Ухвала

від 14.08.2022 по справі 500/2904/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа №500/2904/22

15 серпня 2022 рокум. ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування пункту 1.2 рішення Білобожницької сільської ради від 23 січня 2021 року №102 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу громадянам безоплатно у власність земельних ділянок".

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання цієї позовної заяви не сплачено, одночасно з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із тим, що позивач є пенсіонером, перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір.

Вирішуючи питання наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Перевіривши клопотання позивача щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі №640/20109/19 зазначив: "Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01)".

У даному випадку представником позивача до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додані достатні відомості для підтвердження майнового стану позивача. Так, надана лише довідка про доходи №0330 8033 4508 0315, яка включає суму пенсії за період з листопада 2021 по квітень 2022, витяг погосподарської книги про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб від 13.05.2022 №371 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 13.05.2022.

Таким чином, оскільки доказів незадовільного майнового стану та обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що зумовили неможливість сплати ним судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, то суд доходить до висновку про необґрунтованість клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 12.04.2019 у справі №9901/996/18, від 10.05.2019 в справі №9901/166/19, ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №215/2770/19, від 23.03.2020 у справі №9901/69/20, від 23.04.2020 у справі №640/22415/18, від 17.06.2020 у справі №309/3902/19.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання відмовляє.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.

Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подав до позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 992,40 грн (2481,00 грн х 0,4).

Позивачу слід сплатити судовий збір за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду: отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також слід зауважити, що згідно даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами аналогічного змісту в адміністративній справі №500/1233/22 судовий збір в розмірі 992,40 грн було сплачено за квитанцією №60948296 від 14.02.2022 та 10.08.2022 подано до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про його повернення.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом судом враховано наступне.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже за змістом положень статті 122 КАС України початком перебігу строку звернення до адміністративного суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Заявляючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 1.2 рішення Білобожницької сільської ради від 23 січня 2021 року №102 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу громадянам безоплатно у власність земельних ділянок", згідно якого вбачається: п.1 затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати безоплатно у власність земельні ділянки громадянам: п.1.2 ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1640 га в с. Калинівщина Чортківського району Тернопільської області у власність. Кадастровий номер 6125580700:03:001:0017, представник позивача адвокат Квятковський Д.В. вважає, що позивач дізнався про протиправне рішення, яке оскаржується в даній справі, 27.10.2021, тобто при отриманні відповіді відповідача на адвокатський запит.

Вказує, що ОСОБА_1 звернувся в Чортківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги для призначення йому адвоката у справі про скасування витягу реєстрації речового права на земельну ділянку. Згідно доручення та довіреності від 26.07.2021 йому у справі про скасування витягу реєстрації речового права на земельну ділянку було призначено адвоката.

16.02.2022 позовну заяву з додатками за позовом ОСОБА_1 подано до Тернопільського окружного адміністративного суду.

25.02.2022 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, а 06.05.2022 винесено ухвалу про повернення позовної заяви, яку було оскаржено та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому початок перебігу строків звернення до суду є незмінним та починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Так, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду з цим позовом клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду не містить. Отже, доводи не обґрунтовані.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведена норма вказує, що якщо підстави, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, позов залишається без руху, позивачу надається право вказати інші підстави для поновлення строку, тому позивач має повідомити про причини (за їх наявності), які перешкоджали йому з січня 2021 року звернутися до суду за захистом своїх прав.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб`єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

За нормами пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Крім того, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.

Відтак позивач має чітко вказати, в чому саме полягає протиправність рішення відповідача та конкретизувати спосіб захисту порушених прав у прохальній частині позову, належним чином обґрунтувавши свої позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

подання до суду нової редакції позовної заяви (разом з її копією для відповідача), у якій зазначити зміст позовних вимог відповідно до положень статті 5 КАС України з чітким обґрунтуванням таких позовних вимог,

сплати судового збору у вказаному розмірі 992,40 грн на належний рахунок та подання до суду належних доказів такої сплати або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору згідно до закону,

подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду, ніж у поданій заяві та надати належні докази.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМартиць О.І.