Рішення

від 17.04.2022 по справі 640/24970/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року м. Київ №640/24970/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки»доГоловного управління Державної податкової служби у Харківській області Головного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати протокольно прийняте рішення від 16.07.2019 № 215 засідання Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - технічна компанія «Технології безпеки» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - технічна компанія «Технології безпеки» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач протиправно відніс Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Позивач вказує, що рішення відповідача про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» до переліку ризикових платників прийняті з порушенням встановленого порядку, суперечать приписам чинного законодавства, отже підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДПС у Харківській області, приймаючи оскаржуване рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позовні вимоги задовольнити.

Інший відповідач відзиву не надав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Науково - технічна компанія «Технології безпеки» (позивач) (код ЄДРПОУ 34860601) є юридичною особою та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 09.10.2018 року, індивідуальний податковий номер 348606020308, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (додається) і роздруківкою з реєстру платників податку на додану вартість (додається). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є- 62 02 Консультування з питань інформатизації (основний); 26.20 Виробництво комп`ютерів і периферійного устаткування; 26.30 Виробництво обладнання зв`язку; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 95.1 І Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 62.01 Комп`ютерне програмування; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.12 Веб-портали; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і у 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 74 10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

До 01 січня 2020 року місцезнаходження та місцем обліку позивача було Головне управління ДПС у Харківській області.

З 01 січня 2020 року місце обліку позивача є ГУ ДПС у м. Києві ДПІ у Солом`янському районі.

Перебуваючи на обліку у ГУ ДПС у Харківській області позивачем було подано 10 жовтня 2019 року до реєстрації у єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1, реєстрація якої згідно квитанції зупинена; 15 листопада 2019 року позивачем подано до реєстрації у ЄРПН податкову накладну №2, реєстрацію якої відповідно до квитанції зупинено; 29 листопада 2019 року позивачем подано до реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 3, реєстрацію якої відповідно до квитанції також зупинено.

З метою з`ясування підстав включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ГУ ДПС у Харківській області, оскільки на момент подання вищевказаних податкових накладних до реєстрації в ЄРПН місцем обліку позивача було ГУ ДПС у Харківській області.

ГУ ДПС у Харківській області у відповідь на адвокатський запит 03 березня 2021 року повідомило, що згідно протокольно прийнятого рішення від 16 липня 2019 року №215 засідання Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, вирішено включити позивача до переліку платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників податку відповідно до пункту 1.6.

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117, а не порядок №1165, як помилково вважає представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19.

Отже, віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі 320/5367/19.

Суд звертає увагу позивача на той факт, що рішення про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» прийнято на підставі та в межах Порядку №117, який втратив чинність.

В той же час, на момент подачі даного позову діючим порядком, який передбачає право контролюючого органу на віднесення платника критеріям ризиковості, є Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Суд зауважує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, що контролюючим органом віднесено платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» до переліку ризикових на підставі та в межах порядку №1165.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» підприємством, що відповідає критеріям ризиковості - пункту 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податків», затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року за №4065/99-99-07-05-04, та введення відповідної інформації до «Журналу ризикових платників» АІС «Податковий блок» та, як наслідок, зобов`язання Комісію Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №177, виключити інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» з «Журналу ризикових платників» АІС «Податковий блок».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна компанія «Технології Безпеки» залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко