Рішення

від 15.08.2022 по справі 400/12526/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 серпня 2022 р.справа № 400/12526/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ярило Плюс", вул. Сидора Білого, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.11.21 р. № 0044138-13071408

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярило Плюс" (надалі - позивач або ТОВ "Ярило Плюс") звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 5 листопада 2021 р. № 0044138-1307-1408.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за наслідками перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області зробило висновок про порушення ТОВ "Ярило Плюс" вимог ПК України в частині обладнання та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у місцях відпуску пального, а також несвоєчасне подання даних про фактичні залишки пального. На підставі цього, 27 квітня 2021 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення №№ 374314290902, 374414290902, якими ТОВ "Ярило Плюс" було оштрафовано на 100 000 грн. і 1 000 грн. відповідно. Ці рішення позивач своєчасно оскаржив до ДПС України. 29 липня 2021 р. ДПС України своїм рішенням відмовила у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення № 374414290902, проте рішення про результати розгляду іншої скарги на податкове повідомлення-рішення № 374314290902 ДПС України своєчасно не прийняло і позивачу не надіслало, що за приписами ст. 56 п. 56.9. ПК України має наслідком її повне задоволення, а тому подальше прийняття податкової вимоги носить протиправний характер.

Крім цього, позивач заперечив вірність висновку ГУ ДПС у Миколаївській області про наявність самого факту порушення, посилаючись на наявність паспортів вимірювального обладнання.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити. Будь-яких пояснень окрім цитування норм податкового законодавства відзив не містить.

Додатком до відзиву є копія рішення про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 374314290902 від 13 вересня 2021 р.

У відповіді на відзив позивач повторно виклав доводи позовної заяви, додатково зазначивши, що додане до відзиву рішення про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 374314290902 датоване 13 вересня 2021 р., що перевищує законодавчо встановлений строк розгляду скарги і ТОВ "Ярило Плюс" таке рішення не отримувало.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

27 квітня 2021 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 374314290902, яким за порушення вимог ст. 230 п. 230.1. пп. 230.1.2. ПК України на ТОВ "Ярило Плюс" накладено штраф в розмірі 100 000 грн.;

- № 374414290902, яким за порушення вимог ст. 230 п. 230.1. пп. 230.1.3. ПК України накладено штраф в розмірі 1 000 грн.

Не погодившись з цими рішеннями, 25 травня 2021 р. ТОВ "Ярило Плюс" оскаржило їх до ДПС України, подавши дві окремі скарги на кожне з податкових повідомлень-рішень.

29 липня 2021 р. рішенням № 17461/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України відмовила в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення № 374414290902.

13 вересня 2021 р. ДПС України рішенням № 20943/6/99-00-06-03-01-06 відмовила в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення № 374314290902.

5 листопада 2021 р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкову вимогу № 0044138-1307-1408, якою ТОВ "Ярило Плюс" визначено суму податкового боргу в розмірі 100 000 грн. Таким чином, до спірної вимоги увійшла сума штрафу тільки за податковим повідомленням-рішенням № 374314290902.

Відповідно до ст. 56 п. 56.1., п. 56.2. ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Як визначено ст. 56 п. 56.8., п. 56.9. ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

29 травня 2020 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13 травня 2020 р. № 591-IX (надалі - Закон № 591-IX), який встановив, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, за загальним правилом, порушення строків розгляду скарги тягне за собою її повне задоволення незалежно від її обґрунтованості чи інших обставин, але Законом № 591-IX всі строки визначені ст. 56 ПК України щодо розгляду скарг були зупинені, відповідно, розгляд ДПС України скарги ТОВ "Ярило Плюс" на податкове повідомлення-рішення № 374314290902 13 вересня 2021 р. не є порушенням приписів ст. 56 ПК України і не має наслідком її задоволення.

З приводу зауважень позивача про те, що рішення ДПС України від 13 вересня 2021 р. ТОВ "Ярило Плюс" не надсилалось, суд зазначає наступне.

Оскільки ненадіслання рішення за наслідками розгляду скарги ст. 56 ПК України прямо передбачено в якості підстави для її повного задоволення, а Закон № 591-IX визначає, що зупинення строків розгляду скарги не породжує будь-яких правових наслідків, визначених в ст. 56 ПК України, то в такому випадку відсутні правові підстави стверджувати, що скарга позивача є повністю задоволеною в силу приписів ст. 56 п. 56.9. ПК України.

Не погоджується суд і з твердженнями позивача про відсутність самого факту порушень.

Згідно з ст. 230 п. 230.1. пп. 230.1.2. ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Таким чином, позивач має обов`язок як обладнати витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками кожне місце відпуску пального, так і зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891 затвердженого Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, згідно з яким формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Мінфіном.

Наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 р. № 944, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 січня 2019 р. за № 4/32975 затверджено Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також форму довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 ч. 2 КАС України).

Отже, єдиним допустимим доказом реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників ТОВ "Ярило Плюс", є довідка з Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі затвердженої форми.

Позивач таких доказів суду не подав.

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Ярило Плюс" (вул. Сидора Білого, 1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ЄДРПОУ 42708339) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз