Рішення

від 18.04.2022 по справі 640/37399/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2022 року м. Київ № 640/37399/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногуру»

про стягнення податкового боргу у розмірі 198 601,64 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Техногуру» (надалі - відповідач), у якій позивач просить стягнути кошти платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Техногуру» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 198 601,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 198 601,64 грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0599061206, від 21.08.2019 №0542461213, 21.08.2019 №0542451213.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надано, заяви про визнання позову також до суду не надходило, у зв`язку з чим, суд, згідно вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними матеріалами.

Так, відповідачу надіслано ухвалу про відкриття провадження за юридичною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності юридичної особи або фізичної особи-підприємця - учасника справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

З огляду на положення частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України така кореспонденція вважається врученою особі.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техногуру» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39386468.

Місцезнаходженням товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом із сплати податку на додану вартість - 198 601,64 грн., яка виникла, на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0599061206, від 21.08.2019 №0542461213, 21.08.2019 №0542451213.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 24.09.2018 №180897-17 рекомендованим листом з повідомленням та вручено відповідачу 03.10.2018.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов`язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Згідно з приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, узгоджені суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість своєчасно та в повному обсязі відповідачем не сплачені, а тому сума податкового боргу становить у загальному розмірі 198 601,64 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується інтегрованими картами, детальним розрахунком податкового боргу, копією податкової вимоги та податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу в сумі 198 601,64 грн. підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техногуру» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ЄДРПОУ 39386468) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 198 601 (сто дев`яносто вісім тисяч шістсот одна гривня) 64 копійки.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.