Ухвала

від 08.08.2022 по справі 904/2032/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

09.08.2022м. ДніпроСправа № 904/2032/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", м.Київ

до боржника Державного підприємства Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286)

про визнання банкрутом

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Карпенко К.С.

Представники:

від заявника: не з`явився

від Національної академії аграрних наук України: Лучок А.М., довіреність №11-4/11 від 17.12.2020

від Корпорації "Род-Агроінвест": Чабаненко В.Т., витяг з єдиного державного реєстру від 20.06.2021

від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро): Хороленко М.О., витяг з єдиного державного реєстру від 19.06.2021

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Буршаєвський К.Л., посвідчення №058572 від 14.12.2020

арбітражний керуючий: Савченко Б.Г., посвідчення №1910 від 05.02.2018

представники інших кредиторів не з`явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є. перебуває справа №904/2032/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" до боржника Державного підприємства Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 00846286) про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 15.02.2022 призначено розгляд заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі та клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі № 904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" в судовому засіданні на 17.03.2022 о 12:00 год.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 14.03.2022 визнано поважними причини, що унеможливили проведення судового засідання у справі, яке було призначено на 17.03.2022.

Ухвалою суду від 12.04.2022 призначено розгляд заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі та клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі № 904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" в судовому засіданні на 10.05.2022 об 10:00 год.

04.05.2022 від арбітражного керуючого Савченка В.А. електронною поштою надійшло клопотання вих.№02-02/164 від 03.05.2022 про відкладення засідання щодо розгляду питання закриття провадження у справі про банкрутство та продовження повноважень на посаді керуючого санації боржника.

10.05.2022 від кредитора Корпорація "Род-Агроінвест" електронною поштою надійшло клопотання б/н від б/д про відкладення судового засідання.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 10.05.2022, представники сторін та арбітражний керуючий не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 10.05.2022 відкладено розгляд заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі, клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі №904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" в судовому засіданні на 14.06.2022 о 11:00 год.

13.06.2022 від арбітражного керуючого Савченка В.А. електронною поштою надійшло клопотання вих.№02-02/167 від 10.06.2022 про відкладення засідання щодо розгляду питання закриття провадження справи про банкрутство.

14.06.2022 від кредитора Корпорація "Род-Агроінвест" електронною поштою надійшло клопотання б/н б/д про приєднання письмових доказів.

14.06.2022 від кредитора Корпорація "Род-Агроінвест" електронною поштою надійшло клопотання б/ б/д про відкладення судового засідання.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 14.06.2022, з`явився прокурор, представник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та представник ФОП Гордового В.В.

У судовому засіданні приймала участь в режимі відеоконференції представник Національної академії аграрних наук України, заперечив проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.06.2022 відкладено розгляд заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі, клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі № 904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" в судовому засіданні на 14.07.2022 о 10:00 год.

11.07.2022 від кредитора Корпорація "Род-Агроінвест" електронною поштою надійшла заява б/н від 08.07.2022 про надання додаткових пояснень.

13.07.2022 від арбітражного керуючого Савченка В.А. електронною поштою надійшло клопотання вих.№02-02/168 від 13.07.2022 про відкладення засідання щодо розгляду питання закриття провадження у справі про банкрутство.

13.07.2022 від арбітражного керуючого Савченка В.А. електронною поштою надійшла скарга б/н від 13.07.2022 на дії органу управління боржника.

14.07.2022 від Національної академії аграрних наук України" надійшов лист вих.№10.3-03/27/1 від 04.02.2021.

14.07.2022 від кредитора Корпорація "Род-Агроінвест" електронною поштою надійшло клопотання б/н б/д про відкладення судового засідання.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 14.07.2022, з`явився прокурор.

У судовому засіданні приймала участь в режимі відеоконференції представник Національної академії аграрних наук України, заперечила проти відкладення розгляду справи.

Прокурор підтримав позицію представника Національної академії аграрних наук України проти відкладення розгляду справи.

Представник Національної академії аграрних наук України підтримала раніше подане клопотання про закриття провадження.

Ухвалою суду від 14.07.2022 відкладено розгляд заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі, клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі №904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" в судовому засіданні на 09.08.2022 о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 09.08.2022, з`явився представник Корпорації "Род-Агроінвест", представник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), прокурор та керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Савченко Б.Г.

У судовому засіданні приймала участь в режимі відеоконференції представник Національної академії аграрних наук України.

Розглянувши заяву Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 та клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі №904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України", суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаних вище заяв Національна академія аграрних наук України та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вказують наступне.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутство. У зв`язку з цим втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 4 ст. 138 (Прикінцеві та перехідні положення) Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дні введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 розділу ІІІ Закону України "Про визначення таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145-ІХ (набув чинності 20.10.2019) встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом».

Відтак з 20.10.2019 до державних підприємств, в яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, до них не може бути застосовано дві процедури банкрутства - процедура санації та процедура ліквідації.

Передусім суд звертає увагу на мету правового регулювання відносин банкрутства, якою є «повне або часткове задоволення вимог кредиторів» (преамбула Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII, «задоволення вимог кредиторів» (преамбула Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VІІІ. Суд вважає, що саме ці положення доцільно мати на увазі при тлумаченні норм, що регулюють відносини банкрутства.

Пункт 2 розділу III (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про визначення таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145-ІХ не підлягає застосуванню у справі №904/2032/16 з огляду на таке.

Пункт 2 розділу III Закону № 145-ІХ набрав чинності 20.10.2019 (у зв`язку із опублікуванням, на підставі пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ). В свою чергу, процедура санації Боржника у справі №904/2032/16 введено 13.12.2016. Таки чином, процедуру санації застосовано до Боржника до набрання чинності пунктом 2 розділу III Закону № 145-ІХ.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи».

Закон № 145-ІХ не містить спеціальних норм щодо зворотної дії у часі його норм.

Також суд підкреслює, що:

1) Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 статті 8 Конституції України);

2) норми Конституції України є нормами прямої дії (частина 3 статті 8 Конституції України).

Стосовно уточнення частини 1 статті 58 Конституції України про випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти «пом`якшують або скасовують відповідальність особи» суд зазначає:

1) процедури, які застосовуються в межах провадження у справах про банкрутство, зокрема санація та ліквідація, за своєю правовою природою не є відповідальністю;

2) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що «положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується до фізичних осіб і не поширюються на юридичних осіб» (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Таким чином, в силу конституційних норм про зворотну дію нормативно-правових актів в часі, положення пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ не можуть бути застосовані до процедури санації Боржника у справі №904/2032/16, яка (процедура санації) була застосована раніше, аніж Закон №145-ІХ набрав чинності.

Щодо системного тлумачення норм Закону №145-ІХ та норм інших нормативно правових актів, з урахуванням принципу верховенства права.

Ані Закон №145-ІХ, ані іншими законами України не внесено відповідних змін ні до Закону про банкрутство, ні до КУПП, ні до ст. 214 Господарського кодексу України.

Законодавство у сфері банкрутства, як і до набрання чинності Законом №145-ІХ, передбачає можливість застосування процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств та їх особливості: 1) стаття 96 КУПП; 2) стаття 96 Закону про банкрутство.

Частиною 3 ст. 214 Господарського кодексу України встановлено, що процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.

Таким чином, має місце колізія пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ з однієї сторони та положення Закону про банкрутство й КУПБ, ГКУ - з іншої. Така колізія вимагає вирішення шляхом системного тлумачення цих положень.

З огляду на мету правового регулювання відносин банкрутства, застосовуючи системний та телеологічний (цільові) методи тлумачення, оскільки головною метою правового регулювання відносин банкрутства є задоволення вимог кредиторів, на що спрямовані в тому числі і процедури санації та ліквідації боржника, колізію положень Закону №145-ІХ, та Закону про банкрутство й КУПБ слід вирішити на користь застосування положень Закону про банкрутство й КУПБ, ГКУ та незастосування положень Закону № 145-ІХ.

Закон №145-ІХ, запроваджуючи в пункті 2 розділу III обмеження щодо застосування процедур санації та ліквідації, а так само будь-який інший закон України не встановили норм, які б:

1) визначали подальшу долю правовідносин у сфері банкрутства в тому випадку, коли процедури санації або ліквідації застосовані до боржника - державного підприємства - до набрання чинності Законом № 145-ІХ;

2) встановлювали ефективні способи, заходи і механізми охорони та захисту прав та законних інтересів кредиторів цієї категорії боржників у випадку застосування пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ, являється абсолютно протилежним нормі ч. 3 ст. 214 ГКУ. Таким чином, заінтересовані особи у подібних справах про банкрутство державних підприємств ставляться у стан невизначеності на невизначений період, а також опиняються у нерівному становищі по відношенню до кредиторів таких боржників, на яких пункт 2 розділу III Закону № 145-ІХ не розповсюджується.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, «в Україні визнається і діє принцип верховенства права».

Відповідно до частини 1 статті 129 Конституції України, «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права».

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, «суд при розгляді справи керується принципом верховенства права».

Принцип верховенства права покладено в основу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Одним із складових принципу верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності, який вимагає того, щоб закон правотворення і правозастосування були доступними, логічними, послідовними, передбачуваними, відповідали законним очікуванням; будь-яка дискреція та способи її здійснення були чітко окреслені в законі; юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

У Постанові Палати КГС ВС від 18.11.2021 у справі №1-24-7-5/297-06-7817 Верховний Суд висловився щодо застосування норми п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ. Верховний Суд сформулював такий висновок: « 9.19. Зважаючи на викладене, Суд, формулюючи правову позицію щодо застосування нечітких та неоднозначних для їх застосування положень [п. 2 розділу III Закону № 145-IX] за темпоральною ознакою, доходить висновку, що на боржників -Державних підприємств, до яких процедури санації/ліквідації у справах про банкрутство застосовані до набрання чинності Законом № 145-ІХ, положення його пункту 2 розділу ПІ "Прикінцеві та Перехідні положення" не поширюються та не застосовуються як підстава для закриття провадження у відповідній справі про банкрутство, а провадження продовжується відповідно до застосованої у відповідній справі процедури, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.»

Зазначений висновок обґрунтований наступним чином.

«Щодо застосування норм за темпоральною ознакою

9.8. потребує дослідженню та визначенню порядок застосування у справах про банкрутство п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ за темпоральною ознакою - беручи до уваги дату запровадження судової процедури, у якій перебував боржник на момент набрання чинності цим Законом.

9.11. Щодо передбачених КУзПБ процедур, то відповідно до його преамбули цим нормативним актом встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Такий порядок забезпечується, зокрема, застосуванням у справі про банкрутство окремих, однак послідовних та пов`язаних між собою судових процедур (стаття 6 КУзПБ).

Судова процедура розпорядження майном боржника, згідно із положеннями КУзПБ, повинна забезпечити збереження активів, ефективне їх використання, аналіз фінансового стану боржника та прийняття рішення про щодо наступної процедури - санації або ліквідації (частина перша статті 44).

Відповідно до частини першої статті 49 цього Кодексу у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Частиною третьою цієї статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює, зокрема, рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених законом.

9.12. У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що:

-факт перебування боржника-Державного підприємства у справі про банкрутство в процедурі розпорядження майном, незалежно від того за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або КУзПБ було застосовано цю процедуру;

-обставини неможливості завершення цієї справи про банкрутство на стадії розпорядження майном із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство (у разі їх встановлення);

-заборона на застосування судових процедур санації чи ліквідації;

в сукупності вказують на існування передбаченої п. 2 розділу III Закону № 145-IX підстави для закриття провадження у цій справі про банкрутство - через законодавчі обмеження щодо застосування подальших - після розпорядження майном (стаття 49 КУзПБ) процедур санації та ліквідації до Державних підприємств.

9.14. Між тим, на відміну від справ про банкрутство Державних підприємств, що перебували в процедурі розпорядження майном, у учасників проваджень у справах про банкрутство Державних підприємств, які перебували в процедурі санації або ліквідації на час набрання чинності [Законом № 145-ІХ], виникає неоднозначне розуміння щодо застосування п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ, оскільки у цьому пункті відсутнє окреме застереження щодо правил його застосування за темпоральною ознакою - у справах про банкрутство, у яких на час набрання чинності Законом №145-ІХ вже були застосовані процедури санації та ліквідації.

Так, незважаючи на можливість закриття провадження у справі у судовій процедурі розпорядження майном із застосуванням п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ, ці норми, між тим, не містять ні прямої вказівки, ні передбачають можливості (як для процедури розпорядження майном у сукупності із застосуванням інших норм: статті 90, 96 КУзПБ, стаття 231 ГПК України тощо) закрити провадження у справах про банкрутство Державних підприємств, у яких, на момент набрання чинності Законом № 145-ІХ, тривають вже запроваджені судові процедури санації чи ліквідації.

Отже, зміст п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ потребує тлумачення у справах про банкрутство Державних підприємств, які перебували в процедурі санації або ліквідації на час набрання чинності Законом № 145-ІХ, таким чином, щоб результат застосування вказаних норм відповідав засадам розумності та справедливості та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складників.

9.16. Для досягнення такого тлумачення Суд, передусім, покладається на визначений у КУзПБ порядок запровадження кожної із передбачених у справі про банкрутство процедур, їх зміст та мету, а також правила переходу від однієї процедури до наступної.

Так, відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство містить правовий інструментарій (юридично значимі дії, рішення, правочини тощо), за допомогою якого досягається мета відповідної процедури.

Зокрема, процедура судової санації запроваджується для превенції банкрутства та ліквідації боржника, його фінансового оздоровлення, а також задоволення вимог кредиторів шляхом додаткових заходів (реструктуризація боргів, реорганізація юридичної особи тощо) (частина перша статті 50 КУзПБ).

Судові процедури застосовуються у справах про банкрутство шляхом прийняття судових рішень, з моменту набрання чинності яких, законодавець надає учасникам справи комплекс прав і обов`язків та запроваджує відповідні наслідки.

При цьому, якщо КУзПБ допускає перехід від однієї до іншої (наступної за цим Кодексом) процедури (від процедури розпорядження майном до санації та/або ліквідації, від санації до ліквідації, статті 49, 57 КУзПБ тощо), то можливість повернення до попередньої процедури банкрутства, окрім як шляхом скасування у встановленому законом (ГПК України) порядку судового рішення про відкриття відповідної судової процедури у справі про банкрутство, правила КУзПБ не містить.

Щодо критерію «вичерпаності» санації.

Розглядувані висновки Верховного Суду надають однозначну відповідь про незастосовність норм п. 2 розділу III Закону № 145-ІХ за темпоральною ознакою.

Однак ті ж висновки визначають вичерпаність санації як можливу підставу для закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що питання про вичерпаність санації не мають досліджуватися судом при вирішенні питання про закриття провадження у цій справі №904/2032/16, оскільки НААН України у своїй Заяві про закриття провадження у справі, яка власне і розглядається, жодним чином не обґрунтовує вимоги закрити провадження посиланнями на вичерпаність санації, а отже питання про вичерпаність санації не входить до предмету доказування. Власне, цим матеріали і обставини цієї справи №904/2032/16 відрізняються від справи №916/2675/15, в якій ухвалено Постанову Колегії КГС ВС від 25.01.2022.

Досліджувати обставини, на які не посилається заявник, означало б допускати ту саму помилку, від якої застерігав Верховий Суд у Постанові Колегії КГС ВС від 25.01.2022 Постанови Колегії КГС ВС від 25.01.2022. Суд зазначив, що самовільне розширення судом формулювання вимог та їх підстав «суперечить одній із основних засад господарського судочинства у господарському процесі - диспозитивності (частина третя статті 2, стаття 14 ГПК України), за змістом якої ініціатива та право викладення підстав для вимог при зверненні до господарського суду, а також розпорядження цим правом, зокрема шляхом зміни вимог та їх підстав, належить відповідній особі (стороні, учаснику господарського процесу), тоді як суд позбавлений права на цю процесуальну ініціативу.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні ініціативи для заявлення та формулювання вимог та їх підстав у господарському судочинстві, що неодноразово викладена, зокрема в постановах від 06.12.2018 у справі №902/1592/15, від 23.04.2019 у справі №911/1602/18, від 25.06.2019 у справі №5023/5836/12, від 17.08.2021 у справі №924/1708/14 (924/1024/20), від 23.11.2021 у справі №910/9761/20».

Отже, обговорювані позиції Верховного Суду передбачають наступні критерії вичерпаності санації:

1) закінчення строку процедури санації;

2) закінчення строку реалізації плану санації, стан та рівень реалізації

плану санації, досягнення визначених процедурою та планом санації цілей;

3) відсутність юридичної доцільності подальшого провадження у справі про банкрутство, унеможливлення досягнення мети провадження - відновлення платоспроможності боржника та/або задоволення вимог кредиторів.

Незважаючи на відсутність затвердженого плану санації, Боржник, який відновив активну господарську діяльність з березня 2019 року спромігся за цей час значно покращити своє фінансове становище, значно відновити свою платоспроможність.

Боржник провадить результативну господарську діяльність за статутними напрямами діяльності, виробляє сільськогосподарську продукцію, бере участь у забезпеченні продовольчої безпеки на національному рівні.

Боржником погашено конкурсну заборгованість 1-2 черг. Заборгованість 3-6 черг не може розпочати погашати, оскільки конкурсні вимоги кредиторів перебувають в мораторії на погашення до дня затвердження плану санації.

Крім конкурсної заборгованості, Боржник не має інших невиконаних грошових зобов`язань, час виконання яких настав (прострочений). Боржник належним чином виконує зобов`язання з оплати праці, сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, створює та утримує робочі місця. В період з 2019 по цей час виконано перед бюджетом зобов`язання по сплаті земельного податку.

За таких обставин наявні вкрай позитивні перспективи подальшого досягнення мети провадження - відновлення платоспроможності Боржника та/або задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 та клопотанні Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі №904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Національної академії аграрних наук України №14-07 від 08.01.2020 про закриття провадження у справі - відмовити.

2. В задоволенні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №07-65/2837 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі №904/2032/16 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 09.08.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 15.08.2022.

Суддя А.Є. Соловйова