Постанова

від 15.08.2022 по справі 522/12963/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2167/22

Справа № 522/12963/19

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадження,у відсутністьучасників справиапеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в особійого представникаадвоката ВороненкоАнастасії Зунівни,на рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від09грудня 2020року уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прозахист честі,гідності таділової репутаціїта стягненняморальної шкоди,

встановив:

30.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди (т.1, а.с. 3-12).

Позовні вимоги були мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 год. 53 хв. ОСОБА_2 розмістив на персональній сторінці у соціальній мережі FacebooK https://www.facebook.com/markgordienkol968 пост, що завантажується за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому ним була опублікована інформація наступного змісту (мовою оригіналу): «СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч. 4 cт.189 УК Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОПГ ОСОБА_6 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания. Основными фигурантами дела являютсяОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг толи 50 толи 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили "терпиле цифру до 200 тысяч. Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. К сожалению, Мусаев убежал в Россию, а ОСОБА_9 в Израиль. По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа....К сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, Сурен в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...»

Також ОСОБА_2 розмістив під своїм авторством публікації на веб-сайтах, власниками яких є, як про це зазначає позивач, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а саме:

ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_4 /.

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 33 хв. за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5 .htmlякі, зокрема, містять ідентичну недостовірну інформацію про позивача (мовою оригіналу):

«СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч 4 cm.189 УК Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОПГ ОСОБА_6 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания.Основными фигурантами дела являютсяОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг то ли 50 то ли 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили "терпиле" цифру до 200 тысяч. Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. Ксожалению, Мусаев убежал в Россию, а ОСОБА_9 в Израиль.По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа....К сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, Сурен в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...».

З огляду на вищевикладене, позивач вважав таку інформацію недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09.12.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди відмовлено (т. 2, а.с. 44).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі його представника адвоката Вороненко А.З., ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09.12.2020 року та постановлення нового, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (т. 2, а.с.61-69).

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання, у тому числі відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 через представника адвоката Скиби Є.А., відповідач ОСОБА_3 - через свого представника адвоката Перової К.Ю. (т.2, а.с. 154-156).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше одного року (а.с. 168-169), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи, які не надали суду заяви про відкладення справи з тих чи інших підстав.

При цьому колегія суддів враховує, що представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Скиба Є.А. надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача (т.2, а.с.160-161).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 10.08.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 16.08.2022 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи узадоволенні позову ОСОБА_1 про захистчесті,гідності таділової репутаціїта стягненняморальної шкоди,суд першоїінстанції виходивіз того,що в Україні відсутній реєстр власників веб-сайтів. Інформація щодо власника веб-сайту може бути розміщена на самому веб-сайті. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. Ним може бути отримувач послуг хотингу та/або володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет (формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частин каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частин в межах облікового запису).

Тобто, особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати, а відносини між цими суб`єктами, відповідно до яких визначається власник веб-сайту, врегульовані на договірних засадах.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2019 року від ОСОБА_2 до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки він не має у власності та не користується жодними персональними сторінками у соціальній мережі Facebook. За ним не зареєстровано будь-якого офіційного та не офіційного інтернет сайту. Відповідач не розміщував будь-де у мережі інтернет і не розповсюджував будь-яких постів про позивача. ОСОБА_2 не має жодного відношення як і до сторінки у соціальній мережі Facebook, де розміщено пост про позивача так і до інших веб-сайтів. Також зазначив, що позивачем не надано доказів того, що саме він є автором та розповсюджувачем посту про позивача, оскільки у мережі Інтернет може зареєструватися будь-яка особа та під будь-яким іменем. Тому створити веб-сайт у мережі Інтернет та підтримувати сторінку від імені відповідача, у тому числі шляхом розміщення інформації та фотознімків, може будь-яка особа (т.1, а.с.97-99).

Також 16 вересня 2019 року від ОСОБА_4 до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що саме він є автором та розповсюджувачем посту про позивача, оскільки у мережі Інтернет може зареєструватися будь-яка особа та під будь-яким іменем. Тому створити веб-сайт у мережі Інтернет та підтримувати сторінку від імені відповідача, у тому числі шляхом розміщення інформації та фотознімків, може будь-яка особа (т.1, а.с.105-107).

01 жовтня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка подана у строки та з дотриманням вимог ст. 179 ЦПК України. У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 неодноразово заявляв про наявність у нього персональної сторінки у соціальній мережі « Facebook», у тому числі публічно (т.1, а.с.113-116).

25 листопада 2019 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилається на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки він не є власником зазначених у позові веб-сайтів та не розміщував будь-де у мережі Інтернет будь-якого змісту пости про позивача (т.1, а.с.193-195).

10 грудня 2019 року від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адвоката Скиби Є.А. до суду надійшли заперечення, в яких представником відповідачів зазначено, що відповідачі не мають жодного відношення до вищевказаних інтернет ресурсів, не мають доступу до керування веб-сайтом або сторінкою у соціальній мережі « Facebook», не мають змоги редагувати, змінювати їх вміст та не мають доступу до їх адміністративної панелі. Надана позивачем довідка та експертний висновок ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес, на думку представника відповідачів базуються на припущеннях, а не на доказах, тому представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача (т.1, а.с.212).

11 грудня 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій зазначено, що посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що він не є власником веб-сайту, є хибними оскільки відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 06 червня 2019 року за № 32/2019-Д реєстратором доменного імені http://politica.com/ua/ є ОСОБА_3 , тому позовні вимоги до ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (т.1, а.с.214-217).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_6 о 17 год. 53 хв. у соціальній мережі FacebooKhttps://www.facebook.com/markgordienkol968 від імені ОСОБА_2 було опубліковано пост, що завантажується за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в якому була опублікована інформація наступного змісту (мовою оригіналу):«СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч 4 cт.189 УК Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОПГ ОСОБА_6 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания.

Основными фигурантами дела являются ОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг то ли 50 то ли 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили "терпиле цифру до 200 тысяч.

Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. К сожалению, Мусаев убежал в Россию, а ОСОБА_9 в Израиль.

По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа.

...К сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, Сурен в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...».

Також ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_6 о 12 год. 33 хв. за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_9 , була розміщена ідентична інформацію про позивача (мовою оригіналу):

«СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч 4 cm.189 Ук Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОСОБА_11 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания.Основными фигурантами дела являютсяОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг то ли 50 то ли 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили "терпиле" цифру до 200 тысяч. Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. Ксожалению, Мусаев убежал в Россию, а Сардарян в Израиль.По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа....К сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, Сурен в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...».

Суд першої інстанції виходив із того, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно ізстаттею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

В Україні відсутній реєстр власників веб-сайтів. Інформація щодо власника веб-сайту може бути розміщена на самому веб-сайті. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. Ним може бути отримувач послуг хотингу та/або володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернект (формалізований згідно зі стандартами мережі Інтерет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частин каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частин в межах облікового запису).

Тобто, особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати, а відносини між цими суб`єктами відповідно до яких визначається власник веб-сайту, врегульовані на договірних засадах.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Такі правові висновки містяться в п. 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 06 червня 2019 року за № 32/2019-Д, довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 06 червня 2019 року за № 26/2019-Д власниками веб-сайтів ОСОБА_12 є ОСОБА_3 , власниками веб-сайту газети « Odessa Daily» є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Разом з тим, у вказаних довідках зазначається, що реєстрація доменних імен здійснюється реєстраторами, як правило, в онлайн-режимі на підставі даних, повідомлених особисто заявником (реєстрантом доменного імені) без проведення ідентифікації та додаткових перевірок таких даних, тому встановити, що саме ОСОБА_3 , є власником (реєстрантом) веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_10 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками (реєстрантами) веб-сайту газети « Odessa Daily»,на яких опублікована інформація наступного змісту:

«СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч 4 cm.189 Ук Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОСОБА_11 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания.Основными фигурантами дела являютсяОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг то ли 50 то ли 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили "терпиле" цифру до 200 тысяч. Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. Ксожалению, Мусаев убежал в Россию, а ОСОБА_9 в Израиль.По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа....К сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, ОСОБА_13 в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...». не вдається можливим.

Щодо опублікування посту в соціальній мережі Facebookhttps: //www.facebook.com/markgordienkol968 від імені ОСОБА_2 опубліковано пост, що завантажується за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в якому була опублікована інформація наступного змісту (мовою оригіналу): «СБ Украины вместе с ДСР НП Украины в рамках уголовного дела 120180000000067, ч. 4 cт.189 УК Украины, шесть месяцев отслеживали и документировали ОПГ ОСОБА_6 . В этот раз это было вымогательство 200 тысяч долларов, сопровождаемое похищением и пытками. В результате у потерпевшего тяжкие телесные повреждения и безысходная решимость дать показания.

Основными фигурантами дела являются ОСОБА_7 и ОСОБА_8 . Один заказывал, второй похищал и все вместе выбивали долг то ли 50 то ли 80 тысяч, но чтобы не мелочиться и не путаться, они округлили «терпиле» цифру до 200 тысяч.

Было проведено ряд обысков, изъяты автомат Калашникова и пистолет Макарова. К сожалению, Мусаев убежал в Россию, а Сардарян в Израиль.

По моим данным, они оттуда пытаются договориться, чтобы уголовное дело свести к гражданско-правовым отношениям, мол, потерпевший после избиения и похищения и под дулом пистолета подписал расписки и договора займа.

...к сожалению, на конечном этапе следствия произошла утечка и обыски больше ничего не дали, а основные фигуранты пока за границей, ОСОБА_10 в Москве, Сурен в Израиле. Но все равно это большой успех, так как полгода шла активная разработка ОПГ...».

Відповідно до ч. 4ст. 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК Українипередбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями297,299 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

За змістомст. 1 Закону України «Про інформацію»під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет, чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що офіційний інтернет-сайт «Facebook» є соціальною мережею, де кожен користувач, без ідентифікації може створити будь - яку сторінку та публікувати тексти, коментарі тощо під вигаданим ім`ям. При цьому, скріни соцмережі «Facebook» могли виготовлятися за допомогою програми типу «Фотошоп».

Тобто, позивачем не доведено, що вищевказана інформація розміщена саме відповідачами по справі.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції також обгрунтовано виходив із того, що за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Такими чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі його представника адвоката Вороненко Анастасії Зунівни, залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева