Постанова

від 04.07.2022 по справі 757/19422/20-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19422/20-а

Категорія 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

за участю секретаря Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.

В обґрунтування позову, позивач вказує, що 29.08.2018 в.о. начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Виноградовим О.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил №2385/50000/18, якою директора ТОВ «Солексім» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків невиплаченої суми митних платежів, що складає 5 714, 04 грн.

Відповідно до даної постанови, правопорушення ОСОБА_1 полягало в тому, що він, як директор ТОВ «Солексім», протягом 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації №UА500010/2018/001000 від 07.02.2018, не подав додаткову декларацію та не сплатив обов`язкові митні платежі в сумі 1 904, 68 грн., які визначені згідно службової записки митного посту «Одеса-центральний» від 13.08.2018 №3416/15-70-61-01.

Зазначену поставнову позивач вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню та вказує, що 11.07.2011 між ТОВ «Солексім» та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) укладено міжнародний контракт на поставку товарів мінерального походження № 5SР.

В подальшому, 22.02.2018, між ТОВ «Солексім» та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД було укладено додаткову угоду у формі специфікації № 52018 до укладеного між ними міжнародного контракту на поставку товарів №5SР..

Згідно специфікації № 52018 від 22.01.2018 П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД взяло на себе зобов`язання поставити ТОВ «Солексім» природний карбонат кальцію, а саме:

- продукт IOKAL1Т 10С, кількістю 6 750 кг., вартістю 843,75 доларів США;

- продукт IOKAL1Т 15С, кількістю 8100 кг., вартістю 972,00 долара США;

- продукт IOKAL №63, кількістю 12 150 кг., вартістю 1 822,50 доларів США; разом 27 000 кілограм продукції, загальною вартістю 3 638, 25 доларів США, що по курсу НБУ складає 94 594,50 грн. (3 638, 25 х 26 = 94 594,5).

В цей же день, 22.01.2018 року, вантажовідправником ІОНІАН КАЛК С.А. (Греція), було надіслано на адресу ТОВ «Солексім» обумовлену у специфікації № 52018 продукцію.

Після отримання даної продукції, ТОВ «Солексім» звернулося до Одеської митниці Державної фіскальної служби із митною декларацією «ІМ 40 АА» №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018, до якої, поміж іншого, було додано ряд документів, котрі підтверджують походження та хімічний склад товару. В даній декларації продукті ІОКАL №63 задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 2517410000, який було заявлено вантажовідправником ІОНІАН КАЛК С.А. в митній декларації.

За даною декларацією ТОВ «Солексім» здійснило оплату митних платежів на рахунок Одеської митниці ДФС загальною сумою 25 348,87 грн. (ставка ввізного мита 2%), про що зазначено в графі 47 «Подробиці розрахунків» митної декларації № UA500010/2018/000827 (платіж по товару IОКАL №63 складає 12 697,95 грн.,- графа 47 (товар 2) даної декларації).

07.02.2018 Одеською митницею ДФС відібрано зразки продукту IОКАL №63 для проведення їх експертного дослідження. у зв`язку з виникненням сумнівів у правильності кваліфікації ТОВ «Солексім» даного товару за УКТ ЗЕД.

Цього ж дня, ТОВ «Солексім» подало до Одеської митниці ДФС тимчасову електронну митну декларацію «ІМ 40 ТН» № UA500010/2018/001000, у якій для товару IОКАL №63 вказано код УКТ ЗЕД №2509000000 (ставка ввізного мита 10,0 % (пільгова 2,5%), на необхідність зазначення якого вказувала Одеська митниця ДФС, та провело додаткові обов`язкові митні платежі.

Сума сплачених ТОВ «Солексім» митних платежів по товару IОКАL №63 за тимчасовою декларацією №UA500010/2018/001000 складає 14 191, 80грн. (з врахуванням раніше сплачених 12 697,95 грн. за декларацією від 05.02.2018 №UA500010/2018/000827, посилання на сплату яких міститься в графі 44 тимчасової митної декларації).

Після здійснення митних формальностей та сплати усіх обов`язкових митних платежів, 07.02.2018 Одеська митниця ДФС випустила товар IОКАL №63 у вільний обіг.

В службовій записці митного посту «Одеса-центральний» №3416/15-70-61-01 від 13.08.2018, якою визначено обов`язкові митні платежі в сумі 1 904,68 грн.,і яка послужила підставою для складання Одеською митницею ДФС протоколу від 14.08.2018 про порушення митних правил №2385/50000/18 та постанови від 29.08.2018р. в справі про порушення митних правил №2385/50000/18, зазначено, що 03.03.2018 Одеською митницею ДФС було винесено рішення про визначення коду товару №КТ-ІІА500010- 0004-2018, згідно якого заявлений в декларації №UА500010/2018/000827 від 05.02.2018 код товару ІОКАL №63 було змінено на код 2509000000. У зв`язку з цим, товар повинен оподатковуватися ввізним митом у сумі 1587,24 грн. та ПДВ в сумі 13 015, 39 грн., загальна сума обов`язкових митних платежів повинна складати 14 602,63грн., проти заявленої до сплати у митній декларації від 05.02.2018 суми 12 697,95грн.

При цьому, в даній службові записці жодного слова не сказано про те, що товар IOКАL №63 у вільний обіг випущено Одеською митницею ДФС на підставі митної декларації №UА500010/2018/001000 від 07.02.2018, відповідно до якої ТОВ «Солексім» фактично сплачено на рахунок Одеської митниці ДФС митні платежі по товару IOКАL №63 на суму 14 191,80грн., що свідчить про безпідставність та необґрунтованість тверджень Одеської митниці ДФС, викладених як в службовій записці, так і в протоколі та постанові про порушення митних правил.

Необхідно звернути увагу на те, що ТОВ «Солексім» в квітні 2018 року отримало від Одеської митниці ДФС податкове повідомлення-рішення №00000345000 від 30.03.2018р., прийняте на підставі акту №UА500010/2018/003/АПС від 28.03.2018 про виявлення факту порушення строку подання податкової декларації у строк, визначений ст.260 Митного кодексу України з дати оформлення тимчасової декларації №UА500010/2018/001000 від 07.02.2018р.

Даним податковим повідомленням-рішенням донараховано підприємству штраф за порушення податкового законодавства в сумі 170,00 грн.

18.04.2018р. ТОВ «Солексім» сплатило на рахунок ГУ ДКСУ в Одеській області зазначений штраф згідно платіжного доручення №559 від 18.04.2018р.

Причиною неподання додаткової декларації ТОВ «Солексім» є звернення в Одеський окружний адміністративний суд з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування рішення останньої про визначення коду товару від 03.03.2018 року №КТ-ПА500010-0004-2018. Станом на день подачі позову в Одеському окружному адміністративному суді розглядалась справа № 815/2956/18 за вказаним позовом ТОВ «Солексім» до Одеської митниці ДФС.

Відтак, позивач просить суд:

- поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом;

- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Виноградова О.І. від29.08.2018 №2385/50000/18 якою директора ТОВ «Солексім» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків невиплаченої суми митних платежів, що складає 5 714,04 грн.;

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 5 714,04 грн. - закрити.

02.06.2020 позивачем були подані додаткові пояснення в яких позивач зазначив, що в рамках виконавчого провадження №57896313 накладено арешт на майно боржника, зокрема на кошти, які перебувають на його рахунках, а також оголошено в розшук автомобіля, який перебуває у його власності.

Через вжиті Печерським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві заходи примусового виконання рішень ОСОБА_1 був позбавлений можливості здійснювати як підприємницьку діяльність, так і реалізовувати свої законні права та свободи.

Тому, не дивлячись на оскарження постанови Одеської митниці ДФС №2385/50000/18, ОСОБА_1 був вимушений сплатити штраф, визначений даною постановою, а також виконавчий збір та втрати на проведення виконавчих дій, у зв`язку з чим державною виконавчою службою 27.05.2020 скасовано накладений на його майно арешт і 28.05.2020 виконавче провадження припинено.

Разом з цим, позивач звернув увагу, що факт сплати ним штрафу, визначеного постановою, що оскаржується, не свідчить про визнання останнім вини в скоєнні адміністративного порушення, а є вимушеним кроком, спрямованим на необхідність негайного відновлення його прав та свобод шляхом зняття арештів з майна та розблокування банківських рахунків.

16.03.2021 представником відповідача було подано відзив на позовну зяаву, в якому представник зазначив, що 07.02.2018 року до відділу митного оформлення № 1 м/п «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС подано митну декларацію «ІМ 40 ТН», яка була прийнята та зареєстрована за № UA500010/2018/001000.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС були надані: контракт від 11.07.2011 № 58SР, інвойс від 22.01.2018 № 59 коносамент від 23.01.2018 №HLUPI3180103373, пакувальний лист від 22.01.2018 № 59PL та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Згідно інформації, зазначеної у МД № UA500010/2018/001000 та товаросупровідних документах встановлено, що відправником товару є «Р.S.T. CHEMICAL LTD» (UNIT 150 EXCHANGE STREET EAST IMPERIAL COURT LIVERPOOL, ENGLAND L2 3AB), а одержувачем є ТОВ «СОЛЕКСІМ» (03039, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 119, код ЄДРПОУ 37034407).

В графі 31 МД № UА500010/2018/001000 було заявлено товар: № 1. «Природний тонкодисперсний неорганічний продукт - ІОКАLІТ, являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), поверхнево - оброблений, з гідрофобними властивостями, вагою брутто - 15070 кг.», код УКТЗЕД 3824909790; № 2 «Природний тонкодисперсний неорганічний продукт - ІОКАLІТ, являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки, вагою брутто - 12330 кг» код УКТЗРЛ 2509000000.

Згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, літерний код типу декларації при ввезенні «ТН» позначає, тимчасову митну декларацію на товари, точні відомості про код згідно УКТ ЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо".

На підставі викладеного, 07.02.2018 після здійснення митних формальностей зазначений товар за МД № UA 500010/2018/001000 випущено у вільний обіг.

Так, представник відповідача вказує, що 45-денний термін з дня оформлення митної декларації «ІМ40ТН» №UA500010/2018/001000 до Одеської митниці ДФС додаткова декларація зі сплатою всіх визначених та нарахованих митних платежів подана не була.

Термін подачі додаткової декларації зі сплатою всіх визначених та нарахованих митних платежів, визначений ч.1 ст. 260 МК України сплив 09.03.2018.

Згідно службової записки м/п «Одеса - центральний» від 13.08.2018 №3416/15-70-61-01 сума несплачених митних платежів, які підлягають обов`язковій сплаті, складає 1904, 68 грн.

Таким чином, директором ТОВ «СОЛЕКСІМ» (03039, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 119, код ЄДРГІОУ 37034407) ОСОБА_1 не сплачено у встановлений законодавством строк митні платежі, у розмірі 1904,68 грн. чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП №2385/50000/18 від 14.08.2018, за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача вказує, що вина позивача доведена та правомірно останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.

01.04.2021 позивачем було подано відповідь на відзив, в якому останній звертаю увагу суду на хронологію подій.

ОСОБА_1 перебуває на посаді директора ТОВ «Солексім» (код ЄДРПОУ 37034407) з моменту створення товариства 05.02.2018 ТОВ «Солексім» отримано придбану в «П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД» продукцію ІОКАL №63 кількістю 12150 кг., вартістю 1 822,50 доларів США; подано до Одеської митниці вантажно-митну декларацію «ІМ 40 АА» №UA500010/2018/000827, у якій товар задекларовано за кодом УКТЗЕД 2517410000 (як і у вантажовідправника); сплачено за цей імпортований товар ввізне мито за ставкою 2% -12697,95грн.

07.02.2018 після відібрання Одеською митницею зразків ІОКАL №63 для експертного дослідження, яке проводиться кілька тижнів (через складний випадок класифікації у Митниці виникли сумніви в правильності визначення коду), ТОВ «Солексім» подано до Одеської митниці тимчасову електронну ВМД «ІМ 40 ТН» № UA 500010/2018/001000, у якій товар задекларовано за кодом УКТЗЕД №2509000000 (ставка ввізного мита 10% (пільгова 2,5%), що є максимальною для даної групи товарів, доплачено ввізного мита 0,5%, в результаті загальна сума сплаченого ввізного мита становить 14191,80 грн.), - щоб товар не простоював на території Одеської митниці на період проведення експертного дослідження. В цей же день митниця випустила товар у вільний обіг.

03.03.2018 після експертного дослідження Одеською митницею прийнято Рішення про визначення коду (змінено з коду, вказаною у ВМД «ІМ 40 АА» №11А500010/2018/000827 на код, вказаний ВМД «ІМ 40 ТН» № UA500010/2018/001000 (дане рішення оскаржується ТОВ «Солексім» в Одеському окружному адміністративному суді, справа №815/2596/18, 24.12.2020 суд першої інстанції, позов задовольнив).

28.03.2018 Одеською митницею складено акт про порушення ТОВ «Солексім» вимог ст.260 Митного Кодексу, оскільки протягом 45 днів після подачі тимчасової ВМД (до 09.03.2018) підприємством не подано додаткову ВМД.

30.03.2018 Одеською митницею винесено податкове повідомлення рішення №00000345000, прийняте на підставі акту №UA500010/2018/003/АПС від 28.03.2018 про виявлення факту порушення строку подання податкової декларації у строк, визначений ст.260 Митного кодексу України з дати оформлення тимчасової декларації №UA500010/2018/001000 від 07.02.2018р., яким донараховано підприємству штраф в сумі 170грн.

18.04.2018 ТОВ «Солексім» сплачено даний штраф.

13.08.2018 Одеською митницею складено службову записку №3416/15-70-61- 01, в якій викладено наступні тези: 05.02.2018 у ВМД № UA500010/2018/000827 заявлено мито 2% в сумі 12697,95 грн.

03.03.2018 Одеською митницею прийнято рішення про зміну коду УКТ ЗЕД, заявленого у ВМД № UA500010/2018/000827 з 2517410000 на код 2509000000;

- відповідно ТОВ «Солексім» повинно було сплатити мито в сумі 14602, 63грн., тобто на 1904,68 грн. більше, ніж сплачено за ВМД, № UA500010/2018/000827.

Жодного слова в СЗ не сказано, що ТОВ «Солексім» подано до Одеської митниці тимчасову ВМД №UA500010/2018/001000 від 07.02.2018, відповідно до якої фактично сплачено мито в сумі 14191,80 грн.

14.08.2018 Одеською митницею складено протокол про порушення позивачем митних правил, а 29.08.2018 винесено постанову про порушення позивачем митних правил, у яких викладено наступні тези:

- 07.02.2018 ТОВ «Солексім» подано до Одеської митниці тимчасову ВМД №UA500010/2018/001000, в якій вказано код товару №2509000000; товар випущено у вільний обіг;

- у 45-ти денний строк додаткова ВМД зі сплатою всіх платежів ТОВ «Солексім» не подана;

- відповідно до службової записки №3416/15-70-61-01, підлягає сплаті підприємством сума 1904,68грн.;

- отже, ОСОБА_1 скоїв порушення митних правил, передбачене ст.485 МК.

Різниця між сплаченою ТОВ «Солексім» і визначеною в службовій записці №3416/15-70-61=01 сумою становить 410,83 грн. (14602,63 - 14191,80). Причиною може бути курсова різниця (05.02.2018 - курс долара вище, ніж 07.02.2.018).

Наведені факти свідчать про те, що ТОВ «Солексім» дійсно не подано повторну ВМД, чим порушено вимоги податкового законодавства, за що сплачено штрафні санкції.

Однак, як вбачається з викладеного, ТОВ «Солексім» фактично сплачено суму ввізного мита, задекларовану в у ВМД «ІМ 40 АА» № UA500010/2018/000827 та «ІМ 40 ТН» № UA500010/2018/001000.

Хоча, рішенням Одеського окружного адміністративного суд)' від 24.12.2020 у справі №815/2956/18, встановлено, що позивач вірно визначив код УКТ ЗЕД у ВМД «ІМ 40 АА» № UA50О010/2018/000827.

Таким чином, на думку позивача, викладене свідчить про відсутність не лише складу передбаченого ст. 485 МК України адміністративного порушення в діях ОСОБА_1 , й взагалі про відсутність події даного правопорушення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2021 року відкрито првоадження та призначено справу до розгляду.

21.12.2021 відповідно до розпорядження №511 від 20.12.2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з смертю судді ОСОБА_2

22.12.2021 ухвалою суду було прийнято дану справу до провадження судді Ільєвої Т.Г.

У судове засідання позивач не з`явився, про розгляд заяви повідомлений належним чином, проте позивач направив заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте відповідач направив заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній даних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно із ч. 6 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. п.г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч. 4 ст. 69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 2 ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною 3 статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно із ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною 1 ст. 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту диспозиції ст. 485 МК України випливає, що суб`єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних дій у вигляді, зокрема, заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та особливою метою - ухилення від сплати митних платежів.

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.

Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Таким чином, факт невідповідності заявленого позивачем в декларації коду товару, коду, визначеному в подальшому митницею, сам по собі не може являтися доказом того, що дії декларанта були направлені на умисну недоплату податків та зборів.

Як встановлено судом, декларування товару позивачем здійснювалося у відповідності до вимог ст. ст. 257, 264 Митного кодексу України, на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар.

Разом з тим, відповідно до диспозиції ст. 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не безпосередньо за неправильне визначення такого коду.

Відповідно до "Інструкції про порядок заповнення митних декларації на бланку єдиного адміністративного документу", затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року N 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за N 1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 31 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

При цьому, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.

Неправильне визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, оскільки потребувало додаткової інформації та спеціальних технічних знань, що вбачається виходячи із направлення відомостей про товар митницею до відділу кодування та класифікації товарів.

Таким чином, сам факт помилки у визначенні коду за УКТ ЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Окрім цього, варто зауважити, що позивачем долучено копію рішення Одеського окружного адімінстратвиного суду від 24.12.2020, з якого вбачається, що визнано протиправними та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500010/2018/000827 від 05.02.2018. Дане рішення підтверджує, на думку суду, поважність причин не подання додаткої декларації.

Також, суд вважає, що не спалата в повній мірі мита, ще не свідчить від ухилення від його сплати, оскільки з пояснень позивача вбачається, що він намагався сплатити належним чином митні платежі.

З досліджених матеріалів справи, а також наданих сторонами письмових доказів суд приходить до висновку, що позивачем у поданій декларації не було зазначено неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, а також не було надано документів, які б містили невірні відомості. Отже, згідно із положенями ч. 5 ст. 69 та ст. 485 МК України дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення. Також, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження того, що дії позивача були спрямовані саме на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та не бажання подати декларацію, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, тому з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а тому оскаржувана постанова від 24 грудня 2020 року N 1789/10000/20 підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Враховуючи, що судовий збір за подання позовної заяви позивачем не сплачувався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 69, 257, 264, 485, 489, 498 МК України, ст. ст. 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-245, 286 КАС України, суд, -

ВИРШІИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Виноградова О.І. від 29.08.2018 №2385/50000/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, які передбачені ст. 485 Митного кодексу України, а провадження у справі про порушення митних правил закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078,м. Одеса, ву. Івана та Юрія Лип (Гайдара), 21-а, код ЄДРПОУ 43333459.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 05.07.2022.

Суддя Т.Г. Ільєва