Рішення

від 08.08.2022 по справі 904/9439/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2022м. ДніпроСправа № 904/9439/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 356 647, 32 грн. та виселення з орендованого приміщення

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності

Представники:

Від Позивача за первісним позовом: Конох Я.В., представник

Від Відповідача за первісним позовом: Чернець І.А., довіреність №7 від 05.01.2022, адвокат

Від Третьої особи за первісним позовом: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар", в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 356 647, 32 грн., яка складається з: 354 637, 68 грн. - неустойки, 1 937, 99 грн. - орендної плати, 37, 65 грн. - пені за договором оренди № 12/02-3860-ОД від 20.01.2010, а також виселити з орендованого приміщення.

Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

06.01.2022 від Приватного акціонерного товариства "Київстар" надійшла зустрічна позовна заява до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3860-ОД від 20.01.2010, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, продовженим на тих самих умовах і на той же строк, а саме на 1 рік, тобто з 20.11.2018 по 19.11.2019, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 20.01.2010 № 12/02-3860-ОД (із змінами) в редакції, визначеній позивачем за зустрічним позовом.

10.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

11.01.2022 від відповідача надійшло клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізький національний університет (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 11).

Ухвалою суду від 13.01.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху. Позивачу за зустрічним позовом протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви, надати докази сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

17.01.2022 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, клопотання про залучення третьої особи підтримав.

Ухвалою суду від 17.01.2022 клопотання Приватного акціонерного товариства "Київстар" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Криворізький національний університет задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Криворізький національний університет. Підготовче засідання відкладено на 01.02.2022.

24.01.2022 позивач за зустрічним позовом надав клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25.01.2022 прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 01.02.2022.

01.02.2022 позивач за первісним позовом заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для уточнення суми позову.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Третя особа за первісним позовом в судове засідання не з`явилася.

В судовому засіданні 01.02.2022 оголошено перерву, про що постановлено ухвалу, повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про дату та час наступного судового засідання.

14.02.2022 позивач за первісним позовом надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 430 660,26 грн. - неустойки, 37, 65 грн. - пені за договором оренди № 12/02-3860-ОД від 20.01.2010, а також виселити з орендованого приміщення.

Відповідач за первісним позовом заявив про неотримання ним заяви про збільшення позовних вимог.

Позивач за зустрічним позовом підтримав зустрічну позовну заяву

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якій проти зустрічних позовних вимог заперечив.

Ухвалою суду від 14.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 15.03.2022. Відкладено підготовче засідання на 28.02.2022 о 12:30 год.

У призначений судом час підготовче засідання не відбулося у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану та виникненням внаслідок цього ризиків для здійснення безпечного розгляду справ у відкритих судових засіданнях.

Ухвалою суду від 15.03.2022 визнано поважними причини, що унеможливили проведення судового засідання у справі, яке було призначено на 28.02.2022. Про дату час та місце судового розгляду справи по суті вирішено повідомити сторін додатково.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Верховною Радою України затверджено Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в країні з 26.03.2022 ще на 30 днів (до 24 квітня включно).

Розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

Верховною Радою України затверджено Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в країні з 25.04.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 23.05.2022 призначено підготовче засідання на 14.06.2022.

Верховною Радою України затверджено Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в країні з 25.05.2022 строком на 90 діб.

10.06.2022 відповідач за первісним позовом направив клопотання про відкладення розгляду справи.

14.06.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідачем за первісним позовом через програму "Електронний суд" направлено до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, в тому числі листа № 245 від 16.05.2022, в якому зазначено, що з метою захисту інтересів держави на період відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, подолання її наслідків та задля підтримки безперевності, сталості і захищеності вітчизняних мереж електронних комунікацій, гарантування надання послуг електронних комунікацій на всій території України та ефективного забезпечення належних комунікацій у державному управлінні, постачальникам електронних комунікацій України;

1. Забезпечити безперервну та безперебійну роботу обладнання, задіяного на мережахелектронних комунікацій та не здійснювати відключення та/або демонтаж технічних засобів та інших елементів мереж електронних комунікацій, в тому числі, розміщених на підставі договорів, укладених з особами, прямо або опосередковано, пов`язаними із державою-агресором.

2. Продовжити виконання договорів, у тому числі, укладених з особами, прямо або опосередковано, пов`язаними із державою-агресором, на підставі яких здійснюється розміщення/зберігання обладнання, технічних засобів та інших елементів мереж електронних комунікацій в частині, необхідній для забезпечення безперебійної роботи відповідного обладнання та технічних засобів.

3.У разі спроби підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності розірвати будь-які договірні відносини з постачальниками електронних комунікацій щодо розміщення технічних засобів електронних комунікацій, що використовуються для надання електронних комунікаційних послуг, або спроби демонтувати ці засоби - інформувати про це НЦУ.

4. Розпорядження застосовуватиметься до відносин, які виникли з 24.02.2022.

Ухвалою суду від 14.06.2022 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 05.07.2022.

05.07.2022 позивач за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, проти зустрічних заперечив.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Ухвалою від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.07.2022.

13.07.2022 від Відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.07.2022 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Київстар" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми EasyCon.

26.07.2022 в судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті позовних вимог.

За первісним позовом суд заслухав вступне слово позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом. Здійснено дослідження доказів.

За зустрічним позовом суд заслухав вступне слово позивача за зустрічним позовом та відповідача за зустрічним позовом. Здійснено дослідження доказів.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Ухвалою суду від 26.07.2022 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті позовних вимог до 09.08.2022.

09.08.2022 в судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, проти зустрічних заперечив.

Відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

За змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

09.08.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" укладено договір №12/02-3860-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20.01.2010 до 19.01.2011 включно.

Додатковими угодами дія договору продовжувалася до 19.11.2018 включно.

Згідно наказу від 24.04.2018 № 66/02-Н дію договору припинено з 20.11.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Однак, відповідач за первісним позовом та балансоутримувач акт приймання-передачі про повернення орендованого державного майна, що є предметом договору оренди № 12/02-3860-ОД не підписували, майно повернуте не було.

Позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом неустойку за період з 15.12.2018 (11 днів) по 15.01.2022 у розмірі 430 660,26 грн., пеню у розмірі 37,65 грн, а також виселити відповідача за первісним позовом з орендованого приміщення, розміщеного за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Вказано стало причиною звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечив, зазначив, що протягом всього строку користування об`єктом оренди своєчасно сплачував оренду плату, відповідно до вимог договору оренди №12/02-3860-ОД і Позивачу за первісним позовом і Балансоутримувачу за Договором за період з 20.11.2018 по грудень 2021 в розмірі 261 335,62 грн.

Також відповідач за первісним позовом зазначає, що дія договору оренди №12/02-3860-ОД від 20.01.2010 був автоматично продовжений в силу ст..17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.4 ст. 284 ГК України та ст.. 764 ЦК України, тому і неустойка, передбачена ч.2 ст. 785 ЦК України не підлягає застосуванню. Орендар користувався орендованим майном у період з 20.11.2018 по сьогоднішній день на підставі діючого договору оренди, тому і обов`язку щодо повернення майна в нього не виникало.

Щодо нарахованої неустойки, відповідач за первісним позовом зазначив, що орендодавець та балансоутримувач за період з листопада 2018 по сьогоднішній день отримують орендну плат відповідно до умов договору, зараховують її на свій рахунок, не повертають її орендарю, але позивач за первісним позовом не врахував ці кошти при обрахуванні заявленої до стягнення суми неустойки.

Відповідач за первісним позовом також вважає, що позивач за первісним позовом безпідставно здійснює нарахування неустойки на 100% орендної плати.

Відповідач за первісним позовом також зазначає, що, у зв`язку з тим, що позивач звернувся до суду 09.12.2021 з вимогами про стягнення пені, яку було нараховано за недоплачену орендну плату у 2012, після спливу строку позовної давності, це є підставою для відмови позивачу у стягненні нарахованої пені в сумі 37,65 грн.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Письмових пояснень від третьої особи не надходило.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що позивач за зустрічним позовом не погоджується з тим, що дія договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3860-ОД від 20.01.2010 припинилась 20.11.2018, оскільки він був пролонгований, тобто автоматично продовжений на тих самих умовах і на той же строк.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що, оскільки належними доказами відправлення листів про припинення дії договору оренди, є оригінал опису вкладення та документу, що підтверджу надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Відсутність доказів надіслання орендарю листа про припинення договору свідчить, що дія договору оренди №12/02-3860-ОД від 20.01.2010 була автоматично продовжений в силу ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що орендодавець та балансоутримувач за період з листопада 2018 по сьогоднішній день отримують орендну плат відповідно до умов договору, зараховують її на свій рахунок, не повертають її орендарю, але позивач за первісним позовом не врахував ці кошти при обрахуванні заявленої до стягнення суми неустойки.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних вимог заперечив, зазначив, що в порушення п. 5.20 договору позивачем за зустрічним позовом не надано жодної заяви про намір продовжити договір оренди, що свідчить про відсутність наміру на пролонгацію договору оренди останнього.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1.Обставини укладення договору. 2. Факт припинення дії договору. 3.Правомірність нарахування штрафних санкцій та вимоги про виселення з орендованого приміщення. 4. Наявність підстав для продовження дії спірного договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України в районі, місті та Положення про представництво Фонду державного майна України від 15.05.2012 №678, наказом Фонду державного майна України від 17.01.2019 №39 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення), яке є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, 22.03.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення.

20.01.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (далі-Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "КИЇВСТАР" (далі-Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3860-ОД (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення та частина даху площею 32,0 м2 (8,0 м2 приміщення, 24,0 м2 - дах), розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Пушкіна, 37 на 9-му, дах 9-типоверхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького технічного університету (далі Балансоутримувач, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку 15.10.2009 і становить за незалежною оцінкою 121 619,00 грн).

Додатковою угодою від 19.04.2013 сторони узгодили в п. 1.1 договору викласти в наступній редакції:

- вартість майна згідно незалежної оцінки станом на 24.01.2013 становить 61 325,00 грн.

Додатковою угодою від 17.03.2016 сторони узгодили в п. 1.1 договору вартість орендованого майна викласти в наступній редакції:

- …вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 08.12.2015 становить за незалежною оцінкою 128 172,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення оператора та провайдера телекомунікацій. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування державним Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі Майна.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником орендованого Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.(п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2009 3 129,50 грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2010 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень.

Додатковою угодою від 29.12.2011 сторони узгодили викласти п. 3.1 договору в наступній редакції:

Орендна плата у розмірі 4 740,82 грн./базова за серпень місяць 2011/без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з вересня, розрахована за «Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановю КМУ від 04.10.1995 № 786 зі змінами та доповненнями до неї.

Додатковою угодою від 19.04.2013 сторони узгодили викласти п. 3.1 договору в наступній редакції:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановю КМУ від 04.10.1995 № 786 зі змінами та доповненнями до неї або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2012 2 044,16 грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2013 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2013.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

Додатковою угодою від 17.03.2016 сторони узгодили п.3.1 договору викласти в наступній редакції:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановю КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2015 4 302,31 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.3. договору).

Додатковою угодою від 19.04.2013 сторони узгодили викласти п. 3.3 договору в наступній редакції:

Орендна плата згідно розрахунку (додаток 1) перераховується таким чином:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 022,08 грн;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі 1 022,08 грн.

Пункт 3.6. договору передбачає, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 564,75 грн;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі 1 564,75 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Додатковою угодою від 29.12.2011 сторони узгодили викласти п. 3.6 договору в наступній редакції:

Орендна плата згідно розрахунку (додаток 1) перераховується таким чином:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 2 370,41 грн;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі 2 370,41 грн.

Додатковою угодою від 17.03.2016 сторони узгодили п.3.6 договору викласти в наступній редакції:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 2 151,16 грн;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі 2 151,15 грн.

Згідно п. 3.8. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.12. договору у разі припинення або розірвання Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 5.20. договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2010 встановлено, що у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу).

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20.01.2010 по 19.01.2011 включно.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Чинність цього Договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено. (п. 10.9 договору).

Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.(п. 10.13. договору).

Додатковою угодою 21.12.2010 до договору були внесені зміни до п. 10.1, а саме: договір пролонговано з 20.01.2011 по 19.01.2013.

Додатковою угодою від 19.04.2013 до договору були внесені зміни до п. 10.1, а саме: договір пролонговано з 20.01.2013 по 19.12.2015 включно.

Додатковою угодою від 19.04.2013 до договору були внесені зміни до п. 10.1, а саме: договір пролонговано з 20.12.2015 по 19.11.2018 включно.

Останнє речення п. 10.1. договору викладено в наступній редакції:

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій аявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Так, згідно з актом приймання-передачі від 20.01.2010 нерухоме майно було передано Орендарю в користування (т.1, арк.с. 23).

Листом від 25.10.2018 №11-02-06980 Позивач за первісним позовом повідомив Відповідача за первісним позовом та Третю особу про те, що відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди 20.11.2018 про необхідність своєчасно, у відповідності до умов договору оренди від 20.01.2010 № 12/02-3860-ОД повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, та надати один примірник акту орендодавцю. Також в листі позивач за первісним позовом зазначав про нарахування, у разі неповернення за актом приймання-передачі майна, неустойки.

Листом від 11.12.2018 №11-02-08160 Позивач за первісним позовом повідомив Відповідача за первісним позовом та Третю особу про те, що відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди 20.11.2018, враховуючи невиконання орендарем умов договору оренди - договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.01.2010 №12/02-3860-ОД своєчасно, повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, та надати один примірник акту Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря. Також Позивач нагадав про те, що закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу. Позивач звернув увагу, що у разі ненадання Відповідачем акту приймання-передачі Регіональним відділенням відповідно до ст. 785 ЦК України буде проведена робота щодо нарахування та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення. Також Регіональним відділенням буде розпочата претензійно-позовна робота щодо стягнення заборгованості з орендної плати, штрафних санкцій та повернення державного майна з оренди.

Щодо первісних позовних вимог.

На підставі статті 785 ЦК України Позивач за первісним позовом нарахував Відповідачу за первісним позовом суму 430 660,26 грн неустойки в розмірі подвійної орендної плати, яка нарахована за період з 15.12.2018 по 15.01.2022 та виселити відповідача за первісним позовом з орендованого приміщення.

Крім того, Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 37,65 грн.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який 3 жовтня 2019 року прийнятий в новій редакції (Закон № 157-IX) та відповідно до Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (27.12.2019), та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім окремих статей. Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Так, останньою додатковою угодою до договору оренди між сторонами строк дії договору було подовжено до 19.11.2018. Отже, подальше подовження строку дії договору регулювалося Законом України "Про оренду державного та комунального майна", прийнятого 10.04.1992 № 2269-XII.

Так, відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№ 2269-XII):

1. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

3. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Також статтею 764 ЦК України передбачено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Отже, оскільки між ПрАТ «Київстар» та Регіональним відділенням не було укладено додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди від 20.01.2010 №12/02-3860-ОД., а протягом місяця після закінчення строку дії договору орендодавець заперечував проти користування Відповідачем за первісним позовом спірним приміщенням, орендні правовідносини сторін є такими, що припинились, а спірне приміщення підлягає звільненню з боку Відповідача за первісним позовом .

Докази сповіщення Позивачем за первісним позовом про заперечення щодо подальшого користування орендованим приміщенням доводиться листом вих. №11-02-08160 від 11.12.2018, а також списком № 9 рекомендованих листів та фіскальним чеком (т1, а.с. 32).

Аргументи Відповідача за первісним позовом про те, що до фіскального чеку не надано опису вкладення, судом відхилюється, оскільки у спірних правовідносинах чинне законодавство не містить подібних застережень, а Відповідач не надав спростовуючих доказів про інший зміст кореспонденції за цим фіскальним чеком.

Заперечення Відповідача за первісним позовом також щодо доказів своєчасного сповіщення про намір подовжити договір, наявність документів про страхування відповідно до п.5.16 договору оренди та сплату орендної плати, суд вважає таким, що не спростовує факт припинення орендних правовідносин, оскільки Відповідач за первісним позовом не довів надання доказів страхування Позивачеві за первісним позовом як під час ініціювання подовження строку дії договору оренди, так й в будь який інший час. Умови договору також передбачають необхідність укладення додаткової угоди для подовження строку його дії. Отже, для реалізаціїї свого переважного права оренди Відповідач за первісним позовом не вчинив усіх необхідних та передбачених договором та чинним законодавством юридично значущих дій, у тому числі в судовому порядку. Водночас, положення частини другої ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№ 2269-XII) та положення статті 764 ЦК України свідчать про те, що заперечення орендодавця проти користування орендованим приміщенням протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди є самостійним юридичним фактом, який припиняє правовідносини сторін.

Крім того, посилання відповідача за первісним позовом на лист № 245 від 16.05.2022 щодо продовження виконання договорів в період дії воєнного стану на території України, не є підставою для відмови в задоволенні первісних позовних вимог.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 37,65 грн. за загальний період з 29.04.2011 по 16.07.2012.

Відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог в цій частині заперечив, у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом звернувся до суду 09.12.2021 з вимогами про стягнення пені, яку було нараховано за недоплачену орендну плату у 2012, після спливу строку позовної давності, а тому, на його думку, це є підставою для відмови позивачу за первісним позовом у стягненні нарахованої пені в сумі 37,65 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 37,65 грн., суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України).

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому, перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень статті 256 ЦК України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов`язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення статей 251, 252 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з первісним позовом 14.02.2022. Отже, строк позовної давності на момент звернення до суду за вимогами про стягнення пені, нарахованої за загальний період з 29.04.2011 по 16.07.2012, сплинув.

Таким чином, первісні позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 37,65 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 430 697,91 грн, за період з 15.12.2018 по 15.01.2022, суд зазначає про таке.

За змістом статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення та не є штрафною санкцією в розумінні статті 230 ГК України. Зазначена правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12949/16 та від 17 грудня 2018 року у справі № 906/1037/16.

Отже, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що у розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна Позивач за первісним позовом безпідставно не враховував факти сплати Відповідачем за первісним позовом орендної плати на суму 108 890,04грн. У зв`язку з цим суд частково задовольняє первісні позовні вимоги в цій частині в розмірі 324 535,66 грн.

Враховуючи те, що матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем за первісним позовом майна, суд задовольняє первісні позовні вимоги в частині виселення Приватне акціонерне товариство «Київстар» з орендованого приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Таким чином первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача за первісним позовом неустойки в розмірі 324 535,66 грн. та виселення відповідача за первісним позовом з орендованого приміщення.

В іншій частині первісних позовних вимог слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 627 ЦК України визначає принцип свободи договору. Проте, визначене цією статтею поняття свободи договору має чітко окреслені законодавцем межі, загальне правило яких полягає в тому, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це або якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, законодавчо визначено певну процедуру продовження договору та строки прийняття рішень, яка не може бути проведена своєчасно, у випадку подання заяви про намір продовжити договір у строки визначені цим договором, тобто за місяць; визначену законом процедуру продовження договору у такому випадку не може бути закінчено до припинення договору у зв`язку з закінченням його строку.

Відносно визнання встановленим факту направлення відповідачу за зустрічним позовом повідомлення про припинення договору (лист від 11.12.2018 № 11-02-08160), суд зазначає наступне. Так, відповідачем не було надано опис вкладення до зазначеного відправлення, проте дата листа співпадає з відповідною датою відправлення, а позивач, заперечуючи факт отримання листа від 11.12.2018 № 11-02-08160 за цим відправленням, не надає доказів того, що було отримано позивачем за цим відправленням.

За положеннями ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

В підтвердження обставин направлення Регіональним відділенням ПрАТ "Київстар" листа від 11.12.2018 № 11-02-08160 надано копії списку №9 рекомендованих листів, фіскального чеку Дніпр.Дир.АТ "Укрпошта" від 26.12.2018 №22514 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. У свою чергу, позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції.

Окрім того, обставини отримання/неотримання вказаного листа не стали самі по собі підставою для відмови у позові та не є визначальними для вирішення даної справи.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення первісних позовних вимог, встановлення факту припинення дії договору 18.11.2018, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Щодо судового збору.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за зустрічним позовом, відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Первісні позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Приватного акціонерного товариства "Київстар",Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізький національний університет про стягнення заборгованості у розмірі 430 697,91 грн. та виселення з орендованого приміщення задовольнити частково.

Виселити Приватне акціонерне товариство «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51, код ЄДРПОУ 21673832) з орендованого приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51, код ЄДРПОУ 21673832) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; код ЄДРПОУ 42767945) до Державного бюджету України 324 535,66 грн. - неустойки, 6 737,91 грн. витрат на сплату судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням чинності.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 15.08.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко