Рішення

від 30.12.2021 по справі 631/889/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/889/17

провадження № 2-о/631/2/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжної А. О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за заявою НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКЕ АРХІТЕКТУРНО - ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНЕ БЮРО» та ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ «Про визнання спадщини відумерлою», -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява Нововодолазької селищної ради Харківської області, із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб - КП «Нововодолазьке архітектурно - інвентаризаційне бюро» та Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби в Харківській області «Про визнання спадщини відумерлою», яка була зареєстрована за вхідним № 2890/17-вх від 20.10.2017 року із наданням автоматизованою системою документообігусуду єдиного унікального № 631/889/17 (т. 1 а. с. 3).

На обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що після смерті ОСОБА_1 залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, житловою площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 . Залишену після смерті ОСОБА_1 спадщину у встановлений законодавством термін ніхто не прийняв. Нововодолазькою селищною радою було розміщено оголошення у газеті Водолазький кур`єр (випуск № 37 від 16.09.2017 року) з пропозицією в місячний термін з дня опублікування оголошення звернутися до Нововодолазької селищної ради спадкоємців померлої ОСОБА_1 та надати документи, що свідчать про належність вищевказаного об`єкта нерухомості тому чи іншому власнику. Станом на 16.09.2017 року особи, які мають право на спадкування майна, що належало померлій ОСОБА_1 , не зверталися. Тому просили визнати спадщину у вигляді жилого будинку з надвірними будівлями, загальною площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- яка належала померлій ОСОБА_1 , відумерлою та передати жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- як відумерлу спадщину у власність територіальної громади Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Нововодолазької селищної ради (т. 1 а. с. 3 - 4).

Розпорядженням керівника апарату суду Столяренка С. В. № 976 від 19.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно з відповідним протоколом, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, справу передано на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 43, 44, 45 - 49).

27.12.2018 року за вхідним № 6707/18-вх заінтересована особа - Південна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області - надала пояснення, в яких зазначила, що майно, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 ,- не значиться на обліку як безхазяйне. Крім того, в заяві відсутні посилання на докази, що засвідчують факт фізичної відсутності спадкоємців за заповітом та (або) за законом та/або усунення їх від права на спадкування (т. 1 а. с. 85 - 87, 88, 89 - 92).

20.11.2019 року ГУ Державної податкової служби в Харківській області звернулось до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № 8162/19-вх, в якому просило замінити заінтересовану особу Нововодолазьку об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Харківській області на ГУ Державної податкової служби в Харківській області у зв`язку із реорганізацією (т. 1 а. с. 156, 157 - 158, 159, 160 - 163, 164).

Зазначена заява була підтримана представником заявника за довіреністю Єфіменко А. В. (вхідний № 8336/19-вх від 27.11.2019 року) та ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27.11.2019 року залучено до участі у справі в якості правонаступника заінтересованої особи - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (т. 1 а. с. 163, 164, 166 - 169).

29.09.2020 року представник заявника за довіреністю Єфіменко А. В. звернулась до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № ЕП-1874/20-вх, в якому просила витребувати від Нововодолазької державної нотаріальної контори в Харківській області інформацію чи звертався хто-небудь із заявою про оформлення спадкових прав, чи відмову від спадкових прав після смерті ОСОБА_1 , та від Нововодолазького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , або копію актового запису цивільного стану, що відповідною ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 29.09.2020 року задоволено, данні витребувано, а отримані документи долучені до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду (т. 1 а. с. 220, 222 - 225, 230 - 232).

Представник заявника Нововодолазької селищної ради Харківської областіу судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак голова селищної ради Єсін О. звернувся із заявою, зареєстрованою за вхідним № 5918/21-вх від 26.10.2021 року, з проханням справу розглянути за відсутності представника заявника, зазначивши, що заяву вони підтримують у повному обсязі (т. 2 а. с. 55).

Представник заінтересованої особи - КП «Нововодолазьке архітектурно - інвентаризаційне бюро» у судове засідання також не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак керівник КП «НАІБ» Харчевнікова Т. М. надала суду лист, зареєстрований за вхідним № 3078/21-вх від 04.06.2021 року, в якому просила справу розглянути за їх відсутності, ухваливши рішення на власний розсуд суду (т. 2 а. с. 43).

Представник заінтересованої особи - ГУ ДПС в Харківській області у судове засідання також не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за їх відсутності не надавав.

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, на підставі частини 3 статті 211 наведеного вище кодифікованого акта особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у заявника та представника заінтересованої особи - КП «Нововодолазьке архітектурно - інвентаризаційне бюро» - свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками, що не з`явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, зокрема, представника заінтересованої особи - ГУ ДПС в Харківській області, підстав для визнання необхідним давання ними особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відтак, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які заявник та заінтересовані особа разом із їх представниками посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді повноважного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно із Свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_1 ), виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області 24.07.2013 року, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років у селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що 24.07.2013 року складено відповідний актовий запис № 135 (т. 1 а. с. 102).

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 28.05.1977 року державним нотаріусом Нововодолажської державної нотаріальної контори Саенко В. В. та зареєстрованого в реєстрі № 507, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок, житловою площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 . Право власності на цей будинок за покупцем зареєстровано Валківським БТІ 22.06.1977 року за реєстровим № 797 в реєстровій книзі № 9 (т. 1 а. с. 9 - 10, 74 - 75).

Рішенням НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ № 2668 від 09.10.2015 року, прийнятим на LІХ сесії VІ скликання вирішено перейменувати вулицю Дзержинського на Воскресінська у селищі міського типу Нова Водолага Харківської області (т. 2 а. с. 31 - 32).

З довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування, виданої КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» та зареєстрованої за вихідним № 681 від 03.10.2017 року, убачається, що власником житлового будинку, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- є ОСОБА_1 і за цим адресом самочинного будівництва, перепланування, реконструкції не велось (т. 1 а. с. 12).

26.09.2017 року КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 13 - 18).

Як убачається з інформаційної довідки № 152250922, сформованої 10.01.2019 року о 13 годині 08 хвилин 46 секунд, за параметрами запиту (адреса: АДРЕСА_1 ) відомості з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек - відсутні (т. 1 а. с. 103).

Відповідно до відомостей, виданих Центром надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради за вихідним № 040125/523 від 17.03.2021 року, на день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 була з 23.11.1979 року зареєстрована одна за адресом АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 30).

Отже, наведеним доведено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області у виді житлового будинку АДРЕСА_1 .

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61970557, виданої 07.10.2020 року о 12 годині 02 хвилини Четвертою харківською міською державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту: ОСОБА_1 наявна інформація про заповіт, посвідчений 14.01.1994 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою за № 2211615 у спадковому реєстрі та № 55 у реєстрі нотаріальних дій (а т. 1 а. с. 231).

Нововодолазькою селищною радою розміщено оголошення у газеті Водолазький кур`єр (випуск від 16.09.2017 року) з пропозицією в місячний термін з дня опублікування оголошення звернутися до Нововодолазької селищної ради спадкоємців померлої ОСОБА_1 та надати документи, що свідчать про належність вищевказаного об`єкта нерухомості тому чи іншому власнику (т. 1 а. с. 19, 72).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61970537, виданої 07.10.2020 року о 12 годині 01 хвилин Четвертою харківською міською державною нотаріальною конторою, убачається, що за параметрами запиту: ОСОБА_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у Спадковому реєстрі інформація відсутня (т. 1 а. с. 232).

Листом, зареєстрованим за вхідним № 5782/20-вх від 13.10.2020 року, завідувач Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Тетяна Козелько повідомила, що станом на надсилання цього листа за вихідним № 669/02-14 від 07.10.2020 року жодна особа із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не зверталась (т. 1 а. с. 230).

З наведеного суд убачає, що хоча за життя спадкодавець й залишала заповідальне розпорядження на випадок своєї смерті, проте у встановлений законодавством строк і порядок жодна особа спадщину не прийняла.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрації юридично особи (бланк серії А01 № 004644), виданого державним реєстратором НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Федоренком А. С., ним 21.05.1997 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ із ідентифікаційним кодом юридичної особи: 04397997 (т. 1 а. с. 5).

З довідки АБ № 428407 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України убачається, що НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА згідно із організаційно-правової формою за КОПФГ є органом місцевого самоврядування (т. 1 а. с. 6).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим станом на 26.11.2018 року за № 1004695904 НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування (т. 1 а. с. 69 - 71).

Рішенням НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ № 387 від 12.09.2017 року, прийнятим на V сесії VІІІ скликання вирішено звернутись до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовом в інтересах територіальної громади селища та сіл Нововодолазької об`єднаної територіальної громади про визнання спадщини відумерлою, зокрема, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 8).

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) та Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями).

Так, відповідно до приписів чинного цивільного процесуального законодавства України, завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому згідно із частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа (як юридична, так і фізична) має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відтак, розглядаючи заяву Нововодолазької селищної ради «Про визнання спадщини відумерлою», суд виходить з того, що з огляду на приписи пункту 8 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України - вказане питання вирішується судом в порядку окремого провадження.

Положення частини 1 статті 293 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Також, ухвалюючи це рішення, суд виходить з положень частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина 5 згаданої вище норми права).

Приписами статей 1216 та 1217 Цивільного кодексу України обумовлено, що спадкуванням, яке може здійснюватися за заповітом або за законом, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 Цивільного кодексу України роз`яснює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з правилами частини 1 та 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового акту спадщина відкривається внаслідок смерті, а часом її відкриття вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, що виданий відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

При цьому, як зазначено у частині 1 статті 1222 вказаного кодексу, спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Отже, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини 1 та 2 статті 1223 зазначеного останнім нормативно-правового кодифікованого акту України).

Частинами 1, 2 та 5 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємиць за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту частини 1 статті 1270 вказаного нормативно-правового акту убачається, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємиць, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частини 1 і 2 статті 1269 цивільного процесуального кодифікованого закону України).

Одночасно із цим, приписами частина 3 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, а саме шість місяців з часу відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї.

Крім того, частиною 4 наведеної вище статті обумовлено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2 - 4 статті 1273 цього кодексу, тобто відмови від спадщини їх представників та згоди на відмову від спадщини органів опіки і піклування.

Окрім цього, норма права, передбачена статтею 1241 вищевказаного кодексу України, зобов`язує суд встановлювати у разі спадкування за заповітом наявність осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Такими особами є: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдовець) та непрацездатні батьки.

Одночасно з цим й вимоги частини 1 статті 1297 зазначеного вище кодифікованого акту, спадкоємиць, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутись до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Спадкоємиць який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність якого не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини 1 і 3 статті 1296 Цивільного кодексу України).

Як убачається з положень частини 1 статті 316 цивільного кодифікованого нормативно-правового акту України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми права, що містяться у частині 1 статті 328 зазначеного вище кодексу визначають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень статей 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями) видача свідоцтва про право на спадщину визнається нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусами.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентований відповідним Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, підпункт 1.2. пункту 1 глави 10 розділу ІІ якого обумовлює, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Аналізуючи вказані норми та ретельно дослідивши докази, зібрані у рамках цієї справи, суд достеменно встановив, що померла ОСОБА_1 мала у власності нерухомість у виді житлового будинку, розташованого в селище міського типу Нова Водолага Харківської області, та за життя хоча і зробила заповідальне розпорядження на випадок своєї смерті, проте на час відкриття спадщини осіб, які б відповідали вимогам, визначеним частиною 1 статті 1222 Цивільного кодексу України, у неї не було.

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 цивільного кодифікованого акту України.

Так, відповідно до правил, обумовлених частиною 1 та 3 цієї матеріальної норми права, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Натомість матеріалами справи доведено, що спадкодавець на час своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресом житлового будинку щодо якого вирішується питання у цій справі, сама, відомостей про наявність у неї малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, а також з обмеженою дієздатністю спадкоємців не має, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою свідоцтва про право на спадщину після неї ніхто не звертався, жодних заяв щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини до суду за весь час з моменту відкриття спадщини й до ухвалення цього рішення не надходило.

Останнє доведене шляхом безпосереднього дослідження системи документообігу суду «Д-3» та відповідною довідкою керівника апарату, долученою до матеріалів справи (т. 2 а. с. 60).

Частиною 1 статті 1277 Цивільного кодексу України регламентовано, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Отже, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини 2 вищевказаної норми матеріального права).

Імперативним приписом статті 1221 Цивільного кодексу роз`яснено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

При цьому, стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 року (із змінами та доповненнями) визначає, що:

-місцем проживання фізичної особи є житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;

-місцем перебування особи є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Механізм здійснення реєстрації місця проживання та перебування осіб в Україні визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (із змінами та доповненнями).

Так, пункти 3, 7 та 9 вказаних Правил мовлять про те, що реєстрація місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування.

Відтак, зареєстрованим місцем проживання спадкодавця є житловий будинок щодо якого вирішується питання в цій справі та який розташований у селище міського типу Нова Водолага Харківської області, а тому Нововодолазька селищна рада як орган місцевого самоврядування є відповідним повноважним заявником, який зобов`язаний порушити питання про визнання спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відумерлою.

З`ясувавши причини звернення заявника до суду із вимогою про визнання спадщини відумерлою, суд переконався, що це є законодавчо встановленим обов`язком органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тому проаналізувавши всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення його заяви шляхом визнання спадщини у вигляді жилого будинку з надвірними будівлями, загальною площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- що належали ОСОБА_1 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою, й передання цього жилого будинок з надвірними будівлями як відумерлу спадщину у власність територіальної громади Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Нововодолазької селищної ради.

У відповідності із приписами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 9 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року(із змінами та доповненнями); статями 11, 316, 328, 1216 - 1218, 1220 - 1222, 1223, 1241, 1261 - 1265, 1268 - 1270, 1272, 1277, 1296 і 1297 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); Рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» у (заява № 72269/01); статтями 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями); статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 року (із змінами та доповненнями); Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року; статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 58, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 95, 128 - 131, 133, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 293, 294, 334 - 338, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Заяву НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКЕ АРХІТЕКТУРНО - ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНЕ БЮРО» та ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ «Про визнання спадщини відумерлою»задовольнити.

Визнати спадщину у вигляді жилого будинку з надвірними будівлями, загальною площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- що належали ОСОБА_1 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою.

Передати жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 44,9 м2, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- як відумерлу спадщину у власність територіальної громади Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Нововодолазької селищної ради.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Заявник: НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА, місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997);

Заінтересована особа: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НОВОВОДОЛАЗЬКЕ АРХІТЕКТУРНО - ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНЕ БЮРО», місцезнаходження (вулиця Гагаріна, будинок № 1, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (36922575);

Заінтересована особа ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, місцезнаходження (вулиця Пушкінська, будинок № 46, місто Харків, 61057), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (43143704).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Повне рішення складено з урахуванням приписів частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 10.01.2022 року.

Суддя: С. В. Мащенко