Рішення

від 17.04.2022 по справі 640/23444/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року м. Київ №640/23444/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо»доГоловного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №2672386/42646043 від 20.05.2021р., про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 08.02.2021р.;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №33 від 08.02.2021р., датою її подання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ним складено податкову накладну за №33 від 08 лютого 2021 року, яка за допомогою електронного документообігу направлена до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому, позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання вказаних вимог у квитанції контролюючого органу підприємство надіслало повідомлення, а також всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Разом із тим рішенням №2672386/42646043 від 20 травня 2021 року позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Київській області подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах та на підставі чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.

Крім того, представник Головного управління Державної податкової служби у Київській області подав клопотання про заміну відповідача його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо заміни відповідача його правонаступником з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (надалі - Постанова №893), ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з Додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

30 вересня 2020 року Державною податковою службою України прийнято наказ №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», яким утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з Додатком, а Департаменту правової роботи наказано подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», затверджено положення, зокрема про Головне управління ДПС у Київській області, відповідно до якого Головне управління ДПС у Київській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30 вересня 2020 року внесений запис до Єдиного державного реєстру за №1000741030008085321 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797) є правонаступником Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377).

У зв`язку з чим, клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області підлягає задоволенню.

Крім того, представник Головного управління Державної податкової служби у Київській області подав клопотання про витребування доказів та виклик свідків.

Проте дане клопотання суд залишає без задоволення, оскільки обставини, викладенні в клопотанні про витребування доказів та виклику свідків жодним чином не впливають на рішення у даній справі по суті.

Державна податкова служба України не скористалась своїм правом на подачу відзиву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі -ЄДР) з 23 листопада 2018 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» зареєстроване за юридичною адресою: Україна, 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Райдужна, будинок 97.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» 08.02.2021 p. укладено договір купівлі-продажу №08/02-16 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міксфорт» про купівлю-продаж обладнання на загальну суму 1 125 932,64 грн. у т ч ПДВ 20%, а саме:

Профильная труба 100 х 100 х 4 мм мера 6 м в кількості 344.0 шт., за ціною 938 277,20 грн. (без ПДВ), на загальну суму 1 125 932,64 грн. (в т.ч. ПДВ 20%);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» 08 лютого 2021 року передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Міксфорт» обладнання: Профильная труба 100 х 100 х 4 мм мера 6 м. в кількості 344.0 шт., за ціною 938 277,20 грн. (без ПДВ), на загальну суму 1 125 932,64 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), що підтверджується:

видатковою накладною №16 від 08.02.2021р.;

товарно-транспортною накладною №Р12 від 08.02.2021р.;

довіреністю на отримання ТМЦ №16 від 08.02.2021р.;

карткою рахунку №36 за 01.02.2021 - 24.03.2021;

карткою рахунку №281 за лютий 2021 p.;

копія накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №16 від 08.02.2021р.;

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.02.2021р.;

Паспортом на Профильная труба 100 х 100 х 4 мм мера 6 м.

Згідно умов п. 2.1. Договору купівлі-продажу №08/02-16 від 08.02.2021р. право власності на товар переходить Покупцеві в момент передачі Товару та підписання видаткової накладної.

Товар, отримано уповноваженим представником ТОВ «МІКСФОРТ» на підставі Довіреності на отримання ТМЦ (Типова форма №М-2) №16 від 08.02.2021р., товарно-транспортної накладної №Р12 від 08.02.2021р.

Згідно п. 2.2. Договору купівлі-продажу №08/02-16 від 08.02.2021р. умови поставки Товару: EXW - Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Грейгове, вул. Хрепка, буд.29, відповідно до Правил Инкотермс-2010р.

Факт перевезення Товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р12 від 08.02.2021р.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 ПК України ТОВ «Транзит Експо» було складено податкову накладну №33 від 08.02.2021 р. на суму 1 125 932,64 грн. за товарно-матеріальні цінності, та 30.03.2021 р. в 14:45:38 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано за №9067910011).

Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена:

«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 08.02.2021р. №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

08.02.2021 р. ТОВ «Транзит Експо» оформило рахунок-фактуру №16 на суму 1 125 932,64 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п.3.2. Розрахунок за поставлений Постачальником товар здійснюється після належної поставки товару відповідно до умов п.2.4., п.2.2., п.2.6. цього Договору, в строк попередньо домовлений між Сторонами, а саме в період з листопада по грудень 2021 року.

Згідно п.2.6. Договору купівлі-продажу №08/02-1 від 08.02.2021р. на кожну партію поставленого товару продавець (позивач у цій справі) зобов`язаний оформити та зареєструвати у строки та в порядку, встановлені чинним законодавством, податкову накладну. Продавець зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України, у день виникнення таких податкових зобов`язань. Продавець зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі у тексті «ЄРПН») у строк не пізніше 15 календарних днів, що настають за датою складання такої податкової накладної.

Згідно п.2.6. Договору купівлі-продажу №08/02-1 від 08.02.2021р. Товар вважається належним чином поставленим продавцем і прийнятий покупцем за кількістю та якістю у випадку підписання документів, зазначених у п. 2.2 вказаного договору та реєстрації продавцем у строки та порядку, встановленому чинним законодавством, відповідної податкової накладної, щодо поставленого товару (п.2.6. цього Договору).

В зв`язку з не виконанням вимог п.2.6. Договору купівлі-продажу №08/02-16 від 08.02.2021р., а саме: відсутністю зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН, поставлений Товар не був оплачений.

Вищезазначене обладнання, реалізоване ТОВ «МІКСФОРТ», в свою чергу, раніше було отримане у власність ТОВ «ТРАНЗИТ ЕКСПО», згідно умов Договору купівлі-продажу №05/02 від 05.02.2021р„ укладеному між ТОВ «ТРАНЗИТ ЕКСПО» та ТОВ «СТРОЙМАКС-НК» (54040, Миколаївська область, Заводський р-н, вул. Індустріальна, буд. 1; ЄДРПОУ 43469230), що підтверджується:

Договором купівлі-продажу №05/02-21 від 05.02.2021р.;

специфікація №1 до Договору купівлі-продажу №05/02-21 від 05.02.2021 p.;

видатковою накладною №1 від 05.02.2021р.;

довіреністю на отримання ТМЦ №1 від 05.02.2021р.;

Договір №05/02-21 надання послуг з перевезення вантажів від 05.02.2021р.;

Акт надання послуг №1 від 05.02.2021р. (транспортно-експедиційних послуг);

Додаток до акту № 1 від 05.02.2021 p.;

Рахунок на оплату №1 від 05.02.2021р;

товарно-транспортної накладної №Р32 від 05.02.2021р.;

ОСВ №631 за 01.02.2021 - 24.03.2021 ТОВ «Строймакс-НК»;

Вищезазначений Товар, реалізований ТОВ «МІКСФОРТ», в свою чергу, раніше був отриманий у власність ТОВ «Транзит Експо», шляхом внесення засновником до статутного (складеного) капіталу товариства, що підтверджується наступними документами:

Актом приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «Транзит Експо» від 05.02.2021р., засвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л., реєстровий номер №590-591;

Рішенням загальних зборів ТОВ «Транзит Експо» №1/2021 від 05.02.2021р., засвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Боненко T.J1. та зареєстрованим в реєстрі за №588.

08.04.2021р. ТОВ «Транзит Експо», засобами електронного зв`язку, направило на електронну адресу Головного управління ДПС у Київській області пояснення №ПН-33/02, з відповідними документами, зазначеними в додатках до цього пояснення.

12.05.2021р. ТОВ «Транзит Експо», засобами електронного зв`язку, направило на електронну адресу Головного управління ДПС у Київській області повідомлення №17, з поясненням №ПН-33/02 від 08.04.2021р. та відповідними документами, зазначеними в додатках до цього Пояснення.

Факт направлення пояснення №ПН-33/02 від 08.04.2021р., повідомлення №17 від 12.05.2021р., з відповідними документами, підтверджується квитанціями до повідомлення №17 від 12.05.2021р.

Однак, 20.05.2021р. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головне управління ДПС у Київській області було прийняте Рішення №2672386/42646043 про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 08.02.2021р.

Вважаючи наведене оскаржуване рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №33 від 08 лютого 2021 року слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

В порушення норм 10-11 Порядку № 1165 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Критерій пункту 8 у додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентами.

Разом із тим, рішенням №2672386/42646043 від 20 травня 2021 року позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд вважає, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.

Слід також враховувати, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення №2672386/42646043 від 20 травня 2021 року.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №33 від 08 лютого 2021 року.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних №2672386/42646043 від 20 травня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №33 від 08 лютого 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №33 від 08 лютого 2021 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №33 від 08 лютого 2021 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну позивача №33 від 08 лютого 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) від 9 березня 2021 року у справі № 200/10535/19а щодо витрат на правничу допомогу, в якій зауважено, що суд обґрунтовує присудження витрат на правничу допомогу. «…Не можна обмежитися загальними висновками щодо врахування обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи, а також розумності їхнього розміру без обґрунтування». «..І хоча ініціатива суду у зменшенні таких витрат виключається, формальний підхід до їх присудження неприпустимий.

КАС ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, пояснив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір є обґрунтованим…».

На обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: - копію договору №ПН-33/02 від 24 липня 2021 року про надання правової допомоги, копія протоколу узгодження договірної ціни №1 від 24 липня 2021 року, копію акту приймання-передачі правових послуг №ПН-33/02 від 05 серпня 2021 року, копію звіту №ПН-33/02 від 05 серпня 2021 року, копія рахунку фактури №ПН-33/02 від 05 серпня 2021 року, копію ордеру серії ВЕ від 02 серпня 2021 року, квитанцію №0.0.2220993530.1 від 06 серпня 2021 року на суму 15800,00 грн.

Проте, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, суд зазначає, що згідно з звіту №ПН-33/02 від 05 серпня 2021 року, адвокатом надано такі послуги:

- ознайомлення з пакетом документів клієнта - 2 години;

- ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору - 2 години,

- робота з доказами, які підтверджують факти викладені в позовній заяві - 2 години;

- робота з судовою практикою - 1 година;

- правка та печать позовної заяви з додатками - 6 годин;

- адміністративні питання пов`язані з підготовкою та подачею позовної заяви - 1 година.

Суд звертає увагу на той факт, що усі вищезазначені послуги, окрім ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору, є по своїй сутті підготовкою позовної заяви, на яку адвокатом витрачено 12 годин, що на думку суду, з врахуванням предмету спору, є надмірним.

Тому, враховуючи предмет спору, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів до 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області , яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №2672386/42646043 від 20.05.2021р., про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 08.02.2021р.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №33 від 08.02.2021р., датою її подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Райдужна, будинок 97, код ЄДРПОУ 42646043) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1135,00 грн.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Райдужна, будинок 97, код ЄДРПОУ 42646043) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1135,00 грн.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Райдужна, будинок 97, код ЄДРПОУ 42646043) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Експо» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Райдужна, будинок 97, код ЄДРПОУ 42646043) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко