ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.07.2022Справа № 910/21716/21
За позовомПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Павер Трейд Інновейшн»простягнення 14 384 048,29 грн.Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Сапунцов В.Д.від відповідача:не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - ПАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер Трейд Інновейшн» (надалі - ТОВ «Павер Трейд Інновейшн») про стягнення 12 022 358,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати електричної енергії підстав договору про врегулювання небалансової електричної енергії №0681-01024 від 10.01.2020, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 12 022 358,44 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
16.02.2022 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач окрім заявленої до стягнення суми заборгованості просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 345 726,97 грн., інфляційні у розмірі 926 590,41 грн., пеню у розмірі 227 884,96 грн. та штраф у розмірі 861 487,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 03.03.2021 по 10.02.2022.
Судом встановлено, що заява про збільшення позовних вимог подана з дотриманням приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак була прийнята до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 06.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2022.
Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.
В судовому засіданні 27.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).
Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує ПАТ «НЕК «Укренерго», що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.
Частиною 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.
Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 5 статті 70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 за №307 (надалі - «Правила ринку»).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону та Правил ринку ТОВ «Павер Трейд Інновейшн» звернулося із заявою про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, згідно з пунктами 1.3, 1.4 якого СВБ (сторона, відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Листом №01/889 від 10.01.2020 позивач повідомив відповідача про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення ТОВ «Павер Трейд Інновейшн» до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - №0681-01024 з датою акцептування - 10.01.2020 (надалі - «Договір»).
Відповідно до пункту 1 договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2 Договору).
Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами ПАТ «НЕК «Укренерго» від 08.07.2019 за № 366, від 21.12.2020 за №709, від 05.01.2021 за №6, від 25.02.2021 за №111, від 16.03.2021 за №141 та оприлюднено на офіційному сайті ПАТ «НЕК «Укренерго» за посиланням https://ua.energy/.
Умовами розділу 1 Договору встановлено, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго») для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Відповідно до п. 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.
Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 за № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів» та постановою від 18.06.2019 за № 1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 №26».
З матеріалів справи вбачається, що позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які відповідач зобов`язаний був сплатити АР протягом двох робочих днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Так, на виконання умов Договору позивачем були сформовані та виставлені рахунки-фактури для оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів на загальну суму 14 132 458,44 грн. за другу та третю декаду лютого 2021 року. Вказана заборгованість частково погашена на суму 2 110 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №562 від 03.03.2021.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії за Договором у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 12 022 358,44 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати небалансів електричної енергії, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про доведеність існування у відповідача заборгованості за Договором станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду у розмірі 12 022 358,44 грн.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ТОВ «Павер Трейд Інновейшн» обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Павер Трейд Інновейшн» на користь ПАТ «НЕК «Укренерго» заборгованості у розмірі 12 022 358,44 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 345 726,97 грн., інфляційних у розмірі 926 590,41 грн., пені у розмірі 227 884,96 грн. та штрафу у розмірі 861 487,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 03.03.2021 по 10.02.2022.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені. В той же час, Договір не містить положень щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань у вигляді сплати штрафу.
Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 861 487,51 грн., позивач обґрунтовує його нарахування приписами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначила, що частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.
Тобто, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
В той же час, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за порушення саме грошового зобов`язання, а відтак застосування позивачем приписів ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України для нарахування штрафу є безпідставним.
У зв`язку з викладеним, позовні вимоги ПАТ «НЕК «Укренерго» в частині стягнення з ТОВ «Павер Трейд Інновейшн» штрафу у розмірі 861 487,51 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 345 726,97 грн., інфляційних у розмірі 926 590,41 грн., пені у розмірі 227 884,96 грн.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер Трейд Інновейшн» (01112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 3А; ідентифікаційний код 42809686) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 12 022 358 (дванадцять мільйонів двадцять дві тисячі триста п`ятдесят вісім) грн. 44 коп., пеню у розмірі 227 884 (двісті двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 345 726 (триста сорок п`ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 97 коп., інфляційні у розмірі 926 590 (дев`ятсот двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 41 коп. та судовий збір у розмірі 202 838 (двісті дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 41 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.08.2022.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2022 |
Оприлюднено | 16.08.2022 |
Номер документу | 105723746 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні