Рішення

від 11.08.2022 по справі 420/360/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/360/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мельника Ю.В.,

представника відповідача Пташинської А.О. (згідно витягу з ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 року №00017500019 та №00018500019, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 січня 2022 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» (надалі позивач) до Одеської митниці Державної митної служби України (надалі відповідач), в якому позивач просить скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 24 вересня 2021 року №00017500019;

- податкове повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 24 вересня 2021 року №00018500019.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та таким, що ухвалені із порушенням встановленої адміністративної процедури, а також на підставі неповно з`ясованих обставин та зазначає, що сертифікат EUR.І наданий товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» експортером, компанією «Simildiet Laboratorios SL», повністю відповідає вимогам, встановленим Додатком 3а до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованою ЗУ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» та містить на собі штамп митниці країни-експортера. Проте, позивач зазначає, що у проміжок часу починаючи з моменту видачі сертифікату EUR.1 та до його пред`явлення на митниці сертифікат через необережність перевізника зазнав впливу атмосферних опадів, через що видимість штампу у графі 11 значно погіршилась.

В той же час, на переконання позивача, відсутність штампу у графі 11 сертифікату EUR.1 не є підставою для здійснення верифікації такого сертифікату з огляду на наступне.

Так, відповідно до абз. 2 Листа ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99- 99-19-03-17, без здійснення верифікації (перевірки достовірності) для цілей застосування преференцій вважаються непридатними документи про походження товарів з наступних технічних причин: «…відсутній відбиток печатки митниці країни ЄС (графа 11)». При цьому, у разі неприйняття сертифіката з технічних причин митницею ДФС оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів відповідно до положень статті 18 (1)(b) Протоколу 1 в справах митниці ДФС залишається копія цього сертифіката.

Таким чином, позивач вважає, що Одеська митниця повинна була не прийняти сертифікат EUR.1 через брак штампу у графі 11, та повернути його товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» для отримання нового сертифіката ретроспективно. В той же час, на переконання позивача, Одеською митницею Держмитслужби, за відсутністю обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару, всупереч діючим нормам міжнародного та національного законодавства та з порушенням відповідного порядку, було подано до іноземної митниці запит про проведення перевірки сертифікату EUR.1, що позбавило позивача можливості скористатись своїм законним правом на отримання сертифікату про походження товару після його імпорту.

При цьому, відповідач посилаючись на положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України вважає, що штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №00017500019 від 24 вересня 2021 року було нараховано відповідачем в порушення норм діючого законодавства.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Одеська митниця не погоджується з адміністративним позовом ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП», вважає, що доводи, викладені в позові, є необґрунтованими, а сама позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» за митною декларацією від 16.08.2019 року №UA125200/2019/625013 імпортовано на митну територію України товар «Косметичні засоби для догляду за шкірою».

При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення за митною декларацією від 16.08.2019 №UA125200/2019/625013, встановлено, що митне оформлення товару №1 за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013 здійснено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом « 410 товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини першої ст.29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу ІV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)».

21 листопада 2018 року Підкомітетом Україна ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення № 1/2018 (далі - Рішення) про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Рішення опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 №94, ст.3126 та набирає чинності з 1 січня 2019 року (стаття 3 Рішення). Відповідно до статті 1 Рішення, Протокол 1 замінюється текстом, викладеним у додатку до цього рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з ЄС застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні І та у відповідних положеннях Доповнення ІІ до Конвенції. Таким чином, застосування преференційного режиму до товару, оформленого ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) за митною декларацією від 16.08.2019 року № UA125200/2019/625013 здійснювалось у відповідності до Доповнення І до Конвенції.

Відповідно до пункту 1 статті 32 Доповнення 1 визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Пунктом 6 статті 32 Доповнення 1 визначено, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Листом Київської митниці Держмитслужби від 30.06.2021 № 7.8-5/15/7/13106 (вх. Одеської митниці Держмитслужби від 30.06.2021 №15913/7) надіслано лист Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно - тарифного регулювання ЗЕД Держмитслужби від 10.06.2021 №15/15-03/7.8/2064, яким направлено відповідь уповноваженого органу Іспанії від 05.03.2021 №63063/21 (вх. Державної митної служби України №13431/11 від 03.06.2021) щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 №А 0185094 Х. Відповідно до наданої відповіді уповноваженого органу Іспанії від 05.03.2021 № 63063/21 товар, що зазначений у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 №А 0185094 Х не являється товаром з Європейського Союзу у розумінні Доповнення І до Конвенції та Угоди, і не має права на застосування преференційного режиму.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 351 МКУ надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Враховуючи викладене, за результатами перевірки встановлено відсутність в рамках Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження підстав для надання преференційного режиму товарам, оформленим за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013. А отже, вказані товари, повинні бути оподатковані ввізним митом за ставками згідно з Митним тарифом України.

Таким чином, відповідач зазначає, що Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому заявлені позовні вимоги є абсолютно безпідставним, необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Заявою від 02 лютого 2022 року (вхід. №6549/22) позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі, враховуючи перебування головуючого судді у черговій, щорічній відпустці, на 15 березня 2022 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року витребувано з Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, 6, Гавела Вацлава, будинок 8А) належним чином засвідчену копію сертифікату про походження товару EUR.1 № 0185094 X вiд 29.07.2019 року, який було подано під час митного оформлення товарiв за митною декларацією від 16.08.2019 року №UA125200/2019/625013.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін, військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану, судом відкладено розгляд справи. Призначено наступне підготовче засідання на 26 квітня 2022 року.

Також, листами від 18 квітня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом повідомлено сторони про наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП»» до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 року №00017500019 та №00018500019 на 26 травня 2022 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року продовжено підготовче провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 року №00017500019 та №00018500019 на 30 днів. Наступне підготовче засідання призначено на 23 червня 2022 року.

В підготовчому засіданні 23 червня 2022 року, проведеному в режимі відеоконференції, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: відзив Одеської митниці (вхід. №ЕС/632/22) та витребувані судом докази з Київської митниці Держмитслужби (вхід. №ЕС/2179/22).

В підготовчому засіданні 19 липня 2022 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи клопотання Одеської митниці про долучення доказів до матеріалів справи з додатками (вхід. №ЕС/2245/22) та додаткові пояснення Одеської митниці з додатками (вхід. №ЕС/2516/22).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 липня 2022 року о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 25 липня 2022 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення Одеської митниці з додатками (вхід. №ЕС/2673/22).

У судове засідання 10 серпня 2022 року представник позивача не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи та за вхід. №25108/22 від 8.08.2022 року надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні 10 серпня 2022 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: додаткові пояснення позивача (вхід. №ЕП/22098/22 та вхід. №25107/22) та копію листа Київської митниці Держмитслужби №7.8-5/15/7/13106 від 30.06.2021 року.

У судовому засіданні 10 серпня 2022 року представник Одеської митниці позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові пояснення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» зареєстровано як юридична особа 23.06.2010 року (код ЄДРПОУ 37169782), основним видом економічної діяльності позивача є 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами.

01.11.2017 року між ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» та SIMILDIET LABORATORIOS S.L. було укладено контракт №11/2017 (а.с.176-180), за умовами якого SIMILDIET LABORATORIOS S.L. продає, а ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» купує на умовах даного контракту товар, найменування, ціна, асортимент і кількість якого вказані у додатку до даного контракту та є невід`ємною частиною.

В рамках вищевказаного контракту, товариством з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» за митною декларацією № UA125200/2019/625013 від 16.08.2019 року здійснено митне оформлення товару №1 « 1. Косметичні засоби для догляду за шкірою в неаерозольній упаковці немедичного призначення, не містять наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори:LIPOTROFIN CREMA 200ml, Крем для тіла 200 мл., арт. 03007 8 шт.; SIMIL CARE 50 ml, Крем-маска для обличчя 50 мл, арт. 09009 60 шт.; FPS 50+ SUNSCREEN 50 ml,Сонцезахисний крем 50 мл., арт. 06058 5 шт.; AGUA MICELAR 400 ml, Міцелярна вода 400 мл., арт. 06054 15 шт.; LOCION DESENGRASANTE 100ml, Обезжирюючий лосьйон 100 мл., арт. 06067 10 шт.; AGUA MICELAR 100ml, Міцелярна очищаюча вода 100 мл., арт. 06068 12 шт.; XTRA SKIN FIRMING 5 viales 5ml, Сироватка для тіла 5 фл.х5 мл., арт. 15012 2 шт.; PEELING MANDELICO 60ml, Мигдальний пілінг 60 мл., арт. 06025 -50 шт.; LIPOTROFIN SERUM INTENSIVE 20 amp. 2ml, Сироватка для тіла 20 амп.х2 мл.,арт. 08018 3 шт.; MUSCLEBIG SERUM INTENSIVE 20 amp. 2ml, Сироватка для тіла 20 амп.х2 мл., арт. 08019 1 шт.; BASIC DNAE 20 amp. 2ml, Сироватка для обличчя 20 амп.х2 мл., арт. 13010 2 шт.; BASIC FACE ANTIAGING 5 viales 5ml, Сироватка для обличчя 5фл.х5 мл., арт. 13013 8 шт.; BASIC IDEBENONE 5 viales 5ml, Сироватка для обличчя 5фл.х5 мл., арт. 13002 1 шт.; METABOLITES ION 5 viales 10ml, Сироватка для тіла 5фл.х10 мл., арт. 16001 1 шт.; LIPOTROFIN ION 5 viales 10ml, Сироватка для тіла 5фл.х10мл, арт. 16002 2 шт.; MUSCLEBIG ION REAFIRMANTE 5 viales 10ml, Сироватка для тіла 5фл.х10мл, арт. 16003- 2шт; SIMIL CARE 300ml, Крем-маска для обличчя 300мл, арт. 09004 40 шт.; LOCIONDESENGRASANTE 400ml, Обезжирюючий лосьйон 400 мл., арт. 06053 30 шт.; PEELINGAZELAICO 60ml, Азелаїновий пілінг 60 мл., арт. 06027 40 шт.; PEELING FERULICO 60ml, Феруловий пілінг 60 мл., арт. 06028 40 шт.; METABOLITES SERUM INTENSIVE 20amp. 2ml, Сироватка для тіла 20амп.x2 мл., арт. 08017 3 шт.; XTRA FACELIFT 3viales 5ml, Сироватка для обличчя 3фл.х5 мл., арт. 15006 3 шт.; XTRA HAIR RESTORER5 viales 5ml, Сироватка для волосся 5фл.х5мл, арт. 15004 4 шт.. Країна виробництва ES Торговельна марка SIMILDIET Виробник - SIMILDIET LABORATORIOS S.L.», (далі товар №1) за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3304990000. Країна походження ES. Митна вартість визначена за основним методом та становить 135 285,10 грн. (а.с.37-38).

Відповідно до даних, наведених у графі 47 «Нарахування мита та митних платежів» митної декларації від 16.08.2019 року № UA125200/2019/625013 сума ввізного мита (код 020), що нарахована умовно (сп. платежу 06) за товаром №1 складає 8 793,53 грн.

Відповідно до даних, наведених у графі 36 «Преференції» митне оформлення товару №1 за митною декларацією від 16.08.2019 року № UA125200/2019/625013 здійснено із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита за кодом «410000000».

Підставою для застосування преференції по сплаті ввізного мита виступив сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х, що зазначений у графі 44 митної декларації від 16.08.2019 року № UA125200/2019/625013 за кодом документу « 0954» (а.с.14).

При дослідженні наданого під час митного оформлення товару сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х, судом встановлено та не заперечується позивачем у позовній заяві, що видимість відбитку штампу у графі 11 вказаного документа є поганою, та такою, що не дозволяє з достатньою точністю встановити усі необхідні елементи відбитку.

Листом за №08-1/15-03-01/11/11875 від 17.09.2020 року Державна митна служба України звернулася до уповноваженого митного органу Королівства Іспанії, а саме Служби з питань походження Головного підрозділу митного управління Митного управління, у якому з урахуванням положень статей 31 та 32 Додатку 1 «Визначення поняття «цілком вироблена продукція» та способи адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, виклала проханням провести перевірку справжності сертифікатів з перевезення EUR.1 №№ А 0879047 Т, А 0867195 Т, А 0185094 X, А 0928874 Т, декларації про походження, виданої за рахунком № 2011420025, а також правильність даних, вказаних у цих документах. Підставою для проведення перевірки вказаної перевірки зазначено: «сумніви щодо преференційного характеру походження товарів» (а.с.189-191).

Листом Держмитслужби України від 10.06.2021 року №15/15-03/7.8/2064 Київській митниці Держмитслужби надіслано лист уповноваженого органу Іспанії від 24.05.2021 №63063/21 з результами перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №А 0185094 Х (а.с.144 на звороті 146).

Відповідно до перекладу відповіді уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.03.2021 року № 63063/21 вказано, що: «У зв`язку з Вашим листом, копія якого додається до цього листа щодо вищезазначеного питання, маю повідомити наступне: Встановлено, що у графі № 11 сертифіката EUR1 А-0185094-Х відсутній штамп, тому його слід вважати недійсним. Отже, тарифні преференції, передбачені Угодою ЄС/У країна, не повинні застосовуватись до товарів, на які поширюється дія зазначеного сертифіката.» (а.с.186 188).

Також, уповноваженим органом Королівства Іспанії у додатку до листа від 05.03.2021 року № 63063/21 надіслано завірену копію сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х із відміткою про результат його перевірки. Відповідно до перекладу завіреної копії сертифікату з перевезення товару EUR.1 від від 29.07.2019 року №А 0185094 Х, наданого уповноваженим органом Королівства Іспанії, у 14 графі "Результати додаткової перевірки" зазначено, що: «Виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності (див. додані ремарки) (а.с.181 185).

Листом Київської митниці Держмитслужби від 30.06.2021 року №7.8-5/15/7/13106 Одеській митниці Держмитслужби надіслано лист Держмитслужби України від 10.06.2021 №15/15-03/7.8/2064, яким направлено відповідь уповноваженого органу Іспанії від 05.03.2021 №63063/21 щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №А 0185094 Х, виданого уповноваженим органом Королівства Іспанії експортеру SIMILDIET LABORATORIOS S.L.. Також, вказаним листом проінформовано, що сертифікат з перевезення форми EUR.1 від 29.07.2019 №А 0185094 Х був направлений Київською митницею ДФС листом від 05.12.2019 року №14735/4/10-70-19-41 в порядку направлення до Держмитслужби звернення митних органів щодо проведеня перевірки сертифікатів про походження товарів у зв`язку із наявністю негативних результатів перевірки документів про походження, складених експортером SIMILDIET LABORATORIOS S.L. (наявність у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з Угодами про вільну торгівлю укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією) (а.с.143 на звороті 144).

Наказом Одеської митниці Державної митної служби України від 12 липня 2021 року №66 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) вимог законодавства України з питань митної справи» наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013 тривалістю 5 робочих днів 3 20 липня 2021 року (а.с.130).

Листом від 12.07.2021 року Одеською митницею Державної митної служби України було направлено ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» повідомлення від 12.07.2021 року №7/10-19-22/02 (а.с.130 на звороті, 131 на звороті).

За результатами проведення перевірки Одеською митницею Державної митної служби України складено Акт від 06 серпня 2021 року №03/7-10-19-19/37169782 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013» (надалі Акт) (а.с.133-139).

Вказаним Актом встановлено порушення ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782): частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МКУ, підпункту (а) пункту 1 ст. 15 Доповнення 1 до Регіональної Конвенції про пан-євросередземноморські преференційні правила походження, та неправомірне застосування режиму вільної торгівлі та неправомірно застосовано преференцію до товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 8 793,53 гривень; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI (зі змінами та доповненнями) що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1 758,71 гривень.

На підставі Акта від 06 серпня 2021 року №03/7-10-19-19/37169782 Одеською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2021 року №00017500019 та №00018500019, якими відповідно збільшено суму грошових зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) за платежами: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 9 672 грн. 88 коп.; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання 1934 грн. 58 коп. (а.с.141-142).

Рішенням Державної митної служби України №08-1/10-06/13/10625 від 25.11.2021 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» на оскаржувані ППР було залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» звернулося із даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 271 Митного кодексу України (надалі МК України), мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Стаття 276 МК України визначає платників мита, з-поміж яких: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277 МК України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм МК України дає підстави для висновку, що платники податків, визначені статтею 272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до частини першої статі 277 МК України) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Частиною першою статті 280 Митного кодексу України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

За змістом частини п`ятої статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

При цьому, відповідно до частин 1, 5 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

За визначенням наведеним у підпункті "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Так, згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже сума податку на додану вартість залежить від розміру мита, що підлягає сплаті та включається до ціни товару.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України).

Пунктом 54.4 ст. 54 ПК України врегульовано, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що враховуючи аргументи позивача, викладені у позовній заяві, він просить скасувати податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 24 вересня 2021 року №00017500019 та від 24 вересня 2021 року №00018500019. При цьому позивач аргументує протиправність податкових повідомлень-рішень виключно встановленням наявності чи відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державамичленами, з іншої сторони від 27.06.2014 року (далі Угода), яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони», яка набула чинності з 01.01.2016 року, до товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, застосовується режим вільної торгівлі (код тарифної пільги (тарифної преференції) 410).

За змістом ст.26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Відповідно до ст. 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до частини 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу 1 до Угоди з метою впровадження цієї Угоди такі товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в Європейському Союзі відповідно до статті 6 цього Протоколу.

З цією нормою Угоди узгоджується національне регулювання концепції "походження товарів". Так, відповідно до статті 36 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Відповідно до приписів статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, зокрема, є сертифікат про походження товару. При цьому, на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (частина третя статті 44 МК України).

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

В той же час, обов`язок вжиття належних заходів для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Так, судом встановлено, що до митного оформлення позивачем надано сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х (а.с.14). При цьому, видимість відбитку штампу у графі 11 вказаного документа є поганою, та такою, що не дозволяє з достатньою точністю встановити усі необхідні елементи відбитку.

Однак, позивач акцентує увагу на тому, що поданий сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х повністю відповідає вимогам, встановленим Додатком 3а до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованою Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», а погіршення видимості штампу у графі 11 сертифікату EUR.1 не надавало відповідачу обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару та відповідно не було підставою для здійснення верифікації такого сертифікату. Окрім того, позивач посилаючись на положення Листа ДФС України від 03.03.2017 № 5466/7/99- 99-19-03-17 вважає, що Одеська митниця повинна була не прийняти сертифікат EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х через брак штампу у графі 11, та повернути його ТОВ «ТОТІСФАРМА ГРУП» для отримання нового сертифіката ретроспективно.

Проте, суд критично ставиться до таких тверджень позивача з огляду на той факт, що: з наданої копії сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х вбачається наявність штамп у графі 11, хоча і поганої якості; митними органами сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х непридатним не визнавався, а встановлені діючим законодавством преференції, які випливають із факту його наявності, - до розмитнюваних товарів все ж було застосовано, а митне оформлення товарів завершено.

При цьому, суд звертає увагу, що що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що згідно з листом Київської митниці Держмитслужби від 30.06.2021 року №7.8-5/15/7/13106 сертифікат з перевезення форми EUR.1 від 29.07.2019 №А 0185094 Х був направлений Київською митницею ДФС листом від 05.12.2019 року №14735/4/10-70-19-41 в порядку направлення до Держмитслужби звернення митних органів щодо проведеня перевірки сертифікатів про походження товарів саме у зв`язку із наявністю негативних результатів перевірки документів про походження, складених експортером SIMILDIET LABORATORIOS S.L. (наявність у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з Угодами про вільну торгівлю укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією) (а.с.143 на звороті 144).

З урахуванням цього, листом за №08-1/15-03-01/11/11875 від 17.09.2020 року Державна митна служба України звернулася до уповноваженого митного органу Королівства Іспанії, а саме Служби з питань походження Головного підрозділу митного управління Митного управління, у якому з урахуванням положень статей 31 та 32 Додатку 1 «Визначення поняття «цілком вироблена продукція» та способи адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, виклала проханням провести перевірку справжності сертифікатів з перевезення EUR.1 №№ А 0879047 Т, А 0867195 Т, А 0185094 X, А 0928874 Т, декларації про походження, виданої за рахунком № 2011420025, а також правильність даних, вказаних у цих документах. Підставою для проведення перевірки вказаної перевірки зазначено: «сумніви щодо преференційного характеру походження товарів» (а.с.189-191).

Зважаючи на вищевказане, суд критично ставиться до доводів позивача щодо відсутності у митних органів підстав для проведення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 №А 0185094 Х та стверджень з приводу того, що перевірка має бути проведена лише за наявності обґрунтованого сумніву щодо справжності документів, з огляду на таке.

Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділом VI Протоколу регламентовано питання адміністративного співробітництва.

Відповідно до ст. 32 вказаного розділу Протоколу митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс.

З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Положеннями ч.1 статті 33 Протоколу (Перевірка підтверджень походження) визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З наведеного вбачається, що перевірка підтвердження походження товару може бути здійснена як добровільно, тобто на власний розсуд відповідного органу, так і коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів, що свідчить про обґрунтованість подання відповідного запиту митним органом до повноважних органів країни експорту товару.

Крім того, відповідно до ст.45 МК України (Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару) у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

З аналізу наведеного вбачається, що діючим національним законодавством не передбачено необхідність наявності чітко визначеної умови, зокрема, у вигляді обґрунтованої незгоди з походженням товару за сертифікатом EUR.1, як підстави для проведення перевірки походження товару та надсилання з цього приводу запиту до органів країни експорту. Стаття 45 МК України містить лише вимогу щодо наявність викладу обставин в запиті, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, водночас, такий виклад адресований виключно органу країни експорту товару з метою коректного дослідження відповідного товару та сертифікату EUR.1, а не дотримання вказаного викладу обставин не тягне за собою протиправність вчинених дій щодо направлення запиту та, тим більше, не врахування відповіді органу країни експорту, наданої за результатом проведеної перевірки.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що висновок контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.03.2021 року № 63063/21.

Із листа-відповіді слідує, що уповноважений орган Королівства Іспанії листом від 05.03.2021 року № 63063/21 повідомив Держмитслужбу про результати перевірки та надіслав завірену копію сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х із відміткою про результат його перевірки. У відповіді зазначено, що: «У зв`язку з Вашим листом, копія якого додається до цього листа щодо вищезазначеного питання, маю повідомити наступне: Встановлено, що у графі № 11 сертифіката EUR1 А-0185094-Х відсутній штамп, тому його слід вважати недійсним. Отже, тарифні преференції, передбачені Угодою ЄС/У країна, не повинні застосовуватись до товарів, на які поширюється дія зазначеного сертифіката.» (а.с.186 188).

Також, уповноваженим органом Королівства Іспанії у додатку до листа від 05.03.2021 року № 63063/21 надіслано завірену копію сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х із відміткою про результат його перевірки. Відповідно до перекладу завіреної копії сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х, наданого уповноваженим органом Королівства Іспанії, у 14 графі "Результати додаткової перевірки" зазначено, що: «Виконана перевірка довела, що цей сертифікат не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності (див. додані ремарки) (а.с.181 185).

При цьому, суд зауважує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, що провів перевірку документів про походження товару, та вказання у вказаній відповіді, що ввезений товар не може розглядатися, як товар з походженням в ЄС відповідно до положень Протоколу І до Угоди про асоціацію між СС та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з одного боку, та Україною з іншого боку.

З даного приводу, суд вважає за доцільне звернути увагу на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року по справі №260/2805/20, відповідно до якої: «колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. При цьому, відповідно до статті 33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції. Ураховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, колегія суддів доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару».

Таким чином, суд зазначає, що саме результати перевірки підтверджень походження товару, що відображені у листі уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.03.2021 року № 63063/21 та наданій до нього копії сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х з відповідною відміткою у 14 графі "Результати додаткової перевірки" є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, а митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

У випадку, що розглядається має перевагу суть над формою. Тобто факт наявності справжнього сертифікату, хоча і з можливим недоліком, не спростовує тієї обставини, що за результатом проведеної компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару перевірки встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.07.2019 року № А 0185094 Х не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності.

Крім того, суд зазначає, що у даному випадку формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання спірних преференцій.

В той же час, суд зауважує, що позивачем, не зважаючи на суть викладених аргументів у заявах по суті справи та додаткових поясненях, не оскаржуються дії митних органів України щодо: прийняття сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х; здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією № UA125200/2019/625013 від 16.08.2019 року із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита на підставі сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 від 29.07.2019 року №А 0185094 Х; звернення Державної митної служби України до уповноваженого митного органу Королівства Іспанії, про проведення перевірки справжності сертифікату з перевезення EUR.1 № А 0185094 X, а також правильності даних, вказаних у цих документах.

В свою чергу, п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини 2 статті 351 МК України можливе лише за умови, якщо інформація, яка надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про непідтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, відповідачем було правомірно призначено проведення перевірки позивача з урахуванням отриманих результатів перевірки підтверджень походження товару, що відображені у листі уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.03.2021 року №63063/21.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем норм діючого законодавства при нарахуванні штрафних санкції за ППР №00017500019 від 24 вересня 2021 року з урахуванням положень п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Законом України від 13.05.2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема, внесені зміни до редакції пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 встановлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Пунктом пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях ( пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України).

Враховуючи той факт, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00017500019 від 24 вересня 2021 року прийняте на підставі Акта від 06 серпня 2021 року №03/7-10-19-19/37169782 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 37169782) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України товарів за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013», яким встановлено наявність порушень під час під час митного оформлення за митною декларацією від 16.08.2019 № UA125200/2019/625013, яке було завершено до 12 березня 2020 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог з викладених судом вище підстав.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2021 року №00017500019 та №00018500019 відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТІСФАРМА ГРУП» (узвіз Деволанівський, 7, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 37169782).

Відповідач: Одеська митниця Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 12 серпня 2022 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.