ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2022 року м. Київ № 640/1956/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРС», про визнання протиправним та скасування рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі також - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-08-005346-c від 22 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 18 січня 2022 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРС».
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного висновку з огляду на те, що на думку позивача, ним не було допущено порушень законодавства про публічні закупівлі, зафіксованих таким висновком відповідача. Окремо позивач зазначає про невмотивованість такого рішення відповідача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Незгода з наведеними відповідачем аргументами була висловлена позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2021 року ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-07-08-005346-с.
Предмет закупівлі: ДК 021:2015:31620000-8: Прилади звукової та візуальної сигналізації, очікуваною вартістю: 21 455 800, 00 грн. без ПДВ, джерело фінансування закупівлі - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).
03 вересня 2021 року по тендерному оголошенню за номером UA-2021-07-08-005346-с було прийнято протокол розкриття тендерних пропозицій, згідно якого переможцем процедури закупівлі стало ТОВ «УКРРЕСУРС».
24 вересня 2021 року між позивачем та ТОВ «УКРРЕСУРС» було укладено договір №2109000128.
Водночас, 02 грудня 2021 року Східним офісом Держаудитслужби видано наказ за № 597 про початок моніторингу вказаної процедури закупівлі.
22 грудня 2021 року Східним офісом Держаудитслужби було опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-08-005346-с, в якому зазначено:
«За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель при відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено недотримання вимог п. 8 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушень зокрема, шляхом недопущення в подальшому порушень норм Закону в частині складання тендерної документації та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Так, за результатами моніторингу закупівлі, ініційованої позивачем, відповідачем було встановлено, що позивач порушив вимоги п. 8 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині того, що в опублікованому у Додатку 4 до тендерної документації замовника - проекті договору поставки, відсутній порядок змін істотних умов договору.
Так, відповідно до п. 8 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з ч. 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю повинен бути укладеним відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель. А тому їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України (стаття 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Таким чином, істотні умови договору про закупівлю, зобов`язання за якими ще не виконані в повному обсязі, можна змінити лише у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4 розділу VI Тендерної документації позивача визначено: «Істотними умовами договору є предмет, ціна, строк дії договору та інші умови, визнані такими за Законом чи необхідні для договорів даного виду».
В пункті 13.3 проекту договору (Додаток 4 до тендерної документації замовника) зазначений порядок змін, а саме: « 13.3 Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після підписання цього Договору і до виконання Сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, які визначені в Законі України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями)».
При цьому, як вже зазначалось, ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає вичерпний перелік випадків, коли істотні умови договору можуть змінюватися. Водночас, Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обов`язку замовника дублювати вказаний перелік в тендерній документації.
Крім того, у відповідності до п. 13.1 проекту Договору, всі зміни і доповнення до цього Договору (тобто в тому числі і щодо істотних його умов) складаються в письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками Сторін та є невід`ємною частиною цього Договору.
Отже, тендерна документація позивача як замовника закупівлі, відповідає вимогам п. 8 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки нею визначено порядок змін умов договору закупівлі, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного висновку Східного офісу Держаудитслужби.
Також при вирішенні даної справи суд також звертає увагу на наступне.
Зміст оскаржуваного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
В даному контексті, суд наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, на думку суду, зазначивши у висновку необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив у повній мірі спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19.
Беручи до уваги наведене вище в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а оскаржуваний висновок таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, будинок 22, корпус 2; код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСУРС» (03134, місто Київ, вулиця Пшенична, будинок 9, літера «Н»; код ЄДРПОУ 31023646), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-08-005346-c від 22 грудня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя П.В. Вовк
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2022 |
Оприлюднено | 17.08.2022 |
Номер документу | 105756648 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вовк П.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні