Рішення

від 01.08.2022 по справі 902/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2022 р. Cправа № 902/9/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представників:

позивача - Ізвєкова В.В.,

відповідача - Піпка А.М.,

у відсутності представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (вул. Ватутіна, буд. 18-А, м. Вінниця, 21100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПС-ГРУПП" (вул. Макіївська, буд. 8, м. Київ, 04114)

про стягнення 236389,5 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" про стягнення 236389,5 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/9/22 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 01.02.2022.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого ухвалою від 22.03.2022 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду, вчинено ряд процесуальних дій:

- протокольною ухвалою від 21.04.2022 за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" залучено до участі у розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПС-ГРУПП" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача;

- учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору; відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 110-127, т. 1) та заперечення на відповідь на відзив (а.с. 179-193, т. 1); позивачем - відповідь на відзив відповідача (а.с. 153-172, т. 1); третьою особою - пояснення по суті спору (а.с. 230-237, т. 1);

- внаслідок задоволення клопотання представника відповідача (№б/н від 20.04.2021 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 20.05.2021, реєстр. №1510 (а.с. 24-71, т. 2), а також у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65588489, відкритого 26.05.2021 (а.с. 72-94, т. 2);

- ухвалою від 12.01.2022 представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у справі №902/9/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2022, про що постановлено відповідну ухвалу від 16.06.2022 у протокольній формі. При цьому протокольною ухвалою від 19.07.2022 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 02.08.2022.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи, за винятком третьої особи, яку по призначене судове засідання повідомлено належним чином шляхом направлення ухвали від 19.07.2022 на повідомлену останньою адресу електронної пошти.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача щодо позову заперечив, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив. При цьому відповідачем подано у письмовому вигляді вступне слово, яке долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про фінансовий лізинг № 00014754 від 09.10.2017 в частині своєчасної оплати лізингових платежів, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" 236389,5 грн заборгованості, з яких: 3 744,46 грн - плата за неоплачені лізингові платежі; 214,05 грн - розмір інфляційних втрат за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.02.2021 по 20.12.2021; 89,14 грн - сума нарахованих 3 % річних за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.02.2021 по 20.12.2021; 297,16 грн - пеня за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.02.2021 по 20.12.2021; 39 738,54 грн - плата за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору лізингу; 1 641,43 грн - розмір інфляційних втрат за прострочення плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору лізингу за період з 16.03.2021 по 20.12.2021; 809,36 грн - сума нарахованих 3 % річних за прострочення плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору лізингу за період з 16.03.2021 по 20.12.2021; 2 697,89 грн - пеня за прострочення плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору лізингу за період з 16.03.2021 по 20.12.2021; 79 477,08 грн - неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу; 97 749,36 грн - відшкодування інших витрат (збитків) згідно Загальних умов; 2 962,01 грн - розмір інфляційних втрат за прострочення відшкодування інших витрат (збитків) позивача згідно Загальних умов за період з 02.06.2021 по 20.12.2021; 1 608,23 грн - сума нарахованих 3 % річних за прострочення відшкодування інших витрат (збитків) позивача згідно Загальних умов за період з 02.06.2021 по 20.12.2021; 5 360,79 грн - пеня за прострочення відшкодування інших витрат (збитків) позивача згідно Загальних умов за період з 02.06.2021 по 20.12.2021.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що у доданих позову Умовах не вказано до якого Договору про фінансовий лізинг є додатком такі Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, тому відсутні підстави вважати, що такі Умови стосуються саме Договору про фінансовий лізинг № 00014754 від 09.10.2017, виконання за яким є предметом спору.

Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів направлення Вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору №00014754 від 16.02.2021.

Таким чином, відповідач не визнає позовні вимоги, які стосуються нарахувань після припинення договору лізингу за ініціативою лізингодавця.

Окрім того, відповідач вказує на неналежність доказів понесення позивачем юридично-консультаційних послуг, а також на те, що за умовами Договору не передбачена співпраця з приватним виконавцем, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених збитків.

Відповідно до пояснення третьої особи по суті спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПС-ГРУПП" відхиляє заперечення відповідача про не надсилання поштового відправлення №0503021807615, у складі якого йому надіслано Вимогу про сплату заборгованості №00014754 від 16.02.2021.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (Лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір про фінансовий лізинг №00014754 (Договір), невід`ємними частинами якого є загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Відповідно до погоджених сторонами умов Договору, Лізингодавець зобов`язався передати в розпорядження Лізингоодержувача транспортний засіб - VW Golf SportWagen SEL 2.0 TDI (шасі № НОМЕР_1 ; двигун № НОМЕР_2 ) (Об`єкт лізингу), а Лізингоотримувач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 612 149,8 грн (вартість Об`єкта лізингу), кількість лізингових платежів - 60. За умовами Договору передбачено авансовий платіж, який Лізингоодержувач має сплатити на користь Лізингодавця в сумі 122 429,96 грн.

Додатком до Договору про фінансовий лізинг та його невід`ємною частиною є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (Умови), які разом з договором складають Контракт.

Відповідно до п.п. 3.2. - 3.4. Умов Порше Лізинг Україна придбаває Об`єкт лізингу (отримує право власності на Об`єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього Контракту. Лізингоодержувач користується об`єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію Об`єкта лізингу у відповідності до Контракту. Після завершення строку лізингу за Контрактом лізингоодержувач придбаває Об`єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим Контрактом. За умови повної сплати Лізингоодержувачем всіх платежів за Контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за Контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення лізингоодержувачем всіх належних до сплати платежів за Контрактом, купівельна ціна об`єкта лізингу буде вважатися належним чином сплаченою Лізингоодержувачем. У разі неповної сплати Лізингоодержувачем будь-яких платежів за Контрактом, розмір купівельної ціни буде визначений відповідним чином.

Згідно із пунктом 4.1. Умов Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на Об`єкт лізингу, в той час як Лізингоодержувач матиме право на експлуатацію Об`єкта лізингу впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та вимагати повернення Об`єкта лізингу, як зазначено в цьому Контракті).

Положеннями пункту 4.2. Умов сторони погодили, що після завершення строку дії цього Контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим Контрактом і виконання всіх зобов`язань Лізингоодержувачем, право власності на об`єкт лізингу перейде до Лізингоодержувача. З цією метою сторони укладуть договір купівлі-продажу, підпишуть додаткову угоду до цього Контракту або оформлять таке придбання в інший спосіб, визначений Порше Лізинг Україна.

Пунктом 5.4. Умов передбачено, що Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки Об`єкта лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та Порше Лізинг Україна акта приймання-передачі.

Згідно із пунктом 6.1. Умов для експлуатації об`єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця зобов`язаний здійснювати на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину Контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає:

- частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об`єкта лізингу);

- проценти (винагорода Порше Лізинг Україна за отримання та використання Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу);

- комісії;

- покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом, та інші витрати, передбачені або безпосередньо пов`язані з Контрактом.

Відповідно до пункту 6.4. Умов у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням відсотків (процентів/процентної ставки) за використання обсягу фінансування, розмір яких (якої) узгоджений сторонами.

Якщо Лізингоодержувач є юридичною особою, у випадках зміни процентної ставки відповідно до пункту 6.4.1. Порше Лізинг направляє Лізингоодержувачу відповідне повідомлення та оновлений графік покриття витрат та виплат лізингових платежів не пізніше 10 (десяти) календарних днів до дата застосування нового розміру процентної ставки. Новий розмір лізингових платежів вступає в силу та застосовується починаючи з першого дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено коригування розміру процентної ставки. Новий графік покриття витрат та виплат лізингових платежів не потребує Підписання Лізингоодержувачем та вважається погодженим з моменту його отримання. Якщо новий графік покриття витрат та виплат лізингових платежів було належним чином відправлено проте не отримано з будь-яких підстав, такий графік вважається отриманим на 10 день з дня його відправлення. Шляхом здійснення платежу(ів) відповідно до нового графіку покриття витрат Лізингоодержувач додатково погоджує вказані зміни (п.п. 6.4.2. Загальних умов).

У пунктах 6.5., 6.10. Умов сторонами узгоджено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених Контрактом. Лізингоодержувач здійснює лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно із п. 6.9. Договору Лізингоодержувач інформує Порше Лізинг Україна протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунка щодо можливого неотримання такого рахунка.

Відповідно до п. 6.12. Умов, якщо Лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усіх його зобов`язань перед Порше Лізинг Україна, та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, розподілятимуться таким чином (у послідовності, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення стану Об`єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика Об`єкта лізингу відповідно до умов Контракту, в тому числі державний технічний огляд/обов`язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо; b) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів; c) лізингові платежі (причому в першу чергу проценти, комісії, а потім частина від Обсягу фінансування); d) інші компенсації інших витрат Порше Лізинг Україна у зв`язку з цим Контрактом.

Пунктом 6.17. Умов передбачено, що зобов`язання зі сплати всіх та будь-яких платежів за Контрактом покладається на Лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено Контрактом. Лізингоодержувач зобов`язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5-ти робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у Контракті або погоджено сторонами додатково.

За змістом п. 6.18. Умов сторони погоджуються, що у випадку розірвання Контракту/відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 Контракту, Лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об`єктом лізингу.

Згідно з пунктом 8.2. Умов, у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня в розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (підпункт 8.2.1. Умов); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 цього Контракту): 250 (двісті п`ятдесят) українських гривень за першу вимогу, 300 (триста) українських гривень за другу вимогу, 350 (триста п`ятдесят) українських гривень за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу) (підпункт 8.2.2. Умов); компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна, та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем відповідно до Контракту (підпункт 8.2.3. Умов).

Відповідно до пункту 8.3.2. Умов, якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати Об`єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 8.6. Умов сторони погодили, що будь-які збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за Контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій передбачених Контрактом.

Згідно з пунктами 12.1., 12.2. Умов строк лізингу за Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання Акта приймання-передачі Лізингоодержувачем об`єкта лізингу (пункт 5.4. Умов).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а у випадку нотаріального посвідчення - з моменту такого посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 12.3. Умов).

За приписами п.п. 12.6.1. п. 12.6. Умов Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та, також, серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Пунктом 12.7. Умов передбачено, що день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від Контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає Лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від Контракту та, за можливості, зв`язується з ним доступними засобами зв`язку для повідомлення про розірвання/відмову від Контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням Лізингоодержувача (для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки.

Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку з вилученням (поверненням) Об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням Об`єкта лізингу (п. 13.5. Умов).

Сторонами Контракту підписано Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), надалі - Графік виплати платежів (а.с. 40-43, т. 1).

Згідно з указаним Графіком виплати платежів: строк лізингу - 60 місяців; вартість Об`єкта лізингу - 612 149,8 грн; авансовий платіж - 122 429,96 грн, обсяг фінансування - 489 719,84 грн. Відповідно до вказаного Графіку платежів перший лізинговий платіж підлягав сплаті 09.10.2017, а останній 15.09.2022.

Як підтверджується актом прийому-передачі від 17.10.2017 до Договору позивач передав відповідачу Об`єкт лізингу вартістю 612 149,8 грн (а.с. 47, т. 1).

У зв`язку зі зміною процентної ставки ТОВ "Порше Лізинг Україна" в порядку п.п. 6.4.2 Умов 09.09.2020 надіслало відповідачу новий Графік відшкодування (а.с. 54, т.1). При цьому, як слідує з матеріалів справи, внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором, яке настало 16.12.2020, позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору (а.с. 55-56, т. 1).

За змістом вказаної вимоги позивач просив відповідача погасити поточну заборгованість за лізинговими платежами в сумі 46 917,08 грн (з яких: 45 625,62 грн - несплачених лізингових платежів та 1 291,46 грн - штрафних санкцій) протягом 3-х днів з дня отримання вимоги. Крім того, за змістом вказаної вимоги, позивач повідомив відповідача про відмову від Договору про фінансовий лізинг № 00014754 від 09.10.2017 та вимагав від відповідача повернути об`єкт лізингу впродовж 10-ти робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місцезнаходження/проживання відповідача.

Відповідно до витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень зазначена вище вимога отримана відповідачем 22.02.2021 (а.с. 57, т. 1).

Згідно умов пункту 12.13. Договору/Контракту, у випадках, передбачених пунктами 12.6. та 12.12. контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Враховуючи положення п. 12.13 Контракту та сукупність наявних у справі доказів з приводу надсилання повідомлення з метою розірвання договору лізингу, на думку суду, Договір слід вважати припиненим у зв`язку з відмовою позивача від нього з 05.03.2021 (десятий робочий день з дня надіслання вимоги).

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог підпункту 12.9 Договору/Контракту зобов`язання щодо повернення Об`єкту лізингу своєчасно не виконано.

Так, одержавши вимогу 22.02.2021 відповідач був зобов`язаний повернути Об`єкт лізингу до 08.03.2021 (десятий робочий день з дня отримання вимоги).

20.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. вчинений виконавчий напис №1510 про повернення лізінгоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" на користь лізингодавця - ТОВ "Порше Лізинг Україна" об`єкта фінансового лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Golf Variant, рік випуску 2015, колір червоний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , вартістю 214 778, 04 грн, який був переданий в користування на підставі Договору про фінансовий лізинг №00014754 від 09.10.2017, та підлягає поверненню за несплачені лізингові платежі в період з 16.12.2020 по 16.02.2021, розмір яких станом на 16.02.2021 складав 46 625, 62 грн (а.с. 25, т. 2).

26.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65588489 про примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса №1510, виданого 20.05.2021.

Відповідно до Акту приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни від 27.05.2021 Об`єкт фінансового лізингу вилучено та повернуто позивачу (а.с. 88-89, т. 2).

Внаслідок порушення відповідачем умов Контракту щодо сплати лізингових платежів та прострочення повернення Об`єкта лізингу після розірвання договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення:

- неоплачених лізингових платежів (з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення оплати лізингових платежів);

- плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору (з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення повернення Об`єкта лізингу);

- неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу у подвійному розмірі плати за фактичне користування Об`єктом лізингу в силу приписів ч. 2 ст. 806 ЦК України, ч. 2 ст. 785 ЦК України;

- інших витрат (збитків) на підставі пунктів 8.6, 13.5. Умов (з нарахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення відшкодування збитків).

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6. Лізинг) та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

У статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв`язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відтак, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Обов`язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами договору фінансового лізингу, підпунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Враховуючи умови договору фінансового лізингу (пункт 6.5. Умов), строк оплати чергових лізингових платежів є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості з чергових лізингових платежів №41 та 42 відповідно до графіку в сумі 3 744,46 грн за період з 01.02.2021 (строк оплати до 15.02.2021) до 05.03.2021 (строк оплати до 15.03.2021). При цьому суд враховує, що у лютому та квітні 2021 року після припинення Договору лізингу відповідач сплатив частину коштів, які зараховані позивачем як часткове погашення заборгованості за Договором згідно черговості, визначеної п. 6.12 Умов, зокрема, частково погашено лізингові платежі у сумі 13 917,08 грн.

Обставини щодо здійснення часткових проплат сторонами не заперечувалися, тому вони звільняються від доказування в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України.

Доказів сплати в повному обсязі лізингових платежів, матеріали справи не містять.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення на користь позивача заборгованості за лізинговими платежами в сумі 3 744,46 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 214,05 грн - інфляційних втрат; 89,14 грн - 3 % річних та 297,16 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.02.2021 по 20.12.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення плати по лізинговим платежам за період з 16.02.2021 по 20.12.2021, суд дійшов висновку, що такий розрахунок перебуває в межах розрахунку суду. При цьому розмір пені, визначений п.8.2.1 Загальних умов, не перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 214,05 грн - інфляційних втрат, 89,14 грн - 3% річних та 297,16 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 39 738,54 грн як плати за користування Об`єктом лізингу після розірвання договору (п. 6.18. Договору), суд зазначає таке.

Як уже зазначалося вище, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу (поставки).

Наслідком розірвання договору лізингу, є відсутність у позивача обов`язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Тобто після дострокового розірвання договору лізингу права та обов`язки сторін, до яких підлягають застосуванню положення про купівлю-продаж (поставку), припиняються (ч. 3 ст. 615 ЦК України).

Разом з тим правовідносини, які стосуються користування об`єктом лізингу, продовжують існувати до повернення відповідного майна на користь лізингодавця, і до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених Цивільним кодексом України та законом.

Плата за користування річчю (орендна плати), як платіж за правомірне користування майном протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних відносин у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Оскільки відповідні висновки є застосовними і до відносин лізингу у випадках дострокового припинення договору в зв`язку з порушеннями лізингоодержувача, з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов`язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов`язок негайно повернути об`єкт лізингу у відповідному стані.

Отже, після припинення дії договору лізингу, права та обов`язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

Як встановлено судом, Договір про фінансовий лізинг № 00014754 від 09.10.2017 було припинено за ініціативою позивача з 05.03.2021, при цьому, фактичне повернення відповідачем Об`єкта лізингу відбулося лише 27.05.2021.

Таким чином, невиконання Відповідачем обов`язку щодо негайного повернення об`єкта лізингу після 05.03.2021 (дата припинення Договору), є порушенням умов Договору, що породжує підстави для застосування відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, виконуючи покладений на суд обов`язок щодо надання правової кваліфікації відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, суд констатує, що до правовідносин сторін в частині наслідків користування майном після припинення Договору підлягає застосуванню правова норма ч. 2 ст. 785 ЦК України.

За викладених вище обставин, заявлена до стягнення з відповідачів сума, яка нарахована за час користування об`єктом лізингу після припинення договору, підлягає сплаті за правилами ч. 2 ст. 785 ЦК України, як неустойка за невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин умов пункту 6.18. Договору, що передбачає внесення плати за фактичне користування об`єктом лізингу, адже після припинення Договору, плата за користування річчю, як договірний платіж за правомірне користування, не може бути застосована до охоронних правовідносин які регламентують наслідки невиконання обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу. При цьому суд враховує за аналогією усталену практику, застосовувану в межах правовідносин за договором найму: яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача після припинення Договору неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу у подвійному розмірі плати за фактичне користування Об`єктом лізингу в силу приписів ч. 2 ст. 806 ЦК України, ч. 2 ст. 785 ЦК України, що у свою чергу виключає можливість задоволення вимоги про стягнення 39 738,54 грн як плати за користування Об`єктом лізингу після розірвання договору (п. 6.18. Договору).

Відтак позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 79 477,08 грн неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу, відтак у задоволенні позову в частині стягнення 39 738,54 грн як плати за користування Об`єктом лізингу після розірвання договору слід відмовити.

Враховуючи необґрунтованість стягнення з відповідача плати за користування Об`єктом лізингу після розірвання Договору, відсутні й підстави для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені на таку суму як похідних вимог. Тому у задоволенні позову в частині стягнення 1 641,43 грн - інфляційних втрат; 809,36 грн - 3% річних та 2 697,89 грн - пені за прострочення плати за фактичне користування Об`єктом лізингу після припинення Договору лізингу за період з 16.03.2021 по 20.12.2021 слід відмовити як заявлених безпідставно.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" 97 749,36 грн - відшкодування інших витрат (збитків) на підставі п.п. 8.6, 13.5. Умов (з нарахуванням 3% річних, інфляційних втрат, пені внаслідок прострочення відшкодування збитків) суд враховує таке.

Пунктом 8.6. Умов сторони погодили, що будь-які збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за Контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій передбачених Контрактом.

Згідно із п. 13.5. Умов Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку з вилученням (поверненням) Об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням Об`єкта лізингу.

Як вказує позивач, до заявленої суми збитків включено:

- вартість послуг ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" щодо Договору лізингу №00014754 від 09.10.2017 в сумі 8 500,00 грн, які оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" у складі платежу згідно платіжного доручення № 0051008888 від 26.05.2021;

- суму винагороди ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" щодо вилучення Об`єкту лізингу за Договором лізингу №00014754 від 09.10.2017 в розмірі 89 249,36 грн, яку оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 0051008929 від 31.05.2021.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, (ч. 2 ст. 224 ГК України).

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Зокрема, не підтверджено належними та допуcтимими доказами факт понесення додаткових витрат у взаємозв`язку до протиправності дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп", що в свою чергу виключає наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та здійсненими витратами.

Так, матеріалами справи підтверджується укладення між позивачем та ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" Договору про надання юридично - консультаційних послуг від 21.06.2012 (а.с. 66-71, т. 1).

Разом з тим слушними є доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що ані в платіжному дорученні № 0051008888 від 26.05.2021, ані в платіжному дорученні № 0051008929 від 31.05.2021 не вказано, що сплачені позивачем 8500 грн та 89 249,36 грн саме за договором про надання юридично - консультаційних послуг від 21.06.2012 чи згідно актів наданих послуг за таким договором, а натомість зазначено оплату згідно рах 23 від 20.05.2021 та рах 26 від 27.05.2021, які в матеріалах справи відсутні, що не дає можливості констатувати дійсну підставу проведеної оплати.

Більше того, у наданій копії Акту наданих послуг № 26 від 27.05.2021 (а.с. 72, т.1) за Договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 в п. 1 вказано, що агентством надано юридично-консультаційні послуги відповідно до п. 3.5.2 Договору щодо вилучення об`єкта лізингу у клієнта "ІНТЕК ГРУПП", договір 00014754. Об`єкт лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Golf Variant, номер шасі № НОМЕР_1 , рік випуску - 2015, реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір - ЧЕРВОНИЙ, з первинною вартістю одиниці техніки (відповідно до договору лізингу) менш 40000 доларів США за межами Києва та Київської області, вилучено 27 травня 2021 року. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що представники ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" як представники стягувача своїми консультативними послугами будь-яким чином сприяли виконанню виконавчого напису нотаріуса. При цьому в Акті не вказано, які конкретно послуги надавались і чому вони полягали.

Окрім того, за змістом абз. 4 п. 3.5.2 Договору про надання юридично - консультаційних послуг від 21.06.2012 передбачено, що в ході надання юридично-консультаційних послуг Агентство здійснює усі необхідні дії, спрямовані на сприяння державним виконавцям в оперативному завершенні виконавчого провадження вилученням/поверненням Замовнику Об`єкту лізину.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів вчинення будь-яких виконавчих дій саме державним виконавцем, при цьому співпраця з приватним виконавцем за вказаним договором взагалі не передбачена.

З цього приводу в судовому засіданні представник позивача пояснив, що на момент укладання договору від 2012 року не існувало інституту приватних виконавців. Проте, на його думку, договір про надання юридично-консультаційних послуг охоплює також сприяння у вчиненні дій приватним виконавцем.

Водночас, на думку суду, викладені представником позивача такі доводи в контексті доведення складу збитків є неспроможними, оскільки є лише його суб`єктивними судженнями, адже буквальний зміст самого договору свідчить про протилежне, що не позбавляло можливості сторін такого договору з 2012 року актуалізувати його зміст.

Таким чином, позивачем сукупністю наданих доказів не підтверджено неминучість та необхідність отримання юридично-консультаційних послуг з метою повернення об`єкту лізингу, що виключає будь-який причинно-наслідковий зв`язок між збитками (юридичними послугами) та порушенням відповідачем договірних зобов`язань.

Враховуючи недоведення позивачем складу цивільного правопорушення (збитків) позовна вимога про стягнення 97 749,36 грн збитків є необґрунтованою та підлягає відмові у задоволенні. При цьому підлягають відмові у задоволенні і нараховані позивачем 2 962,01 грн - інфляційних втрат; 1 608,23 грн - 3% річних та 5 360,79 грн - пені за прострочення відшкодування збитків за період з 02.06.2021 по 20.12.2021 як похідні вимоги.

Також слід зазначити про безпідставність нарахування неустойки на суму збитків, що є фактично подвійною мірою відповідальності.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи, тому позов підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище.

Задовольняючи позов з посиланням на положення доданих до позовної заяви Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу суд враховує, що відповідач погоджується із обставинами укладення сторонами 09.10.2017 Договору про фінансовий лізинг №00014754 та не заперечує заборгованість зі сплати обов`язкових платежів. При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" не доведено існування Умов в іншій редакції ніж ті, що долучено до позову, тому доводи відповідача, що оскільки в Умовах не вказано до якого Договору про фінансовий лізинг останні є додатком, то відсутні підстави вважати, що такі Умови стосуються саме Договору про фінансовий лізинг № 00014754 від 09.10.2017, судом відхиляються.

Окрім того, твердження відповідача, що позивачем не надано доказів направлення Вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору №00014754 від 16.02.2021 спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідне направлення здійснювалося не безпосередньо позивачем, а в межах договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПС-ГРУПП" (третьої особи), що надає посередницькі послуги комерційним організаціям щодо автоматизації процесу розсилки поштової кореспонденції через національного оператора поштового зв`язку - AT "Укрпошта".

Алгоритм здійснення спірного направлення викладено у поясненні третьої особи та підтверджено змістом листа АТ "Укрпошта" від 18.05.2022 за №1853-Т-2022050710031-В/2022050710033-В, що вказує про беззаперечність факту направлення позивачем та отримання відповідачем зазначеної вимоги. При цьому, на думку суду, надмірно формальним є посилання представника відповідача на розбіжність у назві самої вимоги (а.с. 55, т. 1) та її назві в описі вкладення у цінний лист (а.с. 56, т. 1), адже виходячи із вих. номеру №00014754 та дати "від 16.02.2021р.", мова йде про один і той самий документ.

Щодо вступного слова, поданого представником відповідача у письмовому вигляді під час розгляду справи по суті, яке було долучено до справи, суд зазначає наступне.

Дійсно, як зазначив представник позивача, норми ГПК України не передбачають такої письмової заяви по суті як вступне слово, тому воно судом при вирішенні спору не береться до уваги як пояснення чи заява по суті.

Разом із тим суд бере до уваги під час розгляду справи по суті вступне слово представника відповідача виражене в усній формі. При цьому, на переконання суду, долучення до матеріалів справи письмових документів, які подаються одним із учасників і не відповідають формі, встановлені ГПК України, жодним чином не порушує принцип рівності сторін, а навпаки сприяє доступу до правосуддя.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" до моменту повного виконання рішення суду.

Згідно із ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Оскільки, судом задоволено позов в частині нарахувань по 20.12.2021 включно, то суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування 3% річних за період не охоплений предметом позовних вимог (починаючи з 21.12.2021) та з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині сплати 3 744,46 грн (плати за неоплачені лізингові платежі), що є основним боргом. При цьому суд враховує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду базою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому обґрунтовані витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви (визначені за ставкою відповідно до ціни позову) в сумі 1257,32 грн підлягають стягненню з відповідача, водночас витрати в сумі 2 288,52 грн залишаються за позивачем.

Окрім того, з урахуванням заявлення представниками сторін до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення останніми витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання таких доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Групп" (вул. Ватутіна, буд. 18-А, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 37247865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152; код ЄДРПОУ 35571472) 3 744,46 грн - плати за неоплачені лізингові платежі; 214,05 грн - інфляційних втрат за прострочення плати по лізинговим платежам; 89,14 грн - 3% річних за прострочення плати по лізинговим платежам; 297,16 грн - пені за прострочення плати по лізинговим платежам; 79 477,08 грн - неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення Об`єкта лізингу та 1257,32 грн - витрат на сплату судового збору.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати на суму заборгованості 3 744,46 грн 3% річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів протягом періоду з 21.12.2021 року до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 3 744,46 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог на суму 152 567,61 грн відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 288,52 грн залишити за позивачем.

4. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, призначити судове засідання на 16.08.2022 об 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 8 (4-й поверх).

5. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити сторонам строк - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати сторін у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів іншим учасникам справи.

6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - info@porschefinance.ua; представника позивача - 3116021856@mail.gov.ua; представника відповідача - ampurist@gmail.com; третьої особи - sluda2k13@gmail.com.

Повне рішення складено 12 серпня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - пр. Павла Тичини, буд. 1-В, м. Київ, 02152;

3 - відповідачу - вул. Ватутіна, буд. 18-А, м. Вінниця, 21100;

4 - третій особі - вул. Макіївська, буд. 8, м. Київ, 04114.