Рішення
від 07.08.2022 по справі 910/14932/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2022Справа № 910/14932/21

Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, код ЄДРПОУ 40340380)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 41586125)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-д, офіс 3, код ЄДРПОУ 38960167)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" (33013, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Кавказька, будинок 9-А, офіс 401, код ЄДРПОУ 31604142)

про стягнення 104 669 113,40 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Матюшко В.В.

Від відповідача: Салатюк Д.В.

Від третьої особи-1: не з`явилися

Від третьої особи-2: Щербак Є.М.

Від Громадської спілки "Всеукраїнської об`єднання кредиторів банків":Дорошенко О.Б.(журналіст)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про стягнення 104669113,40 грн, з яких 98022987,81 грн основного боргу, 1651620,21 грн 3% річних та 4994505,38 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в супереч умовам Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, у встановлені строки не були укладені основні договори відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок повернути отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» грошові кошти у сумі 98022987,81 грн, право на отримання яких позивач набув на підставі Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1651620,21 грн 3% річних та 4994505,38 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

22.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 20.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14932/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.10.2021, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» в межах суми в розмірі 104669113,40 грн, що обліковуються на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп», виявлених виконавцем при виконанні даної ухвали рахунках у тому числі, але не виключно на рахунках: - НОМЕР_1 в AT «Універсал Банк» (код банку (МФО) 322001, код за ЄДРПОУ 21133352); - НОМЕР_2 в AT «Укрбудінвестбанк» (код банку (МФО) 380377, код за ЄДРПОУ 26547581); - НОМЕР_3 в AT «Універсал Банк» (код банку (МФО) 322001, код за ЄДРПОУ 21133352) (залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.21.2021).

18.10.2021 відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

18.10.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зустрічне забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 20.10.2021 судом було задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та продовжено строк до 25.10.221; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.11.2021.

26.10.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли ряд документів, зокрема, відзив (попередній) на позовну заяву (2 примірники) та відзив на позовну заяву (2 примірники), також від позивача надійшли заперечення на заяву про зустрічне забезпечення позову.

У судовому засіданні 27.10.2021 суд на місці ухвалив залучити до матеріалів справи заперечення позивача на заяву про зустрічне забезпечення позову та відзив на позов (попередній), примірник відзиву на позовну заяву не приймати до розгляду, оскільки останній не містить доказів направлення позивачу, відомості про дані процесуальні дії занесено до протоколу судового засідання.

Суд протокольною ухвалою у підготовчому засіданні 27.10.2021 повернув відповідачу примірник відзиву (попереднього) на позовну заяву, відзиву на позовну заяву та примірник клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, оскільки дані документи не містять електронного підпису відповідача, відомості про дані процесуальні дії занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зустрічне забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 27.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 17.11.2021.

03.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалі справи.

15.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

16.11.2021 відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 17.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2021.

24.11.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

24.11.2021 позивачем подані додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 24.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляд по суті на 13.12.2021.

У судовому засіданні 13.12.2021 за ініціативою відповідача здійснювалась відео фіксація судового засідання журналістами. Відповідачем подано заяву про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/4932/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 визнано необгрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/14932/21, заяву передано для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 судове засідання у справі №910/14932/21 відкладено на 22.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 (суддя Турчин С.О.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/14932/21.

13.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла відповідь на пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей», до якої відповідачем також були долучені нові докази.

13.12.2021 відповідачем подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 розгляд вказаного клопотання призначено на 22.12.2021.

20.12.2021 позивачем подано відзив на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

21.12.2021 позивачем подані додаткові письмові пояснення на відповідь відповідача на пояснення третьої особи 2.

22.12.2021 за ініціативою відповідача здійснювалась відео фіксація судового засідання журналістами. Відповідачем подано заяву про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/14932/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 визнано подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» заяву про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/14932/21 зловживанням процесуальними правами та залишено вказану заяву без розгляду.

У судовому засіданні 22.12.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 19.01.2022.

17.01.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Судове засідання 19.01.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 судове засідання у справі №910/14932/21 призначено на 02.02.2022.

01.02.2022 позивачем подані письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про залишення без розгляду клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження; судове засідання відкладено на 16.02.2022.

15.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача, подані 01.02.2022.

У судовому засіданні 16.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 02.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

За наведених обставин судове засідання, призначене на 02.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 постановлено призначити дату судового засідання у справі №910/14932/21 після врегулювання військової ситуації на території України ухвалою суду додатково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 судове засідання у справі №910/14932/21 призначено на 06.07.2022.

05.07.2022 через відділ діловодства суду відповідачем подані додаткові заперечення на пояснення позивача від 01.02.2022, до яких відповідач долучив нові докази, зокрема, копію акту №1 від 30.08.2018 та копії банківських виписок на 10 аркушах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду доказів, долучених до відповіді на пояснення третьої особи №12/12-21 від 13.12.2021, які були подані 13.12.2021 відповідачем через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду додаткових заперечень, поданих 05.07.2022 відповідачем.

У судовому засіданні 06.07.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 08.08.2022.

18.07.2022 від відповідача надійшло клопотання про повернення вилучених оригіналів документів, зокрема, оригіналу акту від 09.09.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

05.08.2022 від відповідача надійшла заява про повернення останньому оригіналу акту від 09.09.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Апогей» та ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп», який було вилучено судом у відповідача в судовому засіданні 22.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 задоволено заяву від 05.08.2022 № б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про повернення оригіналу письмових доказів; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» оригінал акту від 09.09.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп».

У судовому засіданні 08.08.2022 за ініціативою відповідача здійснювалась відео фіксація судового засідання журналістами. Відповідачем було подано заяву про відвід секретаря судового засідання Березовської Світлани Віталіївни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про відвід секретаря судового засідання Березовської Світлани Віталіївни.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.08.2022 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 08.08.2022 підтримав позовні вимоги позивача, просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 08.08.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду 20.07.2022 була отримана третьою особою 1 (за ідентифікатором пошуку 0105492540095).

У судовому засіданні 08.08.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» (цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» (цедент) укладено Попередній договір №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги), відповідно до умов якого цедент та цесіонарій зобов`язуються укласти у строк до 01.08.2020 договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, в тому числі дебіторської заборгованості, що входять до складу лоту №debtx_9005 (який є предметом продажу на електронному аукціоні, що відбудеться 04.06.2020 в електронній торговій системі DEBTX.com за адресою в мережі інтернет www.debtx.com та переможцем за яким буде цедент), надалі - основні договори, за якими цедент здійснить відступлення (купівлю-продаж), а цесіонарій набуде 100% від обсягу прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, договорами забезпечення та дебіторської заборгованості після укладення цедентом з банками-власниками таких прав вимоги та майнових прав відповідних договорів. За основними договорами здійснюватиметься відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги та майнових прав за активами, що входять до складу лоту №debtx_9005, а саме: - активи АТ «Банк «Фінанси та кредит» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 108 договорів, дебіторська заборгованість, що виникла за операціями з суб`єктами господарювання, фізичними особами та банками-нерезидентами у кількості 6429 позицій); - активи АТ «ВТБ Банк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 53 договорів, дебіторська заборгованість в кількості 1 позиції); - активи АТ «ВТБ Банк» та ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, укладеними з юридичною особою); - активи «ПАТ «Діамантбанк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 20 договорів); - активи ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 35 договорів); - активи ПАТ «Банк «Траст» (права вимоги за договором факторингу №20150430, укладеним з юридичною особою).

Цедент зобов`язується передати на користь цесіонарія права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки/застави або припинити обтяження нерухомого/рухомого майна іпотекою/заставою та вилучити записи з реєстру заборони відчуження нерухомого майна, яке виступає предметом іпотеки/застави за відповідними договорами іпотеки/застави. Ціна договору про відступлення права грошової вимоги, тобто, сума грошових коштів, котрі цесіонарій сплатить цеденту за борг, повинна становити суму не менше визначеної у Протоколі електронних торгів з продажу Пулу активів №debtx_9005.

Відповідно до п. 1.2 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 цедент зобов`язується набути право грошової вимоги та всі інші права, в тому числі іпотеки/застави до боржників, зазначені в п. 1.1 цього попереднього договору, за ціною не менше суми, що буде визначена у протоколі електронних торгів, на підставі договорів відступлення прав вимоги за кредитними договорами у 5 банків, договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, які цедент зобов`язується укласти та нотаріально посвідчити в строк до 20 робочих днів після підписання Протоколу про визначення переможця аукціону, за умови виконання цесіонарієм положень п. 1.3 даного попереднього договору; відступити право грошової вимоги та всі інші права до боржників та/або припинити обтяження нерухомого майна іпотекою/заставою, зазначені у п. 1.1 цього договору, за ціною не менше суми, що буде визначена у Протоколі електронних торгів, на підставі Договору цесії.

У п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 сторонами погоджено, що в рахунок належних за договором цесії платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів та своєї платіжної спроможності, цесіонарій зобов`язаний передати, а цедент отримати грошове забезпечення у розмірі: 1) 45840000,00 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагорода цедента.

Відповідно до п. 1.4 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 сторони зобов`язуються укласти Основний договір (Договір відступлення права вимоги).

Цедент зобов`язується укласти Договір відступлення права вимоги за умови виконання цесіонарієм п. 1.3 цього попереднього договору (п. 2.1 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

Згідно з п. 4.2 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 у випадку, якщо цесіонарій не здійснить перерахування суми грошових коштів згідно з п. 1.3 даного договору, або здійснить таке перерахування не в повному обсязі цедент звільняється від будь-яких зобов`язань щодо укладення Договору про відступлення права вимоги.

У п. 4.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 визначено, що в разі не підписання з виключної вини цедента договору цесії (відступлення права вимоги), передбаченого у п. 1.1 договору, і, як наслідок, не відступлення права грошової вимоги та всіх інших прав, в тому числі іпотеки/застави, цедент зобов`язується в повному обсязі повернути суму грошових коштів, отриманих згідно з п. 1.3 договору.

Як вбачається з банківської виписки, копія якої долучена позивачем до позовної заяви (оригінал долучено до матеріалів справи 23.09.2021), 04.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти у розмірі 45840000,00 грн (призначення платежу - сплата згідно з Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

Як зазначив позивач у позовній заяві, 04.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» стало переможцем у торгах №debtx_9005 щодо продажу пулу активів, який складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, фізичними особами, дебіторської заборгованості та договорів фінансового лізингу, що належали ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Фідобанк», ПАТ «Діамантбанк», ПАТ «Банк Траст», за ціною 91679099,57 грн.

Відповідачем та іншими учасниками справи не було надано будь-яких заперечень щодо вказаних обставин, з огляду на що вони (обставини, що 04.06.2020 переможцем торгів щодо лоту №debtx_9005 став відповідач) в силу положень ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказування при розгляді справи.

30.06.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду, в якій сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 попереднього договору у новій редакції, вказавши, що відповідно до умов цього договору цедент та цесіонарій зобов`язуються укласти у строк до 01.09.2020 договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, в тому числі дебіторської заборгованості, що входять до складу лоту №debtx_9005 (який є предметом продажу на електронному аукціоні, що відбудеться 04.06.2020 в електронній торговій системі DEBTX.com за адресою в мережі інтернет www.debtx.com та переможцем за яким буде цедент), надалі - основні договори, за якими цедент здійснить відступлення (купівлю-продаж), а цесіонарій набуде 100% від обсягу прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, договорами забезпечення та дебіторської заборгованості після укладення цедентом з банками-власниками таких прав вимоги та майнових прав відповідних договорів. За основними договорами здійснюватиметься відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги та майнових прав за активами, що входять до складу лоту №debtx_9005, а саме: - активи АТ «Банк «Фінанси та кредит» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 108 договорів, дебіторська заборгованість, що виникла за операціями з суб`єктами господарювання, фізичними особами та банками-нерезидентами у кількості 6429 позицій); - активи АТ «ВТБ Банк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 53 договорів, дебіторська заборгованість в кількості 1 позиції); - активи АТ «ВТБ Банк» та ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, укладеними з юридичною особою); - активи «ПАТ «Діамантбанк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 20 договорів); - активи ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 35 договорів); - активи ПАТ «Банк «Траст» (права вимоги за договором факторингу №20150430, укладеним з юридичною особою.

Цедент зобов`язується передати на користь цесіонарія права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки/застави або припинити обтяження нерухомого/рухомого майна іпотекою/заставою та вилучити записи з реєстру заборони відчуження нерухомого майна, яке виступає предметом іпотеки/застави за відповідними договорами іпотеки/застави. Ціна договору про відступлення права грошової вимоги, тобто сума грошових коштів, котрі цесіонарій сплатить цеденту за борг, повинна становити суму не менше визначеної у Протоколі електронних торгів з продажу Пулу активів №debtx_9005.

Крім того, вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до п. 1.3 попереднього договору та виклали його в наступній редакції: «В рахунок належних за договором цесії платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів та своєї платіжної спроможності, цесіонарій зобов`язаний передати, а цедент отримати грошове забезпечення у розмірі: 1) 137520000,00 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагорода цедента.

Як вбачається з банківської виписки, копія якої долучена позивачем до позовної заяви (оригінал долучено до матеріалів справи 23.09.2021), 01.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти у розмірі 91680000,00 грн (призначення платежу - сплата згідно з Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

17.07.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду до Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, в якій сторони виклали п. 1.3 попереднього договору у новій редакції наступного змісту: «В рахунок належних за договором цесії платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів та своєї платіжної спроможності, цесіонарій зобов`язаний передати, а цедент отримати грошове забезпечення у розмірі: 1) 98097987,01 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагорода цедента.

Як вбачається з банківської виписки, копія якої долучена позивачем до позовної заяви (оригінал долучено до матеріалів справи 23.09.2021), 20.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю «Апогей» грошові кошти у розмірі 39422012,99 грн (призначення платежу - часткове повернення сплати згідно з Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

31.08.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду до Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, в якій сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 попереднього договору у наступній редакції: «Відповідно до умов цього договору цедент та цесіонарій зобов`язуються укласти у строк до 01.02.2021 договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, в тому числі дебіторської заборгованості, що входять до складу лоту №debtx_9005 (який є предметом продажу на електронному аукціоні, що відбувся 04.06.2020 в електронній торговій системі DEBTX.com за адресою в мережі інтернет www.debtx.com та переможцем за яким буде цедент), надалі - основні договори, за якими цедент здійснить відступлення (купівлю-продаж), а цесіонарій набуде 100% від обсягу прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, договорами забезпечення та дебіторської заборгованості після укладення цедентом з банками-власниками таких прав вимоги та майнових прав відповідних договорів. За основними договорами здійснюватиметься відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги та майнових прав за активами, що входять до складу лоту №debtx_9005, а саме: - активи АТ «Банк «Фінанси та кредит» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 108 договорів, дебіторська заборгованість, що виникла за операціями з суб`єктами господарювання, фізичними особами та банками-нерезидентами у кількості 6429 позицій); - активи АТ «ВТБ Банк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 53 договорів, дебіторська заборгованість в кількості 1 позиції); - активи АТ «ВТБ Банк» та ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, укладеними з юридичною особою); - активи «ПАТ «Діамантбанк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 20 договорів); - активи ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 35 договорів); - активи ПАТ «Банк «Траст» (права вимоги за договором факторингу №20150430, укладеним з юридичною особою.

Цедент зобов`язується передати на користь цесіонарія права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки/застави або припинити обтяження нерухомого/рухомого майна іпотекою/заставою та вилучити записи з реєстру заборони відчуження нерухомого майна, яке виступає предметом іпотеки/застави за відповідними договорами іпотеки/застави. Ціна договору про відступлення права грошової вимоги, тобто сума грошових коштів, котрі цесіонарій сплатить цеденту за борг, повинна становити суму не менше визначеної у Протоколі електронних торгів з продажу Пулу активів №debtx_9005».

Крім того, вказаною додатковою угодою сторони вирішили викласти п. 1.3 попереднього договору у новій редакції, зазначивши, що в рахунок належних за договором цесії платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів та своєї платіжної спроможності, цесіонарій зобов`язаний передати, а цедент отримати грошове забезпечення у розмірі: 1) 98472987,01 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагорода цедента.

Як вбачається з банківської виписки, копія якої долучена позивачем до позовної заяви (оригінал долучено до матеріалів справи 23.09.2021), 05.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти у розмірі 375000,00 грн (призначення платежу - сплата згідно з Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» у повному обсязі перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти, обумовлені у п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (в редакції додаткових угод), а саме у розмірі 137 520 000,00 грн, з яких 20.07.2020 повернуто позивачу 39 422 012,19 грн.

Втім, як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем не було виконано свої зобов`язання, передбачені Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, зокрема, у встановлений попереднім договором строк відповідач не уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» договори відступлення прав вимоги.

22.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (новий кредитор) укладено Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі новому кредитору своє право вимоги до боржника за попередніми договорами, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

У розділі 1 Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 визначено, що боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп»; заборгованість - це зобов`язання боржника, в тому числі, повернути суму грошових коштів, отриманих за попередніми договорами; попередні договори - це, зокрема, Попередній договір №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, заборгованість за яким складає 98472987,81 грн; право вимоги - це, в тому числі, право вимагати повернути грошові кошти, отримані боржником за попередніми договорами.

Відповідно до п. 2.2 Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 право вимоги боржника становить у загальному розмірі 214154752,01 грн.

У п. 3.1.3 Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 зазначено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення даного договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 ціна договору складає 1000000,00 грн, яка сплачується новим кредитором первісному кредитору у строк до 31.12.2021.

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» (новий кредитор) укладено Договір №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі новому кредитору своє право вимоги до боржника за попередніми договорами, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

У розділі 1 Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021 визначено, що боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп»; заборгованість - це зобов`язання боржника, в тому числі, повернути суму грошових коштів, отриманих за попередніми договорами; попередні договори - це, зокрема, Попередній договір №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, заборгованість за яким складає 98472987,81 грн; право вимоги - це, в тому числі, право вимагати повернути грошові кошти, отримані боржником за попередніми договорами.

Відповідно до п. 2.2 Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021 право вимоги боржника становить у загальному розмірі 213154752,01 грн.

У п. 3.1.3 Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021 зазначено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення даного договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021 ціна договору складає 1000000,00 грн, яка сплачується новим кредитором первісному кредитору у строк до 31.07.2021.

29.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» грошові кошти у сумі 1000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №263 від 29.07.2021 (призначення платежу - оплата згідно з Договором №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021).

Судом встановлено, що 27.08.2021 позивач направив відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, в якому, в тому числі, вимагав або укласти договори відступлення прав вимоги, або повернути отримані за попередніми договорами грошові кошти у загальному розмірі 213154752,01 грн.

Оскільки відповідачем не було вчинено жодних з вище вказаних дій (не укладено з новим кредитором (позивачем) договори відступлення прав вимоги або не повернуто отримані за попереднім договором грошові кошти), звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу (за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020) у розмірі 98022987,81 грн, 3% річних у розмірі 1651620,21 грн та інфляційні втрати у розмірі 4994505,38 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що 03.06.2020 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» було підписано Додаткову угоду до Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, відповідно до умов якої цесіонарій не права без письмової згоди цедента відступати права вимоги за попереднім договором. Оскільки відповідач не надав своєї письмової згоди на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» договору відступлення права вимоги за попереднім договором, то Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 є недійсним, та, відповідно, будь-яких прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» не набуло. Крім того, відповідач зауважив, що за актом приймання-передачі документів за Договором №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 передавались копії договорів, а не оригінали (відповідно до відзиву на позов (попереднього), який долучено до матеріалів справи 27.10.2021). Крім того, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що за договором про відступлення права вимоги, укладеними з позивачем, від 30.03.2021 ціна договору складає лише 1000000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

У ч. 5 ст. 182 Господарського кодексу України передбачено, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Як встановлено судом, 03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» (цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» (цедент) укладено Попередній договір №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги), відповідно до умов якого (п.1.1. в редакції додаткової угоди від 31.08.2020) цедент та цесіонарій зобов`язуються укласти у строк до 01.02.2021 договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, в тому числі дебіторської заборгованості, що входять до складу лоту №debtx_9005 (який є предметом продажу на електронному аукціоні, що відбудеться 04.06.2020 в електронній торговій системі DEBTX.com за адресою в мережі інтернет www.debtx.com та переможцем за яким буде цедент), надалі - основні договори, за якими цедент здійснить відступлення (купівлю-продаж), а цесіонарій набуде 100% від обсягу прав вимоги та майнових прав за кредитними договорами, договорами забезпечення та дебіторської заборгованості після укладення цедентом з банками-власниками таких прав вимоги та майнових прав відповідних договорів. За основними договорами здійснюватиметься відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги та майнових прав за активами, що входять до складу лоту №debtx_9005, а саме: - активи АТ «Банк «Фінанси та кредит» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 108 договорів, дебіторська заборгованість, що виникла за операціями з суб`єктами господарювання, фізичними особами та банками-нерезидентами у кількості 6429 позицій); - активи АТ «ВТБ Банк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами в кількості 53 договорів, дебіторська заборгованість в кількості 1 позиції); - активи АТ «ВТБ Банк» та ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, укладеними з юридичною особою); - активи «ПАТ «Діамантбанк» (права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 20 договорів); - активи ПУАТ «Фідобанк» (права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в кількості 35 договорів); - активи ПАТ «Банк «Траст» (права вимоги за договором факторингу №20150430, укладеним з юридичною особою. Цедент зобов`язується передати на користь цесіонарія права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки/застави або припинити обтяження нерухомого/рухомого майна іпотекою/заставою та вилучити записи з реєстру заборони відчуження нерухомого майна, яке виступає предметом іпотеки/застави за відповідними договорами іпотеки/застави. Ціна договору про відступлення права грошової вимоги, тобто сума грошових коштів, котрі цесіонарій сплатить цеденту за борг, повинна становити суму не менше визначеної у Протоколі електронних торгів з продажу Пулу активів №debtx_9005 (в редакції Додаткової угоди від 31.08.2020).

Умовами Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 визначено, що цедент зобов`язується укласти Договір відступлення права вимоги за умови виконання цесіонарієм п. 1.3 цього попереднього договору (п. 2.1 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020).

Згідно з п. 4.2 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 у випадку, якщо цесіонарій не здійснить перерахування суми грошових коштів згідно з п. 1.3 даного договору, або здійснить таке перерахування не в повному обсязі, цедент звільняється від будь-яких зобов`язань щодо укладення Договору про відступлення права вимоги.

У п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (в редакції Додаткової угоди від 31.08.2020) зазначено, що в рахунок належних за договором цесії платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів та своєї платіжної спроможності, цесіонарій зобов`язаний передати, а цедент отримати грошове забезпечення у розмірі: 1) 98472987,01 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагорода цедента.

Як встановлено вище судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» у повному обсязі перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти, обумовлені у п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (в редакції додаткових угод), а саме 04.06.2020 - 45 840 000,00 грн, 01.07.2020 - 91 680 000,00 грн, 04.09.2020 - 375 000,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем у заявах по суті справи та у судових засіданнях не вказувалось на існування будь-яких обставин, які б свідчили про невиконання/неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» зобов`язань, передбачених у п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, тобто, щодо надання забезпечення у розмірі: 1) 98472987,01 грн; 2) решти суми витрат, які цедент понесе для участі в аукціоні та комісія біржі; 3) винагороди цедента.

З огляду на відсутність спору щодо викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» належним чином та у повному обсязі виконало свої зобов`язання, визначені у п. 1.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (в редакції Додаткової угоди від 31.08.2020).

Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять, та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Оскільки відповідно до умов попереднього договору виконання відповідачем обов`язку щодо укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» договорів відступлення прав вимоги зумовлене виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» обов`язку, встановленого у п. 1.3 попереднього договору, беручи до уваги, що ТОВ «Апогей» належним чином та у повному обсязі були виконані передбачені п. 1.3 попереднього договору зобов`язання, що не заперечувалось відповідачем (та іншими учасниками справи) під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» зобов`язано було у встановлений попереднім договором строк - до 01.02.2021 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» відповідні договори відступлення прав вимоги, які були ним набуті (права вимоги) на торгах, проведених 04.06.2020.

Під час розгляду судом даної справи відповідачем та іншими учасниками справи не було надано будь-яких заперечень щодо вказаних обставин, з огляду на що вони (обставини, що 04.06.2020 переможцем торгів щодо лоту №debtx_9005 став відповідач) в силу положень ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказування при розгляді даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем не було виконано свої зобов`язання, передбачені Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, зокрема у встановлений попереднім договором строк відповідач не уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» договори відступлення прав вимоги.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виконання ним обов`язку, передбаченого Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, щодо відступлення набутих на торгах прав вимоги на користь цесіонарія - Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей».

Наведені обставини свідчать про те, що у встановлені попереднім договором строки - до 01.02.2021 (відповідно до Додаткової угоди від 31.08.2020) між сторонами вказаного Попереднього договору не були укладені основні договори - договори відступлення прав вимоги.

У п. 4.3 Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 зазначено, що в разі не підписання з виключної вини цедента договору цесії (відступлення права вимоги), передбаченого у п. 1.1 договору, і, як наслідок, не відступлення права грошової вимоги та всіх інших прав, в тому числі іпотеки/застави, цедент зобов`язується в повному обсязі повернути суму грошових коштів, отриманих згідно з п. 1.3 договору.

Отже, умовами Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 встановлений обов`язок відповідача повернути всю суму отриманих відповідно до п. 1.3 попереднього договору грошових коштів.

Так, 20.07.2020 на розрахунковий рахунок ТОВ «Апогей» було перераховано 39 442 012,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Отже, у випадку неукладення основного договору протягом строку, встановленого попереднім договором, припиняється зобов`язання, встановлене попереднім договором.

Оскільки у встановлений Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 строк - до 01.02.2021 основні договори відступлення прав вимоги не були укладені, встановлені вказаним попереднім договором зобов`язання припинились - зокрема, зобов`язання відповідача відступити набуті права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей».

Судом враховано, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд зазначає, що у зв`язку з припиненням між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» зобов`язань за Попереднім договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (відповідно до ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України), в тому числі і щодо передачі відповідачем на користь ТОВ «Апогей» набутих на торгах прав вимоги (укладення основних договорів відступлення прав вимоги), сплачені на виконання п. 1.3 попереднього договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошові кошти у сумі 98472987,81 грн є такими, що збережені відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки підстава їх утримання (існування домовленості між сторонами попереднього договору щодо укладення договорів відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим і була сплачена на користь відповідача вказана сума грошових коштів) відпала (вказане зобов`язання припинилось).

Отже, у зв`язку з припиненням зобов`язань, які були обумовлені Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 - відступити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» набуті права вимоги до боржників, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» виник обов`язок повернути на користь ТОВ «Апогей» грошові кошти у сумі 98472987,81 грн.

Як встановлено судом, 22.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (новий кредитор) укладено Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі новому кредитору своє право вимоги до боржника за попередніми договорами, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Оскільки відповідно до п. 3.1.3 Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення даного договору, суд дійшов висновку, що з 22.02.2021 новим кредитором у зобов`язанні з повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошових коштів у розмірі 98472987,81 грн, отриманих за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк».

Відповідачем долучено до матеріалів справи (15.11.2021) копію Додаткової угоди від 01.09.2020 до Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, в якій сторони погодили (п. 1), що цесіонарій не права без письмової згоди цедента відступати чи будь-яким іншим чином відчужувати будь-які права вимоги за цим попереднім договором третім особам.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.

Частиною 2 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини першої статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 904/11838/16, у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/14716/17.

Тобто, оскільки у Попередньому договорі №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 (з урахуванням Додаткової угоди від 01.09.2020) встановлено по суті, що відступлення прав вимоги може відбуватися лише за погодженням з боржником, то Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 є оспорюваним та може бути визнаний недійним в судовому порядку.

Водночас, вказаний Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 не є нікчемним, оскільки нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Законом не встановлено недійсності договору відступлення прав вимоги у випадку його укладення без погодження стороною основного правочину (якщо таке погодження встановлено умовами основного договору).

Таким чином, Договір №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 не є нікчемним правочином, недійсність якого встановлена законом.

Водночас, доказів визнання недійсним Договору №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 та/або доказів перебування у провадженні суду спору про визнання вказаного договору недійсним матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з 22.02.2021 новим кредитором у зобов`язанні з повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошових коштів у розмірі 98472987,81 грн, отриманих за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк».

Що стосується тверджень відповідача відносно того, що за актом приймання-передачі документів за Договором №2-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 22.02.2021 передавались копії договорів, а не оригінали (відповідно до відзиву на позов (попереднього), який долучено до матеріалів справи 27.10.2021), суд зазначає, що вказані обставини не спростовують вищевикладених висновків суду щодо переходу прав вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, на яку посилається скаржник, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні».

Вказана норма не містить імперативної вимоги щодо передачі первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги. Передача таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те. що обставина непередачі новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язаних із невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передачі новому кредитору таких документів не може свідчити про відсутність передачі права вимоги взагалі.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються. за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012, від 29.06.2021 у справі №5028/19/59/2012, від 29.06.2021 у справі №753/20537/18 та від 21.07.2021 у справі №334/6972/17.

У відповіді на пояснення третьої особи 2 відповідач повідомив, що у нього відсутня будь-яка заборгованість за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020. Відповідач зазначив, що ТОВ «Тотал-плюс» (аудиторська фірма, з якою відповідачем укладено договір на бухгалтерське обслуговування) надало відповідачу листа, в якому вказано, що 08.09.2020 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» було підписано Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Газотурбінні технології» відступило відповідачу право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» на загальну суму 134408546,80 грн за Договором купівлі-продажу векселів №Б-198/1 від 14.06.2007 на суму 94817346,80 грн та за Договором про відступлення права вимоги від 01-11 від 27.11.2017 на суму 39591200,00 грн. В подальшому, 09.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» було укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог по Попередньому договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020 та Договору купівлі-продажу векселів №Б-198/1 від 14.06.2007 та Договору про відступлення права вимоги від 01-11 від 27.11.2017 на суму 98472987,01 грн. За таких обставин, за даними бухгалтерського обліку у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» відсутня заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей» за Попереднім договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020.

Щодо вказаних пояснень відповідача суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

У судовому засіданні 13.12.2021 відповідачем подано відповідь на пояснення ТОВ «Апогей», до якого долучено докази, які повністю спростовують наявність заборгованості відповідача перед позивачем, зокрема: копію листа ТОВ «Тотал Плюс» від 08.12.2021; копію додаткової угоди від 02.09.2020 до попереднього договору № 03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020; копію договору від 08.09.2020 про відступлення права вимоги; копію договору про відступлення права вимоги від 01-11 від 27.11.2017; договір купівлі-продажу векселів № Б-198/1 від 14.06.2007; копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.09.2020, укладеного між ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» та ТОВ «Апогей».

У судовому засіданні 06.07.2022 судом було розглянуто питання прийняття до розгляду доказів, поданих відповідачем через службу діловодства суду 13.12.2021, тобто, після закриття підготовчого провадження у справі, та вирішено наступне.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 залучено до матеріалів справи письмові пояснення третіх осіб. Враховуючи, що факти, наведені у даних поясненнях, співпадають з такими ж фактами, наведеними позивачем, а тому не потребують додаткової оцінки сторонами, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.12.2021.

Ухвалу про закриття підготовчого провадження відповідач отримав 03.12.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 29.11.2021 (в матеріалах справи).

З матеріалами справи представник відповідача адвокат Салатюк Д.В. ознайомився 10.12.2021, про що свідчить напис представника на відповідній заяві про ознайомлення.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано відзив на позовну заяву у даній справі 26.10.2021 до відділу діловодства суду.

Таким чином, подаючи до господарського суду 13.12.2021 нові докази, відповідачем було пропущено встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою - четвертою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Таким чином, за змістом вказаної норми, процесуальний строк, який не закінчився, може бути продовжений судом за клопотанням сторони або з власної ініціативи, а строк який закінчився - поновлений.

Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавством не встановлено безумовного обов`язку суду поновити строк на подання доказів та прийняття його до розгляду у будь-якому разі поданою особою. Заявник має враховувати, що подання доказів поза встановленим процесуальним законом строком покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

В той же час, жодних поважних підстав неможливості подання доказів у встановлений строк ні у поданих додаткових запереченнях відповідача, ні в усних поясненнях в судовому засіданні, суду не наведено.

Клопотання про поновлення пропущеного строку відповідачем також не заявлялося.

Більше того, відповідачем не надано належних доказів направлення копій доказів, що подаються до суду, іншим учасникам справи, що є порушенням частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що є додатковою підставою для суду не брати відповідні докази до уваги.

У зв`язку з викладеним, судом не було прийнято до розгляду докази, додані відповідачем до відповіді на пояснення третьої особи, зокрема: копію листа ТОВ «Тотал Плюс» від 08.12.2021; копію додаткової угоди від 02.09.2020 до попереднього договору № 03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020; копію договору від 08.09.2020 про відступлення права вимоги; копію договору про відступлення права вимоги про відступлення права вимоги від 01-11 від 27.11.2017; договір купівлі-продажу векселів № Б-198/1 від 14.06.2007; копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.09.2020, укладеного між ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» та ТОВ «Апогей».

За наслідками розгляду питання прийняття до розгляду доказів, поданих відповідачем через службу діловодства суду 13.12.2021, судом було постановлено ухвалу від 06.07.2022.

Оскільки заперечення відповідача обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу, які мають бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні, а доводи відповідача щодо припинення його зобов`язань з повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» грошових коштів у сумі 98472987,01 грн не підтверджені належними та допустимими доказами у зв`язку з тим, що такі докази не були прийняті судом до розгляду (відповідно до ухвали від 06.07.2022), суд критично оцінює вказані доводи відповідача та вважає їх необгрунтованими.

Таким чином, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, які прийняті судом до розгляду з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України, підтверджується виникнення у відповідача обов`язку повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» грошові кошти у сумі 98472987,01 грн, отримані відповідно до умов Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020.

При цьому, належних та допустимих доказів виконання вказаного обов`язку або інших доказів припинення існування зобов`язання з повернення вказаної суми грошових коштів, поданих в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, відповідачем суду не надано (які б були прийняті судом до розгляду).

Як встановлено судом, з 22.02.2021 новим кредитором у зобов`язанні з повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошових коштів у розмірі 98472987,81 грн, отриманих за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк».

Як встановлено судом, 29.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» грошові кошти у сумі 1000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №263 від 29.07.2021 (призначення платежу - оплата згідно з Договором №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021).

Оскільки відповідно до п. 3.1.3 Договору №30/03-1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за попередніми договорами від 30.03.2021 право вимоги переходить до нового кредитора з моменту кладення даного договору, суд дійшов висновку, що з 30.03.2021 новим кредитором у зобов`язанні з повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» грошових коштів у розмірі 98 022 987,81 грн (відповідно до п. 2.2.3. Договору №30/03-1 від 30.03.2021), отриманих за Попереднім договором №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» (позивач у справі).

Однак, доказів повернення грошових коштів, отриманих відповідно до умов Попереднього договору №03/06/2020 про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) від 03.06.2020, станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність обов`язку у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» грошові кошти у сумі 98022987,81 грн (заявлена позивачем сума) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» суми основного боргу у розмірі 98022987,81 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1651620,21 грн за період з 02.02.2021 до 25.08.2021 та інфляційні втрати у розмірі 4994505,38 грн за період з лютого по липень 2021 року.

Згідно із частиною другою статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, регульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 погодилась з вказаним вище висновком.

Отже, нарахування 3% річних та інфляційних втрат за користування грошовими коштами без достатньої правової підстави (ст. 1212 Цивільного кодексу України) є правомірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Як вбачається з розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, долученого позивачем до позовної заяви, позивач здійснює їх нарахування, починаючи з 02.02.2021 (3% річних) та лютого 2021 року (інфляційні втрати).

Суд вважає обґрунтованим визначений позивачем початок періоду нарахування, оскільки у зв`язку з настанням строку - 01.02.2021, до якого відповідач повинен був укласти основні договори відступлення прав вимоги (відповідно до умов попереднього договору), та неукладення між сторонами договорів відступлення прав вимоги, зобов`язання за попереднім договором припинились (в тому числі і щодо укладення в подальшому основних договорів), з огляду на що з 02.02.2022 відповідач є таким, що користується грошовими коштами, отриманими за попереднім договором, за відсутності правової підстави (правова підстава відпала), адже відповідач зобов`язаний був їх повернути з моменту припинення зобов`язань за попереднім договором.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Інвестиційна» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» 3% річних у сумі 1651620,21 грн та інфляційних втрат у сумі 4994505,38 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, контррозрахунку відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 41586125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, код ЄДРПОУ 40340380) заборгованість у розмірі 98 022 987 (дев`яносто вісім мільйонів двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн 81 коп., 3% річних у розмірі 1 651 620 (один мільйон шістсот п`ятдесят одна тисяча шістсот двадцять) грн 21 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 4 994 505 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот п`ять) грн 38 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.08.2022

Суддя І.О. Андреїшина


Дата ухвалення рішення	07.08.2022
Оприлюднено	16.08.2022
Номер документу	105724404
Судочинство	Господарське

Агрикова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.08.2022 по справі 910/14932/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/14932/21

Рішення
від 07.08.2022 по справі 910/14932/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА