Ухвала

від 11.08.2022 по справі 761/15420/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15420/22

Провадження № 1-кс/761/8629/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72022000220000007 від 20.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72022000220000007 від 20.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» (МФО 322001) та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Зупинити видаткові операції по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» (МФО 322001) та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Мотивуючи клопотання прокурор вказує, що другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000220000007 від 20.04.2022 за фактом легалізації (відмивання) ОСОБА_4 і ОСОБА_5 майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) упродовж 2016 2017 років отримав з офіційних джерел на території України дохід на загальну суму 38,08 тис грн, будучи бухгалтером ТОВ «Антехком» (ЄДРПОУ 43890139) та директором ТОВ «Акваріум Плюс» (ЄДРПОУ 37616876), які згідно з відкритих джерел інформації пов`язані з політично значущими особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 12.03.2022 вчинили дії, які пов`язані із перевезенням готівкових валютних цінностей через державний кордон Молдови з Румунією в сумі 1,62 млн дол США, що еквівалентно 47,03 млн грн, та 0,05 млн євро, що еквівалентно 1,65 млн грн без відповідного митного декларування, тим самим здійснили легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах, на загальну суму 49,03 млн грн.

Встановлено, що Державною службою фінансового моніторингу України (далі ? Держфінмоніторинг) на виконання статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» підготовлено узагальнений матеріал стосовно фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, 12.03.2022 у Офісі прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія, у результаті митного контролю, здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та були вилучені суми в розмірі 1,62 млн дол США і 0,05 млн євро. Відповідно до рішення №429/T/12.03.2022, терміном на 30 днів, внаслідок недекларування коштів при в`їзді на територію Румунії. В подальшому, відповідно до рішення про тимчасове вилучення готівки № 429/Т/1203.2022 було продовжено на період 60 днів, починаючи з 11.04.2022 та положень статті 7 Резолюції №1889/2005 Європейського парламенту та Ради від 23.12.2018 з контролю готівки, яка переміщується в Європейський Союз.

В подальшому під час пошуку інформації стосовно учасників фінансових операцій у мережі Інтернет виявлено наступне: на кордоні з Молдовою румунські митники у подружжя з Києва виявили та вилучили 1,6 млн дол США, 50 тис євро, 9 елітних наручних годинників, 24 сумки, загальна вартість яких становить понад 1 млн дол США, а також різні ювелірні вироби ( ІНФОРМАЦІЯ_2 2022-09-14/semeynaya-para-hotela-vyvezti-iz-ukrainyi-16-milliona-dollarov-nalichnyimi-i-dorogie-aksessuaryi-foto/262539).

06.05.2022 від Держфінмоніторингу надійшов додатковий узагальнений матеріал стосовно фінансових операцій, проведених за участю ОСОБА_4 , які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) майна, одержаних злочинним шляхом.

Додатковим матеріалом встановлено, що ОСОБА_4 являється бухгалтером ТОВ «Антехком» (ЄДРПОУ 43890139) та директором ТОВ «Акваріум Плюс» (ЄДРПОУ 37616876).

Під час пошуку інформації стосовно учасників фінансових операцій виявлено, що ТОВ «Антехком» входить в групу компаній ФГП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », родина якого пов`язана з «сім`єю ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В свою чергу ТОВ «Акваруім Плюс» входить в групу компаній ФГП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який є представником фірм, які пов`язані з ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Відповідно до матеріалу ДСФМУ отриманий дохід ОСОБА_4 за період 2016 2017 років становить 38,08 тис грн.

Згідно даних вищезазначених матеріалів Держфінмоніторингу встановлено такі індикатори підозрілості фінансових операцій, а саме: недекларування валютних цінностей громадянином України в значних розмірах під час перетину митного кордону з Румунією, наявність негативної інформації в мережі Інтернет стосовно громадян України через намагання вивезти з України валютні цінності та дорогоцінні аксесуари без відповідно митного декларування та основний суб`єкт дослідження імовірно має зв`язок з політично значущими особами.

Таким чином, у Держфінмоніторигу були підстави вважати, що фінансові операції здійснені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 12.03.2022, які пов`язані із перевезенням готівкових валютних цінностей через державний кордон Румунії в сумі 1,62 млн дол США, що еквівалентно 47,03 млн грн, та 0,05 млн євро, що еквівалентно 1,65 млн грн такими, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_11 від 31.05.2022 накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені за рішенням Офісу прикордонної митниці Альбіти (Albita Border Customs Office) Румунія № 429/T/12.03.2022 у результаті митного контролю здійсненого щодо фізичної особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1617077 доларів США та 50970 Євро.

Крім того, направлено запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні №72022000220000007 до компетентних органів Румунії.

Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 27.04.2022 року отриманий дохід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 2008 2021 становить 213049, 48 грн. та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за період 2008 2021 становить 123543,87 грн.

Також, на адресу Державної митної служби України, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України направлено письмові вимоги в порядку ст. 93 КПК України від 28.04.2022 № № 1/5/0/3392-22, 1/5/0/3393-22.

З інформації наданої Державної митної служби України та Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що інформація про перетин державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою територією АР КРИМ громадянином ОСОБА_4 відсутня. Перетин кордону ОСОБА_5 здійснювався 02.03.2022 на пропускному пункті Кельменці Чернівецької області. Крім того, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 24.02.2022 по 09.05.2022 митне оформлення товарів та цінностей не здійсювали.

16.05.2022 від Держфінмоніторингу надійшов додатковий узагальнений матеріал стосовно фінансових операцій, проведених за участю ОСОБА_4 , які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) майна, одержаних злочинним шляхом.

Додатковим матеріалом встановлено, що ОСОБА_4 використовує банківські рахунки № НОМЕР_1 (залишок 207 тис грн) та № НОМЕР_4 (-4,7 тис грн - кредитна заборгованість), відкриті в АТ «Універсал Банк».

Держфінмоніторингом прийнято рішення про зупинення проведення фінансових операцій по рахунках на 7 робочих днів, термін який продовжено строком на 23 робочих дня, тобто до 14.06.2022 включно.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_5 , відкритого в АТ «Універсал Банк» можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки отриманні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

18.05.2022 року винесено постанову про визнання грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Універсал Банк» та належать ОСОБА_4 речовим доказом.

Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

ОСОБА_4 та представник АТ «Універсал Банк» в судове засідання не викликалися з метою необхідності забезпечення арешту майна на підставі ч.2 ст.172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

18.05.2022 року винесено постанову про визнання грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Універсал Банк» та належать ОСОБА_4 речовим доказом.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» (МФО 322001) та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Водночас, клопотання прокурора в частині зупинення видаткові операції по рахунку, задоволенню не підлягає, оскільки чинним КПК України не передбачений такий спосіб забезпечення кримінального провадження.

В той же час, слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно передбачає собою зупинення видаткових операцій з зазначеними грошовими коштами.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72022000220000007 від 20.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» (МФО 322001) та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1