Рішення

від 27.07.2022 по справі 570/672/22

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/672/22

Номер провадження 2/570/633/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

прокурора Ковальчук Л.В.,

представника відповідача ГУД у Рівненській області Чернюк О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дремлюги Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасувати наказ про передачу земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Звернувшись до суду з даним позовом прокурор в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району зазначає, що рішенням Тайкурської сільської ради від 23.08.2017 № 383 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,90 га, кадастровий номер 5624688900:03:012:0311, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Тайкурської сільської ради в с.Тайкури Рівненського району Рівненської області.

На підставі вказаного рішення 22.09.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .

У подальшому, рішенням Корнинської сільської ради Рівненського району від 04.02.2019 № 22 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у разі зміни цільового призначення», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у разі зміни цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 за рахунок земель, що перебувають у власності для ведення особистого селянського господарства в с.Тайкури на території Тайкурської сільської ради Рівненського району, та змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624688900:03:012:0311 шляхом переведення із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) в землі житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згодом, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,70 га ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Корнинської сільської ради Рівненського району та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,70 га, кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Корнинської сільської ради Рівненського району.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Насанович Н.А. 01.03.2019 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 площею 0,70 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1777282856246, рішення реєстратора № 45775780).

Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Тайкурської сільської ради Рівненського району від 23.08.2017 № 383 вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,90 га (кадастровий номер 5624688900:03:012:0311) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тайкурської сільської ради Рівненського району.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (рішення Тайкурської сільської ради Рівненського району від 23.08.2017 № 383).

Тобто, ОСОБА_1 вдруге надано безкоштовно земельну ділянку з тим самим цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 №435 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 поверненню у комунальну власність територіальної громади.

Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, на який законом покладено повноваження щодо здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства.

У той же час, саме ГУ Держгеокадастру у Рівненській області здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, у порушення вимог ч. 8 ст. 118, ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, ст. ст. 2, 6 Закону України «Про землеустрій», видав наказ від 01.03.2019 № 435.

У відзиві вх. 4665 від 12.04.2022 р. відповідач ГУ Держгеокадастру у Рівненській області зазначає про введення в оману ГУ з боку відповідача ОСОБА_1 про те, що останній не скористався своїм правом на безоплатну приватизацію, водночас ГУ Держгеокадастру не зобов`язане перевіряти таку інформацію. Крім того у позовній заяві не міститься жодного обгрунтування яким саме чином ГУ Держгеокадастру, а не ОСОБА_1 порушено законодавство щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки. Вважають, що належним способом захисту прав держави є саме визнання недійсним рішення ГУ Держгеокадастру у формі наказу від 01.03.2019 № 435, а не визнання його незаконним та скасування. При чому відповідачем за даною позовною вимогою ГУ Держгеокадастру бути не може. Наголошують, що ГУ було прийнято оскаржуваний наказ про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 внаслідок зловживання громадянином своїми правами надання неправдивої інформації про невикористання свого права на безоплатну приватизацію. Тому вина за порушення процедури безоплатної приватизації земельної ділянки лежить саме на ОСОБА_1 , який умисно ввів в оману ГУ, подавши неправдиві відомості

У відповіді на відзив вх. 6056 від 10.05.2022 прокурор посилається на положення ст.ст.16,21 ЦК України та вказує, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тому наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 17-435/16-19-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,70 га ОСОБА_1 , є незаконним. В свою чергу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області мало можливість перевірити та надати належну оцінку дійсному волевиявленню громадянина в отриманні спірної земельної ділянки, не допустити порушення вимог ч.4 ст.116 ЗК України, а отже запобігти незаконному вибуттю земель з державної власності. Так, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно містяться відомості про рішення Тайкурської сільської ради від 23.08.2017 № 383 та копія відповідного рішення, а також копія рішення Корнинської сільської ради № 22 від 04.02.2019, яким змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624688900:03:012:0311, площею 0,90 га.

Ухвалою суду від 30.03.2022 р. відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.06.2022 р. закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задоволити.

Від голови Корнинської сільської ради Р.Горбатюк-Василейко до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради на підставі наявних матеріалів.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у судовому засіданні підтримала відзив.

Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві визнав позовні вимоги та просить провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача адвокат Дремлюга Ю.С. в судовому засіданні визнав позовні вимоги, просив врахувати заяву відповідача ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши пояснення представників учасників процесу у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,70 га відповідачу ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Корнинської сільської ради Рівненського району та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,70 га, кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Корнинської сільської ради Рівненського району.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Насанович Н.А. 01.03.2019 року зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 площею 0,70 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1777282856246, рішення реєстратора № 45775780).

Водночас, на підставі рішення Тайкурської сільської ради Рівненського району від 23.08.2017 № 383 відповідач ОСОБА_1 вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,90 га (кадастровий номер 5624688900:03:012:0311) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Тайкурської сільської ради Рівненського району.

Відповідно до рішення Корнинської сільської ради Рівненського району від 04.02.2019 № 22 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у разі зміни цільового призначення», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у разі зміни цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 за рахунок земель, що перебувають у власності для ведення особистого селянського господарства в с.Тайкури на території Тайкурської сільської ради Рівненського району, та змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5624688900:03:012:0311 шляхом переведення із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) в землі житлової та громадської забудови (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до рішення Корнинської сільської ради Рівненського району №10 від 20.02.2019 р. «Про погодження затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», яке долучено до відзиву відповідачем ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, погоджено затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 площею 0,6273 га для ведення особистого селянського господарства.

Як убачається з відповіді Корнинської сільської ради №1777/02-12/21 від 23.12.2021 р., Корнинською сільською радою не приймалися вказані вище рішення, а саме: №22 від 04.02.2019 р. та №10 від 20.02.2019 р., яке вказане у преамбулі спірного наказу ГУ Держагеокадастру у Рівненській області. Походження вказаних документів їм невідоме.

Зазначене підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (рішення Тайкурської сільської ради Рівненського району від 23.08.2017 № 383).

Таким чином, відповідачу ОСОБА_1 вдруге надано безкоштовно земельну ділянку з тим самим цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Спірна земельна ділянка, кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 площею 0,70 га, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання відповідачем ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, а тому оспорюваний наказ є незаконним.

За змістом статей 116, 118 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі в порядку безоплатної приватизації.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в постанові від 26 червня 2019 року в справі №587/430/16-ц, є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 на час отримання у власність спірної земельної ділянки кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 площею 0,70 га, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (отримавши у приватну власність земельну ділянку площею 0,90 га (кадастровий номер 5624688900:03:012:0311), тому суд прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст.116, 121 ЗК України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі-Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, таким відповідним центральним органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Положення передбачає, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Рівненської області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Суд вважає, що при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви відповідача ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, перевіривши її та встановивши вже реалізоване право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність.

Відповідно до положень статті 194 ЗК, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, статей 2, 6, 9 Закону "Про державний земельний кадастр" ГУ Держгеокадастру під час розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення не позбавлений можливості здійснювати перевірку наданих заявником документів та відомостей стосовно одержання ним у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення з метою додержання вимог частини 4 статті 116 ЗК (постанова Верховного Суду (КГС) від 5 грудня 2020 року у справі № 911/827/19).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно із частинами першою - четвертою статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час видачі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області спірного наказу всупереч частині четвертій статті 116 ЗК України використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Тайкурської сільської ради від 23.08.2017 р. №383 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» та вже безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 0,90 га кадастровий номер 5624688900:03:012:0311 за рахунок земель запасу сільськоосподарського призначення Тайкурської сільської ради в с. Тайкури Рівненського району Рівненської області.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Положенням частини третьої статті 152 ЗК України визначено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Приймаючи спірний наказ ГУ Держгеокадастру порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» особи, яка таке право вже використала, є незаконним.

Отже, відповідач ОСОБА_1 повторно отримав у власність земельну ділянку, а тому вказана передача земельної ділянки у приватну власність не відповідає законодавству. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 381/375/19 (провадження № 61-6706св20).

Саме вимога позову про визнання незаконним та скасування наказу в даній справі є основною, а вимога про визнання права власності на спірну земельну ділянку є похідною, а відтак прокурор на законних підставах звернувся до суду із даним позовом.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021змінено повноваження уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками, у тому числі обмежено повноваження органів Держгеокадастру на розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Згідно з п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зазначених у п.п. а-е даного пункту Перехідних положень. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Як зазначив прокурор, відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 18.06.2019 р. «1281, від 02.07.2019 №1509, від 19.07.2019 №1662, від 10.03.2020 №1120, від 10.03.2020 №1118 та актів прийому передачі, до земель комунальної власності передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 293,6464 га, які розташовані на території Корнинської та колишньої Тайкурівської сільських рад Рівненського району. Рішенням Корнинської сільської ради від 14.08.2019 №289 «Про прийняття у комунальну власність Корнинської сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», у комунальну власність прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 291,8464 га, які розташовані на території Корнинської т колишньої Тайкурівської сільських рад Рівненського району. Однак на момент передачі земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну, спірна земельна ділянка площею 0,70 га, кадастровий номер 5624688900:02:015:0081, перебувала у приватній власності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим не була передана ГУ Держгеокадастру у Рівненській області до земель комунальної власності територіальної громади Корнинської сільської ради Рівненського району.

Отже, органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою є Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області.

Тому при вирішенні питання про визнання права власності на спірну земельну ділянку необхідно врахувати зміни внесені до розділу Х Перехідних положень ЗК України, відповідно до яких розпорядником землі за межами населеного пункту є відповідна територіальна громада.

Таким чином, з 27.05.2021 до повноважень ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не входить розпорядження спірною земельною ділянкою.

Отже, обраний прокурором спосіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконним та скасування спірного наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області; скасування рішення уповноваженого органу державної влади, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності, відповідає положенням статей 16, 21 ЦК та правовій позиції Верховного Суду, яку викладено в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.

З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 5624688900:02:015:0081 площею 0,70 га в порядку приватизації неправомірно, тому ця ділянка вибула із земель запасу державної власності поза волею їх належного розпорядника і позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435 та скасування рішення державного реєстратора від 01.03.2019 № 45775780, є обґрунтованими та доведеними.

Щодо обґрунтування позову в частині визнання права власності на спірну земельну ділянку, прокурор посилається на п.п.1-3 ч.3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однак станом на день ухвалення судом рішення 28.07.2022 р. редакція п.п.1-3 ч.3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з урахуванням змін викладна у такій редакції: « Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 392 ЦК України Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв`язку з цим, позовна вимога про визнання права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою Корнинської сільської ради, на думку суду, у вказаному спорі не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено порушення права особи, в інтересах якої подано позов, щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку. Як вбачається з позову і не заперечується Корнинською сільською радою Рівненського району - в інтересах якої прокурором подано позов, спірна земельна ділянка не була передана із земель державної власності до земель комунальної власності територіальної громади Корнинської сільської ради Рівненського району, оскільки перебувала у приватній власності відповідача ОСОБА_1 . Як зазначалося вище, згідно з п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зазначених у п.п. а-е даного пункту Перехідних положень. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки таке право у територіальної громади виникло на підставі закону, то воно підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів щодо звільнення відповідачів ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від сплати судового збору у відповідності до ЗУ «Про судовий збір» матеріали справи не містять, так само даних про їх наявність, однак неможливість подання до суду, не вказано.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор сплатив 7443,00 грн. платіжне доручення №167 від 15.02.2022 р. судового збору за подання позовної заяви, що містить три немайнові вимоги.

З огляду на вищенаведене, оскільки судом позов задоволено частково, до стягнення із відповідачів підлягає з кожного по 2481 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору (1240 грн), які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням позову останнім.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського районудо Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасувати наказ про передачу земельної ділянки у власність, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на земельну ділянку - задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 01.03.2019 № 435 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність».

Скасувати рішення державного реєстратора від 01.03.2019 № 45775780 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,70 га, вартістю 387357,52 грн, кадастровий номер 5624688900:02:015:0081, що розташована: Рівненська область, Рівненський район, Корнинська сільська рада, за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 30525160.

У визнанні права власності на земельну ділянку площею 0,70 га, вартістю 387357,52 грн., кадастровий номер 5624688900:02:015:0081, що розташована: Рівненська область, Рівненський район, Корнинська сільська рада, за територіальною громадою Корнинської сільської ради Рівненського району відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄРДПОУ 02910077) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. за наступними реквізитами: одержувач - р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄРДПОУ 02910077) судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. за наступними реквізитами: одержувач - р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.

Повернути Рівненській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням №167 від 15.02.2022 р., що становить 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач Рівненська окружна прокуратура (адреса: м.Рівне, вул.Гарна, 29, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району (адреса: с.Корнин, вул.Центральна, 41б, Рівненського району, код ЄДРПОУ 04387243).

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, адреса: м.Рівне, вул.С.Петлюри, 37, код ЄДРПОУ 39768252.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 5.08.2022 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.