Рішення

від 15.08.2022 по справі 160/5270/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року Справа № 160/5270/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 11.04.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я» (далі за текстом - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі за текстом - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.01.2022 №0016800720, яким ТОВ «Придніпров`я» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 2409520,00 грн., а також накладені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 602380,00 грн.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 відкрито провадження у справі №160/5270/22 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.05.2022 об 11 годині 00 хвилин.

3. 16.05.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

4. 17.05.2022 позивачем подано заяву про відкладення розгляду справи.

5. 17.05.2022 справу знято з розгляду та призначено підготовче засідання на 24.05.2022 об 11 годині 00 хвилин.

6. 20.05.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.

7. 24.05.2022 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача. Підготовче засідання відкладено до 11.07.2022 о 10 годині 40 хвилин.

8. 02.06.2022 відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

9. 11.07.2022 у підготовче засідання з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

10. В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

11. Як стверджує позивач, у ході проведення перевірки ТОВ «Придніпров`я» контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість із контрагентами-постачальниками за період, що перевірявся.

12. Окрім цього позивач зазначає, що господарські операції між ТОВ «Придніпров`я» і контрагентами ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42771878) мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства, ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого останнє є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

13. Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Придніпров`я» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42771878), за результатами якої складено акт від 23.12.2021 року №4616/04-36-07-20-07/23650002.

14. Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Придніпров`я»:

- п.44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності та

- п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ та пп.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

15. Таким чином, відповідач стверджує, що ТОВ «Придніпров`я» занижено податок на додану вартість за період з 01.09.2019 по 31.12.2020 на суму 2409520,00 грн.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Станом на час проведення перевірки ТОВ «Придніпров`я» знаходилось на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

17. На підставі направлення від 08.12.2021 №6399 виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пункту п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) посадовою особою контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я» (код ЄДРПОУ 23650002) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 та з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42771878) за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, та всіх звітних періодів, у яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.

18. 23.12.2021 за результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №4616/04-36-07-20-07/23650002.

19. Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ «Придніпров`я»: п. 44.1 ст. 44, п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності та п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ та пп.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, таким чином, ТОВ «ПРИДНІПРОВ`Я» занижено податок на додану вартість за період з 01.09.2019 по 31.12.2020 у сумі 2409520 грн, в тому числі: за вересень 2019 року - 150000 грн; за серпень 2020 року - 997755 грн; за жовтень 2020 року - 500833 грн; за листопад 2020 року - 495817 грн; за грудень 2020 року - 265115 грн.

20. 05.01.2022 ТОВ «Придніпров`я» подало заперечення на акт перевірки за №4616/04-36-07-20-07/23650002.

21. 25.01.2022 за №6024/6/04-36-07-20-13/23650002 контролюючим органом складено лист про результати розгляду заперечень, поданих ТОВ «Придніпров`я», та вказано, що висновки за результатами перевірки зроблено з урахуванням, норм чинного законодавства, на підставі наданих для перевірки документів та іншої податкової інформації, а зазначені в акті перевірки висновки стосовно порушень, допущених ТОВ «Придніпров`я», відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними.

22. На підставі акта перевірки №6024/6/04-36-07-20-13/23650002 від 23.12.2021, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0016800720 від 28.01.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ «Придніпров`я» за платежем податок на додану вартість на суму 3011900,00 грн, з яких 2409520,00 грн сума основного зобов`язання та 602380,00 грн штрафні (фінансові) санкції.

23. Отже, предметом спору у цій адміністративній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення №0016800720 від 28.01.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ «Придніпров`я» за платежем податок на додану вартість на суму 3011900,00 грн.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

24. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

25. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

26. Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

27. Приписами п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

28. При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

29. Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

30. Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

31. Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

32. Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

33. Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

34. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

35. Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

36. Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.

37. Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

38. Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість включає наступне.

39. Для встановлення факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, такі як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

40. Встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

41. Встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

42. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

43. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

44. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

45. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. А наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

46. Враховуючи викладене, підлягає дослідженню судом факт реальності господарських операцій між ТОВ «Придніпров`я» та його контрагентами ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) і ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42771878).

VІ. ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОМ ГОСПОДАРСЬКИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПОЗИВАЧА

47. Взаємовідносини ТОВ «Придніпров`я» та ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42550770) відбувались на підставі договору субпідряду від 17.09.2019 №17/09-19, відповідно до якого субпідрядник (ТОВ «Придніпров`я») доручає, а субсубпідрядник (ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП») забезпечує виконання робіт і здачу їх субпідряднику.

48. Склад та обсяги робіт за цим договором визначаються на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2, складених згідно з проектною документацією та (або) дефектних актів субпідрядника (пункт 1.2 договору субпідряду від 17.09.2019 №17/09-19).

49. Загальна договірна вартість робіт складається з сум довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, належним чином підписаних та затверджених згідно з фактично виконаними обсягами робіт у межах цього договору та проекту (пункт 3.1 договору субпідряду від 17.09.2019 №17/09-19).

50. У відповідності до пункт 3.2 договору субпідряду від 17.09.2019 №17/09-19 договірна ціна може коригуватись тільки за взаємною згодою сторін. Передбачається порядок уточнення договірної ціни у випадках:

- узгодження договірної ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт);

- зміна договірної ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок.

51. Субпідрядник приймає рішення щодо уточнення договірної ціни і повідомляє про нього субсубпідрядника протягом 10 днів з дня одержання відповідного повідомлення (пункт 3.2 договору субпідряду від 17.09.2019 №17/09-19).

52. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: договір на виконання субпідрядних робіт №17/09-19 від 17.09.2019 року, акти виконаних робіт №1 від 30.09.2019 (на суми: 300000,00 грн та 600000,000 грн), оборотно-сальдова відомість за вересень 2019 року по рахунку №631, податкові накладні №341 від 30.09.2019 та №342 від 30.09.2019, платіжні доручення №5296 від 17.10.2019, №5298 від 18.10.2019, №180 від 24.10.2019 та №218 від 19.11.2019.

53. Взаємовідносини ТОВ «Придніпров`я» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42771878) відбувались на підставі договору субпідряду від 27.04.2020 №274, відповідно до якого замовник (ТОВ «Придніпров`я») доручає, а виконавець (ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АЛЬЯНС») забезпечує виконання робіт та надання послуг відповідно до умов договору.

54. Склад та обсяги робіт за цим договором визначаються на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2, складених згідно з проектною документацією та (або) дефектних актів замовника (пункт 1.2 договору субпідряду від 27.04.2020 №274).

55. Загальна договірна вартість робіт складається з сум довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, належним чином підписаних та затверджених згідно з фактично виконаними обсягами робіт у межах цього договору та проекту (пункт 3.1 договору субпідряду від 27.04.2020 №274).

56. У відповідності до пункту 3.2 договору субпідряду від 27.04.2020 №274 договірна ціна може коригуватись тільки за взаємною згодою сторін. Передбачається порядок уточнення договірної ціни у випадках:

- узгодження договірної ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт);

- зміна договірної ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок.

57. Замовник приймає рішення щодо уточнення договірної ціни і повідомляє про нього Виконавця протягом 10 днів з дня одержання відповідного повідомлення (пункт 3.2 договору субпідряду від 27.04.2020 №274).

58. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: договір №274 від 27.04.2020, акти виконаних робіт (у комплекті з відповідними довідками про вартість робіт, підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих витрат) б/н від 27.08.2020, №1 від 28.08.2020, №2 від 28.08.2020 №3 від 28.08.2020, три акти виконаних робіт б/н від 27.08.2020, акти виконаних робіт №1 від 28.08.2020, №2 від 28.08.2020, №3 від 28.08.2020, №4 від 28.08.2020, №1 від 26.10.2020, б/н від 26.10.2020, б/н від 27.10.2020, б/н від 27.11.2020, чотири акти виконаних робіт №1 від 27.11.2020, №1 від 25.12.2020, №2 від 25.12.2020, б/н від 25.12.2020 (додаток 15), оборотно-сальдові відомості за 01.08.2020-31.12.2020 по рахунках №631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками), 10.4 (Машини та обладнання), 105 (Транспортні засоби) та 10.6 (Інструменти, пристрої та інвентар (додаток 16), податкові накладні №86 від 27.08.2020, №89 від 28.08.2020, №90 від 27.08.2020, №161 від 27.08.2020, №162 від 27.08.2020, №163 від 28.08.2020, №330 від 26.10.2020, №331 від 26.10.2020, №332 від 27.10.2020, №615 від 27.11.2020, №616 від 27.11.2020, №706 від 24.12.2020, №707 від 25.12.2020, №708 від 25.12.2020; платіжні доручення №5824 від 07.08.2020, №5916 від 28.08.2020, №5934 від 01.09.2020, №5961 від 07.09.2020, №6029 від 16.09.2020, №6028 від 16.09.2020, №6263 від 28.10.2020, №6171 від 12.10.2020, №50 від 16.11.2020, №157 від 11.12.2020, №348 від 25.05.2021, №219 від 13.04.2021, №882 від 15.09.2021, №9 від 11.01.2021, №25 від 18.01.2021, №48 від 28.01.2021, договір про переведення боргу №08/01-21 від 08.01.2021.

VІІ. ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

59. Дослідивши акт перевірки та надані до суду первинні документи щодо вказаних контрагентів позивача, суд зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо обставин встановлених порушень позивачем податкового законодавства, сформовані не на підставі наданої до перевірки первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі зібраної податкової інформації.

60. Втім, суд звертає увагу на те, що сама по собі інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, оскільки отримана податкова інформація має оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.

61. Крім того, суд зауважує, що отримання податковим органом податкової інформації, у якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

62. Отже, фактично позивачем було надано документи, які дають можливість зробити висновок про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем робіт.

63. Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентами позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме, документам первинного бухгалтерського обліку.

64. Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

65. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

66. Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

67. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

68. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

69. Судом досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які складені на підставі договорів із зазначеними контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, необґрунтованими, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаним контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

70. На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

71. Так, рух активів при здійсненні вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

72. Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

73. Крім цього, відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

74. Згідно з п.5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

75. Всупереч зазначеній нормі податковий орган досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, проте, у матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсними в установленому порядку договорів чи актів виконаних робіт та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

76. Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

77. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

78. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справах №826/11879/13-а, №825/3419/14.

79. Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

80. Крім того, суд вказує, що контролюючим органом також не доведено та не надано належних доказів, що свідчили б про те, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не доведено та не надано належних доказів, що свідчили б про наявність фактів протиправної поведінки контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки і злагодженість дій між ними.

81. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

82. Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

83. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №826/16601/18.

84. Отже, суд робить висновок про те, що по-перше, податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставою формування бухгалтерського обліку.

85. По-друге, суд вказує на те, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

86. Втім, на підтвердження своїх висновків, контролюючий орган посилається лише на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну послуг.

87. Разом з тим, зазначених обставин, що фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо для того, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

88. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17.

89. Також позивачем за всіма господарськими операціями з визначеними контрагентами отримано податкові накладні, складені та належним чином зареєстровані в ЄРПН, що також підтверджується даними акту перевірки. При цьому відповідачем не заперечувалось те, що виписані контрагентами податкові накладні відповідають вимогам статті 201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

90. Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій із позивачем контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю (зокрема, станом на день складання податкових накладних були платниками ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведених операцій формувати їх покупцям податковий кредит.

91. У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

92. У свою чергу викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки має настати саме для цієї особи.

93. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

94. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

95. У пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

96. Контролюючим органом не надано доказів, що однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача, як платника податків. Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчило б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті.

97. Отже, позивач як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплати податку до бюджету лише ним самим, відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальності за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

98. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

99. Відтак, відповідачем не доведено правомірності висновків про завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період.

100. У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

101. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

102. Згідно з вимогами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

103. Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

104. Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

105. Оцінюючи докази, надані сторонами, суд зазначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного рішення.

106. Отже, за сукупності вказаних обставин, висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

107. Щодо витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

108. Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

109. За змістом ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

110. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

111. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

112. Згідно з п.п.6, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

113. З аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України видно, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, має бути доведений стороною.

114. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

115. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

116. Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

117. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

118. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

119. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

120. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

121. Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

122. Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №13/01/22 від 13.01.2022, додаткову угоду №1 від 13.01.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01/22 від 13.01.2022, рахунок на оплату №10 від 02.03.2022 на суму 15000,00 грн, акт надання послуг №10 від 03.03.2022 на суму 15000,00 грн, платіжне доручення №180 від 16.03.2022 року на суму 15000,00 грн, рахунок на оплату №16 від 18.05.2022 року на суму 5000,00 грн, акт надання послуг №16 від 19.05.2022 на суму 5000,00 грн, платіжне доручення №218 від 19.05.2022 на суму 5000,00 грн, суд робить висновок про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи №160/5270/22 у суді та є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

123. Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 24810,00 грн відповідно до платіжного доручення №172 від 02.03.2022 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

124. Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

125. З огляду на викладене, витрати з оплати судового збору у розмірі 24810,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

126. Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

127. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я» (вул. Грибоєдова, буд. 26, м. Кривий Ріг, 50059, код ЄДРПОУ 23650002) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

128. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.01.2022 №0016800720.

129. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров`я» (код ЄДРПОУ 23650002) судові витрати з оплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44810 (сорок чотири тисячі вісімсот десять) грн.

130. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський