ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/481/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, офіс 31, код ЄДРПОУ 43748808)
до відповідача Млинівського технолого-економічного фахового коледжу (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 00728693)
про стягнення 243 203 грн. 76 коп..
без повідомлення (виклику) сторін
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Млинівського технолого-економічного фахового коледжу в якому просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 243 203 грн. 76 коп..
Даний позов обгрунтовує тим, що на підставі Договору поставки №2 від 02.03.2022 року, згідно видаткової накладної №83 від 13.04.2022 року, товарно-транспортної накладної №Р83 від 13.04.2022 року Позивач поставив Відповідачу аміачну селітру у кількості 15 т на загальну суму 417 600,00 грн.. Станом на дату звернення до суду Відповідач здійснив часткову оплату за поставлену продукцію, однак з її простроченням, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 222 720,00 грн.. В зв`язку із простроченням оплати за поставлений товар Позивач нарахував Відповідачу 3% річних за період з 21.04.2022 року по 12.07.2022 року на суму 2 304,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 179,52 грн..
Ухвалою суду від 19 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.08.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшли пояснення, в яких зазначає, що Млинівським технолого-економічним фаховим коледжем 28.07.2022 року в Державній казначейській службі України зареєстровано платіжне доручення на оплату мінеральних добрив на суму 222 720,00 грн.. Зазначає, що після оплати Казначейською службою України суми вказаної у платіжному дорученні Позивачу, суду будуть надіслані докази сплати заборгованості.
04.08.2022 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Позивача надійшла заява, в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення 222 720,00 грн. основного боргу за Договором поставки №2 від 02.03.2022 року у зв`язку із відмовою від позову в цій частині. До заяви додано платіжне доручення №142 від 28.07.2022 на суму 222 720,00 грн..
04.08.2022 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшли пояснення, в яких просить відмовити Позивачу у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних втрат, при цьому просить врахувати обставини, які склалися в державі у зв`язку із війною, що вплинуло на затримку розрахунку з Постачальником.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
02.03.2022 року між Млинівським технолого-економічним фаховим коледжом, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" як Постачальником, укладено Договір поставки №2 від (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику, а Замовник - прийняти і оплатити ДК 021:2015 24410000-1 Азотні добрива (аміачна селітра) (далі - Товар).
Специфікацією до Договору Сторони узгодили поставку аміачної селітри у кількості 30 т на загальну суму 835 200,00 грн. з ПДВ.
Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 7 календарних днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.
Постачальником, на підставі видаткової накладної №83 від 13.04.2022, товарно-транспортної накладної №Р83 від 13.04.2022 здійснено поставку Замовнику аміачної селітри у кількості 15 т на загальну суму 417 600,00 грн. та відповідно виставлено Замовнику рахунок №86 від 13.04.2022 на вказану суму.
Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.
Відповідно до п.4.1. Договору останнім днем оплати Замовником поставленої 13.04.2022 року у кількості 15 т аміачної селітри було 20.04.2022 року.
У той же час, Замовником, в порушення взятих на себе зобов`язань, у строк до 20.04.2022 включно не здійснено оплату поставленого товару у розмірі 417 600,00 грн..
29.04.2022 на адресу електронної пошти Замовника mdtek@ukr.net Постачальником було направлено вимогу №1 від 29.04.2022 щодо погашення у строк до 02.05.2022 включно, заборгованості шляхом перерахунку 417 600,00 грн. на банківський рахунок Постачальника. Зазначена вимога була проігнорована Замовником.
24.05.2022 на адресу електронної пошти Замовника mdtek@ukr.net та поштовим відправленням на адресу місцезнаходження Замовника Постачальником було направлено повторну вимогу №1 від 24.05.2022 щодо погашення у строк до 31.03.2022 включно вказаної заборгованості шляхом перерахунку 417 600,00 грн. на банківський рахунок Постачальника.
01.06.2022 Замовником частково погашено заборгованість та перераховано на банківський рахунок Постачальника 194 880,00 грн..
Такими діями, станом на дату підготовки даної позовної заяви, Замовник допустив прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 222 720,00 грн. з ПДВ понад 80 днів.
Окрім того, часткова оплата вартості поставленого товару у розмірі 194 880,00 грн. здійснена Замовником із простроченням на 49 днів.
Судом встановлено, що Відповідачем після відкриття провадження у справі на рахунок Позивача сплачено 222 720 грн. 00 коп. основного боргу за Договором поставки №2 від 02.03.2022 року та не заперечується Позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи те, що заява Позивача про відмову від позову до Млинівського технолого-економічного фахового коледжу (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 00728693) в частині стягнення в сумі 222720 грн. 00 коп. підписана представником позивача, її зміст не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає відмову Позивача від позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 222720 грн. 00 коп. основного боргу за Договором поставки №2 від 02.03.2022 року підлягає закриттю.
Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача 18179,52 грн. інфляційних втрат, 2304,24 грн. 3% річних, за період з 21.04.2022 по 12.07.2022 року суд зазначає наступне.
За приписами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до статті 547 цього ж Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, зробивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив що він є арифметично вірний, відтак суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з Відповідача 18179,52 грн. інфляційних втрат, 2304,24 грн. 3% річних, за період з 21.04.2022 по 12.07.2022 року.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відтак, заперечення відповідача щодо відмови Позивачу у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних втрат не приймаються судом до уваги, так як спростовуються всім вищенаведеним.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на вищезазначене позов підлягає задоволенню, а саме в частині стягнення з Відповідача 18179,52 грн. інфляційних втрат, 2304,24 грн. 3% річних за період з 21.04.2022 по 12.07.2022 року.
На підставі статті 130 ГПК України, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору від суми позову від якої позивач відмовився і яку сплачено відповідачем до винесення рішення судом.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта судового збору у справі покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.
Крім того представник позивач просить суд стягнути з Млинівського технолого-економічного фахового коледжу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.. До заяви додано Договір №16/09/2021 про надання правової допомоги від 04.08.2021 року, копію акту прийому-передачі наданих правничих послуг від 01.08.2022 року.
Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" звернулось до адвокатського бюро Тетяни Кравченко, про що було укладено Договір про надання правової допомоги №16/09/2021.
Пункт 3.1. Договору передбачає, що за правову допомогу, передбачену в п.1.1. Договору Клієнт сплачує Виконавцю винагороду на підставі акту приймання-передачі наданих послуг.
01.08.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого Адвокатське бюро Тетяни Кравченко надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім", отримало правничу допомогу, а саме:
- правовий аналіз документів, якими оформлено господарські відносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" із Млинівським технолого-економічним фаховим коледжем - 1 год. - 1000,00 грн.;
- підготовка та подача до Господарського суду Рівненської області позовної заяви про стягнення з Млинівського технолого-економічного фахового коледжу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за Договором поставки №2 від 02.03.2022 - 4 год. - 4000,00 грн.;
- підготовка та подача до Господарського суду Рівненської області заяви про відмову від позову в частині стягнення основної заборгованості за Договором поставки №2 від 02.03.2022 - 1 год. - 1000,00 грн.. Всього на загальну суму 6000.00 грн.. Сторони домовились, що оплата за надані Послуги здійснюється Клієнтом протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Дослідивши докази, які подані на підтвердження розміру заявлених до стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з частинами 1, 3 цієї статті судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини 2 статті 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України детально врегульовує питання, щодо того, у якій мірі витрати на правничу допомогу, які сторона погодилась заплатити адвокату, стануть судовими витратами, і які підлягають стягненню з іншої сторони судового процесу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 129 ГТІК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час суд зазначає, що згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Дослідивши поданий представником Позивача Акт приймання-наданих послуг, в підтвердження обсягу та виду наданих послуг, суд зазначає наступне.
З приводу заявлених представником Позивача витрат на правовий аналіз документів, якими оформлено господарські відносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" із Млинівським технолого-економічним фаховим коледжем 1 год. вартістю 1000 грн. 00 коп., то суд зазначає, що вказані витрати не підлягають відшкодуванню, так як сама підготовка позовної заяви про стягнення з Млинівського технолого-економічного фахового коледжу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за Договором поставки №2 від 02.03.2022 включає в себе вказані елементи правничої роботи адвоката.
В той же час, із аналізу позовної заяви, вбачається, що до позовної заяви долучено 15 додатків, і з них ті, які стосуються позову це розрахунок боргу, копія договору поставки, додатки до договору, видаткові накладні та банківська виписка. Зробити примірники вказаних документів за допомогою сканувального пристрою, та саме копію довіреності представника, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (документи представника Позивача), виписки з ЄДР (документ що є у відкритому доступі), на переконання колегії суду не може займати багато часу.
Крім того, суд наголошує і на тому, що представник Позивача самостійно не складав та не формував первинні документи, долучені до позовної заяви, а лише здійснив їх сканування на багатофункціонувальному пристрою, оскільки формування первинних документів в силу Закону України "Про бухгалтерський облік" входить в обов`язок сторін договору під час здійснення господарської операції.
Здійснення ж розрахунку заборгованості, з огляду на суму боргу та періоди прострочення, також не забирає великого часу, так як сума несплаченого боргу була незначною і період прострочення складав всього кілька місяців, тому великого часу затрачати на здійснення такого розрахунку, по суті, також немає необхідності.
При цьому вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.
Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.
При цьому, суд зазначає про те, що визначаючи суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Також господарський суд враховує і той факт, що на момент подання позову сума основного боргу частково була погашена Відповідачем.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Дослідивши акт наданих послуг в розрізі детального опису виконаних робіт, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд прийшов до висновку, що заява представника Позивача про відшкодування витрат, підлягає частковому задоволенню та стягнення з Відповідача на користь Позивача 5000 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 130, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення 222720 грн. 00 коп. основного боргу закрити.
2. В решті вимог позов задоволити.
3. Стягнути з Млинівського технолого-економічного фахового коледжу (35100, Рівненська область, смт. Млинів, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 00728693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, офіс 31, код ЄДРПОУ 43748808) 18179 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 2304 грн. 24 коп. 3% річних, 1977 грн. 66 коп. судового збору та 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пан Агродім" (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, офіс 31, код ЄДРПОУ 43748808) з Державного бюджету України 1670 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №1825 від 12.07.2022 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №918/481/22.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2022 |
Оприлюднено | 16.08.2022 |
Номер документу | 105724736 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні