Рішення

від 08.08.2022 по справі 752/28894/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/28894/21

Провадження № 2/752/4506/22

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», треті особи: Акціонерне товариство «Таскомбанк» про стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

в листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мороза Ю.В. звернувся до суду із позовом до відповідача ПрАТ «СК «Юнівес», в якому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача несплачене страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна № ВВ-003-ИП/20/КВ4 від 03.01.2020 року в розмірі 561231,00 грн., інфляційні втрати в сумі 65442,50 грн., та три відсотки річних в сумі 23870,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2020 року між позивачем (страхувальником), відповідачем (страховиком) та третьою особою (вигодонабувачем) було укладено договір добровільного страхування майна № ВВ-003-ИП/20/КВ4, відповідно до умов якого предметом договору були майнові інтереси, які не суперечать закону пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п. 1.2 договору. Відповідно до п. 1.2 договору, за договором страхування були застраховані наступні групи майна (детальний перелік майна зазначено у Додатку № 1 до цього договору, а саме: будівля/споруда/приміщення, в т.ч. окремі їх елементи та земельна ділянка. Майно є предметом застави/іпотеки згідно договору іпотеки з метою забезпечення виконання ФОП ОСОБА_1 зобов`язань перед вигодо набувачем за кредитом, виданим відповідно до кредитного договору. Відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору, до переліку майна, що було застраховано відносяться: кафе-бар-магазин, загальною площею 137,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; склад, загальною площею 450,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:01:017:0170, загальною площею 0,1009 га за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору, страховими ризиками встановлено ризики групи FLEXA (вогневі ризики, падіння пілотованих літальних апаратів), стихійні явища, протиправні дії третіх осіб, інші транспортні ризики, механічний вплив. Відповідно до п.п.1.8.1, 1.8.2, 1.8.5 зазначеного договору, сторони узгодили, що цей договір набирає чинності 00-00 год. 03.01.2020 р. та дії до 24-00 год. 02.01.2021 р. Позивач вказує, що 26.01.2020 року о 19-50 год. у будівлі кафе-бар-магазину за адресою: АДРЕСА_1 відбулась пожежа. 28.01.2020 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням про настання події, яка має ознаки страхового випадку. Відповідно до звіту про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантажу від 05.02.2020 року, складеного на замовлення відповідача, під час огляду було встановлено пошкодження перекриття на всій будівлі, пошкодження стін кімнати-зали № 3, стелі, стін частково кухні, а також встановлено, що решта кімнат мають сліди за копченості та залиті водою під час тушіння пожежі. Зовні приміщення має сліди обгорання та закопченості, вікна вибиті. Відповідно до висновку, який було викладено у звіті про причину виникнення пожежі в смітті за вказаною адресою від 26.01.2020 року, складеного провідним фахівцем Васильківського РВГУДСНС України в Київській області, було встановлено, що причиною пожежі в смітті за адресою: АДРЕСА_1 , ймовірно могло б послужити необережне поводження з вогнем невстановленої особи. 09.06.2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до листа відповідача від 22.06.2020 року № 20/06/22-06, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що п.п.2.2.2.10 п. 2.2 договору страхування визначає, що при страхуванні ризиків, зазначених в п. 2.2.1 договору, не підлягають відшкодуванню збитки майну від пожежі або вибуху, які виникли внаслідок протиправних дій третіх осіб, якщо ризик «Протиправні дії третіх осіб» не застрахований згідно умов цього договору. Позивач вказує, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною та не ґрунтується на умовах, укладеного між сторонами договору. Розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, відповідно до звіту від 26.01.2020 року № 2350 складає суму в розмірі 785976,48 грн. без врахування ПДВ, та 943171,78 грн. з урахуванням ПДВ, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування за мінусом 1,00 % франшизи в розмірі 561231,00 грн. Крім того, з огляду на те, що відповідач вчасно не сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача трьох відсотків річних в сумі 23870,40 грн., а також інфляційні втрати в сумі 65442,50 грн. Посилаючись на викладене, а також з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору та вчасної невиплати страхового відшкодування, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В січні 2022 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних відмовити, посилаючись на те, що 03.01.2020 року між позивачем та відповідачем дійсно було укладено договір добровільного страхування майна. 28.01.2020 року на адресу відповідача надійшло повідомлення, в якому було зазначено, що 26.01.2020 року у торговому залі кафе-бару-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сталась пожежа, внаслідок чого було пошкоджено майно. 09.06.2020 року відповідач отримав заяву позивача про страхове відшкодування. Проаналізовані документи, а також матеріали самостійно проведеного страховиком розслідування причин та обставин події свідчили про те, що застраховане майно було пошкоджено внаслідок необережності або ненавмисних дій третіх осіб, та були відсутні будь-які підтвердження того, що застраховане майно було пошкоджено внаслідок будь-якого із страхових ризиків, на випадок яких здійснювалось страхування, таким чином у відповідача були відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування, в зв`язку з чим 22.06.2020 року відповідачем було правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2022 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених в позові підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на підстави, які викладені в письмовому відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання явку свого представника не забезпечила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

Правовідносини, що склалися між сторонами носять договірний характер та регулюються нормами цивільного законодавства України, Законом України «Про страхування».

Судом встановлено, що 03.01.2020 року між позивачем ОСОБА_1 (страхувальником), відповідачем ПрАТ «СК «Юнівес» (страховиком) та третьою особою (вигодонабувачем) було укладено договір добровільного страхування майна № ВВ-003-ИП/20/КВ4, відповідно до умов якого предметом договору були майнові інтереси, які не суперечать закону пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п. 1.2 договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, за договором страхування були застраховані наступні групи майна (детальний перелік майна зазначено у Додатку № 1 до цього договору, а саме: будівля/споруда/приміщення, в т.ч. окремі їх елементи та земельна ділянка. Майно є предметом застави/іпотеки згідно договору іпотеки з метою забезпечення виконання ФОП ОСОБА_1 зобов`язань перед вигодо набувачем за кредитом, виданим відповідно до кредитного договору.

Відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору, до переліку майна, що було застраховано відносяться: кафе-бар-магазин, загальною площею 137,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; склад, загальною площею 450,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер 3221455300:01:017:0170, загальною площею 0,1009 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п.1.8.1, 1.8.2, 1.8.5 зазначеного договору, сторони узгодили, що цей договір набирає чинності 00-00 год. 03.01.2020 р. та дії до 24-00 год. 02.01.2021 р.

Відповідно до п. 2.1 договору, пошкодження, знищення (загибель) або втрата майна внаслідок подій, передбачених п. 1.3 договору, визнаються страховими випадками за умови, що вони фактично настали в період дії цього договору та підтверджені документально.

Відповідно до п. 1.3 договору, сторонами було погоджено наступний перелік страхових ризиків: ризики групи FLEXA (вогневі ризики, падіння пілотованих літальних апаратів), стихійні явища, дії води, протиправні дії третіх осіб, інші транспортні ризики, механічний вплив, дії води.

Пункт 2.2. договору надає визначення таких подій, на випадок настання яких здійснювалось страхування, а також визначає перелік виключень зі страхових випадків.

Підпункт 2.2.2.10 п. 2.2 договору визначає, що при страхуванні ризиків, зазначених в п.2.2.1 договору, тобто «Вогневих ризиків», не підлягають відшкодуванню збитки майну від пожежі або вибуху, які виникли внаслідок протиправних дій третіх осіб, якщо ризик «Протиправних дій третіх осіб» не застрахований згідно умов цього договору.

Пункт 2.2.9 передбачає, що страховим ризиком «Протиправні дії третіх осіб» підлягають відшкодуванню збитки завдані внаслідок крадіжки, грабежу, розбою, а також умисного знищення або пошкодження майна.

Позивач вказує, що 26.01.2020 року о 19-50 год. у будівлі кафе-бар-магазину за адресою: АДРЕСА_1 відбулась пожежа.

На підтвердження зазначених обставин стороною позивача було надано звіт Васильківського РВ ГУДСНС України у Київській області від 26.01.2020 року про причину виникнення пожежі в смітті за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого було встановлено, що 26.01.2020 року о 19-20 год. сталась пожежа в смітті за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок пожежі вогнем було знищено: сміття в будівлі на площі 5 кв.м, докорації покриття на покрівлю очерету, також пожежею було пошкоджено частково стіну та перекриття будівлі. Причиною пожежі в смітті за вказаною адресою ймовірно могло б послужити необережне поводження з вогнем не встановленої особи.

05.02.2020 року на замовлення СК «Юнівес» було складено звіт про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантажу/інше, який було проведено огляд майна та зафіксовані пошкодження.

Відповідно до висновку ТОВ «СЗУ Україна» від 19.02.2020 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна -не житлових приміщень кафе-бару-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що вартість матеріального збитку склала суму в розмірі 785976,48 грн. без врахування ПДВ, та 943171,78 грн. з урахуванням ПДВ.

09.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку СПД ОСОБА_2 № 133/691-1 від 29.06.2020 року, розмір матеріального збитку склав суму в розмірі 291464,00 грн. без врахування ПДВ та 349756,80 грн. із врахуванням ПДВ.

Відповідно до листа відповідача від 22.06.2020 року № 20/06/22-06, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що п.п.2.2.2.10 п. 2.2 договору страхування визначає, що при страхуванні ризиків, зазначених в п. 2.2.1 договору, не підлягають відшкодуванню збитки майну від пожежі або вибуху, які виникли внаслідок протиправних дій третіх осіб, якщо ризик «Протиправні дії третіх осіб» не застрахований згідно умов цього договору.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про пожежу від 16.01.2020 року, складений Васильківським РВГУ ДСНС України у Київській області, відповідно до якого було встановлено, що 16.01.2020 року о 19-41 год. в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 сталась пожежа.

Відповідно до звіту Васильківським РВГУ ДСНС України у Київській області від 17.01.2020 року про причину виникнення пожежі в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що причиною пожежі в будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вказаною адресою ймовірно послужило коротке замикання електромережі.

Відповідно до листа Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Київській області від 14.02.2022 року № 5602-1411/1, вбачається, що в Головному управлінні ДСНС України в Київській області в період із 01.01.2019 року по теперішній час на обліку перебуває пожежа, яка виникла 16.01.2020 року в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 1-а

Доказів повідомлення позивачем відповідача про вказану подію, матеріали справи не містять.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною та не ґрунтується на умовах, укладеного між сторонами договору, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню в примусовому порядку сума страхового відшкодування за договором.

Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача зазначала про законність відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки, застраховане майно було пошкоджене не внаслідок будь-якого зі страхового ризиків, а тому були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що у відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

У відповідності до ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.

У відповідності до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про страхування»: договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про страхування» , предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Як вже зазначалось вище між сторонами було укладено договір добровільного страхування майна, за умовами якого страховик зобов`язався виплатити страхувальнику страхове відшкодування при настанні страхового випадку, зокрема, і в зв`язку із пожежею.

Сторонами в договорі було чітко обумовлені визначення таких подій, на випадок настання яких здійснювалось страхування, а також визначено перелік виключень зі страхових випадків.

Так, підпункт 2.2.2.10 п. 2.2 договору визначає, що при страхуванні ризиків, зазначених в п. 2.2.1 договору, тобто «Вогневих ризиків», не підлягають відшкодуванню збитки майну від пожежі або вибуху, які виникли внаслідок протиправних дій третіх осіб, якщо ризик «Протиправних дій третіх осіб» не застрахований згідно умов цього договору.

Пункт 2.2.9 передбачає, що страховим ризиком «Протиправні дії третіх осіб» підлягають відшкодуванню збитки завдані внаслідок крадіжки, грабежу, розбою, а також умисного знищення або пошкодження майна.

Стороною позивача в ході розгляду справи, на думку суду, не надано доказів на підтвердження того, що пожежа сталась внаслідок умислу будь-яких третіх осіб, як і не надано переконливих доказів того, що застраховане майно було пошкоджене внаслідок будь-якого зі страхових ризиків, на випадок яких здійснювалось страхування, та які охоплюється визначеннями викладеними в договорі.

Із наявних у справ доказів вбачається, що ймовірною причиною пожежі могло послужити необережне поводження з вогнем невстановленої особи, доказів на підтвердження наявності умислу третіх осіб, спрямовану на забезпечення інтенсивного розвитку пожежі за вказаною адресою, в ході розгляду справи не встановлено, що за умовами договору виключає наявність підстав для отримання страхового відшкодування за умовами укладеного між сторонами договору.

Аналізуючи надані докази судом було встановлено, що подія, яка відбулась 26.01.2020 року в приміщенні, яке належить позивачу, та яке було застраховано відповідачем за договором добровільного страхування не є страховим випадком за умовами договору, а тому доводи сторони відповідача є слушними.

В ході розгляду справи стороною позивача не доведено, а судом не встановлено наявність страхового випадку, що тягне за собою обов`язок відповідача сплатити позивачу суму страхового відшкодування за договором.

Суд приймає до уваги доводи сторони відповідача про те, що відсутні докази на підтвердження того, що застраховане майно було пошкоджене внаслідок будь-якого зі страхових ризиків, на випадок яких за умовами договору наявні підстави для здійснення страхового відшкодування.

Окремо варто звернути увагу про те, що позивачем не було повідомлено відповідача про пожежу, яка відбулась 16.01.2020 року в приміщенні за вказаною адресою, страховик був позбавлений можливості виокремити ступінь пошкодження майна позивача, яке було отримано в результаті пожежі 16.01.2020 року, а також стан застрахованого майна засвідчував про невжиття всіх можливих заходів власником щодо запобіганню виникненню подій та зменшення їх наслідків, що є порушенням зобов`язань за умовами укладеного договору, правовим наслідком якого є також відмова страховика у виплаті страхового відшкодування.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, пожежа в зв`язку із необережним поводженням вогнем невстановленої особи не є страховим випадком за умовами укладеного між сторонами договору, що за умовами договору виключає обов`язок відшкодування збитків відповідачем, а відтак законні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача страхового відшкодування відсутні, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, з огляду на те, що суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, судом не встановлено неправомірної відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, а відтак відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки, зазначені вимоги є похідними від первісної позовної вимоги.

В порядку ст.ст. 133, 141 ЦПК України, судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 204, 207, 509, 526, 626, 628, 629, 638, 979, 980, 981, 982, 983, 988, 990 ЦК, Законом України «Про страхування», ст.ст. 2, 5, 12, 10-13, 19,76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», треті особи: Акціонерне товариство «Таскомбанк» про стягнення страхового відшкодування, відмовити.

Судові витрати у справі залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Н.П. Чередніченко