Рішення

від 01.06.2022 по справі 204/4572/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4572/21

Провадження № 2/204/252/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

02 червня 2022 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання припиненим обтяження, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», із вимогою про усунення перешкод в розпорядженні майном шляхом припинення приватного обтяження у Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна (а. с. 1-4).

В обґрунтування заяви, з урахуванням уточнень від 16 липня 2021 року зазначено, що 19 грудня 2007 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір «Автопакет» № 163/п/20/2007/840. У червні 2010 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором. 27 січня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва по справі № 2610/1799/2012 прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягнуто солідарно з позивача та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість в сумі 164251 гривня 79 копійок, витрати по сплаті державного мита у розмірі 1645 гривень 21 копійка та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень. 11 лютого 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва по вищевказаній справі видано виконавчий лист. У 2016 році ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа. 14 липня 2016 року Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51757150. У травні 2017 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до позивача про звернення стягнення на предмет застави. У січні 2018 року представник позивача адвокат Петренко П.І. звернувся з адвокатським запитом № 1/18 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, на який отримав відповідь лише у березні 2018 року.03 серпня 2018 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 369/4984/17 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до позивача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою. 22 січня 2019 року Київським апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «КБ «НАДРА» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року по справі № 369/4984/17 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ПАТ «КБ «НАДРА» залишено без задоволення, а рішення районного Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року залишено без змін. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року встановлено факт виконання позивачем зобов`язання по договору «Автопакет» № 163/п/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року у повному обсязі, вказаний висновок підтверджено та підтримано Київським апеляційним судом. У квітні 2019 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ «КБ «Надра» про визнання договору застави припиненим та припинення обтяження. 10 грудня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 761/16885/19 прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено повністю, визнано договір застави, що міститься у договорі «Автопакет» № 163/1/20/2007-840 вiд 19 грудня 2007 року, припиненим та припинено приватне обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження: застава рухомого майна, об`єкт обтяження: автомобіль легковий, марки TOYOTA FJ CRUISER, рiк випуску - 2007, червоний колір, заводський номер кузова: НОМЕР_1 . реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватноi власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію АТС 182024 від 14 грудня 2007 року виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинському MPEB. Після згаданих судових процесів позивач мав надію, що зможе вільно розпоряджатися своїм майном, мав намір його продати, вже знайшов покупця та звернувся до територіального сервісного центру МВС. Однак, інспектор, який оформлював документи повідомив позивача про те, що його автомобіль «під забороною», яку видно лише по номеру кузова транспортного засобу.

16 квітня 2021 року позивач отримав у приватного нотаріуса витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 7205984, відповідно до якого авто позивача є об`єктом обтяження. Крім того, з вказаного витягу вбачається, що боржником є ТОВ «Авторай» (м. Одеса, вул. Осіпова, 21: ідентифікаційний код 34505744), а обтяжувачем ТОВ «ФК «Дніпрофінанснгруп». Вказує на те, що попереднім власником вищевказаний автомобіль придбано у автосалоні ТОВ «Авторай», державна реєстрація якого припинена в результаті ліквідації юридичної особи. Позивач вважає, що оскільки рішенням суду встановлено факт повного виконання ним зобов`язання за договором та припинено обтяження на рухоме майно, наявність в реєстрі оспорюваного обтяження на це рухоме майно є порушенням його права щодо користування та розпорядження ним, а тому він прохає суд усунути йому перешкоди у розпорядженні його майном шляхом припинення приватного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25 липня 2012 року за № 12785826.

Ухвалою суду від 23 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків ( а. с. 40).

16 липня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 23 червня 2021 року, позивачем усунуто (а. с. 42-47).

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 годину 00 хвилин 19 серпня 2021 року (а. с. 48), копія якої надіслана відповідачу 02 серпня 2021 року за вихідним № 17642/21-вих/2/204/1679/21 (а. с. 50), та, яка отримана представником відповідача 22 грудня 2021 року, підтвердженням чого є розписка в матеріалах справи ( а. с. 72).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 76-78), в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду повідомлений належним чином (а. с. 82), будь-яких письмових заяв суду не надав, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення.

Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір «Автопакет» № 163/п/20/2007/840, відповідно до умов якого банк надав позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 23318,81 доларів США в порядку та на умовах визначених цим договором. В якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань щодо погашення кредиту/кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник передає в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності - автомобіль марки Toyota Fj Cruiser, 2007 року, червоного кольору, № кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 6-8 та на звороті).

14 липня 2016 року Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51757150 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року, виданого у справі № 2610/1799/20142 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у розмірі 166287 гривень (а. с. 9 ).

08 лютого 2018 року Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області представнику позивача - адвокату Петренку П.І., на його запит № 1/18 надано відповідь № 4169 (а. с. 10-12) з якої вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 51757150 з примусового виконання виконавчого листа № 22610/1799/2012 від 11 лютого 2016 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу в розмірі 166287 гривень. Вказано, що 01 вересня 2016 року заступником начальника відділу Пустільник Л.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним його фактичним виконанням відповідно до вимог п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначено, що перевіркою книг вхідної кореспонденції встановлено, що зазначений виконавчий документ станом на 08 лютого 2018 року повторно до відділу не находив та на виконанні не перебуває.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року (у справі № 369/4984/17) у задоволенні позову ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави відмовлено (а. с. 13-15).

Не погодившись з вказаним рішенням ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

22 січня 2019 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року залишено без змін (а. с. 16-17).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» про визнання договору застави припиненим та припинення обтяження задоволено (а. с. 18-20). Визнано договір застави, що міститься у договорі «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року, припиненим та припинено приватне обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження: застава рухомого майна, об`єкт обтяження: автомобіль легковий марки TOYOTA FJ CRUISER, рік випуску 2007, червоний колір, заводський номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 14 грудня 2007 року, виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, судами було встановлено, що ОСОБА_1 виконав зобов`язання за договором «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року, оскільки виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу в розмірі 166287 гривень, завершено.

Разом з тим, із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 72059841 від 16 квітня 2021 року вбачається наявність обтяження щодо транспортного засобу позивача, при цьому боржником вказано ТОВ «Авторай» (м. Одеса, вул. Осіпова, 21: ідентифікаційний код 34505744), а обтяжувачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а. с. 21-30).

Відповідно до відомостей з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація ТОВ «Авторай» (ЄДРПОУ 34505744) припинена в результаті ліквідації юридичної особи (а. с. 31-34).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 20 ЦК України встановлює, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) вказано, що «належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Так, у постанові Верховного Суду у складі від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) вказано, що: «кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта».

Крім того, Верховного Суду у своїй постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц (провадження № 61-7769св18) зазначив про те, що: «дійсно записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном».

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Нормами ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, судами було встановлено, що ОСОБА_1 виконав зобов`язання за договором «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року, у зв`яжу з чим, зобов`язання вважається припиненим виконанням, проведеним належним чином, а тому договір застави, що міститься у договорі «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року визнаний судом припиненим та припинено приватне обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження: застава рухомого майна, об`єкт обтяження: автомобіль легковий марки TOYOTA FJ CRUISER, рік випуску 2007, червоний колір, заводський номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 14 грудня 2007 року, виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ.

Позивач мав намір продати свій автомобіль, знайшов покупця та звернувся до територіального сервісного центру МВС, де йому інспектором було повідомлено про те, що його автомобіль «під забороною».

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 7205984 від 16 квітня 2021 року (а. с. 21-30), що на транспортний засіб TOYOTA FJ CRUISER, рік випуску 2007, червоний колір, заводський номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 14 грудня 2007 року, виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ накладено обтяження, при цьому боржником вказано ТОВ «Авторай» (м. Одеса, вул. Осіпова, 21: ідентифікаційний код 34505744), до якого позивач не має жодного відношення та державну реєстрацію якого припинено у зв`язку ліквідацією юридичної особи, а обтяжувачем - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що дійсно вказаний запис про державну реєстрацію обтяження транспортного засобу TOYOTA FJ CRUISER, рік випуску 2007, червоний колір, заводський номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 14 грудня 2007 року, виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ, є перешкодою для позивача в реалізації ним права розпорядження відповідним майном.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що раніше вже судами було встановлено, що ОСОБА_1 виконав зобов`язання за договором «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року, у зв`язку з чим, зобов`язання вважається припиненим повним виконанням, проведеним належним чином, зважаючи на те, що договір застави, що міститься у договорі «Автопакет» № 163/П/20/2007-840 від 19 грудня 2007 року визнаний судом припиненим, приймаючи до уваги те, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься приватне обтяження щодо його транспортного засобу, яким порушено його право розпорядження цим майном, беручи до уваги те, що позивачем заявлено вимогу про усунення йому перешкод у розпорядженні майном (транспортним засобом - автомобілем легковим, марки TOYOTA FJ CRUISER, 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) шляхом припинення приватного обтяження (у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 25 липня 2012 року 18:41:19 за № 12785826 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», обтяжувач: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», боржник: ТОВ «Авторай» в частині об`єкта обтяження - автомобіль легковий, TOYOTA FJ CRUISER, номер обєкта НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 14 грудня 2007 року МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ), що є ефективним способом захисту, суд доходить висновку про доведеність позовних вимог належними, достатніми та допустимими доказами, через що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 908 гривень.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 280-288, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205; ЄДРПОУ 40696815) про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання припиненим обтяження - задовольнити в повному обсязі.

Усунути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) перешкоди в розпорядженні майном транспортним засобом - автомобілем легковим, марки TOYOTA FJ CRUISER, 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом припинення приватного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 25 липня 2012 року 18:41:19 за № 12785826 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», обтяжувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторай» в частині об`єкта обтяження - автомобіль легковий, TOYOTA FJ CRUISER, номер обєкта НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 14 грудня 2007 року МРЕВ при УДАІ УМВС України в Києво-Святошинське МРЕВ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна