Постанова

від 08.08.2022 по справі 922/3174/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року м.Харків Справа №922/3174/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представників:

прокуратури в режимі відеоконференції Зливка К.О.,

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м.Харків, (вх.№34Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року у справі №922/3174/21

за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області,

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків,

до Приватного акціонерного товариства «Куп`янський молочноконсервний комбінат», м.Куп`янськ,

про стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року до Господарського суду Харківської області звернувся керівник Куп`яської окружної прокуратури Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Куп`янський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ 00418142, 63702,Харківська область, м.Куп`янськ, вул. Ломоносова,26) на користь держави на р/р UA 678999980000033117331020013 (Куп`янське УК/м.Куп`янськ/24062100, код ЄДРПОУ 37813292, Банк одержувач - казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоду, заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 1571979,95 грн. Також просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Куп`янський молочноконсервний комбінат» судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 23579,70 грн., які перерахувати за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року (повний текст складено 08.12.2021 року, суддя Лаврова Л.С.) у справі №922/3174/21 відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Судові витрати апелянт просить відшкодувати йому за рахунок відповідача, а розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням на неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 49, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також норм процесуального права.

Скаржник вказує, що в порушення ст.ст. 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України поза увагою суду першої інстанції залишились доводи прокурора та позивача щодо наявності в діях відповідача вини, вираженої у безвідповідальному та недбалому ставленні останнього до підготовки необхідної для отримання дозволу документації, а отже наявності підстав для застосування до нього наслідків порушення деліктних зобов`язань. Не взято до уваги, що дії Держекоінспекції при проведенні перевірки та складений за її результатами акт не оскаржені, а отже не визнанні незаконними у встановленому чинним законодавством порядку.

Апелянт наполягає на тому, що судом не досліджено всіх обставин за яких відбувалось листування між відповідними органами державної влади та відповідачем, а також причин відмови у наданні дозволу останньому. Порядок подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено саме внаслідок власних дій, а з боку органів державної влади порушень не було. Безпідставним вважає апелянт висновок суду про застосування до спірних правовідносин принципу «мовчазної згоди», а також вважає невірною позицію суду, яка полягала у надані оцінки діям Держгеонадр з видачі дозволу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 року відкрито апеляційне провадження за скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року у справі №922/3174/21. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання на 02.02.2022 року і роз`яснено шляхи реалізації такого права.

21.01.2022 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№773), в якому викладено правову позицію у справі, що є ідентичною до позиції прокуратури.

Відповідач також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№809 від 24.01.2022 року), а 31.01.2022 року надав додаткові письмові пояснення з урахуванням відзиву (вх.№1106).

Так, відповідач вказує, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 02.02.2022 року оголошено перерву до 09.03.2022 року до 11:00 год.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 року роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Отже, судове засідання, призначене на 09.03.2022 року у справі не відбулося. На час винесення даної ухвали в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

В оголошеннях, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі «Фейсбук», суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.

Східний апеляційний господарський суд поступово відновлює свою роботу у особливому режимі, у зв`язку з чим виніс ухвалу від 20.07.2022 року, якою повідомив учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року у справі №922/3174/21 відбудеться « 09» серпня 2022 року об 11:40 год. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Офіційна електронна пошта суду: inbox@eag.court.gov.ua. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 05.08.2022 року задоволено клопотання апелянта про участь його представника у судовому засіданні 09.08.2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Учасники справи про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові адреси та на електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду) копії ухвали суду від 20.07.2022 року.

Крім того, згідно з положеннями ч.2 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 20.07.2022 року оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 21.07.2022 року і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Колегія суддів вважає, що судом було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Нез`явлення в судове засідання представників учасників справи є свідченням їх суб`єктивної поведінки, яка не може бути підґрунтям для затягування розгляду справи відповідної апеляційної скарги. До того ж суд повідомляв учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 09.08.2022 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві і додаткових поясненнях доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в період з 18.09.2018 року по 01.10.2018 року Державна екологічна інспекція у Харківській області провела плановий захід державного нагляду щодо дотримання ПрАТ «Куп`янський МКК» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами державного нагляду складено акт №757/01-04/02-09, яким, зокрема, встановлено:

1) порушення ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Опис порушення: на перевірку надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.05.2018 №6310700000-3992, з терміном дії до 10.05.2028. Попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 08.05.2013 №6310700000-139, з терміном дії до 08.05.2013. Таким чином, встановлено, що ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» в період 09.05.2018 допустило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Інформація стосовно годин роботи джерел утворення викидів в період 09.05.2018 надано листом ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» від 27.09.2018 №1182;

2) порушення ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра. Опис порушення: на перевірку надано Спеціальний дозвіл на користування надрами від 03.06.2002 №2663. Вид корисної копалини прісні підземні води. Строк дії дозволу минув 03.06.2017.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Свердловини №4803, №3702, №3, розташовані поблизу один одної та пробурені на один водоносний горизонт. Відповідно до інформації ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» наданої листом від 27.09.2018 №1182 в період з 04.06.2017 по 25.09.2018 з трьох свердловин було забрано 360160 куб.м підземної води, в тому числі: з свердловини №4803 127734 куб.м води, з свердловини №3702 75696 куб.м води, з свердловини №3 156730 куб.м води. Таким чином, ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» з 04.06.2017 року здійснює забір підземної води з свердловин №4803, №3702, №3 за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), чим допущено самовільне користування надрами.

На підставі акту державного нагляду №757/01-04/02-09 Державною екологічною інспекцією у Харківській області було винесено припис від 05.10.2018 року №02-21/86, в якому з метою усунення порушень природоохоронного законодавства приписано, зокрема до 05.01.2019 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) пункт 8 припису. Відповідна процедура на момент видачі припису проводилась відповідачем, що виключало підстави для його оскарження. Стосовно ж факту відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами станом на 09.05.2018 року у приписі нічого не зазначалося. Відповідач надавав відповіді стосовно виконання частини пунктів припису за визначеними датами.

Про непогодження відповідача з отриманими документами за результатами проведеного заходу державного контролю свідчать письмові докази, надані відповідачем до матеріалів справи, а саме: факсограма позивача від 28.09.2018 №3788/01-22/02-09, листи ПрАТ «Куп`янський МКК» від 28.09.2018 №1203, від 05.10.2018 №1278 «Про необхідність належного оформлення», від 20.09.2018 №1165, листи позивача від 04.10.2018 №3888/01-22/02-09, від 15.11.2018 №4539/01-22/02-09, листи ПрАТ «Куп`янський МКК» від 03.01.2019 №12 та №13, від 31.01.2019 №251, від 25.02.2019 №339.

Державна екологічна інспекція у Харківській області, вважаючи, що відповідач самовільно використовував підземну воду, надіслала ПрАТ «Куп`янський МКК» претензію від 29.10.2018 року №164 із пропозицією відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води), на суму 1570477,68 грн., до якої додано розрахунок збитку, заподіяного державі, здійснений за період з 04.06.2017 року по 25.09.2018 року. Позивачем також була направлена претензія від 14.12.2018 року №203 з пропозицією про добровільне відшкодування заподіяного відповідачем збитку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розрахованого за 09.05.2018 року на суму 1502,27 грн.

ПрАТ «Куп`янський МКК», не погодившись із зазначеними претензіями, відхилило їх у повному обсязі згідно відповіді від 08.11.2018 року №1361 та від 18.01.2019 року №126.

Щодо самовільного користування надрами (підземні води) із трьох свердловин, внаслідок чого позивачем розраховано збитки в розмірі 1570477,68 грн, слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

У ст. 2 Водного кодексу України йдеться про гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України. Відповідно до положень статей 46, 48 цього Кодексу водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п.9 ч.1 ст.44, ст.49 Водного кодексу України). Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Строки користування надрами визначені в ст. 15 Кодексу України про надра. Зокрема, вказаною статтею Кодексу встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами №2663 від 03.06.2002 року зі строком дії 15 років, дата видачі 03.06.2002 року, підстава надання наказ від 08.09.2011 року №66. 12.12.2011 року було укладено угоду №2663 щодо умов користування надрами з метою видобування корисних копалин, що є додатком до вищенаведеного спеціального дозволу.

Оскільки зі змісту спеціального дозволу на користування надрами №2663 від 03.06.2002 року неможливо було достеменно встановити дату одержання вказаного дозволу підприємством, та дозвіл містить суперечливу інформацію щодо дати видачі (03.06.2002) та підстави видачі (08.09.2011), а також враховуючи, що з 2002 року минуло досить багато часу, та підприємство не мало жодного документального підтвердження щодо дати отримання дозволу, останнім були направлені адвокатські запити до Державної служби геології та надр України та отримані відповіді.

На адвокатські запити адвоката Терновської Ю.М. від 11.12.2020 року та адвоката Кизим Т.В. від 17.12.2021 року до Державної служби геології та надр України про надання письмової інформації про дату одержання відповідачем дозволу №2663, а також належним чином засвідчених копій документів Держгеонадра у відповідях від 21.12.2020 року №19307/01/11-20 та від 29.12.2020 року №19673/01/11-20 повідомила, що дозвіл на користування надрами від 03.06.2002 року №2663 було видано представнику товариства 09.09.2002 року. До вказаних відповідей на адвокатські запити Держгеонадра додані копії витягів з журналу, в яких міститься інформація про дату реєстрації 03.06.2002 року спецдозволу №2663 та номер бланку 00-3544, ділянка надр прісні води, де розташований водозабір ЗАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», місцезнаходження: 63702, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Ломоносова, 26, виданого відповідачу, строк дії дозволу 15 років, оплата за дозвіл - №2265 від 21.08.2002 року в розмірі 340 грн, а також дата отримання спецдозволу 09.09.2002 року та підпис особи, що отримала дозвіл.

За приписами ст.251-254 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Стаття 26 Кодексу України про надра встановлює, що право користування надрами припиняється зокрема у разі закінчення встановленого строку користування надрами.

Відтак, згідно з положеннями ст. 15 та ст. 26 Кодексу України про надра строк користування надрами у відповідача та, відповідно, строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.06.2002 року №2663, враховуючи дату його одержання 09.09.2002 року, закінчився через п`ятнадцять років у відповідну календарну дату, тобто 09.09.2017 року.

Натомість до стягнення заявлено 1570477,68 грн. і розрахунок здійснений за період з 04.06.2017 року по 25.09.2018 року, тобто розрахунок вчинено без урахування вищевказаних обставин.

Матеріали справи свідчать, що в обґрунтування відсутності вини відповідача в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням строку дії попереднього спеціального дозволу на користування надрами №2663 від 03.06.2002 року, останнім наведено інформацію та надано документи, які свідчать про те, що робота по отриманню дозволу була розпочата відповідачем ще у грудні 2016 року.

Так, першу заяву на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.06.2002 №2663 відповідач направив 06.12.2016 на адресу Державної служби геології та надр України без документів, передбачених абзацом 6 пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Додатком 1 до цього Порядку. В цій заяві відповідач повідомив, що документи до заяви, зазначені у додатку 1 до Постанови КМУ від 30.05.2011 № 615, будуть надіслані додатково після отримання позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр.

У своєму повідомленні у відповідь на першу заяву відповідача на продовження дозволу у формі листа-відмови від 28.12.2016 року №24549/13/12-16 Держгеонадра зазначила, що комплектність документів не відповідає вимогам пункту 14 та додатку 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, а саме: надано тільки заяву.

Держгеонадра повернула заяву від 06.12.2016 року № 1756 та повідомила, що до отримання повного пакета документів у продовженні строку дії зазначеного спеціального дозволу на користування надрами відповідача відмовлено відповідно до пункту 15 Порядку №615, та не вказала на пропущений строк подачі документів на продовження дозволу та про порушення пункту 14 Порядку №615.

Другу заяву на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами 10.02.2017 повторно направило на адресу Державної служби геології та надр України (отримано Держгеонадра 13.02.2017) з наступними додатками:

1. копії свідоцтва за №100319015 про реєстрацію платника ПДВ, свідоцтва за №710735 серія АОО про державну реєстрацію та довідки за № АБ632040 з ЄДР;

2. пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства;

3. копії результатів хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більше як 6 місяців;

4. копії протоколу Державної комісії по запасах про затвердження запасів;

5. каталог географічних координат водозабірних споруд;

6. оглядова карта (масштаб не менше як 1:200000);

7. ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами;

8. план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунду), а також з лініями геологічних розрізів;

9. копія гідрологічної карти;

10. характерні геологічні розрізи в межах категорій запасів та умовними позначками;

11. позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

У березні місяці 2017 року ПрАТ «Куп`янський МКК» отримало відмову Державної служби геології та надр України у формі листа №5525/13/12-17 від 09.03.2017 року у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.06.2002 року №2663 у зв`язку з тим, що першу заяву Товариства на продовження строку дії дозволу (строк дії до 03.06.2017) було зареєстровано в Держгеонадрах 08.12.2016 року, що не відповідає вимогам пункту 14 Порядку, а також зазначила, що у наданому пакеті документів відсутній каталог географічних координат, який передбачено додатком 1 до Порядку.

Спеціальні дозволи на користування надрами є документами дозвільного характеру та включені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 року №3392-VI із змінами і доповненнями, пункт 133.

Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлені в ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (зі змінами і доповненнями) порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абз. 5, 6, 14 п. 14 Порядку №615 для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону. Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі. Підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу наведені в п. 15 Порядку №615.

Абзацами 8,9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить, що користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами. Для реалізації права на продовження строку тимчасового користування надрами надрокористувач не пізніше ніж за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії спеціального дозволу має подати до Держгеонадра заяву з документами, зазначеними у додатку 1 до Порядку № 615. Перебіг строку тимчасового користування розпочинається безпосередньо з дати одержання спеціального дозволу. Орган з питань надання дозволу вирішує питання продовження строку дії дозвільних документів протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі. У випадку відмови у продовженні строку дії дозволу, повторна заява розглядається протягом 5-ти робочих днів і виключно в напрямку того, чи усунув заявник причини, що слугували відмовою при розгляді первісної заяви. Відмова у продовженні строку дії дозволу з причин, раніше не зазначених у первісній відмові, - заборонена.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Державна служба геології та надр України другий раз відмовила у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, не зазначеної у першій відмові строк подачі заяви. Додатково у відмові було вказано, що до заяви не додано каталог географічних координат, що не відповідає дійсності і спростовується додатком 5 до заяви на отримання дозволу. Отже, було порушено строк розгляду повторної заяви понад п`ять робочих днів з дня отримання відповідної заяви (заява отримана 13.02.2017 року, а відмова 09.03.2017 року) - абз. 8 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Повторну відмову здійснено з іншої причини, що є порушенням абз. 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», та також за умов наявного у відповідача права на користування надрами до 09.09.2017 року, а не до 03.06.2017 року, як вважав дозвільний орган, що не відповідає приписам ст. 15 та ст.26 Кодексу України про надра.

ПрАТ «Куп`янський МКК» втретє направило на адресу Державної служби геології та надр України (отримано Держгеонадра 21.03.2017 року) заяву від 15.03.2017 року №299 на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з додатками. Заява та додатки до заяви були цілком аналогічні тим, що направлялися за другою заявою, в тому числі і каталог географічних координат.

У квітні місяці 2017 року відповідач отримав відмову Державної служби геології та надр України №8145/13/12-17 від 10.04.2017 року у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з тим, що першу заяву товариства на продовження строку дії дозволу (строк дії до 03.06.2017) було зареєстровано в Держгеонадра 08.12.2016, що не відповідає вимогам пункту 14 Порядку. Тобто, Державна служба геології та надр України відмовила у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.06.2002 № 2663 з підстави, не зазначеної у першій відмові (строк подачі заяви). У третій відмові було відсутнє твердження, що до заяви не додано каталог географічних координат, хоча третя заява та додатки до заяви були повністю аналогічні другій (повторній) заяві та додаткам до неї, що спростовує обставину, що заявник не надав з другою (повторною) заявою каталог географічних координат, як це було зазначено в повторній відмові. Таким чином, третя відмова суперечить абз. 8, 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ст. 15 та ст.26 Кодексу України про надра.

ПрАТ «Куп`янський МКК» вчетверте направило на адресу Державної служби геології та надр України заяву від 19.04.2017 року №419 (отримано 24.04.2017) на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.06.2002 № 2663 з додатками, які направлялися за другою та третьою заявами, та лист від 20.04.2017 № 422/23 з посиланням на ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У травні місяці 2017 року ПрАТ «Куп`янський МКК» знову отримало відмову Державної служби геології та надр України у формі листа №11247/13/12-17 від 18.05.2017 року у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з тим, що першу заяву відповідача на продовження строку дії дозволу (строк дії до 03.06.2017) було зареєстровано в Держгеонадра 08.12.2016, що не відповідає вимогам пункту 14 Порядку. Четверта відмова суперечить абз. 8, 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ст. 15 та ст.26 Кодексу України про надра.

П`яту заяву від 30.05.2017 року №652 на продовження строку дії дозволу було направлено відповідачем на адресу Державної служби геології та надр України з додатками, які направлялися за другою, третьою та четвертою заявами та отримано Держгеонадра 31.05.2017 року. Крім того, ПрАТ «Куп`янський МКК», як і у четвертому випадку звернення, направило в Держгеонадра лист від 30.05.2017 року №659, в якому зокрема зазначило, що згідно з ч.5 ст.4-1 Закону про дозвільну систему при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

У відповідь на п`яту заяву відповідач отримав лист-відмову від 29.06.2017 року №14193/03/12-17 з обґрунтуванням, що повністю співпадає з попередніми трьома листами-відмовами, аж до допущеної ще в другому листі-відмові помилки «Держгенадра», замість «Держгеонадра», та із зазначенням про те, що ПрАТ «Куп`янський МКК» подано заяви з додатками як на продовження строку дії дозволу, так і на отримання дозволу (на одну ту ж саму ділянку надр (видобування підземних вод водозабору підприємства, що знаходиться у Харківській області), що не відповідає вимогам Порядку №615 та унеможливлює задоволення заяви на продовження строку дії дозволу №2663.

П`ята відмова у формі листа Держгеонадра від 29.06.2017 року №14193/03/12-17 суперечить абз. 8, 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст. 15 та ст. 26 Кодексу України про надра, п.15 Порядку №615.

Перша заява розглядалась Держгеонадра до 14.08.2017 року, для підготовки листа-відмови від 14.08.2017 року №17360/03/12-17 із зазначенням про те, що у наданій заяві на отримання дозволу відповідачем зазначено ділянку надр - Куп`янське родовище, однак в інших наданих документах назва ділянки надр не узгоджуються із назвою в заяві. Документи на отримання дозволу надано ПрАТ «Куп`янський МКК», однак в графічних додатках заявником зазначено ПАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат», що не узгоджується з інформацією, зазначеною у заяві. Географічні координати водозабірних свердловин не відповідають місцерозташуванню на ситуаційному плані. Географічні координати необхідно надати в системі координат Пулково 42».

За п.9 Порядку №615 дії щодо погодження видачі дозволу відповідними радами вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу. Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії відповідним органам. В порушення п.9 Порядку № 615 тільки після отриманого листа-нагадування відповідача від 30.06.2017 №760 Держгеонадра лише 12.07.2017 зареєструвала відповідне клопотання про надання надр у користування за №15117/03/12-17, яке було одержано Харківською обласною радою 24.07.2017 за вх.№5791/01-16.

Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII, що набрав чинності з 04.06.2017, тобто на момент підготовки першого листа-відмови вже був чинним, зміна найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення документів та/або внесення змін до документів, що засвідчують права такої юридичної особи на володіння, користування, розпорядження майном (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію технологічних транспортних засобів тощо), та до інших документів, що згідно із законодавством не є дозвільними, але які мають бути в юридичної особи і в яких зазначається найменування юридичної особи, якій видані та/або якою створені, та/або для якої затверджені (погоджені) органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, та/або уповноваженими установами/організаціями такі документи (проектна документація на будівництво, вихідні дані (містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування), технологічні інструкції, технології, проекти зон санітарної охорони, зони санітарної охорони, паспорти, свідоцтва, декларації, акти, атестати, протоколи, посвідчення, ліміти, висновки, норми, нормативи, звіти, плани, журнали, довідки, щоденники, талони, настанови, програми, графіки, повідомлення, схеми, книги обліку, правила, проекти, карти, картки, реєстраційні картки, програми, регламенти, погодження, методики, інструкції тощо).

Таким чином, зауваження Держгеонадра щодо назви відповідача являлось необґрунтованим та суперечило Закону. Оскільки відповідачем чотири рази надавався каталог географічних координат як додаток до другої-п`ятої заяв на продовження строку дії дозволу №2663, то вимога щодо необхідності надання географічних координат в системі координат Пулково 42 свідчить про поверхневий та необ`єктивний характер розгляду документів ПрАТ «Куп`янський МКК» на продовження строку дії дозволу та являється порушенням ст. 4-1 Закону про дозвільну систему, за яким при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). По суті справи мав місце повторний розгляд тих же самих документів (каталогу географічних координат) одним і тим же самим органом Держгеонадра в п`ятий раз, враховуючи направлені відповідачу відмови від Держгеонадра протягом першого півріччя 2017 року.

Другу заяву від 01.09.2017 року №1001 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з урахуванням зауважень попереднього листа Держгеонадра було направлено відповідачем разом з письмовими поясненнями (лист від 1002 від 01.09.2017), в яких зокрема зазначено: «Уточнена назва ділянки надр: «Куп`янське родовище прісних підземних вод» замінено на «ділянка надр, де розташований водозабір ПрАТ «Куп`янський МКК». У квітні місяці ПрАТ «Куп`янський МКК» листом від 24.04.2017 № 446 повідомляло Держгеонадра про зміну найменування з доданими належно завіреними копіями документів в обґрунтування зміни найменування юридичної особи. Географічні координати водозабірних свердловин, не дивлячись на те, що серед інших додатків каталог географічних координат в такому ж самому вигляді подавався підприємством чотири разу поспіль протягом з грудня 2016 по травень 2017 разом із заявами на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами і не мав до себе зауважень, після визначення ДНВП «Геоінформ Україна» за відповідною угодою в системі координат Пулково 42 надаються на вимогу Держгеонадра в системі «Пулково 42».

Другу Заяву від 01.09.2017 №1001 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону Держгеонадра розглядала дев`ять місяців та надала лист-відмову від 05.06.2018 року за №9740/03/12-18. Підставами для відмови в наданні дозволу було визначено 2 (дві) основних причини, жодна з яких не знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями відповідача, а саме відсутність інформації стосовно погодження Харківської обласної ради надання без проведення аукціону ПрАТ «Куп`янський МКК» надр у користування, а також відсутність результатів оцінки впливу на довкілля.

Документи на погодження надання надр у користування були направлені до Харківської обласної ради та датовані 11.09.2017 року №20472/03/12-17.

Листом від 05.06.2018 року №9740/03/12-18 Держгеонадра за результатами розгляду заяви від 01.09.2017 року (через 9 місяців), посилаючись на п. 8, п. 9 Порядку №615, повідомила, що направила копії документів на адресу Харківської обласної ради (ХОР) для розгляду питання щодо погодження видачі зазначеного дозволу, але погодження відсутнє, тому документи повертаються.

Харківська обласна рада надала свою згоду, яку оформила рішенням від 07.12.2017 року №611-VII, але при цьому допустила технічні помилки, про визнання яких повідомила Держгеонадра листом від 23.03.2018. Оскільки найближча сесія ХОР після отримання листа Держгеонадра від 28.02.2018 відбулася лише 07.06.2018, то рішенням сесії Харківської обласної ради від 07.06.2018 № 763-VII «Про внесення змін до рішення ХОР 07.12.2017 № 611-VII» і були внесені зміни до рішення Харківської обласної ради від 07.12.2017. Наявність технічної помилки в рішенні Харківської обласної ради також виключає наявність вини в діях відповідача та його протиправну поведінку.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №821/1910/17 «згідно із змінами, внесеними до Порядку №615 постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності» від 16.12.2015 №1173, дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу (абз.7 пункту 9 Порядку № 615).[…] протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені».

За абз.10 п.9 Порядку №615 у разі ненадання відповідними органами позитивної або негативної відповіді щодо погодження не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів вважається, що надання дозволу ними погоджено. В даному випадку це 10.12.2017. Тобто фактично та юридично питання про надання ПрАТ «Куп`янський МКК» надр у користування за Порядком №615 на момент реєстрації в Держгеонадра другого листа-відмови вже вважалося погодженим ХОР, що знову ж таки виключає факт наявності вини у відповідача.

Відсутність результатів оцінки впливу на довкілля, не була зазначена в попередньому повідомленні Держгеонадра в якості причини повернення документів, що є порушенням абз.8-9 ч.5 ст.4-1 Закону про дозвільну систему.

Другу Заяву було направлено ПрАТ «Куп`янський МКК» ще за три з половиною місяці до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». За ст.17 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Такі висновки були наявні у відповідача.

Третю заяву від 19.06.2018 №800 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з урахуванням зауважень попереднього листа Держгеонадра було направлено відповідачем разом з письмовими поясненнями (зареєстровано в Держгеонадра 22.06.2018 за вх.№12953/02/12-18). До третьої заяви, окрім інших передбачених Порядком №615 документів, було додано позитивні висновки державної екологічної експертизи оцінки впливу на навколишнє природне середовище експлуатації водозабору від 28.02.2001 №052 та оцінки впливу на навколишнє природне середовище водозабору із свердловини (артезіанська свердловина №3) від 22.02.2006 №091. Листом від 04.07.2018 № 12633/02/12-18 Держгеонадра повернула надані ПрАТ «Куп`янський МКК» документи, оскільки як зазначила Держгеонадра, документи не відповідають вимогам пункту 8 Порядку (не прошито додатки № № 1, 2, 3 (графічні матеріали).

Четверту заяву від 13.07.2018 №848 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з урахуванням зауважень попереднього листа Держгеонадра було направлено відповідачем разом з письмовими поясненнями (лист від 13.07.2018 №849) і зареєстровано в Держгеонадра 16.07.2018 за вх.№14441/02/12-18.

Листом від 27.07.2018 № 14445/02/12-18 Держгеонадра повернула надані ПрАТ «Куп`янський МКК» документи, оскільки заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованим сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента із зазначенням дати та вихідного номера. Документи, надані ПрАТ «Куп`янський МКК», не відповідають вимогам пункту 8 Порядку.

При розгляді третьої та четвертої заяв відповідача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону не було дотримано п`ятиденний строк, передбачений абз. 8 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», та зазначалися нові причини повернення документів, що не відповідає абз. 9 ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

П`яту заяву від 03.08.2018 №1008 про надання спеціального дозволу на користування надрами, з урахуванням зауважень попереднього листа Держгеонадра, було направлено відповідачем разом з письмовими поясненнями (лист від 03.08.2018 №1011) і зареєстровано в Держгеонадра 06.08.2018 за вх.№15770/02/12-18. Наказом Держгеонадра від 31.10.2018 №409 прийнято рішення про надання ПрАТ «Куп`янський МКК» спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з п.25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ.

Відповідно до п. 9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015 №1174, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди (в редакції, чинній на момент) видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №804/6947/15, правовий статус Держгеонадр (станом на дату виникнення спірних правовідносин) було визначено згаданим вище Положенням, за яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Держгеонадр України, є наказ за підписом Голови цього відомства. Процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами і повноваження органу з питань надання цих дозволів визначено Порядком №615, відповідно до якого прийняття рішення з цього питання є компетенцією лише органу з питань надання дозволу. При цьому якщо аналізувати зміст положень пунктів 18, 19, 25 Порядку №615 поряд зі згаданими вище нормами Положення щодо повноважень Держгеонадр, то формою такого розпорядчого рішення є наказ (який, зокрема, у випадку відмови надрокористувачу у задоволенні його звернення, може бути предметом оскарження).

Тобто, у разі відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу та внесенні змін Держгеонадра повинно прийняти відповідне рішення, яке оформлюється наказом.

У справі, яка розглядається, відповідач за результатами розгляду заяви позивача не приймав відповідного рішення у вигляді наказу, у зв`язку із чим Держгеонадра порушена процедура, встановлена Порядком №615, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність дій відповідача з повернення заяви з доданими до неї документами.

Аналогічну правову позицію визначено в постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №826/11779/17, від 21.05.2020 у справі №821/1910/17, від 22.12.2020 у справі №817/856/16.

Наразі, відповідач у всіх випадках відмов в отриманні/продовженні спеціального дозволу на користування надрами отримував від Держгеонадра звичайні листи, а не рішення у формі наказів, що не відповідає вимогам Порядку №615 та Положенню про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015 року №1174, яке визначає статус цього органу.

При цьому, надання Держгеонадра листів, а не наказів позбавляло права відповідача на оскарження дії відповідного органу, оскільки можна оскаржити наказ, а не лист.

Відповідно до ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №821/1910/17 «згідно з пунктом 133 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, документом дозвільного характеру є спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок. Отже, отримання дозволу на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами є дозвільною процедурою у розумінні статті 4-1 Закону №2806-IV. Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 4-1 Закону №2806-IV строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини шостої наведеної статті, у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Згідно із абзацом 10 частини першої статті 1 Закону №2806-IV принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Зміст наведених норм свідчить, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови подання ним заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому законом порядку. Обставини справи свідчать про наявність усіх визначених законом умов для застосування принципу мовчазної згоди. Отже, позивач набув право на подальше користування надрами.

Припинення водозабору із свердловин за умов відсутності будь-яких альтернативних варіантів забезпечення своїх господарсько-питних потреб означає повну зупинку роботи відповідача.

Обставини даної справи свідчать, що позивач та прокурор, стверджуючи, що дозвіл №2663 діє до 03.06.2017 року, не врахували ключову обставину дату одержання відповідачем вищенаведеного дозволу 09.09.2002 року, у зв`язку з чим відповідачем був дотриманий строк на подачу заяви на продовження строку дії дозволу №2663, а наявні у справі докази свідчать про наявність усіх визначених законом умов для застосування принципу мовчазної згоди. Отже, відповідач набув право на подальше користування надрами. При цьому, саме дії всуперч вимог чинного законодавства а подекуди бездіяльність Держгеонадра призвели до неможливості своєчасного погодження дозволу.

Щодо наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, внаслідок чого позивачем розраховано збитки в розмірі 1502,27 грн, слід зазначити наступне.

Відповідності до ст. 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

Законодавством визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом (ст.ст. 33-34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»). Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (п. є ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Як вбачається з акту перевірки від 01.10.2018 року №757/01-04/02-09, попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 08.05.2013 №6310700000-139 мав термін дії п`ять років, тобто до 08.05.2018 року. Наступний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами датований 10.05.2018 року №6310700000-3992.

Розрахунок збитку, завданого державі, здійснений за один день 09.05.2018 року.

Оскільки 09.05.2018 року є загальнодержавним святковим вихідним днем, державні установи, зокрема і Департамент екології та природних ресурсів Харківської Обласної державної адміністрації, який видав чинний дозвіл на викиди, та Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, рішення якого від 10.05.2018 року №4.2/6447 стало підставою для видачі дозволу, не працювали. Саме у зв`язку з цим чинний дозвіл на викиди датовано 10.05.2018 року, оскільки 09.05.2018 року за Законом являється вихідним днем.

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ «Куп`янський МКК» завчасно та в установленому законодавством порядку розпочало процедуру по отриманню чинного дозволу на викиди, попередній дозвіл на викиди був чинним по 08.05.2018 року включно, 09.05.2018 в Україні - святковий день, внаслідок чого наступний дозвіл було датовано 10.05.2018 року. Вина відповідача у тому, що новий дозвіл датовано 10.05.2018 року, а не 09.05.2019 року відсутня. Неможливість видачі нового дозволу 09.05.2018 року зумовлена графіком роботи дозвільного органу, оскільки 09.05.2019 року є загальнодержавним святковим вихідним днем, державні установи в цей день не працюють і, відповідно, не можуть видавати жодні рішення і дозволи, датовані 09.05.2018 року. У свою чергу, приватні суб`єкти господарювання мають повне право здійснювати свою господарську діяльність і в загальнодержавні святкові вихідні дні. Надані відповідачем докази свідчать про те, що ПрАТ «Куп`янський МКК» є харчовим підприємством, на якому запроваджено виключно безперервний цілодобовий виробничий процес.

Відповідно до ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Враховуючи, що дозвільному органу було достеменно відомо, що попередній дозвіл втрачає свою дію 08.05.2018 року, а новий дозвіл видано лише 10.05.2018 року, то відсутність дозволу, діючого станом на 09.05.2018 року, не залежало від відповідача жодним чином, що виключає його вину у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За змістом частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Встановлені судом обставини свідчать, що відповідач почав процедуру щодо отримання дозволів своєчасно, тобто в діях відповідача не вбачається вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення. Затримка у оформленні спеціального дозволу на користування надрами та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків за ст.1166 Цивільного кодексу України. До того ж під час розгляду справи встановлено, що розмір шкоди заявленої до стягнення є недоведеним, оскільки період за який її нараховано є неналежним.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів звертає увагу, що аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів та зводяться до необхідності трактування наявних між сторонами правовідносин у бажаному для позивача світлі без підтверджуючих на те обставин, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року у справі №922/3174/21 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 року у справі №922/3174/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2022 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук