Ухвала

від 11.08.2022 по справі 676/3615/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 676/3615/22

Провадження № 11-сс/4820/361/22

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022242230000020 від 03 червня 2022 року, за апеляційною скаргою процесуального прокурора у кримінальному провадженні прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Заступник начальника відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_7 звернувся до місцевого суду з клопотанням, погодженим прокурором, в якому просив накласти арешт на урожай ріпаку масою 87,08 т, зібраний ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI» із земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, що розташована за межами населеного пункту с. Гаврилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вартість якого становить близько 581 311 грн, що знаходиться на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI», директором якого є ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких дій, пов`язаних із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої, окрім осіб, яким зазначене майно передано в управління для реалізації; передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління для реалізації вказаний урожай ріпаку.

В обґрунтування доводів клопотання зазначав, що відповідно до матеріалів кримінального провадження невстановлена на даний час особа, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування урожаю сільськогосподарської культури - ріпаку, самовільно зайняла та використовує земельну ділянку, з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, що розташована за межами населеного пункту с. Гаврилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, яка перебуває в комунальній власності Жванецької сільської ради, та відноситься до особливо цінних земель.

Ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту та визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42022242230000020 від 03 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Слідчий суддя місцевого суду мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення не доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Окрім цього, визнання стороною обвинувачення зібраного врожаю ріпаку речовим доказом у даному кримінальному провадженні не може бути єдиною умовою для арешту майна.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 липня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання заступника начальника ВРЗЖПО СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі в управління АРМА у кримінальному провадженні №42022242230000020 від 03 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Уважала, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, наразі у кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких було здійснено посів, вирощування та збір сільськогосподарської продукції ріпак на земельній ділянці, та правові підстави здійснення згаданої діяльності, а тому знищення чи пошкодження продукції може привезти до втрати речового доказу у кримінальному провадженні.

Окрім того, на її думку, під час розслідування кримінального провадження представником ФГ «ВЕЛЕС-АГРО» не надано достатніх доказів на підтвердження факту здійснення посіву сільськогосподарської продукції ріпак на згаданій ділянці території, про що свідчить відсутність будь-яких укладених договорів та здійснення правовідносин між Жванецькою сільською радою та ФГ «ВЕЛЕС-АГРО» чи іншими особами.

Враховуючи, що урожай сільськогосподарської продукції ріпак із земельної ділянки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, а отже відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Таким чином, посилалась на те, що метою накладення арешту на урожай ріпаку є забезпечення збереження речових доказів, а також подальшої спеціальної конфіскації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 на підтримання доводів апеляційної скарги; заперечення адвоката ОСОБА_6 проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Як вбачається з матеріалів провадження, що 03 червня 2022 року відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022242230000020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

03 червня 2022 року слідчим ВРЗСТ СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовим доказом земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, що розташована за межами населеного пункту с. Гаврилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та сільськогосподарської культури, яка вирощена на вказаній земельній ділянці.

14 липня 2022 року проведено огляд ділянки місцевості з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, що розташована за межами населеного пункту с. Гаврилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, під час чого встановлено та зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція - ріпак.

21 липня 2022 року ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI», директором якого є ОСОБА_8 , на підставі договорів про надання послуг із ФГ «Велес-Агро», директором якого є ОСОБА_9 , здійснено збір сільськогосподарської продукції - ріпаку, із земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га. Загальна маса зібраного урожаю ріпаку становить 87,08 т, що підтверджується протоколом зважування від 21 липня 2022 року.

22 липня 2022 року зібраний урожай сільськогосподарської продукції ріпак із земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, масою 87,08 т визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вказаний врожай було набуто всупереч встановленого законом порядку, внаслідок самовільного заняття земельної ділянки.

На даний час зібраний урожай зберігається на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI» за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Панівці, вул. Маршала Харченка, 1а.

Відповідно до Інформаційної довідки з реєстру нерухомого майна земельна ділянка, з кадастровим номером 6822486800:04:001:0001, площею 50 га, що розташована за межами населеного пункту с. Гаврилівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області перебуває у комунальній власності Жванецької сільської ради.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із таких заходів є арешт майна (ч.1 ст.131, п.7 ч.2 ст.131 КПК України).

Відповідно дост.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що визнання стороною обвинувачення зібраного врожаю ріпаку речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою та підставою для накладення арешту на майно.

У випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України (ч.4 ст.170 КПК України).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту врожаю, зібраного із земельної ділянки, за користування якою за пред`явленою сільською радою претензією сплачено заборгованість (рішення Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 19 липня 2022 року №2 «Про надання претензії ОСОБА_9 щодо сплати заборгованості» з доданою до рішення претензією; дублікат квитанції №Р24А734448990677773 від 21 липня 2022 року про сплату ОСОБА_9 орендної плати у сумі 800000 грн).

Слід врахувати також те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області відкрито провадження у справі за позовом ФГ «ВЕЛЕС-АГРО» до Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району про визнання поновленим договору оренди землі від 17 квітня 2008 року.

Так, ТОВ ВКФ «Агро-Еко ХХІ», яке здійснювало обробіток земельної ділянки, а в подальшому посів та збір урожаю ріпаку, діяло на підставі договорів про надання послуг, укладених між товариством та фермерським господарством.

У випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Не підлягає застосуванню вказана норма, бо санкцією ч.2 ст.197-1 КК України не передбачено покарання у виді конфіскації майна.

В поданому клопотанні слідчий не навів достатніх та належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор серед іншого не доведе, що потреба досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та чи може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя місцевого суду належно врахував: правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні; наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність; можливістьспеціальної конфіскаціїмайна; розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою; розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні уповноваженої особи, яка звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На думку колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст.170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, з якими пов`язується можливість накладення арешту, врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами даного кримінального провадження, та дійшов мотивованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

В даному випадку завдання кримінального провадження, заходи забезпечення кримінального провадження, мета досягнення дієвості цього провадження можуть бути досягнуті без обмеження права на майно.

Вирішуючи питання доцільності заборони відчуження, користування та розпорядження майном, яке зазначене в клопотанні, колегія суддів виходить з обставин провадження, а також, необхідності втручання в права та інтереси власників, користувачів майна, та приходить до висновку, що накладення арешту на вищезазначене майно призведе до негативних наслідків, й буде втручання у права та інтереси власника майна невиправданим.

Рішення слідчого судді місцевого суду може гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких особа чи особи не будуть піддані в даному випадку необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Наведені у клопотанні доводи про накладення арешту на майно належним чином колегією суддів перевірені, при цьому досліджено, а також з`ясовано обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Колегія суддів звертає увагу, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Мотиви апеляційної скарги є такими, які вже були досліджені судом першої інстанції при розгляді клопотання щодо арешту майна.

Колегією суддів повно, всебічно і об`єктивно досліджено та перевірено необхідні матеріали провадження.

Крім того, ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів в право власності фізичних та юридичних осіб.

Вказана норма спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності.

Отже, колегія суддів вважає неспівмірним накладений арешту то подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, що знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Окрім того, ст.ст.7,16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як убачається із поданого клопотання, метою накладення арешту на врожай ріпаку є забезпечення збереження речових доказів, а також подальшої спеціальної конфіскації. Окрім того в органу досудового розслідування були підстави вважати, що у разі потреби, буде застосовано подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Наразі доказів проведення незаконної діяльності, а саме посіву площі культур та забезпечення збору урожаю не надано та таких не встановлено.

В даному випадку завдання кримінального провадження, заходи забезпечення кримінального провадження, мета досягнення дієвості цього провадження можуть бути досягнуті без обмеження відповідного права.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді суду першої інстанції та задоволення клопотання в межах доводів поданої апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Ухвалу слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022242230000020 від 03 червня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3