Рішення

від 11.04.2022 по справі 640/16424/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2022 року м. Київ № 640/16424/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у

порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг»доГоловного Управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 00003850502 Головного управління ДПС у м. Києві.

В якості підстав позову позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС у м. Києві, є незаконним. Зокрема позивач зазначає, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у м. Києві, та плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.03.2018 № 3622, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Смарт Маркетинг» щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 до 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2017; за результатами перевірки складено акт від 27.04.2018 № 283/26-15-14-02-02/33229203, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 00003850502.

Позивач акцентував увагу на тому, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснив платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду; при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тих правовідносин, на підставі яких сформовано дані податкового обліку; позивачем сформовано податковий кредит на додану вартість за період, що перевірявся, а висновки, викладені в акті перевірки є помилковими, збільшення суми податкового зобов`язання з ПДВ - протиправним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

08.09.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у адміністративній справі № 640/16424/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

29.09.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідачем 27.04.2018 складено акт № 283/26-15-14-02-02/33229203, яким встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; на підставі висновків акту ГУ ДФС у м. Києві 18.05.2018 винесло податкове повідомлення-рішення № 00005921402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 930 464,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 00005931402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 199 837,00 грн.; не погоджуючись з вказаними податковими-повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх (справа № 826/8494/18); рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 адміністративний позов ТОВ «Смарт Маркетинг» задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00005921402 від 18.05.2018, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00005931402 від 18.05.2018 в частині збільшення ТОВ «Смарт Маркетинг» суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями у розмірі 3 107 106,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 553 553,18 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 - без змін; отже, сума, що залишилась після судового оскарження податкових повідомлень-рішень на користь податкового органу склала 269 794,00 грн., з яких за основним платежем 179 863,00 грн. та за штрафними санкціями 89 931,00 грн.; спірне податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 00003850502 винесене на суму, яка визнана Окружним адміністративним судом м. Києва правомірно нарахованою.

02.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що ТОВ «Смарт Маркетинг» сформовано податковий кредит з ПДВ правомірно, натомість висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, а збільшення суми податкового зобов`язання з ПДВ - протиправним.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві від 30.03.2018 № 502/26-15-14-02-02, від 30.03.2018 № 503/26-15-14-02-02, від 11.04.2018 № 588/26-15-14-02-02, від 30.03.2018 року № 268/26-15-42-08, від 30.03.2018 № 911/26-15-14-06-05, від 30.03.2018 № 109/26-15-16-03, від 30.03.2018 № 108/26-15-16-03, від 30.03.2018 № 110/26-15-16-03, від 29.03.2018 № 1699/26-15-14-09 та відповідно до ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу IV Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на підставі плану графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.03.2018 № 3622, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг», код 33229203, податкового законодавства за період з 01.01.2015 до 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного в додатку 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2018 № 283/26-15-14-02-02/33229203 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг», код 33229203, податкового законодавства за період з 01.01.2015 до 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2017» (далі за текстом - акт).

Зі змісту акту перевірки слідує, що в ході її проведення відповідачем встановлено наступні порушення:

- пп. 14.1.13, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та пункту 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого ТОВ «Смарт Маркетинг» занижено податок на прибуток на загальну суму 175 239,00 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 76 849,00 грн., за 2016 рік у сумі 33 848,00 грн., за 2017 рік у сумі 64 542,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 3 286 976,00 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за грудень 2016 року та березень, вересень 2017 року;

- п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасна сплата грошового податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2017 року;

- абз. 2 п. 1 ст. 4, п. 1 ст. 7, п. 6 ст. 8, п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження податкових зобов`язань по єдиному внеску за 2017 рік на суму 62 713,02 грн.;

- абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасне подання звітів за березень 2015 року, червень 2015 року, червень 2016 року.

На підставі вищевказаних висновків ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні рішення:

1. Податкове повідомлення-рішення № 00005921402 від 18.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями у розмірі 3 286 976,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 643 488,00 грн.;

2. Податкове повідомлення-рішення № 00005931402 від 18.05.2018, яким ТОВ «Смарт Маркетинг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 175 239,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 24 598, 00 грн.

ТОВ «Смарт Маркетинг» не погодилося із податковими повідомленнями-рішеннями № 00005921402 від 18.05.2018 і № 00005931402 від 18.05.2018 та оскаржило їх до Окружного адміністративного суду м. Києва (адміністративна справа № 826/8494/18).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 826/8494/18 адміністративний позов ТОВ «Смарт Маркетинг» задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00005921402 від 18.05.2018, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00005931402 від 18.05.2018 в частині збільшення ТОВ «Смарт Маркетинг» суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями у розмірі 3 107 106,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 553 553,18 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 - без змін.

На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 00003850502 від 03.04.2020.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 00003850502 від 03.04.2020 протиправним, ТОВ «Смарт Маркетинг» звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Поряд з цим, ухвалою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 826/8494/18 (адміністративне провадження № К/9901/5288/21) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у його постанові від 14.04.2021 у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 28.12.2015 № 1204 (далі за текстом - Порядок № 1204), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що з дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення, податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання є податковим повідомленням-рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми податкового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення податкового зобов`язання.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за окремою процедурою, яка передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Щодо строку прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, то відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 управління перевірок у сфері торгівлі та послуг отримало від управління правового забезпечення 03.04.2020, що підтверджується копією службового листа № 3970/26-15-08-03-19 від 03.04.2020, і тому на виконання п. 7 Порядку № 1204 03.04.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 00003850502.

Позивач у відповіді на відзив не зазначає жодних аргументів щодо отримання ГУ ДПС у м. Києві постанови Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2020 у інший термін, а також не посилається на недотримання відповідачем триденного строку на винесення нового податкового повідомлення-рішення, передбаченого п. 7 розділу ІІ Порядку № 1204.

Суд принагідно зазначає, що з листа № 3970/26-15-08-03-19 від 03.04.2020 вбачається той факт, що Управління правового забезпечення надіслало Управлінню перевірок у сфері торгівлі та послуг постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020.

З листа неможливо встановити, коли постанова була отримана ГУ ДПС у м. Києві, в т.ч. Управлінням правового забезпечення.

Враховуючи, що Управління перевірок у сфері торгівлі та послуг отримало постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.04.2020, та беручи до уваги, що спірне податкове повідомлення-рішення № 00003850502 винесене у цей же день, то відповідачем не допущено порушень строку винесення податкового повідомлення-рішення, передбаченого п. 7 розділу ІІ Порядку № 1204.

Підсумовуючи все викладене вище, суд принагідно зазначає, що законодавством визначено порядок винесення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення суми грошового зобов`язання в судовому порядку. Податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, є податковим повідомленням-рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв`язку зі зменшенням судом суми податкового зобов`язання і не містить в собі нових підстав для визначення грошового зобов`язання (податкового зобов`язання чи штрафних санкцій).

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 00003850502 містить узгоджену суму грошового зобов`язання, оскільки узгодження такого податкового зобов`язання відбулося за результатами судового оскарження шляхом набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/8494/18.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 № 00003850502 Головного управління ДПС у м. Києві є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва, не підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко