Рішення

від 11.08.2022 по справі 140/3895/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3895/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» (далі позивач, ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА») звернулося із позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення від 08.09.2021 №UA205030/2021/000066/2 про коригування митної вартості товарів «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах…», ввезення яких в Україну задекларовано товариством в митному режимі «імпорт».

В обґрунтування позову позивач вказав, що ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» на умовах зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 №2-21 придбало у компанії «Joint Stock Company «Bedryste» (м.Шауляй, Литва) прокат плоский з вуглецевої сталі (товар) для подальшого імпорту в Україну. Відповідно до істотних умов контракту, який за своїм видом є договором купівлі-продажу з періодичними поставками, товар постачається партіями зі складів продавця згідно інвойсів на умовах DAP Ковель (Україна). Ціна товару узгоджується в рахунках (інвойсах) та включає вартість тари (упакування). Оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи), або після відвантаження товару покупцем.

Митним брокером МПП «СТАТУС-КВО» на кожну партію товару подано електронні митні декларації типу ІМ40ДЕ, згідно яких задекларовано ввезення в Україну на адресу одержувача ТОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» в митному режимі «імпорт» товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі…» вагою та фактурною вартістю відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) на кожну партію товару. Під час декларування митний брокер заявив загальну митну вартість товару на рівні вартості, зазначеної в рахунку-фактурі (інвойсі). Митна вартість декларантом визначена за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Інших витрат (складових митної вартості), окрім ціни товару, позивач не поніс і не додавав. На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: договір від 02.08.2021 №2-21, специфікації, інвойс, автотранспортні накладні, прайс-лист, платіжний банківський документ. Однак Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та митну вартість визначено за резервним методом.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. При цьому застосовані у рішенні формулювання щодо розбіжностей у документах є надуманими. Зокрема, спірне рішення мотивоване наявністю розбіжностей, а саме: у інвойсі зазначено країну походження «European Union» в той час як в прайс-листі країну походження зазначено «Польща», «Італія» чи інша країна Євросоюзу; у пункті 3.3. контракту від 02.08.2021 №2-21 зазначено, що оплата здійснюється або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойс/проформа) або після відвантаження товару продавцем, а також у пакувальному листі до інвойсу умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація; у платіжному дорученні зазначено, що витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні вказано рахунок SWIFT - HABALT22XXX; у інвойсі вартість товару зазначена одна, однак у платіжному дорученні сума переказу зазначена значно вища; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактура, про що в митного органу відсутня інформація; у інвойсі вартість товару зазначена в Євро, і в митній декларації країни експорту цю ж вартість зазначено в злотих, однак згідно офіційного курсу Республіки Польща сума, яка зазначена в Євро не співпадає із сумою в злотих.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей щодо вартісних та кількісних показників оцінюваного товару, також ознаки підробки документів відсутні й усі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Так, прайс-лист не є тим документом, що підтверджує походження товару, у той же час Польща та Італія входять до складу Європейського Союзу; декларантом разом з іншими документами подано банківські квитанції про оплату товару, у свою чергу розрахунок проводиться банківським переказом, що узгоджується із записом у пакувальному листі; витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу (позивача) та ці витрати були понесені на митній території України, а отже вони не включаються до ціни товару; вказані у платіжному дорученні реквізити це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій; наданими платіжними дорученнями оплачено кілька партій товару, про що було повідомлено відповідача і розбіжності в цій частині відсутні; вказана у митній декларації країни експорту у позиції «Особливі відмітки» інформація «Faktura VAT nr.» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі; будь-які розбіжності щодо вартості товару, зазначеного у інвойсі та декларації країни експорту, відсутні, а формування статистичної вартості товару, який експортується, є внутрішньою інформацією відповідної країни Європейського Союзу, спосіб формування, включення або не включення до статистичної вартості будь-яких складових, регулюється внутрішнім законодавством відповідної країни.

Позивач також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.32).

Відповідач у поданому відзиві (а.с.37-42) адміністративний позов ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» не визнав, посилаючись на те, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме:

-у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні №3 від 17.08.2021 вказано рахунок SWIFT - HABALT22XXX;

-у інвойсі від 07.09.2021 №М/09/09/21 вартість товару зазначено 15649,2 Євро, однак у платіжному дорученні від 17.08.2021 №3 суму переказу зазначено 90198,19 Євро;

-у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру FA/17/09/2021, про що в митного органу відсутня інформація

-у інвойсі від 07.09.2021 №М/09/09/21 вартість товару зазначено 15649,2 Євро, у митній декларації країни експорту від 07.09.2021 №21PL301010E1010023 вартість товару зазначено 71004 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща - 15649,2 Євро становить 71277,41 злотих);

Як вважає, представник відповідача, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, є беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість заявленого товару, та як наслідок, підставою для витребування додаткових документів, які б спростували вказані розбіжності. Разом з тим, декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості при тому, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта.

Враховуючи ненадання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару за рішеннями від 08.09.2021 №UA205030/2021/000066/2 на рівні 1,24 Євро/кг (за МД від 29.07.2021 №UA401020/2021/038141).

Крім того, між декларантом та митницею проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані графи 33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару у розумінні ч.4 ст.57 Митного кодексу України. Про факт їх належного проведення свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку декларанта. Також посилається на те, що товариство з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив доводи митниці та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у адміністративному позові (а.с.65-66).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Суд встановив, що на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №2-21 від 02.08.2021 (а.с.16-17) ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» (покупець) придбало у компанії «Joint Stock Company «Bedryste» (продавець) прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, в рулонах та/або в листах з полімерним і цинковим або алюмо-цинковим покриттям (далі товар). Назва, кількість та ціна товару зазначається на кожну конкретну партію товару у фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами цього контракту. Кожна партія товару супроводжується такими товарно-супровідними документами: фактурою (інвойсом), пакувальним листом-специфікацією, CMR, експортною декларацією, сертифікатом походження або іншим документом про країну походження товару (пункти 2.1-2.3 договору).

Загальна вартість всіх партій товару за договором становить 7000000,00 євро (пункт 3.1. договору)

Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) товару. Оплата здійснюється aбo у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) a6o після відвантаження товару продавцем. Платежі здійснюються в євро на будь-який з банківських рахунків продавця, що зазначені в цьому договорі. Всі банківські збори та комісії з переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем (пункти 3.2.-3.4 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору №2-21 поставка товару буде здійснюватися продавцем партіями зі складу (місце зазначено в інвойсі) та на умовах DAP-Ковель (Україна) згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару.

Так, 08.09.2021 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, розмір 0,46 x1250 мм, марка S250GD+Z, вміст цинку - 140 гр/м2, колір 7016 МАТ 3760 кг, колір 7016 МАТ 3760 кг, колір 8019 МАТ 3790 кг, колір 9005 МАТ 3720 кг; колір 9005 МАТ 3770 кг; розмір 0,46 x1250 мм, марка S250GD+Z, вміст цинку - 140 гр/м2, колір 8019 МАТ 3790 кг; всього нетто 22680 кг» Торгівельна марка: ACCIAIERIA ARVEDI S.P.A. товариство подало МД №UA205030/2021/021607 (а.с.21). Митна вартість товару становить 15649,20 євро (еквівалентно 496222,05 грн), яку визначено за першим методом.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №UA205030/2021/021607 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (Інвойс) (а.с.23зворот); автотранспортну накладну від 08.09.2021 б/н (а.с.23); специфікацію (пакувальний лист) (а.с.24); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 07.09.2021 б/н (а.с.24зворот); зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.08.2021 №2-21 (а.с.16-17).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

- у інвойсі від 07.09.2021 №M/09/09/21 зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі від 07.09.2021 №б/н країну походження зазначено «Італія»;

- у пункті 3.3 контракту №3-21 від 26.08.2021 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару Покупцю або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами, а також у пакувальному листі

до інвойсу від 07.09.2021 умови платежу зазначено банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація.

У додатково наданих документах містяться наступні розбіжності:

- у платіжному дорученні №3 від 17.08.2021 зазначено, що витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація;

- у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT HABALT22, у платіжному дорученні №3 від 17.08.2021 вказано рахунок SWIFT HABALT22ХХХ;

- у інвойсі від 07.09.2021 №M/09/09/21 вартість товару зазначено 15649,2 євро, однак у платіжному дорученні №3 від 17.08.2021 суму переказу зазначено 90 198,19 євро;

- у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру FA/17/09/2021, про що в митного органу відсутня інформація;

- у інвойсі від 07.09.2021 №M/09/09/21 вартість товару зазначено 15649,2 євро, у митній декларації країни експорту від 07.09.2021 №21PL301010E1010023 вартість товару зазначено 71004 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща - 15649,2 євро становить 71277,41 злотих.

У зв?язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

У відповідь на повідомлення митниці декларант у заяві від 08.09.2021 повідомив відповідача, що надає необхідні додаткові документи, а саме: декларацію країни відправлення 21PL301010Е1010023 від 07.09.2021 та платіжне доручення №3 від 17.08.2021, а також просить здійснити митне оформлення по методу визначення митної вартості заявленої у МД (а.с.27зворот-28).

08.09.2021 відповідач прийняв рішення №UА205030/2021/000066/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.19, 45-46). В обґрунтування рішення відповідач вказав, що керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55 та 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 29.07.2021 №UA401020/2021/038141 на рівні 1,24 євро/кг.

Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

На підставі МД №UA205030/2021/021656 від 08.09.2021 (а.с.20) товар випущено у вільний обіг.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 53 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: договір від 02.08.2021 №2-21, рахунок-фактура (інвойс), специфікація (пакувальний листи) до інвойсу, а також інші документи, які поряд із цими згідно з пунктом 2.3 договору від 02.08.2021 №2-21 є товарно-супровідними документами, серед них автотранспортна накладна (CMR), експортна декларація, документ про країну походження товару (а.с.23-24. 52-58).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, адже згідно з договором від 02.08.2021 №2-21 ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах); в ціну товару включається вартість тари (упакування).

Визначені пунктом 4.1 договору №2-21 умови поставки товару (партіями зі складу, зазначеного в інвойсі) на умовах DAP-Ковель означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відповідно до інвойсу від 08.09.2021 №М/09/09/21 ціна товару становить 15649,20 євро (а.с.23зворот, 57), така ж ціна вказана і в МД №UA205030/2021/021607 від 08.09.2021 (а.с.21,50).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 №2-21, а також з рахунку-фактури (інвойсу), специфікації до інвойсу не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою «Joint Stock Company «Bedryste».

На думку суду, відповідач в повідомленні декларанту та пізніше у спірному рішенні безпідставно вказав про розбіжності в поданих декларантом документах з покликанням на ту обставину, що в інвойсах країною походження товару визначено Європейський Союз (European Union), в той час як у прайс-листі країнами походження зазначено Польща, Італія.

Відповідно до частини шостої статті 43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

З урахуванням зазначеного суд погоджується із доводами позивача про те, що прайс-лист не є документом, який підтверджує походження товару. У свою чергу Польща та Італія входять до складу Європейського Союзу (European Union), а відтак зазначення в інвойсах країни походження Європейський Союз (European Union), а у прайс-листі - Польща, Італія, не може свідчити про наявність розбіжностей як таких.

Стосовно наявності у відповідача сумнівів щодо умов оплати імпортованого товару суд зазначає, що згідно з пунктом 3.3 договору від 02.08.2021 №2-21 оплата за товар здійснюється або у вигляді передоплати, або після відвантаження товару. Пунктом 3.4 цього договору обумовлено здійснення платежів у євро на будь-який з банківських рахунків продавця.

Отже, умовами договору передбачено оплату товару лише банківським переказом у вигляді передоплати або після відвантаження товару.

В оскаржуваному рішенні від 08.09.2021 №UA205030/2021/000066/2 відповідач безпідставно посилається на контракт від 26.08.2021 №3-21, оскільки імпортований товар позивач придбавав на основі договору від 02.08.2021 №2-21, який надавався декларантом позивача до митного оформлення.

Специфікація (пакувальний лист) до інвойсу, яка додавалася до митної декларації, не містить інших умов оплати товару, ніж у договорі. Позивач надав платіжне доручення в іноземній валюті від 17.08.2021 №3.

При цьому у заяві від 08.09.2021 на повідомлення митниці декларант пояснював, що надане платіжні доручення є оплатою за декілька партій товару (а.с.54), а тому цілком логічно, що сума в платіжному дорученні не буде збігатися із сумою, зазначеною в інвойсі.

З огляду на загальну суму контракту таке пояснення не суперечить умовам, про які сторони домовилися. Визначальним є ціна на товар, узгоджена в рахунках (інвойсах), що встановлено пунктом 3.2 договору.

Однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що у платіжному дорученні в іноземній валюті від 17.08.2021 №3 (а.с.28зворот, 52) вказано про витрати за переказом за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація.

Суд зазначає, що пунктом 3.4 договору від 02.08.2021 №2-21 передбачено, що усі банківські збори і комісії щодо переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем.

Згідно з графою 71 платіжного доручення в іноземній валюті від 17.08.2021 №3 витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу ТзОВ «НОВОТРЕЙД ОСНОВА».

Таким чином, з наданих декларантом документів слідує, що позивач сплатив банку-резиденту комісійну винагороду за здійснення банківського переказу на закупівлю товару. Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не включаються як складові митної вартості до ціни, що була сплачена за оцінюваний товар.

Також на думку суду, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про розбіжність у документах з огляду на невідповідність банківських рахунків у зовнішньоекономічному договорі та платіжному дорученні. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що у контракті від 02.08.2021 №2-21 зазначено рахунок SWIFT- HABALT22, а у платіжному дорученні в іноземній валюті від 17.08.2021 №3 - рахунок SWIFT - HABALT22ХХХ.

Вказаний у графі 57 платіжного доручення HABALT22ХХХ це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій. Кожен банк має свій BIC, завдяки чому міжнародні платіжні доручення автоматично надходять до правильного банку та відділення. BIC також називається SWIFT-адресою або SWIFT-кодом. BIC може мати довжину від 8 до 11 символів, залежно від того, чи надається інформація про відділення. Тому HABALT22 це BIC (SWIFT-код) філії АТ «Шведбанк» (Swedbank AB) у місті Вільнюс (Литва), три останні символи в коді, що позначені ХХХ, свідчать про те, що це код філії без використання відділення.

Посадові (службові) особи Волинської митниці в силу своїх функціональних обов`язків обізнані з правилами міжнародних банківських переказів і стандартами ідентифікації, тому безпідставне посилання на вказану обставину як на розбіжність свідчить про штучне створення підстав для невизнання заявленої митної вартості з метою подальшого необґрунтованого її коригування.

У спірному рішенні відповідач також покликається на наявність розбіжностей в додатково поданих документах: у митних деклараціях країни відправлення міститься інформація щодо рахунку-фактури №М/09/09/2021, про який в митного органу відсутня інформація.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органуза наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд вже зазначав, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція та у графі 32 додатково наданій декларантом декларації країни відправлення за кодом 380 якраз і вказано реквізити рахунка-фактури (інвойсу), а в графі «Особливі відмітки» відомості «Faktura VAT nr…» є внутрішньою інформацією митних органів Польщі. Фактура VAT є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в інвойсі, та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 3 контракту від 02.08.2021 №2-21 вартість товару визначається в євро та узгоджується сторонами у рахунках (інвойсах). Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Ціна в експортній декларації є меншою за задекларовану та може бути наслідком коливання різниці курсів валют (офіційного та комерційного) та така різниця є незначною, що не вказує на заниження товариством митних платежів з цих підстав.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не погоджується із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Також ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Не обґрунтована вимога відповідача надати ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, оскільки з жодних документів не випливає, що такий документ є умовою продажу оцінюваних товарів.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листа, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист, специфікацію до інвойсу декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 08.09.2021 №UA205030/2021/000066/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4540,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.12.2021 №132, №133.

Натомість відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру судовий збір у сумі 2481 грн (1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, тобто, від 79107,86 грн).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2481 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачеві за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 08 вересня 2021 року №UA205030/2021/000066/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОТРЕЙД ОСНОВА» (01015, місто Київ, вулиця Московська, 44/1, офіс 17, код ЄДРПОУ 43529949);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій