ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/26929/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДСП ДМР про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 12 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду із суду першої інстанції витребувано дану адміністративну справу для розгляду апеляційної скарги.
05 серпня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла затребувана справа.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
-в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність ДСП ДМР.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогою немайнового характеру.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 24 грудня 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 24 грудня 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 грн. (2270 грн. х 0,4).
Частиною 3 статті 6 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1816 грн. (908 грн. х 2).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції подано 12 липня 2022 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 2724 грн. (1816 грн. х 150%).
При цьому, скаржник не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником судового збору.
Разом з тим, скаржник в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про звільнення від сплати судового збору, в порядку статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник посилається на майновий стан, надаючи в підтвердження останнього довідки про дохід № 1263 6320 6262 4219, № 3882 8381 9047 1898, № 2773 6117 6077 1715, видані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Просить суд апеляційної інстанції звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до довідок № 1263 6320 6262 4219, № 3882 8381 9047 1898, № 2773 6117 6077 1715 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, наданих до апеляційної скарги, позивач за період з січня 2021 року по грудень 2021 року отримала дохід у розмірі 26200 грн.
З цього приводу враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).
Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення суду складає 2724 грн., у той час як розмір річного доходу позивача становить 26200 грн., вважаю за необхідне клопотання задовольнити частково, зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 1310 грн., що становить 5% від річного доходу позивача.
Вважаю, що зазначений розмір судового збору дозволить як виконати вимогу Закону України «Про судовий збір» про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги, так і забезпечити право апелянта на доступ до правосуддя, оскільки такий розмір судового збору не є значним по відношенню до розміру річного доходу позивача.
Судовий збір необхідно сплатити на зазначені реквізити:
-дата документа;
-отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
-код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;
-банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
-код банку отримувача (МФО): 899998;
-рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 ;
-код класифікації доходів бюджету: 22030101;
-призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:
«службовий код (знак): * (зірочка); розділовий знак ; (крапка з комою); код ознаки судового збору 101; розділовий знак ; (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ; (крапка з комою); роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від
-в порушення вимог пункту 4 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Зменшити розмір судового збору ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі № 160/26929/21 до 1310 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати скаржнику ОСОБА_1 десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СуддяТ.С. Прокопчук
Дата ухвалення рішення | 09.08.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Калугіна Наталія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні