Рішення

від 19.04.2022 по справі 640/24253/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 року м. Київ № 640/24253/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Факторинг» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Міст-Факторинг» (далі - позивач, ТОВ «Міст-Факторинг») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №285107 від 09.09.2020 та №297289 від 21.09.2020 щодо відповідності TOB «Міст-Факторинг» критеріям ризиковості платників податку;

зобов`язати Державну податкову службу України виключити TOB «Міст-Факторинг» з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність правових підстав для визнання ТОВ «Міст-Факторинг» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, оскільки підприємство не відповідає жодному із визначених критеріїв, у зв`язку із чим оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується їх позиція.

Представником ГУ ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву та доказів в підтвердження своєї позиції не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Міст-Факторинг» через електронний кабінет платника податку отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2020 №285107.

Вказаним рішенням зазначено про відповідність ТОВ «Міст-Факторинг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме наявна податкова інформація: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності TOB «Міст-факторинг» (42238344), в процесі якого встановлено що: підприємство здійснює націнку на товари: (код УКТ ЗЕД 6810) що складає більше 100% відсотків та формується за рахунок різноманітних товарів, які не реалізовуються. Відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності (згідно звіту з ЄСВ за 07.2020 року кількість працюючих - 1 особа (штатних працівників))».

Крім того, позивачу надіслано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.09.2020 №297289.

Вказаним рішенням зазначено про відповідність ТОВ «Міст-Факторинг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме наявна податкова інформація: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності TOB «Міст-Факторинг» (42238344), в процесі якого встановлено що: підприємство здійснює націнку на товари: (код УКТ ЗЕД 6810) що складає більше 100% відсотків та формується за рахунок різноманітних товарів, які не реалізовуються. Відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності (згідно звіту з ЄСВ за 07.2020 року кількість працюючих - 1 особа (штатних працівників))».

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VІ.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За нормами п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, який проводиться в автоматизованому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішеннях комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №285107 від 09.09.2020 та №297289 від 21.09.2020 зазначено про відповідність платника податку TOB «Міст-Факторинг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що контролюючим органом в ході аналізу баз даних ДПС України пояснень та копій документів отримано податкову інформацію про те, що TOB «Міст-Факторинг» здійснює націнку на товари (код УКТ ЗЕД 6810), що складає більше 100% відсотків та формується за рахунок різноманітних товарів, які не реалізовуються; відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності (згідно звіту з ЄСВ за 07.2020 року кількість працюючих - 1 особа (штатних працівників).

При цьому, як пояснив позивач, у TOB «Міст-Факторинг» з липня 2020 року працює 5 (п`ять) співробітників, які зараховані на посади та оформленні згідно чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам TOB «Міст-Факторинг» (5 осіб) нараховується і сплачується заробітна плата, а також сплачуються страхові внески, про що свідчать копії відповідних звітів.

Крім того, після отримання рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №285107 від 09.09.2020 позивачем надіслано пояснення з відповідними документами та скаргу на рішення комісії регіонального рівня до ДПС України засобами електронного зв`язку 10.09.2020. У поясненнях позивач зазначив, що господарська операція, по якій була здійснена торгова націнка більш ніж 100%, складає близько 1% (17220 тис.грн.) від загального обсягу продажу за липень 2020 року (687872 грн.). В липні 2020 року підприємством реалізовано плитку тротуарну з націнкою понад 100%, оскільки різновид придбаних залишків такої плитки був знятий з виробництва, у зв`язку з чим був придбаний значно нижче ринкової вартості. Тому у зв`язку з відсутністю конкурентів, по даній торговій позиції, позивач реалізував дану плитку за ринковою вартістю. Середня націнка на реалізовані позивачем товари складає 5-20%.

Однак, відповідачем 29.09.2020 винесено рішення №297289 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з ідентичною причиною відмови виключення TOB «Міст-Факторинг» з переліку «ризикових платників податків», що свідчить про те, що скарга позивача та подані ним пояснення і документи не розглядались та не взяті до уваги. Зокрема, комісією ГУ ДПС у м. Києві повторно вказано відомості щодо кількості працюючих осіб на підприємстві.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за вказаними ознаками, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, оскаржувані рішення №285107 від 09.09.2020 та №297289 від 21.09.2020 не містять належного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано чи які не були прийняті до уваги і з яких підстав.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення, зокрема, про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачем 2 не надано до суду доказів додержання вимог п. 44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, суд звертає увагу, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

В той же час, податкова накладна по господарській операції з реалізації тротуарної плитки (код УКТ ЗЕД 6810) була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто не була визначена автоматизованою системою як «ризикова». Тому прийняті після моніторингу такої накладної рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку із причин, зазначених у них стосовно націнки на товари за кодом УКТ ЗЕД 6810, є необґрунтованими та протиправними.

Водночас, суд також вважає за необхідне зазначити , що включення позивача до переліку ризикових платників податку тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, що носять для позивача виключно негативний характер.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не було доведено правомірності внесення інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, рішення №285107 від 09.09.2020 та №297289 від 21.09.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки вимогами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то встановлення комісією ГУ ДПС у м. Києві за відсутності законних на те підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас оскільки позовні вимоги до Державної податкової служби України відсутні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Факторинг» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 42238344) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2020 №285107 та від 21.09.2020 №297289.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Міст-Факторинг» (код ЄДРПОУ 42238344) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Факторинг» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко