Рішення

від 09.08.2022 по справі 133/1241/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 133/1241/21

Провадження № 2/133/391/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2022 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Кучерук І.М.,

за участю секретаря Бірюкової Т.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кривенка М.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» (далі - СФГ «Мрія»), в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні витрати та пеню.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,2967 га, кадастровий номер 0521455300:03:003:0021, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бродецької селищної ради Хмільницького (раніше Козятинського) району Вінницької області.

06.08.2012 між ним та СФГ «Мрія» укладено договір оренди землі щодо вказаної вище земельної ділянки, який зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області за №17774632 від 06.12.2014.

Позивачу стало відомо, що починаючи з 2019 року СФГ «Мрія» не використовувало орендовану земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва через відсутність матеріально-технічної бази та фактично передало право користування нею, без узгодження з ним, іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «СФГ «ПН Поділля», тобто відбулася прихована суборенда земельної ділянки.

Дана обставина, на думку позивача, вказує про порушення СФГ «Мрія» істотних умов договору оренди землі від 06.06.2012, а тому просить суд його розірвати тастягнути з відповідача 3% річних, інфляційні витрати та пеню.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.04.2021 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2021 розгляд цивільної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача надав суду відзив (а.с.62-65), в якому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог, мотивуючи це тим, що позивачем не доведено будь-якими належними, допустимими і достатніми доказами, що його земельна ділянка не обробляється СФГ «Мрія», а також те, що треті особи мають право користування спірною земельною ділянкою на підставі будь-якого договору, зокрема договору суборенди. Будь-які інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 0521455300:03:003:0021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні, окрім права оренди СФГ «Мрія» за договором оренди. Також вказує на те, що наявність чи відсутність того чи іншого обладнання, матеріально-технічної бази, техніки певного виду, персоналу певної кваліфікації не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності господарської діяльності, як і не може свідчити про об`єктивну неможливість вчинити відповідні операції з обробітку земельних ділянок. Саме СФГ «Мрія» здійснює оплату орендної плати ОСОБА_2 відповідно до умов договору оренди за рахунок коштів, отриманих від проведення господарської діяльності з обробітку землі. При цьому така господарська діяльність СФГ «Мрія» не порушує умов договору, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, здійснюється на власний розсуд та ризик, і не потребує узгодження із орендодавцем.

Враховуючи те, що СФГ «Мрія» не порушило зобов`язання за договором оренди землі, тому підстави для стягнення з нього 3% річних, інфляційних витрат та пені відсутні.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив (а.с.73-76), у якому зазначив про те, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження невикористання СФГ «Мрія» орендованої земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва через відсутність матеріально-технічної бази. Також посилається на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №133/158/16-ц. Вважає, що у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань з нього необхідно стягнути на користь позивача 3% річних, інфляційні витрати та пеню.

Представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.79-81), у яких зазначив, що висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №133/158/16-ц, не підлягають застосуванню у вирішенні даного спору. Так, саме СФГ «Мрія», а не будь-яка стороння третя особа, здійснює господарську діяльність на орендованих земельних ділянках, в тому числі і на земельній ділянці, належній позивачу, про що подає відповідну податкову та статистичну звітність звітність, сплачує орендну плату орендодавцю за рахунок прибутку, отриманого від проведення господарської діяльності з обробітку землі. Щодо наявності чи відсутності матеріально-технічної бази, то такі основні засоби як склади, виробничі приміщення, машини і устаткування можуть перебувати в орендаря і на праві оренди, лізингу тощо, що не виключає можливості реального виконання ним господарської діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, наведені у позові, відповіді на відзив, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та підтвердив обставини, наведені у відзиві, запереченні на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 06.08.2012 між ОСОБА_2 та СФГ «Мрія» укладено договір оренди землі, який 06.12.2014 зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області за №17774632. Предметом вказаного договору та об`єктом оренди є земельна ділянка площею 2,2967 га, кадастровий номер 0521455300:03:003:0021, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бродецької селищної ради Хмільницького (раніше Козятинського) району Вінницької області. Договір укладено строком на 10 років (а.с.14-22, 42).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності СФГ «Мрія» є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.28).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів за СФГ «Мрія» транспортні засоби не зареєстровані (а.с.30).

Згідно з платіжним дорученням №276 від 14.12.2020 СФГ «Мрія» перерахувало ОСОБА_2 на картковий рахунок плату за користування земельною ділянкою кад. №0021 за грудень 2020 (а.с.68).

З доданих представником відповідача до заперечення звітів (а.с.82-108) вбачається, що СФГ «Мрія» подавалась звітність в електронному вигляді в органи державної статистики у 2020 році за формами: №29-сг (річна); №37-сг (місячна); №4-сг (річна); №21-заг (річна). У 2021 році за формою: №4-сг (річна).

На виконання ухвали суду від 26.04.2021 уповноваженою особою ГУ ДПС у Вінницькій області надано інформацію про те, що СФГ «Мрія» використовувало працю найманих працівників за період з 01-02 місяць 2019 року - 7 осіб; 03 місяць 2019 року - 11 осіб; 04 місяць 2019 року - 17 осіб; 05 місяць 2019 року - 14 осіб; 06 місяць 2019 року - 12 осіб; 07 місяць 2019 року - 11 осіб; 08-11 місяць 2019 року - 10 осіб; 12 місяць 2019 року - 05 місяць 2020 року - 5 осіб; 06-07 місяці 2020 року - 6 осіб; 08-12 місяць 2020 - 7 осіб. Також відповідачем було сплачено «Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: зарплати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами»: у 2019 році - 118038,94 грн., у 2020 році - 65273,47 грн. (а.с.131-156).

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 773 ЦК України передбачено, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (стаття 774 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилом частини шостої статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При зверненні із позовом позивач вказував, що, починаючи з 2019 року, СФГ «Мрія» не використовувало належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передало право користування зазначеною ділянкою іншим особам (прихована суборенда), що суперечить умовам договору, проте жодними належними та допустимими доказами позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме факт передачі орендарем земельної ділянки у користування іншій особі (укладення договору суборенди).

Отже, виходячи з вимог закону, обставин справи та позицій сторін, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що між СФГ «Мрія» в особі голови Дєдова В. та керуючим АБ «Кривенка М.П.» Кривенком М. укладено договір про надання правової допомоги №26/04-1 від 26.04.2021.

Відповідно до додатку №1 до Договору №26/04-1 від 26.04.2021 адвокатом надано клієнту такі послуги: правовий аналіз наданих клієнтом документів, консультація клієнта - 1000,00 грн.; збирання доказів, складання заяв по суті - 5000 грн.; представництво інтересів клієнта в суді І інстанції 6000 грн. Вартість виконаних робіт за професійну правничу допомогу становить 12000,00 грн. (а.с.186).

Згідно з актом прийняття-передачі правової допомоги до Договору №26/04-1 від 26.04.2021 адвокатське бюро надало клієнту, а клієнт прийняв правову допомогу щодо представництва інтересів у Козятинському міськрайонному суді Вінницької області як відповідача у справі №133/1241/21 (а.с.187).

Згідно з рахунком-фактурою від 29.04.2021 (а.с.188) плата за правову допомогу складає 12000, 00 грн. (а.с.188).

Враховуючи також позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2021 у справі №329/766/18, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Позивачем щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, заперечень не надано.

Суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, в тому числі фінансового стану обох сторін, вважає, що витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 12000 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 759, 773 ЦК України, ст.93 ЗК України, ст.ст. 8, 13, 32 Закону України «Про оренду землі» ст.ст. 4, 16, 81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Селянського (фермерського) господарства «Мрія» витрати за надання правничої допомоги у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: СФГ«Мрія», знаходиться: вул. Молодіжна, 35, с. Перемога, Вінницька область, ЄДРПОУ 20096982.

Суддя І.М. Кучерук

Повне судове рішення складено 15.08.2022.