Рішення

від 19.04.2022 по справі 640/15067/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 року м. Київ № 640/15067/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн Груп Україна»простягнення заборгованості у розмірі 1 144 668,20 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн Груп Україна» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 144 668,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 144 668,20 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу.

08 серпня 2020 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що з 17 травня 2017 року до відповідача застосовано економічні санкції строком на 3 роки (згідно з Указом Президента України від 15 травня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та строком на один рік згідно з Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184/2020 «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Застосування вказаних економічних санкцій призвело до блокування активів та заборона введення господарської діяльності. Отже відповідач не може виконати вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки рахунки відповідача заблоковані, а обслуговуючі банки не здійснюють платежі, у тому числі щодо зарахування податків, зборів і інших обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

12 жовтня 2021 року від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн Груп Україна» перебуває на обліку в органах ДПС, як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 1 144 668, 20 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі:

податкової декларації з податку на додану вартість №9157492886 від 09.08.2017 року за 5-й місяць 2017 року на суму 1 135 118, 99 грн.

податкового повідомлення - рішення №0290681207 від 17.05.2018 року на суму 2 975, 88 грн., яке складено на підставі акту №4439/26-15-12-07-20/38987207 від 18.04.2018 року про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2016 року - червень 2017 року.

податкового повідомлення - рішення №004528409 від 20.09.2019 року на суму 6 573, 33 грн., яке складено на підставі акту №8853/26-15-12-07-20/38987207 від 13.08.2019 року про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується інтегрованою карткою платника податків та інформаційною довідкою.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під податковим зобов`язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 ст. 57ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі статті 59 ПК України податковим органом, 14.08.2017р. винесено податкову вимогу №63432 - 17 на суму 1 135 118,99 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями, відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань в сумі 1 144 668,20 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Щодо заперечень відповідача стосовно позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про санкції" від 14 серпня 2014 року №1644-VII з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

За приписами частин 2 та 3 статті 5 зазначеного Закону Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1-5, 13-15, 17-19, 24-1, 25 частини першої статті 4 зазначеного Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію Указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання Указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 зазначеного Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію Указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання Указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 17 травня 2017 року до відповідача застосовано економічні санкції строком на 3 роки (згідно з Указом Президента України від 15 травня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та строком на один рік згідно з Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184/2020 «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

При цьому, суд звертає увагу на те, що рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до зазначеного Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування (частина 7 статті 5 Закону України "Про санкції" від 14 серпня 2014 року №1644-VII).

Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2021року у справі №640/22711/19 зазначив, що при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов`язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов`язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря. Розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Із врахуванням зазначеного суд вказує на те, що відповідач не долучив будь-якого документального підтвердження сплати податкового боргу після 14 травня 2021 року, а також не зазначив будь - яких інших підстав, що зумовило несплату ним податкової заборгованості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка 33/19, місто Київ, код ЄДРПОУ 43141267) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн Груп Україна» (01033, вул. Антоновича (Горького) буд.33В, місто Київ, код ЄДРПОУ 38987207) з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника суму податкового боргу у розмірі 1 144 668, 20 грн, який виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №9157492886 від 09.08.2017 року за 5-й місяць 2017 року, податкового повідомлення - рішення №0290681207 від 17.05.2018 року та податкового повідомлення - рішення №004528409 від 20.09.2019 року.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін