Рішення

від 19.06.2022 по справі 160/3790/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Справа № 160/3790/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «А.Т.І.» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства "А.Т.І." в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.», до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 19.11.2021 №678.;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.», до повного усунення порушень зазначених в Акті від 19.11.2021р. №678.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки від 19.11.2021 №678. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв`язку із чим, подальша експлуатація об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.» із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку із чим, є потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об`єкту до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 19.04.2022р. відкрито провадження у справі та відповідно до частини 2 статті 257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказана ухвала суду отримана відповідачем 06.05.2022р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 12.11.2021 по 19.11.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Приватного підприємства "А.Т.І." за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23, за результатами якої складено Акт перевірки №678 від 19.11.2021р.

Вказаним Актом перевірки, встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Інклюзивність будівель і споруд», затверджених наказом Мінрегіону України від 30.11.2018 № 327 (далі - ДБН В.2.2-40:2018), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Національного стандарту України «Пожежна безпека. Загальні положення», (далі - ДСТУ 8828:2019), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. №158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016). Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі Порядок здійснення навчання населення), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за №286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення),

Згідно вказаного Акту перевірки, встановлено факти порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного стану, що створює загрозу життю та здоров`ю людей під час діяльності вказаної бази відпочинку, а саме:

- Не проведено розрахунок відповідної кількості первинних засобів пожежогасіння;

- Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

- Не забезпечено у повному обсязі необхідною кількістю вогнегасників, (в наявності 4 вогнегасників) (пункт 1 Розділ V Наказ №25 від 15.01.2018р. «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»);

- Експлуатація вогнегасників, розміщених в будівлі здійснюється з порушеннями вимог Типових норм належності вогнегасників, а саме: особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті не ведеться журнал обліку вогнегасників (п.3, Розділ III Наказ № 25 від 15.01.2018 року «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»);

- Допущено опорядження (облицювання) стін в тамбурі центрального евакуаційного виходу з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2;

- Допущено опорядження (облицювання) стелі в зал кафе Андар з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2;

- Вихід на горище з будівлі кафе Андар не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості;

- Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- Не надано акт прихованих робіт;

- Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- Не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- На об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: визначення спеціальних місць для куріння;

- Для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- Групові електрощитки в будівлі не оснащено схемою підключення споживачів 3 пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- Не визначено для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- Посадова особи - керівник не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- Допускається розміщення під сходовою клітиною горючих матеріалів;

- Приміщення електрощитової засмічене горючими матеріалами;

- He відокремлено приміщення електрощитової від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

- Допущено експлуатацію пошкодженої розетки в кухні, а саме: «Забороняється: Користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами»;

- Відсутній розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ДСТУ 8828:2019. З урахуванням ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд;

- Не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки, (п.9; п. 10; п. 11. Наказ МНСУ № 98 п.7; п.12, Додаток 1 Наказ МНСУ №338) (Ідентифікації підлягають усі об`єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об`єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади) (За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (додаток 1 до Наказу МНСУ №338), яке узгоджується з відповідним місцевим органом державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки залишається на підприємстві, другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ);

- Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ПКМУ № 444);

- Не розроблено та не затверджено обсяги (номенклатуру) забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту, (п.5; п.6; п.7: п.8; п.9 ПКМУ № 1200) (Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно з додатком до ПКМУ №1200);

- Не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту, (пункт 2 ПКМУ № 1200 від 19.08.2002 року);

- На інформаційно-довідковому куточку не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

- Не проведено навчання керівника об`єкту на курсах цивільної оборони.

З огляду на наявність вищевказаних порушень, на думку позивача, подальша експлуатація об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.» створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.39 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 №507) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає припису, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) визначено діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно до частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб`єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

У відповідності до пп.12 п.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Пункт 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України зазначає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо -небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено підпунктами 1, 4, 6, 8 пункту 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пп. 1, 2, 3, 4, 8, 11, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок:

забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкт господарювання;

забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників tacooaviii колективного та індивідуального захисту;

розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання;

здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації приміщення за призначенням.

При цьому, поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 19.09.2019р. у справі №420/6512/18, яка підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, актом перевірки відповідача №678 від 19.11.2021р. виявлено 27 порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.» створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки:

- відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі;

- при відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювштьної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі;

- при порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при відсутності перевірки (огляду) пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі;

- при відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окремого приміщення;

- відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки га невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

- при зберіганні в сходовій клітині горючих матеріалів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при допущенні експлуатації пошкодженої розетки, вимикача або іншого електроприладу, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій;

- відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху;

- відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків;

- відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року справа №820/4971/16.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.», до повного усунення порушень, зазначених в Акті перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 19.11.2021 №678 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.», до повного усунення порушень.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.241-250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка 4, ЄДРПОУ 38598371) до Приватного підприємства «А.Т.І.» (50047, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23, ЄДРПОУ 30168960) про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Каштанова, будинок 23 Приватного підприємства «А.Т.І.», до повного усунення порушень зазначених в Акті від 19.11.2021р. №678.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова