Рішення

від 10.08.2022 по справі 210/1667/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1667/22

Провадження № 2/210/1234/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 серпня 2022 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скотар Р.Є.., за участі секретаря судового засідання Хмельницької Ю.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10 червня 2022 року надійшла позовна заява адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (а.с. 1-3).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 10 червня 2022 року визначено головуючого - суддю Скотар Р.Є.

Ухвалою судді від 10 червня 2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано у ГУ Держпраці у Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії документів, а саме: - санітарно-гігієнічну характеристику умов праці громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , який працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , № 369/4.6-9 від 28.04.2021 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 33).

Ухвалою суду від 13 липня 2022 року витребувано у позивача ОСОБА_1 довідку, видану банківською установою, про наявність у нього рахунку для поповнення (а.с.49).

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 08 липня 2022 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

На виконання ухвали суду від 10 червня 2022 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 26 липня 2022 року надали інформаційну довідку про те, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_1 фахівцями Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не складалась.

Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався. На виконання ухвали суду від 13 липня 2022 року надав до суду заяву в якій зазначив, що позивачем відповідачу будуть надані відповідні реквізити рахунку, відкритого в банківській установі після його відкриття, з метою виконання судового рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Клопотань про виклик у судове засідання сторін не надходило. Підстав для призначення судового засідання з ініціативи суду не вбачається. Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду гірника очисного забою з 11.06.2002 року на ВАТ «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та звільнений 15.04.2021 року на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію. Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23.02.2022 року, позивачу встановлено професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4 L5 S1та шийна С 6 С 7 з вираженим статико-динамічним порушенням, стійким больовим та периферичним нейросудинними синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня) суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стаді, емфізема легень першої стадії) група В. ЛН першого-другого ступеня.

Причина виникнення хронічного професійного захворювання є важкість праці, перебування у незручній позі та небезпечність факторів виробничого середовища, напруженість трудового процесу. Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 26.05.2022 року серії 12 ААА № 060391 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності 65% безстроково. Довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 120347 від 26.05.2022 року безстроково встановлено третю групу інвалідності з 24 травня 2022 року.

У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб життя Позивача, останній обмежений у руху в шийному та поперековому відділах хребта. У позивача виражений біль та обмеження рухів у плечових, ліктьових та колінних суглобах. У зв`язку з чим, позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, приймати велику кількість ліків, тому просить суд стягнути на його користь з відповідача 400 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди без утримання податків, зборів та обов`язкових платежів.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що будь-яких порушень законодавства про працю та охорону праці відносно Позивача з боку підприємства, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання Відповідач не вчиняв. Відповідач вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 000,00 грн. жодним чином неаргументоване та необґрунтоване, сума завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума гне відповідає вимогам розумності та справедливості та жодним чином не обґрунтована і розрахована без посилання на мінімальну заробітну плату. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював з 11.06.2002 року - гірником очисного забою на ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», 15.04.2021 року звільнився за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП у зв`язку із виходом на пенсію (а.с.6-8).

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримані хронічні професійні захворювання.

По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 23.02.2022 року (а.с.9-11).

Відповідно до пункту 17 акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 23 лютого 2022 року (надалі акт Форми П-4), причиною виникнення професійного захворювання Позивача є - технологічне обмеження робочого простору, недосконала технологія підземного видобутку руди, мавших місце порушеннях систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування (а.с.10).

Відповідно до пункту 18 акту Форми П-4, причиною виникнення професійного захворювання Позивача є - періодичне перебування у незручній робочій позі 48% при допустимому 25%, нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів) 170 разів за зміну, при допустимому 50-100 разів концентрація пилу переважно фібро генної дії з вмістом вільного диоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично - допустиму в 3,35 разів, внаслідок порушення вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони» в період роботи позивача на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с.10 зворот).

Згідно із виписки із акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 060391 від 26.05.2022 року Позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності (40% - радикул., 20% - ХОЗЛ, 5% тр.к 2007) з 24 травня 2022 року безстроково (а.с.12).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААВ № 130347 від 26.05.2022 року Позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 24 травня 2022 року безстроково (а.с.12).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 295 від 26.05.2022 року реабілітаційний потенціал ОСОБА_1 середній, відновлення обмеження життєдіяльності часткове (а.с.13).

Нормативно-правове обґрунтування

ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Так, Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 23.02.2022 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 14-27).

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року у справі № 1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причинно наслідковий зв`язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивач професійного захворюванням. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався.

При цьому суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 умови виробничого середовища підземного гірника очисного вибою відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (п.13 Акту, а.с. 10).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.

Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Посилання представника відповідача в у відзиві на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, був повідомлений про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, не приймаються судом до уваги, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико - соціальною експертною комісією 26 травня 2022 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР».

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди Позивачу.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль та обмеження у рухах, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 65 % втрати працездатності та третю групу інвалідності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 140 000 гривень.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 1400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 140 000,00 (сто сорок тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний тест рішення складено та підписано 11 серпня 2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).

Суддя: Р. Є. Скотар