Рішення

від 17.04.2022 по справі 826/2401/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року м. Київ № 826/2401/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний діловий офісний центр» доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0086821209 від 17.10.2017 , ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0086821209 від 17.10.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 30.08.2021 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що висновки контролюючого органу про затримку сплати позивачем на 2 дні узгодженого грошового зобов`язання в сумі 871 503,49 грн, є хибними, адже сума грошового зобов`язання за липень 2017 року помилково була вказана в звітній податковій декларації в розмірі 1 064 561,05 грн та була відкоригована шляхом зменшення на 958000 грн в уточнюючій декларації.

Відповідач заперечує заявлені позовні вимоги, посилаючись при цьому на те, що позивачем самостійно визначено в податкові декларації відповідні суми грошових зобов`язань, внаслідок чого, навіть у випадку допущення платником податків помилки з подальшим уточненням, за порушення сплати визначеного грошового зобов`язання позивач має нести відповідальність у вигляді штрафу за своєчасну не сплату такого зобов`язання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 відповідачем на підставі акта камеральної перевірки №9011/26-15-12-09-19/36304890 від 27.09.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0086821209, яким позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку, на підставі ст.126 Податкового кодексу України, у зв`язку з затримкою на 2 календарні дні сплати грошового зобов`язання в сумі 871 503,49 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 87 150,35 грн.

Як вбачається з акту перевірки та письмового відзиву відповідача, застосування до позивача штрафу, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, під час перевірки встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з земельного податку за 2017 рік на загальну суму 2 236 733,21 грн в якій самостійно визначене грошове зобов`язання за липень 2017 року в сумі 1 064 561,02 грн.

У подальшому, згідно доводів відповідача, уточнюючим податковим розрахунком зменшено суму недоїмки в розмірі 871 503,49 грн станом на 30.08.2017 (871 503,49 *10% = 87 150,35 грн).

Оскільки в наданому відзиві відповідач не зміг пояснити суду, на підставі якого документу контролюючий орган дійшов висновку про декларування позивачем земельного податку за 2017 рік на суму 2 236 733,21 грн (насправді 1 278 732,21 грн), а до відзиву не надано детального розрахунку ППР, суд позбавлений можливості арифметичним методом прийти до суми, що вказана в ППР, а вирішення спору здійснюється судом виходячи із суті спору.

Позиція заявника даного адміністративного позову полягає в тому, що не сплата позивачем помилково завищеного грошового зобов`язання, за умови подальшого уточнення та фактичної відсутності податкового боргу з земельного податку, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.126 Податкового кодексу України, адже в такому випадку взагалі відсутній об`єкт оподаткування, на підставі якого розраховано грошове зобов`язання в сумі 1 064 561,02 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є платником земельного податку.

Податкова декларація з плати за землю за 2017 рік подана ТОВ «МДОЦ» 17.02.2018 p., за реєстраційним номером № 9023167745.

Податкове зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на 2017 рік узгоджене в розмірі - 1 278 732,21 грн. з розбивкою річної суми по місяцям:

- з січня по червень 2017 р. - 106 561,02 грн;

- липень 2017 p. - 1064561,02 грн;

- з серпня по листопад 2017 р. - 106 561,02 грн;

- грудень 2017 року - 106 560,99 грн.

Вказані числові значення підтверджуються копіює податкової декларації, що долучена позивачем до матеріалів справи.

Слід відзначити, що відповідачем в підтвердження обґрунтованості власних доводів до матеріалів справи не надано копії декларації позивача із річним податковим зобов`язанням в сумі 2 236 733,21 грн.

В поданій декларації позивача було допущено описку / технічну помилку з нарахування земельного податку за липень 2017 p. (Розділ III, рядок 3, стовп. 10), де було вказано суму 106 4 561,02 грн. замість розрахункової 106 561,02 грн., тобто, помилково зазначено цифру « 4».

При цьому, як зазначає позивач та не було заперечено і спростовано відповідачем, оплату земельного податку за липень 2017 р. в сумі 106 561,02 грн Товариством було проведено 22.08.2017.

01.09.2017 p. TOB «МДОЦ» була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на зменшення податку в сумі 958 000,00 грн. за липень 2017 року (1 064 561,05 - 958000 = 106 561,02), в електронному вигляді, яка була прийнята відповідачем, про що останній зазначає у відзиві.

Так, відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. ( п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що відповідальність за виправлення (уточнення) інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов`язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв`язку з виявленням факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів.

Крім того, така відповідальність для платника податку передбачена саме ст. 50, а не ст. 126 Податкового кодексу України.

Натомість п 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що специфіка нарахування вказаної штрафної санкції, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Уточнююча податкова декларація подана позивачем 01.09.2017, у той час як камеральна перевірка проведена 27.09.2017.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2017 №0086821209, складене Головним управлінням ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний діловий офісний центр» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний діловий офісний центр» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36304890, адреса: 01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 9/2).

Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович