можливості ознайомитись із наданими позивачем 15.12.2021 письмовими поясненнями, оголосив перерву до 12:00 год. 17.12.2021, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представників сторін про підготовче засідання 17.12.2021 повідомлено під розписку; третю особу - відповідною ухвалою та телефонограмою.

В підготовчому засіданні 17.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд розглянув клопотання відповідача про закриття провадження у справі; з`ясував, що сторонами надано усі наявні у них докази в обґрунтування своїх позицій. Інших клопотань не заявлено.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2021 відмовлено в задоволенні викладеного у доповненні до відзиву на позов за №1427 від 26.11.2021 (вх. №9768) клопотання відповідача про закриття провадження у справі №921/570/21; закрито підготовче провадження та призначено справу№ 921/570/21 до судового розгляду по суті на 09:00 год. 29.12.2021.

В судовому засіданні 29.12.2021, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, представник позивача, в порядку ст. 207 ГПК України, звернувся до суду з усним клопотанням про з`ясування вірної редакції рішення сільської ради №1096 від 14.04.2020. Зазначив, що 01.12.2021 суд прийняв заяву ФГ "Гаврилишин" від 23.11.2021 про уточнення позовної заяви, необхідність подання якої була зумовлена наявністю чотирьох різних редакцій вказаного вище рішення. Однак, при поданні останньої фермерське господарство не звернуло увагу на ту обставину, що в рішенні, яке, за твердженнями представника відповідача, є єдиним та надане суду 23.11.2021, змінена площа спірної земельної ділянки - 45,5974 га, замість 46,2895 га, як зазначено у первісному рішенні №1025 від 24.12.2019 та трьох інших редакціях рішення від 14.04.2020. Окрім того, вказав, що на момент прийняття вказаного рішення (14.04.2020) на публічній кадастровій карті була відображена площа земельної ділянки саме 46,2895 га. Зміна площі земельної ділянки на 45,5974 га мала місце виключно після внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру. Стверджував, що з`ясування вказаних обставин пов`язано з вірним визначенням предмета спору та суттю позовних вимог у даній справі.

Враховуючи наведене вище, суд, не переходячи до розгляду спору по суті, оголосив в судовому засіданні 29.12.2021 перерву до 09:30 год. 24.01.2022 та зобов`язав відповідача надати письмово викладену позицію з приводу прийнятого сільською радою рішення за №1096 від 14.04.2020. Представників сторін про засідання 24.01.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

В судове засідання 24.01.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, відповідач витребовуваних судом письмових пояснень не надав. Поряд із цим, його повноважний представник зазначив, що в долученому сільською радою до матеріалів справи 23.11.2021 рішенні №1096 від 14.04.2020 все відображено вірно. Звернув увагу, що внаслідок проведеної сільською радою інвентаризації земель, які є комунальною власністю, встановлено, що площа земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 становить 45,5974 га; зменшення площі зумовлено розпаюванням первісно наданої ОСОБА_1 земельної ділянки. Твердження представника позивача про те, що станом на 14.04.2020 площа вказаної вище земельної ділянки становила 46,2895 га вважав безпідставними. Окрім того, представник відповідача звернув увагу на те, що при затвердженні проекту землеустрою (19.02.2021) рішення приймалось щодо земельної ділянки площею 45,5974 га. Вказав, що підтвердженням наведених в судовому засіданні доводам може бути надано відповідний протокол та рішення сесії. Також представник відповідача підтримав заявлене сільською радою 23.11.2021 клопотання за №1398 про витребування у позивача виписки з ЄДР та Статуту.

Представник позивача наведені вище твердження повноважного представника відповідача щодо правомірності відображення у рішенні від 14.04.2020 площі земельної 45,5974 га вважав безпідставними. Просив врахувати, що станом на 14.04.2020 земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 площею 45,5974 га не існувало. Поряд із цим, звернувся до суду з клопотанням б/н від 24.01.2022, згідно з яким просив долучити до матеріалів справи: наказ Міністерства юстиції України №161/7 від 20.01.2022 та висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.12.2021.

Ухвалами, які занесені до протоколу судового засідання від 24.01.2022, суд оголосив перерву до 10:00 год. 02.02.2022; зобов`язав відповідача письмово викласти позицію з приводу площ земельної ділянки, які вказані у оспорюваних рішеннях та надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали відповідних підтверджуючих документів; надав позивачу можливість викласти письмово позицію щодо заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів.

31.01.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли пояснення за №119 від 31.01.2022 (вх. №663), у яких відповідач звертав увагу суду на те, що сільською радою не приймалось жодного рішення, яке б підтверджувало право користування ФГ "Гаврилишин" земельною ділянкою комунальної власності площею 46,2895 за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. Державний акт на право постійного користування видавався громадянину ОСОБА_1 для створення фермерського господарства. Внаслідок поділу загальної площі було утворено три окремі земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка площею 46,2895 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, яка обліковувалась за Великогаївською сільською радою. Зазначив, що земельна ділянка комунальної власності площею 46,2895 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 змінена на земельну ділянку комунальної власності площею 45,5974 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 внаслідок набуття 01.01.2019 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні". На переконання відповідача, вказаний законодавчий акт є підставою для проведення інвентаризації землі та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки. Окрім того, вказаний нормативний акт передбачав необхідність вирішення питання стосовно запроектованих польових доріг, які використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками для вирощування с/г продукції.

01.02.2022 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 01.02.2022 про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із його неможливістю прибути в судове засідання 02.02.2022 за станом здоров`я.

В судовому засіданні 02.02.2022, яке відбулось за участі повноважного представника відповідача, суд оглянув оригінали оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування та протоколи сесій, на яких такі рішення були прийняті, встановив відповідність змісту останніх змісту долучених відповідачем до матеріалів справи 23.11.2021 рішень та відклав розгляд справи на 10:30 год. 16.02.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 02.02.2022. Представника відповідача про судове засідання 16.02.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); позивача та третю особу - відповідною ухвалою.

15.02.2022 позивач долучив до матеріалів справи заперечення б/н від 15.02.2022 (вх. №1106) на клопотання відповідача про витребування документів.

В судовому засіданні 16.02.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд, за клопотання представника позивача, для надання йому можливості визначитись із предметом позову та остаточно сформулювати позовні вимоги з врахуванням встановлених судом за наслідками огляду 02.02.2022 оригіналів документів обставин щодо наявності прийнятих сільською радою щодо спірної земельної ділянки рішень саме у редакції рішень, які надані суду 23.11.2021, оголосив перерву до 11:00 год. 23.02.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 16.02.2022. Представників сторін про судове засідання 23.02.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

21.02.2022 позивач на електронну адресу суду надіслав клопотання б/н від 21.02.2022 (вх. №1331) про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/570/21 до 23.03.2022; клопотання позивача б/н від 21.02.2022 до розгляду не прийнято та повернуто Фермерському господарству "Гаврилишин"; клопотання відповідача за №1398 від 22.11.2021 про витребування доказів залишено без задоволення; клопотання позивача б/н від 24.01.2022 про долучення до матеріалів справи документів задоволено; відкладено підготовче засідання у справі № 921/570/21 на 10:30 год. 09.03.2022; запропоновано учасника справи надати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/570/21 до 22.04.2022; відкладено підготовче засідання у справі № 921/570/21 на 15:00 год. 11.04.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

08.04.2022 позивачем подано клопотання б/н від 21.02.2022 (вх. №1331) про уточнення позовних вимог, згідно з яким Фермерське господарство "Гаврилишин", користуючись правами, викладеними у ст. 42 ГПК України, уточнило позовні вимоги, зокрема, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 7 рішення №1025 від 24.12.2019 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області: "Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349;

- визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення №1096 від 14.04.2020 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про внесення змін до пункту 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради № 1025 від 24.12.2019;

- визнати протиправними та скасувати записи Державного кадастрового реєстратора Державного земельного кадастру: 1) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 14 Поземельної книги; 2) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 15 Поземельної книги; 3) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 16 Поземельної книги; 4) ЗАПИС від 12.02.2021 року № 17 Поземельної книги; 5) ЗАПИС від 27.02.2021 року № 18 Поземельної книги;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 890,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2022 суд прийняв до розгляду клопотання ФГ "Гаврилишин б/н від 07.04.2022 (вх. №2149) про уточнення позовних вимог; відклав підготовче засідання у справі № 921/570/21 на 14:30 год. 25.04.2022 та запропонував учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В підготовчому засіданні 25.04.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, з огляду на виконання завдань підготовчого провадження та закінчення строку останнього, судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/570/21 до судового розгляду по суті на 15:00 год. 16.05.2022, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутніх в підготовчому засіданні 25.04.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 16.05.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 16.05.2022, яке відбулось за участі повноважного представника позивача та відповідача, суд оголосив порядок розгляду справи 921/570/21 по суті, заслухав вступне слово сторін та оголосив перерву до 15:30 год. 30.05.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 16.05.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 30.05.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

30.05.2022 відповідачем подано письмові пояснення за вих. № 505 від 27.05.2022 (вх. № 3571), в яких останній по суті підтвердив наведені ним у письмових поясненнях від 31.01.2022 доводи.

В судовому засіданні 30.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, з метою надання можливості позивачу ознайомитись із наданими відповідачем 30.05.2022 письмовими поясненнями, суд оголосив перерву до 11:00 год. 14.06.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 30.05.2022 представників позивач та відповідача про судове засідання 14.06.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 14.06.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, суд долучив до матеріалів справи № 921/570/21 пояснення відповідача за вих. № 505 від 27.05.2022, продовжив розгляд справи по суті, з`ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 09:00 год. 26.07.2022, про що постановив та заніс до протоколу судового засідання відповідні ухвали. Представників сторін про судове засідання 26.07.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 26.07.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, за клопотання відповідача, для надання можливості голові сільської ради взяти участь у судових дебатах, суд оголосив перерву до 16:00 год. 01.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представників сторін про судове засідання 01.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); третю особу - відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 01.08.2022, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово представників сторін та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду заявах по суті справи, поясненнях та посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові докази. Твердження відповідача про про те, що площа земельної ділянки змінена внаслідок набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" вважає безпідставним. На думку позивача, назва та зміст рішення за №1025 від 24.12.2019 "Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок комунальної власності для подальшого продажу їх права оренди, права власності на торгах та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу на земельних торгах права оренди, права власності на них на території Великогаївської сільської ради" підтверджує безпідставність тверджень відповідача про те, що прийняття оспорюваних рішень зумовлено виключною необхідністю вирішення питання стосовно запроектованих польових доріг. Просить врахувати, що право комунальної власності на спірну земельну ділянку позивачем не заперечується. Позов спрямований на захист належного фермерському господарству права постійного користування землею.

Повноважний представник відповідача позов не визнає. Стверджує, що оспорювані рішення приймались сільською радою у зв`язку із необхідністю проведення інвентаризації землі і виставлення її на аукціон. Наголошує на тому, що саме у зв`язку із набранням 01.01.2019 чинності вказаним вище Законом виникла необхідність провести інвентаризацію землі, виділити пайові дороги, внаслідок чого зменшилась площа земельної ділянки.

Третя особа, явки свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила. Поряд із цим, 01.08.2022 звернулась до суду з клопотанням за №9-19-0.92-1872/2-22 від 29.07.2022 (вх №4901) про розгляд справи без участі представника Головного управління Держеокадастру у Тернопільській області на підставі наявних документів та з врахуванням наданих пояснень.

Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень ст. 114 ГПК України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Рішенням 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області за № 2 від 05.05.1991 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

Розпорядженням представника Президента України у Тернопільському районі за № 235 від 15.09.1992 затверджено рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської Ради народних депутатів про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у розмірі 50 га ріллі для ведення селянського господарства в довічне успадкове володіння.

15.09.1992 Великогаївською сільською Радою народних депутатів ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії Т № 000427 на земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства у межах згідно з планом. Даний Акт зареєстровано у Книзі реєстрацій Державних актів на право постійного користування землею за №427.

Розпорядженням представника Президента України у Тернопільському районі за №290 від 05.10.1992, зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Гаврилишин", засноване громадянином АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

21.01.1997 проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Гаврилишин" в ЄДР (виписка з ЄДРЮО ФОП та ГФ - в матеріалах справи).

18.03.1998 ХV сесія 22 скликання Великогаївської сільської ради, за наслідками розгляду заяви фермера ОСОБА_1 , прийняла рішення за №92 "Про виділення у приватну власність середньої земельної частки за рахунок земель фермерського господарства", згідно з яким вирішила:

- передати у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі середньої земельної частки в кількості 1,93 га за рахунок земель наданих для ведення фермерського господарства;

- просити районну раду внести зміни в рішення №2 від 05.05.1991 "Про виділення землі в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства";

- доручити Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державний акт на право приватної власності на землю (а. с. 42, т. 2).

14.12.1998 Великогаївською сільською радою на підставі вказаного вище рішення за №92 від 18.03.1998 гр. ОСОБА_1 видано Державний акт серії ІІ-ТР №001616 на право приватної власності на землю (земельна ділянка площею 1,93 га) в межах згідно з планом. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №360.

09.04.2019, на підставі зазначеного Державного акту, проведено державну реєстрацію належної ОСОБА_1 на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 6125281700:01:001:1930, площа 1,8601 га.

06.07.2020 до Державного реєстру речових прав на об`єкт нерухомого майна, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.07.2020, внесено запис про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,8601 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:1930 (а. с. 41, 43-44, т.2).

21.12.2001 Великогаївською сільською радою на земельну ділянку площею 50 га, згідно плану, було видано новий Державний акт на право постійного користування серії ТР №00145, в якому відображено відповідні зміни в землекористуванні. Зокрема, вказано, що рішенням ХV сесії 22 скликання Великогаївської сільської ради за №92 від 18.03.1998 передано у приватну власність 1,93 га землі; площа земельної ділянки ОСОБА_1 становить 48,07 га (а.с. 17, т. 1).

Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації за №154 від 24.02.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Великогаївської сільської ради":

- затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1,7853 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі, надані у власність голові фермерського господарства "Гаврилишин" - рілля (Державний акт на право постійного користування землею серія ТР №00145) за межами населеного пункту на території Великогаївської сільської ради;

- передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 1,7853 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі, надані у власність голові фермерського господарства "Гаврилишин" - рілля (Державний акт на право постійного користування землею серія ТР №00145) за межами населеного пункту на території Великогаївської сільської ради;

- зобов`язано ОСОБА_4 оформити державний акт на право власності на землю та обов`язки землекористувача виконувати відповідно до вимог ст. 91 Земельного кодексу України (а. с. 45, т. 2).

21.05.2012 Управлінням Держкомзему у Тернопільському районі, на підставі вказаного вище розпорядження за №154 від 24.02.2012 видано ОСОБА_4 . Державний акт серії ЯМ №942694 на право власності на земельну ділянку площею 1,7853 га та проведено державну реєстрацію даної земельної ділянки за кадастровим номером 612528700:01:001:2775.

18.09.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі свідоцтва про спадщину за законом, внесено запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7853 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:2775 (а. с. 46-48, т. 2).

16.09.2016 на підставі розробленої ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відкрито Поземельну книгу та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. Згідно з записом за №001 від 16.09.2019 в р. І Поземельної книги: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії - 01.01; код цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки - 48,0749 га; форма власності - державна власність. Відповідно до запису за №003 від 16.09.2016 в р. 3 Поземельної книги право постійного користування зареєстровано за ОСОБА_1

26.04.2019 на підставі звернення заявника №ЗВ-6109514012019 та документації із землеустрою (розробник ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") до Поземельної книги внесено записи про зміну цільового призначення земельної ділянки (01.02 - для ведення фермерського господарства); зміну виду використання земельної ділянки (для ведення фермерського господарства) та зміну складу угідь земельної ділянки кадастровий номер: 6125281700:01:001:0349.

31.05.2019 на підставі документації із землеустрою (розробник ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") та звернення заявника ( ОСОБА_1 ) за №ЗВ-611691422019 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 змінено записи щодо цільового призначення земельної ділянки, виду використання земельної ділянки та зміну складу угідь (запис №006 та запис №007).

Поряд із цим, 31.05.2019 на підставі звернення заявника ( ОСОБА_1 ) за №ЗВ-6110701572019 в Поземельній книзі виправлено відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, внесено відомості щодо суміжних користувачів (від Б до В - ОСОБА_4 та від Д до Е - ОСОБА_1 ) та визначено площу земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 - 46,2895 га (запис №008 та №009).

Окрім того, відповідні відомості щодо належної ОСОБА_1 на праві постійного користування, на підставі рішення органу місцевого самоврядування - сесії Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 2 від 05.05.1991, земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, площею 46,2895 га, цільове призначення: 01.02 - для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення фермерського господарства; форма власності - державна, було внесено до Державного земельного кадастру (копія витягу - в матеріалах справи (ст. 20, т. 1).

Також, 31.05.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47152752, державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришин В.В. зареєстровано за Фермерським господарством "Гаврилишин" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 площею 46,2895 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зі змісту даного документа вбачається, що запис внесено на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР №00145, виданого Великогаївською сільською радою Тернопільського району 21.12.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019.

01.06.2019 Державним реєстратором Завалівської сільської ради Кухаришин В.В. сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, в якому відображено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за правокористувачем: ФГ "Гаврилишин" та видано його ОСОБА_1 - засновнику ФГ (а. с. 23, т. 1).

02.06.2019 зазначені відомості відображені у р. 3 Поземельної книги, відкритої щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 (запис №011).

03.12.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради у Державному реєстрі речових прав здійснено операцію з видалення запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як «помилковий».

04.12.2019 на підставі отриманої інформації в порядку інформаційної взаємодії до р. 3 Поземельної книги, відкритої щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, внесено зміни (виправлено помилки), змінено форму власності - комунальна (запис №012).

24.12.2019 Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області прийнято рішення за №1025 "Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок комунальної власності для подальшого продажу їх права оренди, права власності на земельних торгах та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу на земельних торгах права оренди, права власності на них на території Великогаївської сільської ради".

П. 2 зазначеного рішення Великогаївська сільська рада визначила перелік земельних ділянок комунальної форми власності для подальшого продажу їх права оренди, права власності на земельних торгах. До вказаного переліку включено, зокрема, земельну ділянку площею 46,2895 га, що знаходиться в с. Великі Гаї з цільовим призначенням - для товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 7 рішення №1025 Великогаївська сільська рада надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349.

Рішенням позачергової сорок восьмої сесії сьомого скликання Великогаївської сільської ради за №1096 від 14.04.2020 сільська рада внесла зміни до п. 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради №1025 від 24.12.2019 та виклала його у наступній редакції: "7. Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення (виду функціонального використання) сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 45,5974 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349".

На підставі вказаних вище рішень Великогаївської сільської ради ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах площею 45,5974 га для ведення фермерського господарства із зміною цільового призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

10.02.2021 на підставі отриманої інформації в порядку інформаційної взаємодії до р. 3 Поземельної книги внесено зміни (виправлення помилок) - запис за №013.

12.02.2021 Великогаївська сільська рада звернулась із заявою за №ЗВ-6112804382021 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349.

На підставі вказаного звернення сільської ради та доданого до нього проекту землеустрою (розробник ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру внесено зміни до відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, а саме:

1) цільове призначення земельної ділянки з 01.02 - для ведення фермерського господарства змінено на 01.01, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (запис № 16 Поземельної книги);

2) вид використання земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" змінено на "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (записи №016 та №017 Поземельної книги);

3) змінено площу земельної ділянки з 46,2895 га на 45,5974 га (записи №014, № 015 та №017 Поземельної книги);

4) виправлено відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки (записи № 014 та № 015 Поземельної книги);

5) змінено відомості про місце розташування земельної ділянки (запис від № 016 Поземельної книги).

19.02.2021 шостою сесією восьмого скликання Великогаївської сільської ради прийнято рішення за №87 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого права оренди на земельних торгах, площею 45,5974 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349 (п. 7);

- зобов`язано спеціаліста І категорії відділу земельних відносин містобудування, архітектури та комунальної власності Великогаївської сільської ради ОСОБА_5 зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 45,5974 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349 (п. 8);

- вирішено продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349, площею 45,5974 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 9);

27.02.2021 до Поземельної книги внесено запис за №018 про внесення змін (виправлення помилок) на підставі отриманої інформації в порядку інформаційної взаємодії.

З матеріалів справи вбачається, що дії державного реєстратора Завалівської сільської ради щодо видалення в Державному реєстрі речових прав запису про право постійного користування земельною ділянкою правокористувача - ФГ "Гаврилишин", були оскаржені фермерським господарством до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку, допущену державним реєстратором.

01.04.2021, за наслідками розгляду скарги фермерського господарства на дії державного реєстратора, здійснені державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришин Василем Васильовичем щодо вилучення запису про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) рекомендувала скаргу Фермерського господарства "Гаврилишин" від 15.07.2020 задовольнити частково та, серед іншого, в частині виправлення помилки, допущеної державним реєстратором Завалівської сільської ради, шляхом повернення до ДРРП запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством "Гаврилишин", відмовити.

Наказом за №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скаргу ФГ "Гаврилишин" від 15.07.2020 задоволено частково. В частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дії державного реєстратора в частині видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, п. 2 наказу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №77/4 від 06.04.2021 та п. 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області були оскаржені ФГ "Гаврилишин" до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №300/1691/21 позов ФГ "Гаврилишин" задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу №77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором;

- зобов`язано Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством "Гаврилишин";

- визнано протиправною дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349;

- визнано протиправним та скасовано п. 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349 та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 300/1691/21 - без змін.

Згідно з наявною станом на день розгляду даного спору в суді в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 300/1691/21 набрало законної сили 17.09.2021 та є чинним.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі №300/1691/21 роз`яснено, що при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 в адміністративній справі № 300/1691/21 Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції слід внести до Державного реєстру речових прав запис про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством "Гаврилишин", на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серія ТР №00145, виданого 21.12.2001 Великогаївською сільською радою.

04.10.2021 Південно-Західним міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), на підставі вказаного вище рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 300/1691/21, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством "Гаврилишин".

Предметом судового розгляду у даній справі є правомірність прийнятих сільською радою рішень №1025 від 24.12.2019 та № 1096 від 14.04.2020 в частині надання дозволу на розробку проекту технічної документації на складання проекту землеустрою та, відповідно, внесених, за наслідками прийнятих рішень, Державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру записів щодо земельної ділянки, яка перебувала у користуваннs фермерського господарства (право постійного користування) більше 30 років на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР00145, виданого Великогаївською сільською радою народних депутатів 21.12.2001.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України у відповідних редакціях (1990 року та 2001 року), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Ст. 5 ЗК України 1990 року правомочності щодо розпорядження землею було надано Радам народних депутатів.

Можливість надання громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства землі у довічне успадковуване володіння була передбачена ст. 6 ЗК України 1990 року, в редакції до 13.03.1992, тобто, станом на момент прийняття Великогаївською сільською радою народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області рішення за №2 від 05.05.1991.

Відповідно до ст. 50-52 ЗК України 1990 року, в редакції до 13.03.1992, громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ. Членам колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів, працівникам сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств), які побажали вийти з їх складу і вести селянське (фермерське) господарство, за рішенням районної, міської Ради народних депутатів надаються ділянки, що вилучаються із земель зазначених колгоспів, кооперативів і підприємств. Іншим громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки надаються із земель запасу відповідно до статті 18 цього Кодексу. Надання земель громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться на підставі їх заяв та за поданням відповідної сільської, селищної Ради народних депутатів за рішенням районної, міської Ради народних депутатів. Для ведення селянського (фермерського) господарства надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.

Право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК України 1990 року, в редакції до 13.03.1992).

Станом на дату видачі Великогаївською сільською радою народних депутатів ОСОБА_1 . Державного акту на право постійного користування землею Т №000427 від 15.09.1992, ЗК України 1990 року передбачав можливість одержання громадянами України земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства на праві власності, а також надання землі для ведення селянського (фермерського) господарства Радами народних депутатів у постійне користування.

При цьому постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку (ст. 7 ЗК України 1990 року).

В ч. 5 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", у чинній на дату створення позивача (ФГ) редакції, закріплено, що на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право постійного користування землею. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ від 20.12.1991, у чинній на дату створення позивача редакції (втратив чинність 29.07.2003, з моменту набрання чинності Законом України "Про фермерське господарство" №973-ІV від 19.06.2003), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не громадянину України, а спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до законодавства, яке діяло на час створення позивача, необхідною умовою набуття останнім статусу юридичної особи було отримання у користування земельної ділянки, у зв`язку з чим голова фермерського господарства, з метою набуття та реалізацією фермерським господарством своїх прав, в тому числі прав на користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності відповідно до законодавства, здійснив дії щодо отримання у користування фермерським господарством земельної ділянки та оформлення прав на неї.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та зазначено вище, що проведенню державної реєстрації ФГ "Гаврилишин", засновником та керівником якого був ОСОБА_1 , передувало надання останньому у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельної ділянки площею 50,0 га, яка розташована на території Великогаївської сільської Ради народних депутатів в с. Великі Гаї; отримання Державного акта на право постійного користування землею серії Т №000427 від 15.09.1992, який зареєстровано в Книзі реєстрацій Державних актів на право постійного користування землею за №427.

Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц вказала, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі № 922/989/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід також зазначити, що у період з 13.03.1992 до 01.01.2002 (моменту набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001) громадянам України, окрім наданої можливості набути землі державної власності для ведення селянського (фермерського) господарства на праві постійного користування, була надана можливість приватизувати земельні ділянки, якими вони володіли на праві постійного користування.

Зокрема, ст. 6 ЗК України, в редакції на момент прийняття Великогаївською сільською радою рішення №92 від 18.03.1998, передбачала право громадян України на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно з ч. 3-4, 6-8, 10 ст. 6 ЗК України передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею. При обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації. Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі. До числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій.

ЗК України 2001 року передбачав можливість набуття на праві постійного користування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності лише підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності (ч. 2 ст. 92).

П. 6 Перехідних положень ЗК України 2001 року встановлював обов`язок для громадян і юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, переоформити до 01.01.2005 у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" від 06.10.2004 строк переоформлення права постійного користування землею було продовжено до 01.01.2008.

Ч. 4 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 передбачала право громадян України, які до 01.01.2002 отримали в постійне користування або в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 га сільськогосподарських угідь, зокрема до 50 га ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Вказаним правом громадяни України могли скористатись до 13.01.2007 (введення мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної й комунальної власності).

Разом із тим, Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції (конституційності) положень ст. 92, п. 6 р. Х Перехідних положень Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Зокрема, у п. 5.3 рішення за №5-рп/2005 від 22.09.2005 Конституційний суд вказав, що використання терміна «набувають», означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь», після набрання чинності статтею 92 Кодексу (2768-14) свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу (2768-14) неконституційною немає.

Поряд із цим, пункт 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення Конституційний суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ст. 1512 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 2 ст. 152 Конституції України).

Ст. 31, 32, 118, 121 ЗК України 2001 року (в редакції на дату видачі головою Тернопільської районної державної адміністрації Розпорядження за №154 від 24.02.2012), було передбачено право громадян України - членів фермерського господарства одержати безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Так, ст. 32, 118, 121 ЗК України 2001 року передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Окрім того, п. 3.5 р. 3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему України №28 від 15.04.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за №31, яка діяла до 04.05.1999, визначено, що при зміні меж, розміру земельних ділянок, що відбулись після видачі державного акту, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта. Кожний запис про зміну меж, площі, цільового використання та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та зазначено вище, що і ОСОБА_1 (голова фермерського господарства), і ОСОБА_4 (член фермерського господарства) реалізували передбачене законом право та отримали у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, наданих голові ФГ "Гаврилишин" для ведення селянського (фермерського) господарства.

Поряд із цим, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 ЗК України 1990 року отримання членами фермерського господарства земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, наданих такому господарству, могло призвести лише до припинення у фермерського господарства права на користування частиною землі, наданою відповідним особам. Однак, жодним чином не припиняло набуте у встановленому законом порядку право постійного користування земельною ділянкою в цілому.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення ХV сесії 22 скликання Великогаївської сільської ради від 18.03.1998, у зв`язку із переданням у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі середньої земельної частки в кількості 1,93 га за рахунок земель наданих для ведення фермерського господарства, Великогаївською сільською радою народних депутатів було видано ОСОБА_1 новий Державний акт на право постійного користування землею серії ТР №00145 від 21.12.2001. У вказаному Акті, відповідно до вимог п. 3.5 р. 3 чинної на дату прийняття рішення №92 Інструкції №28 від 15.04.1993, відображено відомості про зміну розміру наданої ОСОБА_1 , на підставі рішення 8 сесії ХХІ скликання Великогаївської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області №2 від 05.05.1991, у постійне користування земельної ділянки площею 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

На момент прийняття головою Тернопільської районної державної адміністрації Розпорядження №154 від 24.02.2012 згаданий вище наказ Держкомзему України №28 від 15.04.1993 втратив чинність. Відповідно, відомості про зміну розміру наданої ОСОБА_1 на підставі рішення 8 сесії ХХІ скликання Великогаївської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області №2 від 05.05.1991 у постійне користування земельної ділянки площею 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, у зв`язку із наданням ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1,7853 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель ФГ "Гаврилишин", до Державного акту серії ТР №00145 не вносились. Поряд із цим, із змісту розпорядження №154 від 24.02.2012 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 1,7853 га надана у власність за рахунок землі, наданої голові ФГ "Гаврилишин" згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ТР №00145.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Так, ст. 141 ЗК України (у редакції Закону станом на момент набуття членами СФГ права власності на частину земельної ділянки СФГ "Гаврилишин" - 2012 рік) передбачалось, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗК України 1990 року право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення ФГ "Гаврилишин", так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як отримання членами фермерського господарства у власність частини землі відсутня.

Адже правове становище селянського фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від зменшення розміру його основних засобів.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення селянського фермерського господарства і подальшої державної реєстрації селянського фермерського господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Зменшення первинно наданої площі земельної ділянки на підставах, передбачених законом (за рахунок приватизації частини земельного масиву членами СФГ) відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Перелік підстав за яких може бути припинене право постійного користування землею є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Така позиція відповідає висновку, викладеному у наведеному вище рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Наведений правовий висновок викладено і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18. Також щодо наслідків поділу земельної ділянки (вилучення певної її частини) висловився Верховний Суд в постанові від 18.11.2020 по справі №904/6059/19.

Станом на сьогоднішній день Державний акт на право постійного користування землею серії ТР №00145, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №105, є чинним, ніким не скасованим.

Доказів припинення права користування позивача спірною земельною ділянкою у передбаченому законом порядку матеріали справи не містять.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР №00145, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №105, зберігається за ФГ "Гаврилишин".

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 передбачено, зокрема, обов`язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ст. 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 р. VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалам справи та зазначено вище, що 16.09.2016 надану ОСОБА_1 на підставі рішення 8 сесії ХХІ скликання Великогаївської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області №2 від 05.05.1991 у постійне користування земельну ділянку площею 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту серії ТР №00145 від 21.12.2001 зареєстровано в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. У Поземельній книги було відображено: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії - 01.01, код цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки - 48,0749 га; форма власності - державна власність; право постійного користування зареєстровано за ОСОБА_1

31.05.2019 на підставі звернення заявника ( ОСОБА_1 ) за №ЗВ-6110701572019 в Поземельній книзі виправлено відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, внесено відомості щодо суміжних користувачів (від Б до В - ОСОБА_4 та від Д до Е - ОСОБА_1 ) та визначено площу земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 - 46,2895 га (запис №008 та №009). Відповідні відомості щодо належної ОСОБА_1 на праві постійного користування, на підставі рішення органу місцевого самоврядування - сесії Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 2 від 05.05.1991, земельної ділянки за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, площею 46,2895га, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення фермерського господарства; форма власності - державна, було внесено до Державного земельного кадастру.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР №00145, виданого Великогаївською сільською радою Тернопільського району 21.12.2001, та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришин В.В. за Фермерським господарством "Гаврилишин" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, площею 46,2895 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер 47152752 від 31.05.2019).

Документів, які б надавали суду можливість встановити обставини за яких відповідач за наслідками проведеної інвентаризації включив належну фермерському господарству на праві постійного користування земельну ділянку до земель комунальної власності матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" за №5245-VІ від 06.09.2012 (набув чинності 01.01.2013) ст. 173 ЗК України доповнено ч. 4 наступного змісту: "Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Разом із тим, включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками (ч. 3 ст. 173 ЗК України).

01.01.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VІІІ від 10.07.2018, надалі - Закон №2498-VІІІ.

Зазначеним Законом гл. 5 ЗК України доповнено ст. 371 "Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив". Дію вказаної статті поширено на використання та розпорядження земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.

Ч. 1, 5-6 ст. 371 Закону №2498-VІІІ передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням. Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції.

Ч. 8 ст. 371 Закону №2498-VІІІ передбачено можливість зміни меж земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, у процесі консолідації земель на умовах та в порядку, визначених законом.

Законом України №2498-VІІІ також було доповнено р. Х Перехідних положень ЗК України п. 21 наступного змісту: "21. Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Ст. 35 Закону України "Про землеустрій", в редакції на момент прийняття оспорюваних позивачем рішень, передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Враховуючи наведені вище норми Закону №5245-VІ, твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка належала до земель комунальної власності згідно з генеральним планом села В. Гаї, розробленим на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради №274 від 25.03.2013, затвердженим за результатами громадського слухання, яке відбулось 21.10.2014, та затвердженим рішенням сесії Великогаївської сільської ради №3278 від 30.10.2014 та рішенням сесії Тернопільської районної ради №461 від 27.03.2015, а, відповідно, сільська рада як власник землі вправі була нею розпоряджатись суд оцінює критично.

Аналізуючи наведені вище норми Закону №2498-VІІІ, суд прийшов до висновку, що останній спрямований на захист існуючих у землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення прав користування такими, а, відповідно, реалізація вказаного Закону не могла призвести до порушення законно набутого позивачем права.

Ст. 12 ЗК України, в редакції на дату прийняття оспорюваних рішень, визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Ч. 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено та зазначено вище, що доказів припинення права користування позивача спірною земельною ділянкою у передбаченому законом порядку матеріали справи не містять. Право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ТР №00145, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №105, зберігається за фермерським господарством.

Таким чином, надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо належної позивачу на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 є неправомірним.

З матеріалів справи вбачається, що однією із підстав прийняття сільською радою оспорюваних позивачем рішень стало видалення державним реєстратором з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про право постійного користування позивача на спірну земельну ділянку.

Разом із тим, судом встановлено та зазначено вище, що дії державного реєстратора в частині видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 були предметом судового оскарження. 04.10.2021 (після звернення позивача до суду з даним позовом) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством "Гаврилишин".

Станом на день розгляду даного спору в суді право постійного користування ФГ "Гаврилишин" земельною ділянкою за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 відновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідні відомості, як зазначає третя особа, відображено і у Поземельній книзі (запис №019).

Однак, внесені на підставі заяви Великогаївської сільської ради від 12.02.2021 та доданого до неї Проекту землеустрою, який був виготовлений за наслідками прийняття відповідачем оспорюваних рішень, записи (зміни) в частині площі земельної ділянки, виду угідь та призначення земельної ділянки не відновлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або держорганом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16 ц вказала, що дозвіл на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою є початковим етапом щодо подальших дій з земельною ділянкою. Як показує судова практика, особи, які отримують такий дозвіл, не завжди правильно розуміють його правову природу, ототожнюючи цей документ з правовстановлюючим документом на земельну ділянку, який певним чином закріплює права особи на неї.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою означає отримання згоди від держави або територіальної громади на визначення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Цей дозвіл наділяє зацікавлену особу правами ідентифікувати на землі власника конкретну земельну ділянку.

У постанові у справі №380/624/16 ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Слід додати, що вказана позиція є усталеною та неодноразово підтверджувалась у численних постановах Верховного Суду у 2020 р.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

Поряд із цим, оскільки при розгляді даного спору суд встановив обставини існування у позивача дійсного речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, даний спір є спором про право, адже оскаржувані рішення сільської ради стосуються надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки з метою її подальшого відчуження на користь інших осіб.

(Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №924/174/18).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Ч. 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.

В судовому засіданні встановлено та зазначено вище, що: право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 позивач набув у встановленому законом порядку; документ, який посвідчує наявне у ФГ "Гаврилишин" право (Державний Акт серії ТР №00145) є чинним; в матеріалах справи відсутні докази припинення наявного у позивача права у встановленому законом порядку; документів, які б підтверджували правомірність проведеної позивачем інвентаризації щодо спірної земельної ділянки, та, відповідно, прийнятих за наслідками такої інвентаризації рішень відповідач до матеріалів справи не долучив. Доводи сільської ради про те, що земельна ділянка комунальної власності площею 46,2895 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 змінена на земельну ділянку комунальної власності площею 45,5974 га за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 внаслідок набуття 01.01.2019 чинності Законом №2498-VІІІ, зважаючи на наведені вище норми вказаного Закону, суд оцінює критично.

На думку суду, прийняття відповідачем оспорюваних рішень всупереч вимог земельного законодавства, за наявності у позивача дійсного речового права, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном, тобто порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

За даних обставин, зважаючи на те, що саме зазначені рішення стали підставою для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо належної фермерському господарству на праві постійного користування земельної ділянки, суд погоджується з твердженнями позивача щодо неправомірності оскаржуваних рішень, та, відповідно, задовольняє позов в даній частині.

Окрім того, предметом судового розгляду є вимоги фермерського господарства про визнання протиправними та скасування записів Державного кадастрового реєстратора Державного земельного кадастру від 12.02.2021 за №14-18.

Судом встановлено та зазначено вище, що саме прийняті відповідачем та оскаржувані позивачем у даній справі рішення слугували підставою для зміни записів у Поземельній книзі, відкритій на спірну земельну ділянку, зокрема, зміни її цільового призначення, виду угідь та зменшення площі.

Отже, вимога про скасування записів у Поземельній книзі є похідною. Зважаючи на встановлену неправомірність прийнятих сільською радою рішень, суд погоджується з доводами позивача про протиправність внесених, за наслідками їх прийняття, записів до Поземельної книги.

Разом із цим, ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та підтверджує доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Тобто, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland).

Таким чином, як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland).

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14).

Як вже зазначено вище, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав (ч.3 ст. 152 ЗК України).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

У чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

При цьому, п. 60 Порядку ведення державного земельного кадастру визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 61 Порядку ведення державного земельного кадастру скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Слід зазначити, що і форма Поземельної книги згідно із додатком № 10 містить відомості про: зміни запису; скасування запису; поновлення запису щодо кожної інформації, яка вноситься до Поземельної книги (дата внесення змін / скасування / поновлення запису/ суть змін/номер аркуша Поземельної книги, який сформовано після внесення змін/підстава внесення змін / скасування / поновлення запису).

За даних обставин, суд доходить до висновку, що єдиним можливим, передбаченим законом та ефективним засобом захисту прав позивача є скасування внесених у Поземельну книгу за наслідками прийняття відповідачем оспорюваних рішень записів та, відповідно, поновлення записів, які існували до моменту внесення змін.

Обраний позивачем спосіб захисту - скасування записів не зможе відновити його становище, а відповідно є неефективним.

Оскільки спосіб захисту порушеного права у даному випадку чітко встановлений законом, суд позбавлений можливості застосувати приписи ст. 5 ГПК України.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19,від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки обраний позивачем спосіб захисту - скасування записів у Поземельний книзі не відповідає визначеному законом ефективному способу захисту і не призведе до відновлення прав позивача, суд відмовляє в даній частині позову.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, суд керується висновками Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 4 540 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 7 рішення №1025 від 24.12.2019 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області: "Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 46,2895 га для товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (рілля) в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125281700:01:001:0349.

3. Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення №1096 від 14.04.2020 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про внесення змін до пункту 7 рішення сесії Великогаївської сільської ради № 1025 від 24.12.2019.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Великогаївської сільської ради, вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, ідентифікаційний код 04394875, на користь Фермерського господарства "Гаврилишин", вул. Дружби, 60, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, ідентифікаційний код 14041570, 4 540 грн судового збору.

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Повне судове рішення складено 11.08.2022

Суддя І.М. Гирила